Урок № 38. Дієслово та його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник) правопис особових закінчень дієслів. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 38. Дієслово та його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник) правопис особових закінчень дієслів. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Прочитати речення. Вказати дієслова, визначити їх вид, спосіб, час, число, особу, рід (у минулому часі). Вказати дієслова у неозначеній формі.

    Ми сторінки життя перегортаєм. Вслухається у космос мисль людська. (Г.Коваль.) Виростаймо з власної байдужості, з мороку минущості, мізерності, з ліні м’якотілої, з недужості! (Н.Диб’як.) Нам тільки душу зберегти б, — вона знайде до істини дорогу. (Н.Поклад.) А Славута словом тим чаїним з нами розмовлятиме завжди. (Є.Гуцало.) У кожній бруньці дерева, в билині я жив і буду жити сотні літ. (Г.Коваль.) Нанесло життя в мою душу квіток. (Л.Закордонець.) О, я б всі квіти скликав до села! (Б.Олійник.) Хай мій шлях простелеться й не збочиться. (І.Ліберда.) Судьба моя, не обійди мене, де шлях простелиться. (А.Малишко.)

    Переписати. Підкреслити дієслова, визначити їх спосіб. Яка синтаксична роль кожного з дієслів?

    І. Хай душа відпочине і в чомусь хай трішки прозріє. (Н.Диб’як.) Подаруй мені на спомин сон-трави духмяні квіти. (Г.Коваль.) І спраглий степ чекатиме грози. І люди будуть в поле поспішати. І вогниками вічної краси цвістимуть вечорами неба шати. (Д.Луценко.) На світі оцім нехай мати моя живе вічно. Хай мати моя зостається завжди молода. (Є.Гуцало.) Якби я вміла майструвать, зрубала б я вишневу гілку. Щоб про любов свою сказать, зробила б я собі сопілку. (Н.Пукас.)

    ІІ. Що писав би Шевченко в тридцять третьому, в тридцять сьомому роках? Певно, побувавши в Косаралі, побував би ще й на Соловках. (Л.Костенко.) Від “Кобзаря” до “Букваря” над світить геній Кобзаря! (М.Хижняк.) Не вішайте в конторах портрети Кобзаря, не ставте поряд з енним президентом! Йому судилась вічності зоря, а іншим — куці дивіденди. (М.Шостак.)

    ІІІ. І собака б ткав, якби хто нитки в’язав. Кинь у собаку, а в маляра влучиш. Він — собачки добрий: як будете годувати, то не почуєте, як і гавкає. Працюй, як комаха, а їж, як Рябко. Якби, не беручись за справу, можна було б її навчитися, пес став би м’ясником. Молодцю всі ремесла згодяться. У шевця Данила робота загнила. Коли б кожен своє діло вмів, усі були б ситі. Кравче, добре край, або сукно віддай. Не в своє діло носа не тикай.
    Народна творчість.

    Словник.
    Дивіденд — частина прибутку, яку періодично розподіляють між акціонерами.

    Подані дієслова поставити у другій особі однини і першій особі множини теперішнього часу. Пояснити написання особових закінчень.

    Наприклад: Тремтіти — тремтиш, тремтимо.

    Читати, знати, любити, клеїти, сидіти, стелити.

    Попереджувальний диктант. Пояснити правопис особових закінчень дієслів.

    І. Не намучишся — не научишся. Не подумаєш, то й кілочка не затешеш. Як дбаєш, так і маєш. З проса не вичавиш молока. Що вивчиш у дитинстві, те знадобиться на старість. На версту відстанеш — за п’ять не надолужиш. Всяка людина по ділу цінується. Рибу вудиш, а що їсти будеш? Добре склеїш — довше триматиметься. Його в окропі не впіймаєш.
    Народна творчість.

    ІІ. У Вітчизні не маєш Вітчизни. (Н.Поклад.) За п’ять життів цю землю не обходиш, не виспіваєш величі її. (В.Моруга.) Перейдеш синій задеснянський луг, коня напоїш, відклепаєш косу і візьмеш свій осиротілий плуг. (Г.Коваль.) Вкраїнська земле! Корчилась ти в муці, щербили твою долю в чорні дні. Ти дорога мені у кожній грудці, в пилинці кожній світишся мені. Чим нижче нахиляєшся до тебе, тим вище підіймається душа. (М.Федунець.)

    Переписати, вставляючи пропущені букви. Визначити дієвідміну та особу кожного з дієслів, пояснити правопис особових закінчень.

    І. Чим більш працю..ш, тим міцніш по правді втомлений і спиш. (Олександр Олесь.) Попрацю..ш — поспіва..ш, полежиш — поморга..ш. (Нар.творч.) Зробим все, і про все поговор..мо, зор..м поле, нагостр..м леміш, і надвечір засі..мо зорями, посіда..м і звар..м куліш. (Г.Коваль.) У погляді задумливої ночі чита..ш те, чого в словах нема. (Д.Павличко.) А щастя? А воля? Цього не вкрад..ш, не принад..ш. (Н.Диб’як.) Чи гасн..ш ти, чи ти пала..ш — це радість і журба твоя. (Олександр Олесь.)

    ІІ. Все якесь любе та миле, привітне та рідне… І себе почуваєш, що ти тільки мала, невеличка частина того всесвітнього життя, що так розвернулось кругом тебе і заводить голосну свою пісню… І ти почуєш, що говорить травина травині, про що сюрчить коник коникові, чого гукає перепел несамовито. То життя в ньому говорить, то воно шелестить, і сюрчить, і гукає. І твоє серце зливається з тим гомоном-гуком і стиха кидається, озиваючись до нього. (За Панасом Мирним.)

    Прочитати. Вказати особливі форми дієслова. З’ясувати синтаксичну роль цих слів. Пояснити розділові знаки при дієприкметникових і дієприслівникових зворотах. Видіені слова розібрати за будовою.

    Стривожений серцем до радісних сліз, торкаюсь вустами березових кіс. (Г.Коваль.) Чи ти ж зможеш прожити на світі, не споганивши серця свого? (Б.Грінченко.) Моїх почуттів неусталена мірка, і пада у серце згасаюча зірка. (В.Родіонов.) Мандруй завжди від хати і до хати, в народу слово взявши і пісні. (Л.Забашта.) Жалобні Шопена звуки розіллє, ридаючи, рояль. (В.Еллан.) Зима біліла, в саван вбрана. (Є.Гуцало.) Зозуля закувала серед ночі, посіявши тривогу на землі. (П.Перебийніс.)

    Вибірковий розподільний диктант. Дієприкметники й дієприслівники виписати в дві колонки.

    У пам’яті моїй цвіте блакить оспіваного ніжного Дунаю. (О.Ющенко.) Та немає багатшого дива, як чаруюча хлібна нива! (Д.Луценко.) Є чарівне щось, неповториме у красі замріяних полів. (Г.Коваль.) Хтось мене вів через холод заплющених сіл. (Б.Олійник.) В гаю всміхаючись до мене, в сопілку вітер виграє. На веснянім осонні заграла верба на зеленій своїй сопілчині, розбудивши на вітах волохатих котиків. (Г.Коваль.) Недоглянутий барвінок збунтувався й поповз униз, розрісся, підминаючи під себе десятки метрів грунту, задавнюючи все під собою, цупкий, неначе вирізаний з жерсті, а блакитні квіточки по ньому весною спалахували іскорками гадючих поглядів. (Ю.Мушкетик.) На залиті сонцем тротуари вийду я і гляну навкруги. (В.Сосюра.) Погасле багаття давно на вітрах холодіє. (Б.Олійник.) Дерева стежину чатують, зітхають натомлені трави. І шепче щось мені на вухо налита росами земля. (Г.Коваль.)

    Пояснювальний диктант. Підкреслити відокремлені члени речення, виражені дієприкметниковими та дієсприслівниковими зворотами, а також одиничними дієприслівниками .

    І. Дружно спаяний нарід схожий на граніт. Одержавши диплом, не думай, що ти вже агроном. Зло, заподіяне чужому теляті, окошиться на твоїй корові. Знаючи ремесло, старцювати не станеш. Завзятий відпочиває, обтираючи піт, а ледачий мучиться, перевертаючись на другий бік. Скибку, щойно відрізану, до хлібини не приклеїш. Хліб, з”їдений до роботи, вирощує ледаря. За діжку не берися, не зробивши обруча. Не проколовши шилом, чоботар голки не тикає. Троянда, посаджена на смітнику, — однаково королева. Хліб, до обіду нарізаний, не вціліє. Не вечерявши, легше, а повечерявши — краще. Не ївши, не пивши, скачи, дурню, ошалівши. Не вставай з-за обіду: в печі ще ще долото, на олії смажене. Нюхаючи, не наситишся.
    Народна творчість.

    ІІ. Я бачила: місто натомлене спало, відклавши на завтра щоденні турботи. (Н.Диб’як.) Вгорі хороми неба височіють, чаїним розмальовані крилом. (Є.Гуцало.) І я дивлюсь на білу заметіль, майстерно розмережану морозом. (Д.Луценко.) Тополі вночі на морозі, під місяцем стоячи, в інеї, на білі схожі свічі. (В.Корнійчук.) Зозуля, сховавшись на сонній сосні, чи щастя, чи долю пророчить мені. (Г.Коваль.)

    Диктант із коментуванням.

    І. Поблизу виспівував, прихилившись до бандури, старий кобзар, висушений усіма вітрами України, вибитий усіма лихами та злиднями її, виснажений безхаттям і безхліб’ям, обшарпаний, майже голий, і дивно було, і чім тільки його душа держалась, а ще дивнішим був його могучий голос. (О.Ільченко.) На цій землі, знекровленій од ран, розтерзаній ікластими хортами, жадану волю вимріяв Богдан, за неї в Берестечко йшов з полками. (Д.Луценко.) Бачили ви бджолу, як вона, забравшись у гарбузову квітку, втонувши в золотому пилку, аж стогне там од щастя та насолоди — знайшла, що шукала. Божественна для неї мить! Звісно, могла й не долетілти, загинувши на льоту. Ну й що? Де пошук, де політ до прекрасного, там природа страху не відає. А художник так само шукає свої нектари. Маючи мету заповітну, не боїшся отих незлагод житейських. (За О.Гончаром.)

    ІІ. Змушує про все забути, проклюнувшись на талині, фіалка синьоока. (Р.Чілачава.) Цибулька проліска, жива, уперта, проснулась, чуючи уже весняну пору. (Є.Гуцало.) Сміється сонях, вгледівши мене. (Г.Коваль.) Джерельний сік, земну відчувши силу, струмочками в гілки й бруньки поливсь. (Д.Луценко.) Ми бігали, переганяючи вітер, а він летів, наздоганяючи час. (В.Гнатюк.) Умій в житті бентежному і ти, затамувавши прикрощі у грудях, не шкодувати цвіту й доброти, себе усього дарувати людям. (Д.Луценко.)

    ІІІ. Під рокіт овацій ти першим промчиш стадіон і, скинувши втому, повернешся знову на фініш, де з усміхом добрим тобою ж подоланих стрінеш, які лиш закінчують в муках тяжкий марафон. (Б.Олійник.) До щастя йдіть судьбі наперекір, долаючи шляхи, щаблини, сходні. (В.Гриценко.) П’ючи скорбот чи радощів вино, з вікна ти бачиш світову пожежу і золото надій сплітаєш у мережу. (М.Доленго.) І світиться мій світ, народжений з любові, у слові явлений пелюсткою вогню. (Р.Лубківський.) Бачачи добру годину, ми поспішали робить. Праця була без упину і не втихала на мить. (Б.Грінченко.)

    Урок № 38. Дієслово та його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник) правопис особових закінчень дієслів. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.