Урок № 45. Тема. Система частин мови: спільне і відмінне в них. Складні випадки правопису різних частин мови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Урок № 45. Тема. Система частин мови: спільне і відмінне в них. Складні випадки правопису різних частин мови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: повторити та систематизувати знання школярів про систему частин мови, ознаки, за якими виділяється і характеризується кожна з частин мови (лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль), удосконалювати правописні вміння та навички; удосконалювати логічне мислення, вміння порівнювати, виділяти головне, роботи висновки, узагальнювати пам’ять; закріплювати вміння роботи з таблицями.

    Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; узагальнення і систематизація вивченого).

    Обладнання: підручник, таблиці «Частини мови», «Загальна характеристика частин мови».

    ХІД УРОКУ № 45. Тема. Система частин мови: спільне і відмінне в них. Складні випадки правопису різних частин мови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    ІІ. Повторення ключових питань розділу.

    Робота з таблицею «Частини мови» (або робота з підручником: виконання вправи).

    ЧАСТИНИ МОВИ

    Самостійні Службові
    змінювані незмінювані незмінювані незмінювані
    відмінювані дієвідмінювані
    іменникдієсловоприслівникприйменниквигук
    прикметниксполучник
    числівникчастка
    займенник

    Бесіда.

    1. На які групи поділяються частини мови?
    2. Що є підставою для поділу частин мови на самостійні й службові? Навести приклади самостійних частин мови.
    3. Чому в таблиці немає дієприкметника та дієприслівника?
    4. Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови.
    5. Скільки в українській мові частин мови?
    6. Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.

    ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

    Пояснювальний диктант.
    Назвати самостійні частини мови, з’ясувати синтаксичну роль слів самостійних частин мови. Чи виступають членами речення службові частини мови? Чому? Назвати вжиті в реченнях службові частини мови. У чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?

    Осіни мене, Слово, співом рідної мови, а, як серце заплаче, сильним духом козачим, укріпи в душі волю і пошли щедру долю! (Л.Коваленко.) Якби мені до сонця підійти, я взяв би в нього щедрості краплину і оросив би людськості стежину, до серць людей нові й міцні мости (Ф.Кириченко.) Не люблю, ненавиджу до крику лицемірство в солодкій брехні (Т.Домашенко.)

    ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Робота з таблицею.

    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ

    Частина мовиЩо означаєЛексико-граматичні категоріїГраматичні категоріїСинтаксична роль
    іменник предметназва істоти, неістоти; назви власні та загальні, збірнірід, число, відмінок, відміна, групапідмет, іменна частина складеного присудка, додаток
    прикметник ознаку, приналежністьякісні, відносні, присвійнірід, число, відмінок, група, ступінь порівнянняозначення, імення частина складеного присудка
    числівник кількість, порядок при лічбікількісні (власне кількісні, дробові, збірні), порядковірід, число, відмінокпідмет, іменна частина складеного присудка, означення
    займенник вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їхособові, зворотний, вказівні, питальні, відносні, присвійні, неозначені, заперечнірід, число, відмінокпідмет, додаток, означення
    дієслово означає дію або стандія, рух, станрід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідністьприсудок
    прислівник ознаки дії, стану, ознаку ознакиобставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)немаєобставина

    V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та матеріалі повторення.

    Прочитати речення.
    Скориставшись таблицею як опорою, зробити морфологічний розбір виділених слів (усно). Якою частиною мови є підкреслене слово? Назвати відомі вам форми дієслова. Навести приклади. Назвати вжиті в реченнях службові частини мови.

    Який співець, який поет, письменник уперше слово вигадав — іменник? Прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету. Числівник може визначать тобі число речей, порядок при лічбі. Прислівник звик, незмінюваний в мові, ознаки різні виражать при слові.
    (За Д. Білоусом)

    Для довідок.
    Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то.

    Подані словосполучення поставити у формі орудного відмінка.
    Пояснити написання закінчень.

    Гаряча каша, найвища круча, зловісна туча, розквітла вишня, пахуча груша, центральна площа, хижа тигриця, зубата паща, хитрюща лисиця, розкішна паша, сита телиця.

    Переписати, вставляючи, де потрібно, замість крапок пропущені букви або апостроф.
    У виділених словах визначити орфограми. Якими частинами мови є виділені слова?

    Обминувши луг, що вкрився мід..ю, слід до хати губиться в бору. Принадно віють щедріст..ю дороги, в зірках розкрила браму верховіть. І голубін..ю легко над снігами, немов димок, повзе хвиляста тінь. Сніги вже зелен..ю взялися, неначе в діда борода. (З творів М. Стельмаха.) Впадімо ж у побожності святій перед її величніст..ю Любов..ю! (С. Тельнюк.) Пахне радіст..ю світ, пахне літом, любов..ю, любистком, об тугий промінець гострить дзьобик мале пташеня. (В. Романюк.) Юност..е моя ти кароока, світанково чиста юност..е моя! (В. Забаштанський.) Неначе ліхтар Діогена над вічніст..ю місяць висить. (П. Харченко.)

    Переписати, знімаючи риски.
    Пояснити написання складних прикметників.

    Пшенична нива в жовтому колоссі, над нею неба синього блакить. В полотнищі дво/колірнім злилося усе, що нас об’єднує віки. (Б. Дегтярьов.) Цвітуть, неначе квіти волі, знамена жовто/голубі. (М. Луків.) І тихе, світле, ніжно/золотисте передосіннє надвечір’я міста. (І. Жиленко.) Серпнева ніч розвісила рядно смугасто/синє і таке строкате! Дірками зір аж світиться воно! (Г. Хмільовська.) За вікном вирує чорно/біла злива, краплі — як осколки стоптаних надій. Але це ні/чого! З цього негатива віддрукуєм сотні кольорових мрій. (М. Макуха.)

    Золото/коса, вона скидалася на розквітлий соняшник, який начебто хтось із веселою зухвалістю прикрасив двома блакитно/пелюстковими барвінками очей. Сіро/голуба, як літня хмара над селом, машина «Волга» стояла в дворі під грушею, розчинивши навстіж четверо дверей, а тому-то й скидаючись на диво/вижного жука, що розпростер сухі крила для польоту. А того вишневого осіннього вечора, далекого/предалекого, кінь вороний ступав через заграви, якими палахкотів ліс, ступав через жовто/багряні вихори дерев і кущів, по розіллятому полум’ю прижухлої трави і зів’ялого листя.
    (З творів Є. Гуцала)

    Навчальний диктант.

    Прізвище Аркасів пов’язане з назвою давньогрецької провінції Аркадія. Засновник українського роду Аркасів Андреас прибув з Греції до Миколаєва на початку ХХ століття. Він викладав античні мови у новоствореному штурманському училищі.
    Для обох синів — Захара та Миколи — Україна стала батьківщиною. Захар розпочав кар’єру на Чорноморському військовому флоті. Брав участь у російсько-турецьких війнах. Заснував у Севастополі славнозвісну офіцерську бібліотеку.
    Менший брат Захара Микола розпочав флотську службу тринадцятирічним, а в сімнадцять уже був мічманом. Провівши дванадцять новозбудованих кораблів від Санкт-Петербурга до Астрахані, він відкрив регулярне пароплавство. На початку Кримської війни, передбачаючи, що
    англо-французька ескадра може з’явитися біля Петербурга, Микола сформував ополчення. Він брав участь в удосконаленні морського законодавства, а згодом отримав призначення командувача Чорноморським військово-морським флотом.
    Його син — Микола Миколайович — став відомим українським істориком і композитором.
    (125 слів) (З календаря)

    Переписати, замінюючи цифри словами.
    Числівники підкреслити, визначити в них орфограми. Вказати можливі паралельні форми.

    У 8 аналогічних випадках. З 16 однокласниками. Комплект з 23 підручників. У 45 вчителів. З 90 джерел. Більше 50 мов. 675 гривнями. До 1 860 мешканців міста.

    Розподільний диктант.
    Займенники, що пишуться через дефіс, разом та окремо, записати в три колонки.

    Будь-хто, хтось, хтозна в кого, щось, казна-що, казна перед ким, у кого-небудь, перед кимось.

    Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви.
    Пояснити написання особових закінчень дієслів. Вказати дієприкметники і дієприслівники.

    Як молоде зітхання з..млі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тр..мтячі маки. Підійдеш до них, довго стоят..меш, зд..вований їхньою ч..стотою і непорочністю, м..луватимешся з цнотливості їхнього блиску. Тоді, д..тино, не порівня..ш їх ні зі своїм ж..ттям, ні свого ж..ття не порівня..ш із їхнім цвітінням. Це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитим..ш у спогадах, коли намагатим..шся відновити в пам’яті їхній ранково-росяний запах — і не змож..ш. І уяв..ш тоді своє д..тинство в..ликою квіткою маку, яка щойно визволяє свої п..люстки з тугого бутону, нашорошує їх, ро..кріпачуючи й випростуючи. Уяв..ш десь на світанку, коли б..нтежне молоко туману т..че без б..регів, а у в..ликій краплині роси, що зібралася за ніч між п..люстками, відображається весь той щойно народжений ранок, і тр..мтить, віддзеркалю..ться нев..димий вітерець, і ще щось таке, чому й слів не доб..реш.
    (За Є. Гуцалом)

    Словниковий диктант.

    Пішки, верхи, двічі, восени, опівночі, навпомацки, навшпиньки, по-хорошому, по-людськи, по-українськи, по-третє, втричі, натроє, утрьох, уп’ятеро, мимохіть, горілиць, праворуч, спросоння, попідтинню, часто-густо, тишком-нишком, пліч-о-пліч, наосліп, всього-на-всього, всьоме, де-не-де, абиде, будь-де, казна-коли, колись.

    Переписати, знімаючи риску та вставляючи на місці крапок пропущені букви.

    Спустіло небо, і світанок прогнав останні тіні пріч, не/смілі зорі на/останок пер..моргнулись віч/на/віч. (Н. Лісовенко.) День/у/день іду — і все над/силу! ..Блискавка надій освітить шлях на мить, лиш на мить, але — до небосхилу… (В. Забаштанський.) Це, може, юність не/озора у/зимку йде на/встріч мені, й на тихі води, ясні зорі я пр..несу свої пісні. (М. Стельмах.) Захоч..ш слухать клекіт журавлиний — ляж горі/лиць. (С. Крижанівський.) До хати ввірвалась дика музика, задьористі ритми, вигуки чи то людей, що стогнали по/тваринному, чи то тварин, що стогнали по/людському. (Є Гуцало.) На тій горі, під дубом в..соченним, с..дить всесвітній старшина — по/вченому Юпітером він зветься, по/простому ж — Ничипір Громовик… (Л. Глібов.)

    Диктант із коментуванням.
    У виділених словах визначити орфограми. З’ясувати, якими частинами мови є ці слова.

    І знову усе по-новому вчувається й сниться мені: земля під ударами грому гойдає сади весняні. (М. Стельмах.) Лежимо в бур’яні на краєчку обриву і захоплено дивимось у глибину. (М. Луків.) …Любов і мертвих воскреша і не дає ні жити, ні померти, — життя і смерть, немовби на двобій, не раз віч-на-віч сходиться у ній. (І. Гнатюк.) Лиш гори не стрічаються, а людям зустрітись можна в будь-якій порі. (Л. Міріджанян.) Втомившись, шаблюками вершники б’ють навмання. (М. Стельмах.)

    Навчальний диктант.
    З’ясувавши, якими частинами мови є виділені слова, зробити їх морфологічний розбір. визначити в кожному з виділених слів орфограму.

    Душа торкнулася душі і забриніла (Н.Кир’ян.) День — а наче сипляться зірки. Душі тихі й чисті, мов наділи почуттів святкові сорочки. (Г. Лютий.) Людина починається з душі, її красу формує світле Слово і музика пісенна у вірші, і мудрі книги, і думки, й розмови (Л.Коваленко.) Даленіють вчорашні образи, і здаються дрібними жалі. І не віриться, що вже не разу я не житиму знов на землі. (О. Абліцов.) Розумна істота може додуматися до будь-якої дурниці. (О. Перлюк.)

    VI. Підведення підсумків уроку.

    VII. Домашнє завдання.

    Урок № 45. Тема. Система частин мови: спільне і відмінне в них. Складні випадки правопису різних частин мови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.