6. Тема уроку: Історичні пісні. «Пісня про Байду». Гіпербола. Уроки української літератури, 6 клас

    6. Тема уроку: Історичні пісні. «Пісня про Байду». Гіпербола. Уроки української літератури, 6 клас

    Мета: вивчити і закріпити поняття історичної пісні, показати, як народ вшановує світлу пам’ять про своїх героїв, правдиво висвітлювати історію України, відображену в художніх творах; розвивати естетичні смаки, спостережливість, уміння аналізувати твір і доходити висновків; формувати почуття національної гордості, поваги до історичного минулого країни

    Обладнання: комплект ілюстрацій до пісень із зображенням видатних історичних постатей, зокрема портрет гетьмана Байди Вишневецького, підручники, зошити, тексти пісень.

    ХІД УРОКУ Історичні пісні. «Пісня про Байду». Гіпербола. Уроки української літератури, 6 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Перевірка домашнього завдання.
    1) Читання прислів’їв і приказок, пов’язаних із весною та жнивною порою.
    2) Виразне читання підготовлених текстів народних пісень та коментування їх.

    2. Бесіда.
    1) Які пісні називаються обрядовими?
    2) Що прославляється в обжинкових піснях?
    3) Коли їх виконували?

    3. Повідомлення учителя.
    Виразне читання художніх текстів має дуже велике значення, бо ми передаємо словами не лише зміст, а й почуття, настрої. А для цього існують різноманітні засоби, якими ми користуємося. Бо виразним є таке читання, коли виконавець за допомогою відповідних інтонацій, темпу, пауз, виділення найбільш важливих слів не тільки досягає найповнішого розкриття змісту, вираження його настрою, а й передає красу цього витвору мистецтва. Виразне читання — ціла наука. Отже:

    Інтонація (з лат.— голосно промовляти) — тон читання, котрий допомагає висловити почуття, що проймають твір, і своє ставлення до того, про що ми читаємо

    Темп (з італ.— час, тривалість) — ступінь швидкості, з яким слід читати текст. Розрізняють швидкий, середній та уповільнений темпи.

    Пауза (з грецьк.— припинення) — зупинка в читанні. Довжина пауз може бути різною, це залежить від змісту тексту.

    Логічний наголос (з грецьк.— правильний, змістовний) — виділення силою голосу слів, які є дуже важливими для висловлення думки.

    4. Повторення вивченого раніше.
    1) Що відіграє велику роль у виразному читанні?
    2) Що ж таке інтонація?
    3) Які види інтонації ви знаєте?
    4) Що таке логічний наголос?
    5) Що ви пам’ятаєте про мовленнєвий такт?
    6) Як він визначається?
    (Учні читають підготовлені тексти для виразного читання.)
    7) А що називається паузою?
    8) Для чого вона потрібна у виразному читанні?
    9) Які види пауз ви знаєте? Продемонструйте їх під час свого читання.

    5. Самостійне виконання завдань кількома учнями: один із них записує особливості колядок, щедрівок, другий — веснянок, третій — жнивних пісень.

    6. Обговорення й уточнення записів на дошці.

    7. Записування особливостей пісень у зошити.

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Вступне слово.
    Прослухайте цей уривок і скажіть, чим він відрізняється від раніше вивчених народних пісень?

    Та ой як крикнув же та козак Сірко,
    Та ой на своїх же, гей, козаченьків:
    Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
    Та збирайтесь до хана у гості!
    Та туман поле покриває,
    Гей, та Сірко з Січі та виїжджає,
    Гей, та ми думали, та ми ж думали,
    Що то орли та із Січі вилітали,
    Аж то войсько та славне запорізьке
    Та на Кримський шлях із Січі виїжджало.

    (Учні називають відмінності, які вони помітили.)
    Так, українці — співучий народ, талановитий, у своїх піснях він розповідав про своє життя, про важливі події. Мине час, ці події відходять у минуле, помирають їх учасники. А пісня, у якій про це розповідається, продовжує жити. Давно вже. немає нашого славного земляка з Мерефи Івана Сірка, а пісні про нього залишились. Тож ми й поговоримо про історичні пісні.

    2. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

    III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Пояснення вчителя з елементами бесіди.
    Так було в усі віки: події ставали історією, а пісні зберігалися в пам’яті народній, передаючись від покоління до покоління. Записувати їх почали у дев’ятнадцятому столітті.
    Отже, пісні, в яких зображено важливі події минулого та видатні особи, називаються історичними. Історичні пісні виникали в різні часи і зображували події своєї епохи, але не кожна стара пісня є історичною, а лише та, в якій оспівуються важливі суспільні події та видатні особи, учасники цих подій.
    Поняття «історична пісня» вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь. У відомій статті «Про малоросійські пісні» (1833) він писав: «Пісні малоросійські можуть цілком називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і… завжди відповідають тодішньому стану почуттів».
    Розгорнімо збірники народних пісень, щоб довідатись, про що ж розповідається в народних історичних піснях.
    (Про боротьбу українського народу проти турецько-татарських завойовників.
    Про події визвольної війни проти панської Польщі. Про боротьбу селян за своє визволення.)
    Серед історичних постатей — це Богдан Хмельницький, Нечай, Богун, Морозенко, Байда Вишневецький.
    Оспівано народних месників, які боролися за звільнення від панського гніту простих людей — селян: Довбуш, Кармалюк, Залізняк, Гонта.
    (Бажано використати репродукції картин художників, які могли б бути ілюстрацією до історичних пісень.)
    Для форми історичних пісень характерна строфічна (куплетна) побудова.
    Чи є історичною особою козак Байда? Його ототожнюють, наприклад, з першим запорізьким гетьманом Дмитром Вишневецьким. Це був хоробрий і заможний чоловік, який володів чималими масткими на Волині. Близько 1550 року на одному з низових дніпровських островів — Малій Хортиці, в недоступному місці, він заснував оборонний замок, обведений валом та дерев’яним частоколом,— Січ, як назвали його козаки (від слів «сікти», «рубати», бо укріплення було з дерев’яних засіків). Гетьман Дмитро Вишневецький гримав у постійному страху султанів Осяйної Порти. Дізнавшись про намір козацького ватажка іти походом на володіння Османської імперії, турецька держава проводила надзвичайні військові приготування, більші, ніж коли готувалися до війни з іншими європейськими супротивниками, наприклад, Венецією або Священною римською імперією.
    В одному з боїв Вишневецький потрапив у полон до молдавського господаря (царя), який передав його туркам. Султан Селім II вчинив над козаком жорстоку розправу: наказав зачепити за гак ребром.
    Польський історик XVI ст. М. Бєльський у своїй праці зазначав, І що Байда Вишневецький, почеплений ребром за гак, жив ще три дні, поки турки не вбили його стрілами, не стерпівши лихослів’я завзятого козака.

    2. Виразне читання тексту «Мужній воїн».

    3. Переказ змісту.

    4. Доповнення вчителя.
    Понад чотириста років прославляє український народ безстраш ного козака Байду. І це не єдина пісня про нього. Є ще одна, яка не дуже відома, але яка свідчить про загальну любов до свого героя:
    Чого плачуть козаченьки? Чого так голосять? Бо щоб з ними оставався, Свого Байду просять. Чого плачуть козаченьки Такими сльозами? Бо вже Байда розпрощався З ними молодцями…

    5. Виразне читання «Пісні про Байду» учителем або кимось із учнів.

    6. Бесіда за текстом.
    1) Про які історичні події розповідається в «Пісні про Байду»?
    2) У чому виявилася вірність Байди своєму народові, своїм бойовим побратимам?
    3) Що в діях героя пісні, на вашу думку, вам видалося незвичайним?

    7. Пояснення вчителя.
    У теорії літератури цей прийом називається гіперболою. Це поетичне перебільшення, у перекладі з грецької мови дослівно озна чає: перебільшення.

    8. Продовження бесіди.
    1) 3 якою метою цей художній засіб використовується в «Пісні про Байду»?
    2) Чого навчає нас ця пісня?
    3) Проблемне питання: чому Байда наділений надзвичайною силою/

    9. Закріплення вивченого.
    Складання плану до пісні.

    10. Висновки.
    Отже, свого улюбленого героя народ наділив найкращими рисами. Зневажливо й гордо відкидає хоробрий козак пропозицію султана («царя турецького») бути йому «лицарем вірнесеньким», одружитися з «царівночкою» і стати «паном на всю Вкраїночку». Ні багатство, ні влада, ні почесті не могли звабити Байду. Основна мета його життя — охорона рідної землі, рідного народу від загарбників. Відважного козака можна вбити, але примусити його стати драдником не пощастить нікому.

    11. Підсумок уроку.
    Записуємо в зошити особливості історичних пісень:
    1. Відображення важливих суспільних подій та історичних осіб.
    2. Стислість розповіді про них.
    3. Наявність застарілих слів і висловів.

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Виписати з «Пісні про Байду» постійні епітети і пояснити, які почуття вони допомагають висловити. Виписати речення, близькі до народних прислів’їв. Добрати із газет і журналів малюнки, створені засобом гіперболи.
    До уроку позакласного читання прочитати твір Івана Шаповала «Соловецький в’язень» (розділ з твору Івана Шаповала «В пошуках і скарбів»).

    6. Тема уроку: Історичні пісні. «Пісня про Байду». Гіпербола. Уроки української літератури, 6 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

    Комментарии закрыты.