• Реклама

УРОК № 4. Тема. «Кайдашева сім’я». Народознавство у творі. Мовне багатство повісті. Проблематика твору. Уроки української літератури, 10 клас

УРОК № 4. Тема. «Кайдашева сім’я». Народознавство у творі. Мовне багатство повісті. Проблематика твору. Уроки української літератури, 10 клас

Мета: показати майстерність І. Нечуя-Левицького у творенні художніх образів, розкрити образи, визначити проблематику твору; розвивати вміння учнів виявляти основні проблеми, поставлені у творі, з’ясовувати роль героїв у розкритті його ідей ного змісту; в ході аналізу характерів персонажів формувати життєві цінності, зовнішню і внутрішню культуру учнів

Обладнання: тексти повісті, грамзаписи.

ХІД УРОКУ № 4. Тема. «Кайдашева сім’я». Народознавство у творі. Мовне багатство повісті. Проблематика твору. Уроки української літератури, 10 клас

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда з учнями.
1) Якими ви собі уявляєте зовнішність персонажів повісті, їхній темперамент, вираз обличчя? Давайте спробуємо створити усні портрети героїв.

Зразки відповідей:
(Кайдашиха — повнувата, поважна в рухах, вираз обличчя то сердитий, то улесливий — залежно від обставин.
Кайдаш — сутулий, худий, можливо, трохи нижчий від Кай-дашихи, в очах — вічна заклопотаність і похмільна туга.
Карпо — високий, кремезний, завжди насуплений, наче’чи-мось незадоволений.
Лаврін — стрункий, усміхнений, погляд лагідний, відкритий.
Мотря — дебела, моторна, завзята, у погляді — рішучість.
Мелашка — невисока, худенька, тонкої вроди, очі усміхнені і трохи сумні.)
2) Чи такими уявляли героїв повісті наші художники? (Розглянути учнівські ілюстрації до повісті.)
3) Визначте жанр повісті, обґрунтуйте свою думку.
4) В чому особливості композиції повісті «Кайдашева сім’я»?

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Пояснення вчителя.
Портретні, психологічні та мовні характеристики героїв повісті відображають неповторну творчу манеру автора, тому їх не можна сплутати ні з якими іншими.
(Звучить грамзапис уривку з твору, учні характеризують учасників даної сцени, обґрунтовано доводять їх індивідуальну неповторність.)
Отже, кожен з героїв має свою вдачу, звички, характер, душу; кожен несе в собі якусь ідею. Це спонукає читачів замислитися над власним характером, поведінкою, вчинками.
Які ж проблеми порушує автор у повісті? Їх можна назвати вічними, бо поки існуватиме людство, залишатимуться актуальними й ці проблеми.

До головних проблем твору належать такі:
1) Проблема виховання.
2) Проблема батьків та дітей.
3) Проблема кохання та сімейного щастя.
4) Проблема багатства.
5) Проблема віри в Бога та додержання заповідей Божих.
6) Проблема народної моралі та авторитету в громаді.

При розгляді першої проблеми слід наголосити, що виховання Карпа і Лавріна було доволі хибним: сини зневажали батька, не цінували тго, що саме він дав їм багатство, не були й дуже працьовитими. Погане виховання мала й Мотря, яка могла нагримати й на рідну митір, не кажучи вже про свекруху. В той же час бідна Мелашка постає в повісті людиною тонкої душі, доброго виховання. Її любов до рідної матері, чоловіка, намагання догодити свекрусі викликають щире співчуття.
При розгляді другої проблеми слід зазначити, що Кайдаші були непоганими батьками, які бажали своїм синам щастя, дали їм достаток, допомагали, але діти виявилися невдячними. З вини Карпа й Лавріна старість Омелька й Марусі стала безрадісною, навіть трагічною.
Проблему кохання і сімейного щастя змальовано в повісті дуже яскраво. Варто тільки порівняти закохані пари Карпо — Мотря та Лаврін — Мелашка.
Проблему збагачення найкраще розкрити через намагання Карпа і Мотрі будь-якою ціною якнайшвидше розбагатіти. При аналізі цієї проблеми варто наголосити на скупості Мотрі, на тому, які вузькі й короткі сорочки вона шила для своєї сім’ї; на небратній поведінці Карпа: спочатку завжди орали й засівали Карпове поле, а вже потім Лаврінове, на загарбницьких планах старшої невістки стосовно городу, груші.
Проблема віри в Бога і дотримання заповідей теж заслуговує на увагу. Побожним, чуйним і добрим був Кайдаш, мріяв про християнську смерть — зі сповіддю, причастям, соборуванням, але діти штовхнули батька до ще тяжчого пияцтва, а, отже, й до передчасної страшної смерті, яка за християнськими уявленнями не була нормою. Карпо навіть сміявся, що даремно батько постив стільки п’ятниць. Сини і невістки надто часто порушували четверту заповідь: не поважали і не шанували стареньких батьків. Побожною у творі показано Мелашку, чуйна душа якої сприйняла красу церковних обрядів в Києві.
Народна мораль в основному ґрунтувалася на заповідях Божих. У селі зневажали злодіїв, п’яниць, покриток, байстрюків, ледарів, хвальків, безбожників. Часто за гріхи батьків доводилося терпіти дітям й онукам, адже в селі нікому нічого не забували. Не могли забути й Мотрі того, що вибила свекрусі око, а Карпові, що ганявся за матір’ю з дрючком. Люди добре знали характери тих, кого вважали негідними. Ось чому, вибираючи Карпа десяцьким, хтось підкреслив, що «буде добрий сіпака», а пропонуючи жартома кандидатуру Мотрі, селяни висміяли цю жінку: «А мож, панове громадо, ми оберемо за десяцького Мотрю,— прикинув слівце один жартів ливий чоловік.— Не можна, вона повибиває всім бабам очі,— гукну ли чоловіки, сміючись».
Варто зазначити, що й зараз велика ганьба для сім’ї, якщо її називають Кайдашевою.
Повість «Кайдашева сім’я» можна вважати підручником народознавства: у ній згадуються народні ремесла, описано процес виготовлення полотна, буденний та святковий одяг селян, сільський двір, селянську хату. Письменник зобразив весь устрій селянського життя, красу народних обрядів, забави сільської молоді. У повісті багато народних прислів’їв, приказок, є елементи народних казок, народні перекази про нечисту силу (опис «білої гарячки» старого Кайдаша).
Мова повісті — жива, барвиста, ніби підслухана автором у селян.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Які мовні засоби забезпечують майстерність письменника і нев’янучий інтерес до повісті?

2. Що викликало посилення приватновласницьких інстинктів, розпад патріархальних норм родинного життя?

3. Чому за повістю можна вивчати народні звичаї та традиції?

4. З якою метою автор вводить у твір опис та діалог, пейзажі та інтер’єри?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усні повідомлення на теми:
1) Народознавство в повісті «Кайдашева сім’я».
2) Прислів’я та приказки в повісті «Кайдашева сім’я».
3) Художня майстерність повісті «Кайдашева сім’я».
4) Маруся Богуславка.
5) Іван Виговський.
6) Богдан Хмельницький.
7) Максим Кривоніс.
8) Єремія Вишневецький.
9) Родовід Єремії Вишневецького.
10) Політична обстановка в Україні XVII ст.
Виписати з тексту портрети членів родини Кайдашів.

УРОК № 4. Тема. «Кайдашева сім’я». Народознавство у творі. Мовне багатство повісті. Проблематика твору. Уроки української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.