Урок № 48. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Урок № 48. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: удосконалювати вміння та навички учнів застосовувати здобуті ними теоретичні знання на практиці — шляхом здійснення різноманітних видів мовного аналізу; удосконалювати логічне мислення, вміння робити висновки, систематизувати, узагальнювати; навички роботи з таблицею; розвивати мовлення, пам’ять.

    Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.

    Обладнання: підручник, схеми розбору.

    ХІД УРОКУ № 48. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    Пояснення вчителя.
    Мовний розбір — один з найбільш ефективних видів тренувальних вправ, у процесі якого в тексті знаходять, виділяють окремі слова (звуки, морфеми), словосполучення чи речення, відносять їх до певної категорії (розряду, групи) і дають їм характеристику.
    Про мовний розбір можна говорити тоді, коли учні усвідомлено і самостійно застосовують теоретичні знання на практиці. Це важливий прийом закріплення і узагальнення вивченого матеріалу, поглиблення знань.
    За значенням мовний розбір може бути лексичним, фонетичним, морфемним, словотворчим, морфологічним, синтаксичним, стилістичним.

    ІІ. Відтворення теоретичних відомостей з лексикології.

    Бесіда.

    1. Що є предметом вивчення лексикології?
    2. Що таке лексика?
    3. Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади.
    4. Які слова називають однозначними? Які — багатозначними? Наведіть приклади.
    5. Що таке пряме і переносне значення слова? Наведіть приклади.
    6. Які слова називають омонімами? Наведіть приклади.
    7. Чим омоніми відрізняються від багатозначних слів? Наведіть приклади.
    8. Які слова називаються синонімами?
    9. Що таке антоніми? Наведіть приклади синонімів та антонімів.
    10. Які слова належать до загальновживаної лексики?
    11. Яка лексика обмежена у вживанні? Наведіть приклади професійних слів та діалектизмів.
    12. Яка лексика належить до власне української? Наведіть приклади.
    13. Які слова належать до пасивної лексики української мови? Наведіть приклади застарілих слів та неологізмів.
    14. До яких словників слід звернутися з метою з’ясування лексичного значення слів?

    ІІІ. Виконання вправ на закріплення знань та навичок.

    Прочитати текст.
    Зробити (колективно) лексичний розбір виділених слів, користуючись як пам’яткою поданою нижче таблицею. Вказати вжиті в тексті фразеологізми, розкрити значення кожного.

    Матуся й татко власне жереб’ятко тягнути воза змалку не привчали: «Нехай награється дитятко. Доволі ми возів тих потягали… Що? Тягнути воза? Для нашого жеребчика це — проза! Давно вже впевненість у мене: наш вундеркінь родився для арени!» І правдами й неправдами помалу матуся в цирк синочка влаштувала. Та скоро повідомили Кобилу: «Лиш викидає коники ваш син та їсть на повну силу. Працюють всі, не тягне він один…» Рук не приклавши, на широку ногу жить хоче не один такий «артист», якого не навчили головного: любов до праці — ось найперший хист.
    (За А. Гарматюком)

    ПОСЛІДОВНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВА

    1. Слово, що аналізується, назвати в початковій формі.
    2. Розкрити лексичне значення слова в реченні чи в контексті.
    3. Вказати, однозначним чи багатозначним є слово.
    4. Пояснити, у якому значенні вжите слово в реченні (контексті) — прямому чи переносному.
    5. Чи має слово омоніми (якщо має, вказати їх).
    6. Дібрати до аналізованого слова синоніми (якщо вони є).
    7. Дібрати до аналізованого слова антоніми (якщо це можливо).
    8. З’ясувати походження слова. Якщо слово іншомовне, визначити, з якої мови воно запозичене.
    9. Чи належить слово до загальновживаних? Чи є професійним, діалектним?
    10. Чи належить слово до пасивної лексики (є застарілим або неологізмом).

    IV. Відтворення теоретичних відомостей з фонетики.

    Бесіда.

    1. Що вивчає фонетика?
    2. Що лежить в основі поділу звуків мовлення на голосні та приголосні?
    3. Що лежить в основі поділу приголосних на дзвінкі та глухі, тверді та м’які? Назвіть шиплячі приголосні, сонорні, губні, носові.
    4. Від чого залежить кількість складів у слові? Який склад називається відкритим? Закритим? Наведіть приклади.
    5. Що таке наголос?
    6. Яку функцію виконує наголос у словах насИп — нАсип, стІни — стінИ?
    7. У чому полягає відмінність між звуком та буквою?
    8. Який розділ мовознавчої науки вивчає букви?
    9. Які графічні знаки використовуються в українському письмі?
    10. Що таке алфавіт? Поясніть походження слів алфавіт, графіка, фонетика.
    11. Які букви завжди позначають два звуки?
    12. Чи є в українській графіці, що не позначають жодного звука?
    13. Які букви можуть в одному випадку позначити два звуки, а в іншому — один?
    14. Які звуки позначаються на письмі сполученням двох букв?
    15. Скільки букв в українському алфавіті?

    V. Виконання вправ на закріплення знань та навичок.

    Зробити фонетичний розбір поданих слів, використовуючи як пам’ятку подану нижче таблицю.

    Дзеленчання, об’їждчик, ґуральництво, заджерготіти, розплющуються.

    ПОСЛІДОВНІСТЬ ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВА

    1. Слово поділити на склади, назвати склади відкриті й закриті.
    2. Визначити місце наголосу.
    3. Назвати звуки, з яких складається слово, кожному звукові дати характеристику:
      — для голосного — визначити, наголошений він чи ненаголошений, якою літерою позначається на письмі;
      — для приголосного — визначити, м’який він чи твердий, дзвінкий чи глухий, якою буквою позначається на письмі.
      — Вказати, чи має приголосний звук відповідний парний за ознаками твердий — м’який, дзвінкий — глухий.
    4. Визначити кількість звуків у слові, а також кількість букв.
    5. З’ясувати відповідність між звуками і буквами.
    6. Назвати фонетичні процеси, що відбуваються у слові (чергування, уподібнення, спрощення, подовження).

    Слова, подані в попередній вправі, розібрати за будовою, як пам’ятку використовуючи подану нижче таблицю.

    ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ СЛОВА ЗА БУДОВОЮ

    1. Виділити в слові закінчення.
    2. Вказати основу.
    3. Визначити корінь слова, дібрати два-три спільнокореневих слова.
    4. Визначити суфікс (суфікси) слова, дібрати два-три слова з тим самим суфіксом. З’ясувати значення суфікса.
    5. Визначити префікс (префікси) слова, дібрати два-три слова з тим самим префіксом. З’ясувати значення префікса.

    Словниковий диктант.
    Виділені слова самостійно розібрати за будовою.

    Вишиванка, двадцятип’ятиріччя, зжитися, чудовисько, життєрадісний, надріччя, заозер’я, над’яр’я, зигзагуватий, перебіжник, загальнообов’язковий, вогкуватий, В’ячеслав, Святослав, лейпцизький, казахський, узбецький, католицький.

    Диктант із коментування.
    Самостійно зробити лексичний та фонетичний розбір виділених слів. Підкреслені слова розібрати за будовою.

    Відомо, що дитина, скажімо, українки і китайця, щоб отримати все необхідне для розвитку, краще самореалізуватись, в Україні повинна розмовляти (думати) українською мовою. Інші мови, особливо батькову , їй також не завадить знати. А коли ця ж дитина житиме в Китаї, то, щоб отримати від довкілля всі необхідні їй для закладання фізичного, психічного й морального здоров’я соки, вона повинна спілкуватись, міркувати, писати китайською.
    Ось що, виявляється, є в нашому житті і рідна мова, і та перша пісенька, співана ненею біля колиски, і перша дитяча книжечка…
    (З журналу)

    IV. Відтворення теоретичних відомостей щодо словотворення.

    Бесіда.

    1. Що вивчає словотвір?
    2. Що таке основа слова?
    3. Яка основа називається твірною?
    4. Яке слово називається твірним?
    5. Які ви знаєте способи творення слів? Наведіть приклади слів, утворених суфіксальним, префіксальним та префіксально-суфіксальними способами.
    6. Яким способом утворено слова рань, синь, блакить, молодь?
    7. Яким способом утворено слова зорепад, хлібопекарний, синьо-жовтий, медсестра, спортзал?

    VІI. Виконання вправ на закріплення знань і навичок.

    Пояснювальний диктант.
    З’ясувати спосіб творення виділених слів.

    Дівчата — красуні такі юнолиці — плуганились снігом на вечорниці. (І. Драч.) Котра дівчина чари добре знала, вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобровая, та чарівниченька справедливая. (Нар. творч.) Душа моя, знайдибіда! Яку біду надибала? У легкості вітрила, у попелі згортань ти знаєш словобрилу і слово-філігрань. (Л. Костенко.)

    Словниковий диктант.
    Зробити словотвірний розбір слів, як пам’ятку використовуючи подану нижче таблицю .

    Пом’якшання, кар’єрист, морквяний, міждержавний, незалежність, незабаром, ненависний, неохоче, ризький, озброювати, заштовхнути, зріз, зойк, зелень, мореплавець, науково-дослідний, жовтогарячий, світло-оранжевий.

    ПОСЛІДОВНІСТЬ СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ СЛОВА

    1. Порівнявши слово з однокореневими, виявити твірну основу.
    2. Визначити значущу частину, за допомогою якої утворене слово.
    3. Визначити спосіб творення слова.

    VІIІ. Відтворення теоретичних відомостей з морфології.

    Бесіда.

    1. Що вивчає морфологія?
    2. Скільки в українській мові частин мови? Назвіть самостійні частин мови.
    3. Дайте визначення іменнику, прикметнику, займеннику, наведіть приклади слів кожної з цих частин мови.
    4. Яка частина мови позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі? Наведіть приклади числівників.
    5. Дайте визначення дієслову. Назвіть форми дієслова, наведіть приклади кожної з форм.
    6. Яка незмінна частина мови виражає ознаку дії, стану, іншої ознаки?
    7. У чому полягає відмінність самостійних частин мови від службових?
    8. Назвіть службові частини мови. Наведіть приклади прийменників, сполучників і часток.
    9. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових? Наведіть приклади вигуків.

    ІХ. Виконання вправ на закріплення знань і навичок.

    Попереджувальний диктант.
    Виділені слова розібрати як чистини мови (колективно). У ролі пам’яток використати подані нижче таблиці.

    Янтар, бурштин, терпка живиця — звучать, мов музика, слова. І кожне слово, як зірниця, що нашу мову осява. У нашій мові кожне слово — неначе золотий янтар. Бо кожне слово в нашій мові — кожне слово — неначе золотий янтар. Бо кожне слово в нашій мові — то Божий дар. (І. Цюпа.) Є ще люди сонні, наче сови, а глухі до слова — це найгірш. Ти до рідної прислухайсь мови, прокажи відмінники — це ж як вірш! (Д. Білоус.) Рідна мово, я в тобі воскресну, в мене ти, як і життя, одна. Моря слів — скарбів твоїх чудесних — всім співцям не вичерпать до дна. (П. Сиченко.)

    ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ

    Іменник

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Власна назва чи загальна.
    4. Назва істоти чи неістоти.
    5. Рід.
    6. Відміна, група.
    7. Відмінок.
    8. Число.
    9. Синтаксична роль.

    Прикметник

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Повна, стягнена, нестягнена чи коротка форма.
    4. Розряд за значенням.
    5. Ступінь порівняння.
    6. Рід.
    7. Число.
    8. Відмінок.
    9. Група.
    10. Синтаксична роль

    Числівник

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Група за значенням.
    4. Простий чи складний.
    5. Відмінок.
    6. Рід (для порядкових).
    7. Число (для порядкових).
    8. Синтаксична роль

    Займенник

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Розряд за значенням.
    4. Рід.
    5. Число.
    6. Відмінок.
    7. Синтаксична роль

    Прислівник

    1. На яке питання відповідає.
    2. Розряд за значенням.
    3. Незмінна форма.
    4. Ступінь порівняння.
    5. Синтаксична роль

    Дієслово

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Вид дієслова.
    4. Перехідність.
    5. Спосіб.
    6. Час.
    7. Особа.
    8. Число.
    9. Рід (для дієслів минулого часу).
    10. Дієвідміна.
    11. Синтаксична роль

    Дієприкметник
    (особлива форма дієслова)

    1. На яке питання відповідає.
    2. Початкова форма.
    3. Стан.
    4. Вид.
    5. Час.
    6. Рід.
    7. Відмінок.
    8. Число.
    9. Синтаксична роль

    Дієприслівник
    (особлива форма дієслова)

    1. На яке питання відповідає.
    2. Вид.
    3. Незмінна форма.
    4. Синтаксична роль.

    ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ

    Прийменник

    1. Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами.
    2. З якою частиною мови сполучається.
    3. Відмінок слова, з яким сполучається.
    4. Непохідний чи похідний

    Сполучник

    1. Простий, складний чи складений.
    2. Сполучник сурядності чи підрядності.
    3. Поєднує однорідні члени чи частини складного речення

    Частка

    1. Розряд за значенням та роллю в реченні.

    Пояснювальний диктант.
    Виділені слова самостійно розібрати як частини мови.

    Я тут родивсь. Оці тополі мене любити тут малим. Я тут зростав на вільнім полі, зігрітий сонцем золотим (І.Коваленко.) Давно колись, малим хлоп’ям, бувало, дивлячись на зорі, я часто-часто прагнув сам між них полинути в простори. (В.Самійленко.) Сідлай коня, укріплюй стремено, не розгубися, синку, у дорозі! Рушай вперед! Не залишайсь в обозі! (І.Калениченко.)

    Х. Відтворення теоретичних відомостей із стилістики.

    Бесіда.

    1. Що є предметом вивчення стилістики?
    2. Які стилі літературної мови вам відомі?
    3. У яких сферах життя суспільства застосовується науковий, художній, публіцистичний, офіційно-діловий та конфесійний стилі? Назвіть основні жанри кожного з них.
    4. Від чого залежить вибір стилю?

    Опрацювання плану стилістичного розбору.

    ПОСЛІДОВНІСТЬ СТИЛІСТИЧНОГО РОЗБОРУ

    1. Кому адресовано висловлювання, з якою метою.
    2. Сфера застосування висловлювання, жанр.
    3. Характерні особливості тексту (точність, фактографічність, ясність, образність тощо).
    4. Мовні особливості в лексиці, фразеології, граматиці (наявність спеціальної термінології, вживання слів у переносному значенні, використання специфічних конструкцій, прямий чи зворотний порядок слів у реченнях).
    5. До якого стилю належить висловлювання.

    ХІ. Виконання вправ на закріплення знань і навичок.

    Прочитати уривок, зробити його стилістичний розбір (усно).

    Мово, щойно я народився — ти поцілувала мене молодими вустами моєї матері. І виріс я, мово, на твоєму хлібі. Зізнаюсь тепер, у літах будучи, почувався я більш безсилим, аніж рішучим, коли тебе роздирали, толочили, місили, чавили лавою до стіни. Як колись татарва дітей наших… Та ще й нині тебе відпихають у куток, але ти вже пручаєшся, блискає твій погляд, прагнеш вернути собі своє. Мово, через тисячу років гукни лише до мене: «Сину!» І я почую тебе, клянуся! Я стрепенусь у серці в когось з роду мого і горлом того нащадка обізвуся, співаючи… Мово моя, яка ти молода! Яка ти щаслива! Яка ти багата!
    (А. Подолинний)

    З’ясувати стиль кожного з уривків.
    Свою думку обґрунтувати.

    Стаття 10. Державною мовою Україні є українська мова.
    Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
    В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
    Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
    Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
    (З Конституції України)

    Стильовий дисонанс різко знижує рівень мовленнєвої культури, тому змішування навіть функціонально близьких слів недопустиме — кожен зі стилів має свої особливості культури мовлення. Окрім того, слід ураховувати засоби реалізації усної чи писемної форми того чи іншого стилю, оскільки всі сучасні функціональні стилі літературної мови мають обидві форми вираження — усну й писемну.
    (З підручника)

    Не буду наводити прикладів із засобів масової інформації, системи освіти, науки, де українську, державну мову загнано в глухий кут. І навіть отой поблажливий для її недоброзичливців закон про мови практично не виконується.
    Євген Дудар, неначе вогненні блискавки, випускає по різної личини україножерах свої вбивчі фейлетони та памфлети. «До речі, сенсацію чули? Американський вчений навчив мавпу говорити. А деякі наші вчені самі не можуть навчатися. Рідної мови. Звісно, мавпі легше. На її психіку не тиснуть мавпи-шовіністи. І мавпа має почуття власної гідності. Потім мавпа вчить не українську, а англійську. Це набагато легше. Наші мавпи також англійську вивчають запросто. А своєю два слова зліпити не можуть».
    (З газети)

    Я українець, а не малорос,
    Пишаюсь родом тисячокорінним…
    Тарас за мене мучився й боровсь,
    Щоб я зродився зерням України.
    Іще по ненародженім мені
    Топталися лакузи й недовірки.
    І Україна корчилась в огні,
    І мова рідна калиніла гірко,
    Нехай ніхто себе не потіша,
    Що зраджу я сім’ю свою велику.
    Я — українець. І моя душа
    Ні з ким не розмежована довіку.
    (В. Кочевський)

    ХІІ. Підведення підсумків уроку.

    ХІІІ. Домашнє завдання.
    За варіантами: 1) зробити лексичний та фонетичний розбір шести вказаних учителем слів (письмово); 2) зробити морфологічний розбір п’яти вказаних учителем слів (письмово).

    Урок № 48. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.