Урок № 42. Словосполучення. Речення, його граматична основа. Види речень. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 42. Словосполучення. Речення, його граматична основа. Види речень. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Прочитати словосполучення, в кожному визначити слова головне й залежне. З’ясувати тип зв’язку між словами (узгодження, керування, прилягання). Визначити тип кожного словосполучення за належністю до головного слова до певної частини мови.

    Чарівна пісня; писати вірші; завтра вдень; співати натхненно; відтанути серцем; будь-хто з нас; готовність творити; весняний настрій; чуйний до людей; нагадуючи всім; наполегливий у праці; співчувати мовчки.

    Розчленувати речення на словосполучення. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох словосполучень. Чи утворюють словосполучення головні члени речення? Чому?

    І. Хрещатий барвінок не смів зацвітати. (Л.Забашта.) Усміхались чорнобривці карими очима. (Б.Олійник.) шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим скромним цвітом. Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М.Рильський.) Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. (Л.Костенко.)

    ІІ. Ми навчилися навіть в роковану мить чесно долі дивитись у вічі. Нам неправда ненависна, як антисвіт, та півправда ненависна вдвічі. (Б.Олійник.)

    Розглянути таблиці.

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

    Прості Складні
    Мають одну граматичну основу.Складаються з двох або більшої кількості простих речень; мають дві або більше граматичних основ.
    Стелиться життя моє барвінком. (Н.Пукас.)
    Людина довго пізнає себе. (Г.Коваль.)
    Переплутані всі взаємини, і розведені всі мости. (В.Бубир.)
    Навіщо намисто, як нема чого їсти? (Нар.творч.)

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ

    Двоскладні Односкладні
    Мають обидва головні члени — підмет і присудок.Мають один головний член — у формі підмета або у форму присудка
    Лунко злинуло відлуння. (Б.Олійник.)
    Над світом високі тополі несуть своє горде крило. (І.Драч.)
    І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб. (Л.Костенко.)
    Вишию свою долю сонячним різнобарв’ям. (Н.Пукас.)
    Cильно пахло сонцем, свіжим повітрям, весною. (У.Самчук.)
    Неділя. Парк. Весна. (Н.Петренко.)

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ

    Поширені Непоширені
    Мають головні і другорядні члени речення.Складаються тільки з головних членів речення.
    Очима синіми дитини волошка з жита вигляда. (Г.Коваль.)
    Ген високе сонце осяває путь. (М.Олійник.)
    Місяць над лісом всміхнувсь золотою щокою. (Є.Гуцало.)
    Сідало сонце. Коливались трави. (Є.Плужник.)
    Гримотять литаври. Стяги пломеніють. (М.Олійник.)

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА НАЯВНІСЮ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

    Повні Неповні
    Речення, у якому немає пропущених членів реченняРечення, у яких пропущено член речення (головний чи другорядний), який легко встановити
    Кущ калини нам махав з пітьми білою, квітучою рукою. (Л.Дмитерко.)
    Калина важко віддає плоди. (Л.Костенко.)
    Ліс у снігах. (М.Луків.)
    Над квітами — дзенькіт бджоли. (Г.Коваль.)
    А ген за подвір’ям — півсвіту, півнеба. (Н.Диб’як.)

    Попереджувальний диктант. Підкреслити граматичні основи речень. Вказати речення прості й складні.

    І. Я нерозлучний з рідною землею, моя любов найвища і земна. (О.Ющенко.) Луна в дібровах пісня солов’їна, чарує світ дніпровський зореграй. (Д.Луценко.) У дальній вирій летимо піснями. (Є.Гуцало.) Сонце ласкаве по-літньому блиска, радує матір ласкава колиска. (М.Рильський.) Як блідо, по-північному росте в душі слабка травиночка надії! (Г.Кочур.) Надія — чудовий сніданок, але з неї виходить погана вечеря. Кожна хвилина вигранює годину. (Нар.творч.) Тиша ловить у невід хвилин переплин. (Б.Олійник.)

    ІІ. Злодій не розбагатіє, ненажера не розжиріє. Теля хоче бути мудрішим за корову. Унадилось решето борошно переводити. Кожна собака лається, але не кожна кусається. З міді золота не викуєш. Кепсько вівцям, як вовк воєвода. Кожен на своє копито налягає. У всякій калюжі своя жаба старша.
    Народна творчість.

    Прочитати. Вказати односкладні речення, визначити в кожному граматичну основу та визначити його вид.

    Не кричіть про мову солов’їну,
    Не лякайте криком солов’їв!
    Не римуйте всує Україну,
    Бо уже співали сто разів
    Про пшеницю і блакитне небо,
    Про калину і про шум гаїв…
    А тепер до праці стати треба!
    Годі вже сміття порожніх слів!
    Не цілуйте дзвінко Україну —
    Нагодуйте матір і дитину.
    За Ю.Сегедою.

    Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити граматичні основи речень. Вказати речення двоскладні й односкладні. З’ясувати вид кожного з односкладних речень.

    І. З любов’ю порівнюють кетяг калини. Усе найясніше порівнюють з сонцем. (Н.Пукас.) Конвалії… Сльозини лісові. Сріблясті зорі першого кохання. (Д.Луценко.) Пр..йду на сповідь до Дніпра, сх..люся над водою. (М.Луків.) Жита. Коза..ький степ. Так пахне мат..ринка. (В.Губенко.) В повітрі запахло в..сною. (М.Луків.) А іншого у нас немає неба. А іншої нема для нас з..млі. (Д.Кремінь.) За тобою завше будуть мандрувати очі мат..ринські і білява хата. (В.Симоненко.) Затужилося так за любов’ю до лісів, до пташок, до мурах, до Полісся і до Подніпров’я! (В.Гужва.)

    ІІ. Не поспішай прожити день до дна. (Р.Кухарук.) Зірви і покуштуй усіх д..рев плоди. (І.Качуровський.) Завжди глузує люд із голих королів. (Ю.Ряст.) Будьмо, друзі, чесними. (В.Крикуненко.) Як молоко, біліє санний шлях. С..ло. Сади. Тополі. Серпик-місяць. (Є.Гуцало.) Мені інколи хочеться стати хлоп’ям, в ліс дрімучий зайти до д..рев на ро..мову. (Г.Коваль.) З достоїнством зустрінь лиху годину. (В.Гриценко.) Не ро..губи своїх надій, не споп..ли зорі своєї. (Г.Коваль.)
    ІІІ. Кирилівка… Допитливий Тарас пасе коло с..ла чужі ягнята… (Д.Луценко.) Завжди мене навчали шанувати хлібину на столі, роботу й честь. (Н.Пукас.) В ж..тті лиш раз кохають. Та в кохання виростають л..бедині два крила. (Д.Луценко.) У цьому днів круговороті не все м..нати поспіша. (Л.Костенко.) Лови колись загубл..ну мету. (Г.Коваль.) Є світло іст..ни на світі недарма. (В.Осадчий.) Нас не пр..спали в золотій неволі. (Б.Олійник.) Ставати не зв..кайте на коліна, ж..віть не під конем, а на коні! (М.Карпенко.) Звільни л..це від гриму. Подякуй музі за хорошу риму. (В.Гурасимчук.) Морозом кр..ло зв..ло. (Б.Олійник.) Хмар..ться, мрі..ться, дощиком сіється. (Г.Коваль.) Атестати. Сум прощання. Дружний спів. Пр..вітання. Побажання вчит..лів. Плани. Сумніви. Вагання. Сплеск надій. Суп..речки. Сподівання. Випускний. (В.Раєвський.)

    Переписати речення в такій послідовності: 1) неповні речення; 2) односкладні речення.

    Вчимося у народу. Народ мій з криці. (А.Григоренко.) Піду назустріч всім громам. Знов на клені кучері зелені. (Д.Луценко.) Пора гасити свічки каштанів. А в цьому світі — перепела пісня. (Є.Гуцало.) Хліба не наспиш, каші не вилежиш. Пудра на лиці. Муха в молоці. (Нар.творч.)

    Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання.

    І. Що найдорожче і найрідніше? Мати у серці свою Батьківщину! (М.Сингаївський.) Чи ж я зумів би те минути і забути, від чого стежка почалась моя? (Р.Лубківський.) Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого перебування на чужині? (М.Коцюбинський.) Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.) Що хочте беріть! Тільки землю мою я вам не віддам на розправу, на муку! (В.Марсюк.)

    ІІ. Хочеш вік прожить немарно ти? Вищої шукай собі мети. (Б.Грінченко.) Де ж пристрасті мої несамовиті? Де молодий вогонь, що серце пік? Невже запорошився, наче тік? (Д.Павличко.) Борітеся! Терпіть! По всій землі рівняйте стежку правді! (І.Франко.) Ну, де ж ви, Птолемеї і Коперніки? Де погляди ясні з-під мудрих брів? (О.Башкирова.)

    Розглянути таблиці.

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

    Розповідні Питальні Спонукальні
    Містять повідомленняпро щось.Містять запитання.Містять прохання, пораду, наказ, вимогу, заклик.
    Казка далека гойдається маревом. (Б.Олійник.)
    Мені так радісно в цю мить. (Олександр Олесь.)
    Без праці немає радості. (Нар.творч.)
    З ким ти, місяцю, говориш? А ти, вітре, з ким видзвониш? (Г.Коваль.)
    Невже тобі чуже підступне Зло вогнем докору серце не пекло? (Д.Луценко.)
    Хто б дятлика знав, якби не його ніс? (Нар.творч.)
    Черпай досхочу з мовної криниці. (Л.Андрела.)
    Ти наснагу пий, серед людей шукай джерельну силу. (Д.Луценко.)
    Тож не вичерпуймо до дна криницю, солодку зберігаймо таємницю! (І.Качуровський.)
    Вдар лихом об землю. (Нар.творч.)

    ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА ІНТОНАЦІЄЮ

    Окличні Неокличні
    Виражають сильні почуття, емоційні переживання.Не виражають особливих почуттів.
    Скільки душа пориває тенет! З моря і суші — додому, додому! (Л.Костенко.)Колише на пшеничнім узбережжі мене стежина пам’яті жива. (П.Перебийніс.)

    Пояснювальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного за метою висловлювання та за інтонацією.

    І. Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В.Сосюра.) І де взялись ці хвилі сніжно-білі, хто дивно так навчив їх грати і шуміть? (Олександр Олесь.) Так лагідно гойдавсь далекий небокрай! Так царствено котилось сонце в колісниці! (Б.Олійник.) Хто, в зорі вмочивши руку, бризнув на траву суниці молоді? (М.Доленго.) Чого ж мені треба? Чого ще бажать? По луках до мене ромашки біжать… (Г.Коваль.) Хіба цвітіння золотих ланів приглушить запах квітки лугової? (В.Моруга.) Під якою зіркою вечоровою розцвіла ти квіткою полиновою? (В.Бубир.) Оце тобі і полонина! Незнаних див самих країна! (Олександр Олесь.) Яка мелодія!.. Якби спинитись часу!.. Зірки згоряють в шурхоті століть. (Н.Петренко.) Що ж ти зробив?.. Що ж ти накоїв? Ти закохавсь чи збожеволів? (Олександр Олесь.) Не маєте біди? То в мене купіть, або й так візьміть. Нащо мені все царство, коли й ложки нема? Наварила напекла, а для кого? — Для Петра. Нарозчиняв, а чим замісити? Спиш, а хліб маєш? (Нар.творч).

    ІІ. Любітеся, брати мої, Украйну любіте… (Т.Шевченко.) А слова дружнього за гроші не купити! (М.Рильський.) Як мало треба хисту для підлоти, якої іскри треба для борні! (Г.Коваль.) На що надіючись, надіюсь? (Б.Чіп.) Стоїмо на порозі віку ХХІ… Невже буде він повторенням віку ХХ та ще й із окличним знаком? (Р.Кудлик.) А де ви, кобзарі? Посліпли ваші душі. А струни як без них для гімнів і псалмів? І де той з вояків, що клятви не порушив, що в найманці піти сьогодні не посмів? (Н.Диб’як.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, біль і бруд?! (П.Тичина.) На волі доки буть нам у неславі?! Боятися за свій народ подати глас?.. Невже за всі віки, за всі криваві нічого рабство не навчило нас? (В.Забаштанський.) До щасливих лукомор’їв чальте! (М.Рильський.)

    Навчальний диктант. Визначити вид кожного з речень за метою висловлювання та за інтонацією. Вказати речення прості і складні. З-поміж простих речень вказати односкладні, з’ясувати їх вид.

    І. Ви жили у цьому краю, бачили його широкі простори, бачили небо, налите барвами, яких більше ніде нема. Ви ступали по наших дорогах, наших стежках. Сказати вам велику правду? Нема кращих стежок і доріг веселіших від наших, від тих, які щодня й щоранку попирали підошви ваших ніг.
    Ви, що виросли серед безкрїх ланів, залитих морем хліба, залитих піснею і залитих потом! Кажу вам велику правду. Повірте в себе. Повірте у вашу силу, у вашу землю. Душі ваші сплять, думи повільні і не хочуть напружитися… Чому зітхаєте і звертаєте ваш погляд до неба? Зверніте очі ваші на вас самих. Яке маєте право ви, діти найкращої з країн, не чути себе такими? (За У.Самчуком; 110 сл.)

    ІІ. Не такий уже й довгий вік мистецтва, витвореного людиною. Тридцять чи сорок тисяч років тому невідомий митець при відблисках вогнища накреслив у своїй печері перші контури мамонтів, на яких він удень полював… Після того була Нефертіті, був Парфенон, була Монна Ліза… І, зрештою, бачиш сучасний модерний витвір, де безладною купою перемішалися людські вуха, очі, носи, а на зміну гармонії виступив хаос, на зміну фарбам Рафаеля приходить консервна бляшанка і мавпа з квачем… Виродження? Самозаперечення? Дух людський вичерпав себе? Чи це тільки криза минуща, після якої ще буде в мистецтві і юність, і весна, і сонячна гармонія нових ліній, нових слів? (О.Гончар; 100 сл.)

    ІІІ. А в чому полягає прогрес? Веде до добра, до світла? До людської досконалості? Ти порівняй сучасного філософа зі Сковородою, чого він вартий? Нинішнього фірмача з чумаком і просто нинішню людину з людиною часів Сірка і Дорошенка! Звичайно, в світі є й прогрес: Шевченка везли в заслання на возі, а Вишню й Плужника машинами, а далі поїздом. І от диво: Шевченка в часі привезли раніше! Оце і є швидкості нашого віку.
    Річ, як і думка, втратила свою цінність. Колись кожну річ виготовляли важко, з любов’ю, між нею й людиною існувала особлива сув’язь. Нині пластмасовими тарілками закидані всі галявини й плеса. В сусіда нові меблі? Я куплю кращі. А що на них треба зрубати цілий гай, мені і в п’яти не коле. А машини? Мчать і мчать… Куди, чому? В нинішній цивілізації панує культ насолод. А від цього неврози. Винаходи розуму не вдосконалюють душу. (За Ю.Мушкетиком; 140 сл.)

    Урок № 42. Словосполучення. Речення, його граматична основа. Види речень. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.