• Реклама

Урок № 50. Зв’язне мовлення. Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Урок № 50. Зв’язне мовлення. Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки й розуміти прочитане; підбити підсумки учнівських письмових робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати допущені типові помилки та недоліки робіт; удосконалювати орфографічні й пунктуаційні навички, спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, належним чином їх проінструктувавши; розвивати увагу, пам’ять, удосконалювати навички колективної й самостійної роботи.

Хід уроку № 50. Зв’язне мовлення. Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Проведення контрольного читання мовчки.

  • Інструктаж щодо виконання тестових завдань.
  • Самостійна робота учнів.
  • Відповіді на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано)

ІІІ. Загальна оцінка вчителем виконаної учнями письмової роботи (переказу).

ІV. Аналіз двох-трьох найбільш вдалих робіт.

Схема аналізу письмового переказу

  1. Чи розкрито в переказі тему.
  2. Чи передано головну думку переказуваного тексту.
  3. Чи в правильній послідовності переказано зміст.
  4. Чи не пропущено чогось, чи не додано того, чого немає в тексті.
  5. Чи відповідає текст переказу типовому значенню переказуваного тексту-зразка (чи правильно побудовано речення розповіді про процес праці).
  6. Чи збережено в переказі стиль тексту-зразка.
  7. Грамотність. Графічне оформлення.

V. Повернення учням зошитів. Оголошення оцінок за роботу.

VІ. Індивідуальне опрацювання допущених помилок. (Учні, які раніше впоралися з роботою, одержують індивідуальне завдання).

VІІ. Проведення читання мовчки.

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання. Завершити роботу над помилками.

Текст для контрольного читання мовчки

Моя мати — Малоросія

Відомий український поет, байкар, перекладач, педагог і мовознавець Левко Іванович Боровиковський народився 1806 року в селі Мелюшках (за свідченням старожилів, село заснував якийсь Мельник або, за іншою версією, Мелюх) на Полтавщині в родині поміщика, що походив із старовинного козацького роду. Дід поета — Лука Боровик захоплювався живописом та вправно грав на цимбалах. Свій хист дід передав дітям і онукам. Відомим на всю Російську імперію художником-портретистом був дядько Левка — Володимир Боровиковський. Батько майбутнього поета також умів і любив малювати. Тому селяни по-вуличному кликали Боровиковських Маляренками, а весь куток, де вони жили, — Маляренківщиною.
Близькість до природи, до простих людей, атмосфера шаноби до мистецтва, не могли не вплинути на формування любові до рідної мови й культури, естетичних смаків чутливого хлопчика Левка, не сприяти ранньому пробудженню в нього потягу до літературної творчості.
Читати й писати хлопець навчився дома. Здобувши початкову освіту, навчався в Полтавській гімназії. Інтерес до художньої літератури помітно зріс під час навчання Левка на історико-філологічному факультеті Харківського університету.
Особливий вплив на юнака мав відомий український поет, ректор університету Петро Гулак-Артемовський. Лекції він читав блискуче, тому послухати їх приходили студенти з усіх факультетів. Крім того, улюблений професор керував літературним гуртком, заняття якого охоче відвідував Левко.
Після закінчення університету Левкові випало протягом шести років викладати історію й латинську мову в Курській гімназії. Проте поет важко переживає розлуку з рідним краєм. В одному з листів він зізнається, що в нього душа болить за Україною і якби він мав “крилечка соловеєчка”, полетів би туди, куди рветься його серце.
Нарешті Боровиковського переводять учителем до Полтавської гімназії, паралельно він починає викладати в Полтавському інституті шляхетних панночок. З випускницею цього закладу Левко одружився, створив щасливу родину, маючи п’ятьох синів і дочку.
Саме на цей період припадає розквіт творчої діяльності Боровиковського. Крім романтичних поезій та балад, з-під його пера з’являється чимало байок. Він розпочинає роботу над першим словником української мови.
У вступі до публікації записаних поетом народних приказок і загадок Левко Боровиковський писав: “ Моя мати — Малоросія: вона мене голубила й годувала, на все добре наставляла. Як щира дитина, я її слухав — і повік не забуду, що вона мені говорила, як на все добре вчила…”
На цей період припадає й чимало прикрощів. Незважаючи на обіцянки видавців, Боровиковському не вдалося видрукувати окремою книжкою хоча б частину зібраних і опрацьованих фольклорних матеріалів. А головне — словник української мови, надісланий до Російської академії наук, залишився нерозглянутим: автор навіть не одержав відповіді на свого листа. Останнє особливо прикро вразило Левка Івановича. Можливо, це відбилося на його здоров’ї: поета вразила хвороба, пов’язана з тяжким нервовим розладом, яка не полишала його до кінця життя.
За своє творче життя Левко Боровиковський написав понад 250 байок, 24 балади й думи, створені на народній основі, підготував до друку 150 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок. Поет уперше переклав українською мовою твори польського письменника Адама Міцкевича, започаткував переклад поезій Олександра Пушкіна.
Відомостей про останні роки життя Левка Івановича Боровиковського майже не залишилося. Помер він 1889 року на 84 році життя, похований у рідних Мелюшках. (За В.Святовцем; 490 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Левко Боровиковський народився в селі
а) Мельниківка;
б) Мельники;
в) Мелюшки.

2. Відомий російський портретист Володимир Боровиковський був поетові
а) батьком;
б) дядьком;
в) братом.

3. По-вуличному селяни називали Боровиковських
а) Писаренками;
б) Мальовненками;
в) Маляренками.

4. Здобувши початкову освіту, Левко навчався
а) у Київській гімназії;
б) у Полтавській гімназії;
в) у Харківській гімназії.

5. Вищу освіту Левко Іванович здобув на історико-філологічному факультеті
а) Санкт-Петербурзького університету;
б) Київського університету;
в) Харківського університету.

6. Ректор університету, де навчався Левко Іванович, був
а) відомий поет Петро Гулак-Артемовський;
б) відомий співак Семен Гулак-Артемовський;
в) відомий художник Володимир Боровиковський.

7. Після закінчення університету Левкові випало викладати в Курській гімназії.
а) історію й російську мову;
б) історію й латинську мову;
в) історію й німецьку мову.

8. Повернувшись на батьківщину, Лев Іванович викладав
а) у Харківській гімназії, в Харківському університеті;
б) у Ніжинській гімназії, Ніжинському ліцеї;
в) у Полтавській гімназії, в Полтавському інституті шляхетних панночок.

9. Крім романтичних поезій та балад, з-під його пера Левка Боровиковського з’являються
а) романи;
б) повісті;
в) байки.

10.За своє творче життя підготував до друку
а) 100 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок;
б) 150 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок;
в) 200 українських народних пісень та 1000 прислів’їв і приказок.

11. Левко Боровиковський уперше переклав українською мовою твори польського письменника
а) Адама Міцкевича;
б) Єжи Брошкевича;
в) Болеслава Пруса.

12. Прочитаний текст є зразком
а) розповіді;
б) опису;
в) міркування.

Урок № 50. Зв’язне мовлення. Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.