Урок № 43. Члени речення головні й другорядні. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 43. Члени речення головні й другорядні. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Прочитати речення. Накреслити схему кожного.

    Горять багряні грона на калинах. (Д.Луценко.) А дорога за тумани утіка. (Б.Олійник.) Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть. (Є.Гуцало.) Зорі пронизують душу тонкими голками. (О.Мамчич.) Нехай свіча горить у кожній хаті на берегах священного Дніпра. (В.Осадчий.) А коло хати пелехатий сонях пасе траву в блакитному дощі. (Л.Костенко.) Над лісом, над полем, над степом, над морем калиновий спів журавля. (Н.Пукас.) Маємо землю отецьку, свою, неприкуплену долю, рідні могили, святі імена матерів. (Б.Олійник.)

    Переписати. Підкреслити члени речення головні та другорядні. Вказати речення прості та складні.

    І. У братській школі на старім Подолі себе ліпив Грицько Сковорода. (Б.Олійник.) Йому церковний сан пропонували, та світ ловив його, та так і не спіймав. (Б.Дегтярьов.) Та за літами не згубився слід, і виспіває, і повніє плід, посаджений вночі Сковородою. (А.Малишко.) Стоїть мудрець, зіпершись на лопату, він садить «Сад божественних пісень», і хай нащадкам урожай збирати — у цім його життя найглибший сенс. (Б.Дегтярьов.)

    ІІ. В народній пам’яті безсмертні пророчі думи Кобзаря. (Б.Дегтярьов.) Вогонь пророчих рим нам засвітив Тарас. (В.Губенко.) У кругосвітній похорон пішли, щоб зупинитись на горі Чернечій. Ішли хохли, русини, малороси, щоб зватись українцями віднині. (І.Драч.) Мовчки зросте десь новий Тарас. (Є.Плужник.) Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами. (М.Рильський.)

    Пояснювальний диктант. Підкреслити в реченнях всі члени речення. Зробити синтаксичний розбір першого речення.

    Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами… (М.Рильський.) Прикипіли ноги до постаменту, хліб у торбі закам’янів. “Біда, — каже Григорій Савич. — Він мене таки спіймав, цей світ! Добре, що хоч на тому світі. Нічого, якось відштовхнуся від постаменту, та й підемо”. (Л.Костенко.) З глухих кутків діставши древні посохи, ішли філософи, брели філософи шукать начало пройдених доріг. (Б.Олійник.)

    Розглянути таблицю.

    ТИПИ ПРИСУДКІВ

    Простий присудокСкладений присудок
    Дієслівнийіменний
    Чим виражається
    Дієсловомдопоміжним дієсловом + неозначена форма дієсловадієсловом-зв’язкою + іменна частина
    Життя починається так цікаво. (В.Гнатюк.)
    Філософи пояснювали світ. Такі ось хлопці світ цей перероблять. (Л.Костенко.)
    Почав ведмідь хазяйнувати, у пасіці порядкувати. (Л.Глібов.)
    Розум безпомильний повинен всіх величчям здивувать. (Л.Забашта.)
    Про світ увесь казати не берусь. (Б.Олійник.)
    Було життя осяяне красою. (Л.Костенко.)
    Емігрантом я не був ніколи. (М.Рильський.)
    Лис над озерами був старшиною. (Л.Глібов.)
    Рум’яне яблуко найчас тіше буває червивим. (Нар.творч.)

    Прочитати. Визначити в кожному реченні граматичну основу, з’ясувати тип присудка.

    І. В огні троянд, у моря мерехтінні побачить кожен може красоту. (М.Рильський.) І стане дім твій прихистком любові. (Л.Андрела.) Найкращим був і завжди буде цвіт людської добросердої любові. (Д.Луценко.) Людина в світі я. Я вистояти мушу. Я сину передам свій генетичний код. (В.Гужва.) Серце може додати розуму, але розум не може додати серця. (А.Франс.)

    ІІ. Народне щастя і народне горе я намагався в слово перелить. (М.Рильський.) Звісно, слово може вбити і зцілити душу. (В.Корнійчук.) Ти вродливу мову свою зміг піднять до найвищих висот. (Л.Забашта.) І дивлячись на хліб, людина в сім раз правдивіша стає. (І.Драч.) Кожна людина має за життя посадити дерево, збудувати дім та виховати дитину. (Нар.творч.)

    ІІІ. Тканина хвалить умілу ткалю. Дроборуб дрова купувати не повинен. У каламутній річці рибалкою стає кожний. Осляча голова мусить думати не менше за конячу. Мала праця краща за велике безділля. Цей може тільки сало переводити. Гарна квітка тільки на рідній землі гарна.
    Народна творчість.

    Пояснювальний диктант. Пояснити вживання тире. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

    Ця земля мені — найдорожча. (В.Броневський.) Несе у світ мене рисак. І я не турок. Я козак. (П.Перебийніс.) Люд без просвіти — раб. (Б.Грінченко.) Лиш смілий поступ — то життя. (Л.Ржегак.) Земля — ласкава, і життя — священне. (Хосе Марті.) Життя — це і усмішка, і сльози ці солоні. (Л.Костенко.) Досвід — річ гірка. (М.Доленго.) Сумління — річ тендітна і марка. (Л.Костенко.) Яке це щастя — друзів мати. (О.Омельченко.) Гай — порожній, а луки — бузкові. (М.Доленго.)

    Диктант із коментуванням.

    І. Старанність — права рука щастя, ощадливість — ліва. Знання — основа розуму. Навчання — шлях до знання. Терпіння — велике вміння. Уміння — головне спасіння. Хліб молотити — не на дивані сидіти. Труд — другий батько, праця — друга мати. Бути вчителем і не навчитися — неможливо.
    Народна творчість.

    ІІ. Найвища одвага поета-борця — нічого в душі не втаїти. (П.Перебийніс.) Ціль творчості — себе роздати, а не на успіх розмінять. (Б.Пастернак.) Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе. (Л.Костенко.) Дорога справжня — завше лиш пряма. І лише до добра — дорога справжня. (Б.Олійник.) Я закоханий в життя поганин. (Б.-І.Антонич.) Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу. (Л.Костенко.) Життя моє — палка і ніжна скрипка, дзвенить в мені натягнута струна. (В.Івченко.) Пісня ж — несмертна, як древо життя! (Б.Олійник.) Нудьга — це неситий душі лейкоцит, що тілом твоїм, непорушним і бистрим, вгортає, висмоктує мудрість і пристрасть, як спрут, заповзаючи серцю під спід. (М.Бажан.)

    Прочитати речення. З’ясувати, якими членами речення є виділені слова.

    І. Веселі виростають діти з ясним чолом. (М.Доленго.) О, як осіннє золото пасує до ще зелених, із плодами крон! (С.Шевченко.) Сьогодні ми у Довбуша країні, серед ланів Стефаника й Франка. (М.Рильський.) Край чистого неба усміхнувся своїм голубим личком з блискучими зірочками-очима. (Панас Мирний.)

    ІІ. Дочка вечерять подає, а мати хоче научати, так соловейко не дає. (Т.Шевченко.) І біжить до сина Україна одганяти знавіснілу смерть. (І.Драч.) Обожнюю священне право жить, творить і переорювати ниву. (Г.Коваль.) Ми навіть в смерті вчили інших жити у добрій згоді на святій землі. (Б.Олійник.) Та вже і нас гукає ковила вертатися на землю з перелета. (Б.Олійник.) Народивсь любити і страждати, падати й триматись в стремені. Народився небо прихиляти у своїй вкраїнській стороні. (Є.Гуцало.) Ландшафти в країні кохання вміють змінюватись і рости. (М.Доленго.) Я не хотів би кращого бажати, аніж пісні навчитися писати. (Д.Луценко.) Не квапся знімать з таїни сповиток і спрощувать все до нуля! (Б.Олійник.)

    Навчальний диктант. Підкреслити граматичні основи речень, з’ясувати види присудків.

    Предки наші були високі, розумні, вродливі. Вони були козаками, гетьманами, трясли Кафу й Оттоманську імперію. Лицарями-переможцями були, у битвах з королівською Польщею тріпали її хвалене військо!
    Коли серця наші стрепенуться від цих спогадів, ми стаємо значнішими навіть у власних очах, ніби аж вищаємо від гордості. Та тут же можемо опечалитися, стужитися за тим, що минуло й не вернеться. Але, спалахнувши, довго не гаснутиме в нас відчуття й усвідомлення власної причетності до великої й трагічної слави рідного народу, що задрімала колись, заколисана безпечністю, одурена сподіваннями благополуччя, придавлена хитрими й підступними ворогами.
    І тільки зустрівши однодумців, високо вознесених духовними пориваннями, талантом і невсипущою працею, мимоволі радієш: он які ми! (За О.Сизоненком; 108 сл.)

    Урок № 43. Члени речення головні й другорядні. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.