Урок № 48. Повторення відомостей про види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання й аудіювання. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 48. Повторення відомостей про види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання й аудіювання. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
    Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності, яка спрямовується на сприймання й розуміння мовлення, а також на породження його в усній і писемній формі. Оволодіння мовою відбувається в процесі мовлення.
    Мовленнєва діяльність охоплює чотири види — аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання — 45 %, говоріння — 30%, читання — 6%, письмо — 9%. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання — рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).
    Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.
    Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності — аудіювання і читання — складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).
    Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання — це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання передбачає до того ж процес одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.
    Учені розрізняють репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до переказів і творів.

    Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.
    Глобальне, або ознайомлювальне аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.
    Докладне аудіювання передбачає найповніше сприйняття змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей.
    Критичне аудіювання, грунтуючись на глобальному і критичному, вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, оцінки сприйнятих тверджень, критичного оцінювання сприйнятого.
    Дуже важливим є вміння читати. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі здобутої в процесі читання інформації з наступним говорінням або письмом).
    У процесі читання можуть розв’язуватись різноманітні завдання, як-от: здобути інформацію, навчитися щось робити, дістати естетичну насолоду. Відповідно до таких комунікативних завдань розрізняють різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.
    Ознайомлювальне читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом тощо). Переглянувши анотацію, передмову, зміст, читач має зрозуміти найважливіші положення видання, дістати чітке уявлення про цінність і корисність книжки.
    Вивчальне читання (воно ж поглиблене, аналітичне) вважають найдоречнішим у процесі навчання. У процесі такого читання інформацію н сприймають не пасивно, а, ставлячись до сприйнятого критично, дають власне трактування та оцінки поданим положенням і висновкам, помічають слабкі місця у викладі або поясненнях. Таке творче сприймання уможливлює ефективне запам’ятовування сприйнятого, забезпечує високий рівень активності думки читача.
    Вибіркове читання — це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу тільки на потрібних йому аспектах. Сторінки гортають, поки не відшукають потрібне місце, яке читають, застосовуючи вже інший вид читання — вивчальне.

    Прочитати. У яких прислів’ях йдеться про рецептивні види мовленнєвої діяльності, в яких про продуктивні? Які це види? Як розподіляється час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності?

    Де розумом не дійду, те в книжці знайду. Писать — не язиком чесать. Що на думці, те й на язиці. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Не тямить голова, що язик лепече. Написав писака, що не розбере й собака.
    Народна творчість.

    Вільний диктант. Прослуханий тричі текст письмово переказати якнайбличже до почутого. Виразно прочитати записане. Визачити тему й головну думку записаного уривка. Назвати види мовленнєвої діяльності, до яких ви вдавались у процесі виконання вправи.

    Письмо — це винахід людини. Винайшовши письмо, люди, очевидно, не переставали дивуватися його значущості, його можливостям і приписували створення письма богам. Стародавні єгиптяни вважали творцем письма бога Тота. За грецькими міфами, абетку винайшов бог Гермес.
    Переважна більшість сучасних народів користується таким видом письма, яке передає звукове мовлення за допомогою умовних графічних знаків — літер. Таке письмо називають алфавітним.
    З підручника.

    Урок № 48. Повторення відомостей про види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання й аудіювання. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.