Урок № 37. Правопис займенників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 37. Правопис займенників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Прочитати текст. Вказати займенники. Визначити їх розряди за значенням, відмінки, а якщо є, рід і число. Яким членом речення є кожен займенник?

    Якщо спекотної літньої днини у степовому селі вас напоять водою і ви подякуєте господареві, він може сердито кинути у відповідь: “За воду не дякують!” Суть відповіді така: напоїти водою подорожнього — це не послуга, а обов’язок людини.
    Здавна люди навчилися з великою користю для себе й довкілля використовувати воду. Будь-яке джерельце, чиста криничка мали життєво важливе значення. Турбота про чисту воду на кожен день — одна з перших турбот селянина. “Який поріг, така й господиня, яка криниця, такий і господар”, — говорили в давнину.
    За В.Супруненком.

    Переписати, подані в дужках займенники ставлячи в потрібній формі. Коли в особових займенниках на почтку з’являється н?

    І. Від щастя не втікають, (воно) доганяють. По гнізду видно, що в (воно) за птаха. Люди дякують дощеві, а подорожній (він) лає. Ведмідь ще в лісі, а шкура на (він) — продана. Хто змайструє горщик, той припасує до (він) й кришку. На мою стріху дощ іде, а у (він) на даху сухо. Він землю оре, а пил на (він) летить.
    Народна творчість.

    ІІ. На чужині не ті люди, тяжко з (вони) жити! (Т.Шевченко.) З Тарасом нам вести не раз розмову, напам’ять вчить могутній вірш (він). (Л.Забашта.) А люди квіти (вона) несуть, як дар, вплітають у (вона) вінок барвінки… Снаги людської невмирущий жар беруть у (вона) — Лесі Українки. (Д.Луценко.) Всім серцем любіть Україну свою, — і вічні ми будемо з (вона). (В.Сосюра.)

    Словниковий диктант.

    Ніхто, ні перед ким, абихто, аби з ким, будь-що, дещо, чий-небудь, якийсь, деякий, хтозна-чий, хтозна до кого, казна з чим, чимось, ніскільки.

    Переписати, знімаючи риски.

    Сухий рибалка і мокрий мисливець ні/чого не варті. Не їсться, не спиться: ні/до/кого причепиться! Трудова копійка будь/де цінується. Хлібороб сподівається щороку, а рибалка будь/коли. Посієш казна/що — виросте аби/що. Будь/хто пожинає плоди своєї праці. Діло — не ворона: не каркає, а будь/кому його видно.
    Народна творчість.

    Диктант із коментуванням.

    На світі сталось це давно, хтозна-якої ери: прорізав предок наш вікно у камені печери. (П.Перебийніс.) Яга тут чортзна-де дівалась. Еней остався тілько сам. (І.Котляревський.) Дід Карпенко ходить щонеділі у степу шукати бозна й що. (Л.Костенко.) Хіба ж кого-небудь ми опечалимо тим, що пливемо там, де пливемо? (Л.Костенко.) В батьків недобре довго жити… Та треба грошей заробити, загосподаритись як-будь, а то і кури заклюють! (Олександр Олесь.) Без грошей торба — чортзна-що! (Л.Глібов.) О, прийди, прийди, хто-небудь! (Олександр Олесь.) Без ворогів можна в світі як-небудь прожити. Ушквар нам що-небудь, нехай земля гнеться! (Т.Шевченко.) А що поробиш, хай воно згорить, сміятись краще все-таки, ніж плакать. (Л.Костенко.)

    Урок № 37. Правопис займенників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.