• Реклама

Урок № 39. Тема: Способи творення прислівників. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Урок № 39. Тема: Способи творення прислівників. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Мета: пояснити, якими способами утворюються прислівники; формувати вміння визначати спосіб творення прислівників та утворювати прислівники; виховувати повагу до усної народної творчості як конденсату народної мудрості; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку № 39. Тема: Способи творення прислівників. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань кількома учнями.

Картка 1
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного. Виділені слова розібрати за будовою.

Коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились… (Леся Українка.) Треба все зробити, треба встигнуть більше. (П.Усенко.) А що страшніше від душі німої? (Л.Дмитерко.) Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу! (Д.Павличко.) Так вище ж, клени, підіймайте віти, ясніш очей сіяйте, небеса! (В.Сосюра.)

Картка 2
Переписати, прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного. У першому реченні підкреслити всі члени речення.

І перед заходом ще дужче гріє сонце й цілує даль степів ще гарячіш воно. (В.Сосюра.) Мені найкраще із тобою брести лісами наугад. (М.Стельмах.) А що коли те світло миттю згасне, як метеор, і темрява чорніше, страшніше здасться, ніж була раніш? (Леся Українка.)

Картка 3
Переписати, вставляючи пропущені букви. Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного.

В..соке дер..во ловить найбільше вітру. Три місяці доглядати за дер..вом важче, ніж один день зб..рати плоди. Найсолодші грона в..сять найвище. Добра роса краще гн..лого дощу. Чим вище світло стоїть, тим далі його видно. Народна творчість.

Картка 4
Переписати, прислівники підкреслити як члени речення. Визначити ступені порівняння прислівників, виділити в прислівниках суфікси. Вказати антоніми.

Що більше спиш, то менше живеш. Чим вище злетиш, тим нижче впадеш. Легше впасти, тяжче встати. Краще в малому удача, ніж у великому невдача. Більше знати означає менше спати. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Народна творчість.

Пояснювальний диктант. Вказати прислівники, визначити ступінь порівняння кожного. Розповісти про творення ступенів порівняння прислівників.

І. Прицілитися простіше, ніж вцілити. Найбільше підганяють коня, котрий найкраще тягне. Думкою дістанеш далі, ніж очима, а винесеш більше, ніж плечима. У малому горщику щвидше звариш. Що не гнеться, то швидше ламається. Восени ночуй по цей бік ріки, а весною перебирайся якнайшвидше.
Народна творчість.

ІІ. Своя піч найліпше гріє. Коли собака навчиться їсти виноград, її прогодувати легше. Кожен коваль хвалить найперше свої вироби. Там добра дорога, де найбільше їздять. Подорожні найчастіше забувають парасолю й правду. Півпуда коропів цінніше пуда сподівань.
Народна творчість.

ІІІ. І чому так виходить, друзі мої, що найлегше посваритися саме з тим, кого найбільше любиш? Найпростіше образитись на того, хто найближчий тобі, найдорожчий. Легко слово сказати необдумане, здійснити вчинок необережний. Чужій людині все пробачиш, їй простити легше, а своя — наче ножем по серцю різоне. І часом через таку дрібницю посваришся, що пізніше тільки дивуєшся. Може, тому що до рідної людини ближче серцем обернений? Тому найменший дотик необережний найболючіше ранить його?
За А.Дімаровим.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Способи творення прислівників”.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Вибірковий диктант. Виписати прислівники, з’ясувати спосіб творення кожного.

І. Коли будеш чесно трудитися, будеш весело дивитися. Хто не вчився, той довіку в сутінках. Давно ріки догори не пливуть. Як на цілину наскоком, вона до тебе боком. Наостанок усі мудрішають. Зробив наспіх, як насміх. Нашвидкуруч робити — чортам годити. Слідом за гулянням йде голодування. Вони як свиня з пастухом — запанібрата. Думай звечора, а починай удосвіта. Наперед спитайся, а тоді вже лайся. Ви утрьох, та злякалися вовка, а ми всімох, та тікали від сови.

ІІ. Наодинці з кашею воює. Кругом чуже, а всередині не наше. З помічників один пес, та й той наполовину проданий. Беззубий собака голосно гавкає. Готово, але безтолково. Зробив курям насміх. Миттю утнув, та на тік спаскудив. Силоміць кохання не знайдеш. Не вір безмежно нікому, бо лишишся голим. Ні взад, ні вперед, лишається посеред. День хвалять увечері, а вечір — уранці. Тим рак страшний, що ззаду очі. Як хочеш здоров’я, не їж занадто, а хочеш поваги, не говори забагато.
Народна творчість.

Словниковий диктант. Визначити спосіб творення кожного з прислівників.

Навсібіч, нещиро, забагато, поодинці, смачно, усмак, смачнесенько, впереміш, тричі, заново, мимохіть, досхочу, по-нашому, тишком-нишком, напоготові, навколінці, горілиць, натщесерце, навхрест, вобидвіруч, наввипередки, рано-вранці, невтямки.

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені прислівники. Визначити спосіб творення кожного.

Хто двох човнів тримається, пливтиме … . Хто співати не вміє, того … чути. Хто дуже поспішає, той … відпочиває. Хто … шапку носить, той господарем не стане. Хто на чужім возі їде, назад … йтиме.
Народна творчість.

Для довідок. Посередині. Добре. Двічі. Набакир. Пішки.

Попереджувальний диктант. Підкреслити прислівники, визначити спосіб творення кожного.

І. Березово кипить навколо заметіль. (І.Драч.) Cніг січе безперестанку — січень трудиться ірзанку. (М.Познанська.) Весною зацвіли, засиніли поля. (В.Сосюра.) Я тобі навдивовижу жовту квітку покажу! (Д.Павличко.) Тебе я вгледів змалечку, уранці. (А.Малишко.) Твою долю, моя доню, позаторік знала. (Т.Шевченко.) Я усе побачив простовіч. (М.Руденко.) Та чи в полі навмисне всі тумани нависли? (П.Усенко.) І важка стіна знехотя тут завалилась. (П.Тичина.) А вечір виплив зоряно, де трактором поорано. (М.Стельмах.) Дорога чавлена чобітьми, а дощі ходять босоніж. (І.Драч.) Жар-птиці мрій юрмились тут стокрило. (А.Малишко.) А пташки безперестану, без спину виспівували. (І.Нечуй-Левицький.) Качка перевальцем йде, каченят своїх веде. (В.Паронова.) Хай дні кружляють стрімголов. (Д.Павличко.)

ІІ. В очі співає, а позаочі лає. Здоровий, як вірьовка всемеро. Задурно і чиряк не вчепиться. Зимою бійся вовка, а влітку мухи. Нажите махом піде прахом. Як вдома наїсися, то й у гостях дадуть. Такий бідний, як мак начетверо. Порожній посуд здаля дзвенить. Верба товста, та зсередини пуста. Тварина ряба зовні, а людина зсередини. Спідтишка литки рве. Ізнехотя з’їв вовк порося. Поневолі баба клянеться, коли бреше. Як ні з чим у млин, то порожняком додому. Дружба з вовком виходить боком.
Народна творчість.

Диктант з коментуванням. З’ясувати спосіб творення кожного з прислівників. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення.

І. На життя дивлюсь я радісно і юно. (В.Сосюра.) Я од першого подиху й звуку край оцей полюбив назавжди. (О.Довгий.) Таким я знав тебе ще змала, високе місто над Дніпром. (М.Рильський.) Поети славили в піснях віддавна Україну. (Леся Українка.) Тривожна пісня розкрива уста, коли її покличеш враз і вдруге. (А.Малишко.) Довіку про тебе забути не мушу, бо в серці ношу твою душу. (В.Самійленко.) Жили ми попліч і боролись. (М.Рильський.) Так дальньо линуть над землею хмарки і тануть кожну мить. (В.Сосюра.) Грім буркоче спересердя. (І.Жиленко.) Синіє вересень в долині, де Збруч збутнявіло тече. (А.Малишко.) Ми скоро взнали, що несправжня битва страшніша від справдешньої стократ. (Д.Павличко.) І я зрозумів це насправді, не вжарт. (Л.Первомайський.) А люд ліворуч і праворуч, немов ріка. (А.Малишко.)

ІІ. Краю рідний, мій коханий краю, як кохав тебе я щиро змалку! (М.Старицький.) На цій землі жили ми споконвік. (Д.Павличко.) Чим і коли завинили пращури? Доле, не кидай напризволяще! (М.Самійленко.) А проте ще ворожая ніч щохвилини на всіх нас чигає. (Леся Українка.) Всі ждуть і дивляться на нас щілиннооко й кособрово. (Д.Павличко.) А долілиць ніхто навмисне не лягає. (І.Драч.) Лине думка думці навздогін, несучи і радощі й жалі. (В.Швець.)

ІІІ. Вітриська невгамовні спозарану співають тонко, наче цвіркуни. (І.Доценко.) Та й буде знову теплий вітер дубами сповага шуміти. (А.Малишко.) Ступа сутулий вечір босоніж. (Є.Гуцало.) Направо — хмари до моря течуть, наліво — дощі півсвіту січуть. (А.Малишко.) Розсипав місяць світло доокруж, лиш світять зорі пелюстками руж. (М.Ткач.) Сині крони дубів розбухали чимдалі. (А.Малишко.) Наш поет, мов той стрілець, в ліс подався навпростець. (М.Вороний.) Удосвіта ще лисенята очима світять по шляхах. (М.Самійленко.) Навколо усе спочиває, а пісня не хоче спочить. (В.Сосюра.) Осінь, дощ… тумани ходять боком. (В.Базилевський.)

Переписати, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники. Визначити спосіб творення кожного. Уставити пропущені букви.

Так (пр..вітний) і так (милий) листя з вітром говорило. І клич журавлів кр..шталевий (прощальний) мені одбр..нів. І з..мовеє сонце (в..сняний) усміхається з неба мені. (В.Сосюра.) (Зустріч, на) нам твердий вітрюга. (П.Тичина.) (Ліва рука) місяць сплів м..режку і заст..лає нею стежку. (Двір, на) вечір настає. (Олександр Олесь.)

Прочитати фразеологізми. Пояснити значення кожного з них. Вказати у фразеологізмах прислівники, визначити спосіб творення кожного.

Узяти голіруч. Блукати потемки. Здалеку заходити. Гульма гуляти. Вигнати втришия. Дерти втридорога. Гуртом і вроздріб. Аж волосся дибки (диба, дибом) стало. З вітром навзводи. Триматися осторонь.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

Урок № 39. Тема: Способи творення прислівників. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.