• Реклама

УРОК № 35. Тема. Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли». Уроки української літератури, 9 клас

УРОК № 35. Тема. Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли». Уроки української літератури, 9 клас

Мета: показати національну зорієнтованість твору; сприяти формуванню в учнів історичної пам’яті, уміння визначати суттєве, спонукати до роздумів про призначення людини.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, записи народних дум, портрети Залізняка, Ґонти, Неживого, ілюстрації С. Караффа-Корбута, підручник, тексти.

ХІД УРОКУ № 35. Тема. Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли». Уроки української літератури, 9 клас

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда з учнями.
1. Що уособлює образ орла у народнопісенній творчості?
2. Назвіть пісні чи рядки з пісень, де зустрічається образ орла.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Бесіда з учнями.
1) Що вам відомо про письменника Михайла Старицького?
2) Які його твори вам доводилося читати?

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над текстом повісті.
1) Визначення теми твору. (Повстання українського народу під проводом Залізняка і Ґонти проти польського панства й католицького духовенства, яке відбулося на Правобережній Україні 1768 року.)
2) Визначення сюжетних ліній твору. (Події, пов’язані з визвольним рухом українців: доля ченця Найди та його стосунки з Дариною; життя представників духовенства; поневіряння Сари і визволення її Петром.)
3) Проблематика твору. (Національна незалежність і християнська віра як основа життя українців; обов’язок і відповідальність людини за своє життя і долю країни; роль моральних цінностей в об’єднанні й виживанні нації.)

2. Лекція вчителя. (Учні конспектують лекцію.)
Проблему віри в Бога Старицький розглядає в своєму творі крізь иризму ставлення персонажів до церкви. Питання релігії було одним із ключових у повстанні 1768 року, відомого під назвою Коліївщина. Церква для Залізняка, Ґонти — не лише осередок духовності народу, а й основна консолідуюча сила, яка згуртовує українців, уособлює саму Україну як державу. Тому захист цих свя-і инь стає для них та їхніх однодумців першочерговим завданням.
Шанобливе ставлення до релігійних традицій єднає Максима Залізняка зі скривдженими селянами. Для керівника повстання Бог — нерховна сила, вища справедливість, всемогутній Творець світу. Звично бачити Залізняка серед народу в особливо напружені моменти — при організації збройного повстання, під час облоги Умані тощо. Для людей він свій, бо передовсім одновірець. Образ цього сильного чоловіка є наскрізним, організуючим у творі — це зумовлено і провідною роллю Залізняка в повстанні.
Свято поважаючи народнорелігійну мораль, ватажок повсталих, однак, не покладається лише на Божу ласку й допомогу, а й сам виявляє рішучість, активність, неабиякий політичний хист. У своїх діях він керується народною мудрістю: «На Бога надійся, а сам не плошай», «Боже, поможи, а сам не лежи», «Чоловік стріляє, а Біг кулі носить». Показовими у цьому плані є розмови Залізняка з отцем Хомою, під час яких обговорювалась організація виступу проти ворога.
Залізняк часом різкий і категоричний у висловлюваннях — в ті хвилини, коли в ньому говорить серце патріота, який вболіває за долю народу. Для нього, як і для Ґонти, отця Аркадія, Петра та інших, обов’язок полягає у служінні Вітчизні: «Поки живі, ми захищатимем наші святині, нашу віру й нашу землю!».
В особистому житті Залізняк — людина чесна та делікатна. У стосунках з ГІрісею (донькою отця Хоми) автор змальовує свого героя як щирого християнина, у чому переконує, скажімо, сцено прощання Залізняка з дівчиною. Подарований Прісі хрест є символом віри, оберегом щасливої долі дівчини.

3. Повідомлення учня.
Дещо суперечливим у повісті є образ Найди. Служити Богові, жити за його заповітами — мета життя цього героя. Духовне й фізичне формування Найди відбувалося на Січі, бо запорожець Свирид, який врятував його з полум’я ще дитям, коли горів панський маєток Кшемуцьких, не мав власної родини. Ставши козаком, Найда виявив мужність і відвагу у походах, за що його й любили запорожці. Залізняк як курінний отаман запросив хлопця до свого куреня, і той незабаром прославився подвигами на всю Україну. Згодом Найда несподівано змінив спосіб життя і пішов у монастир. Тяжкі роздуми, спричинені подіями в країні, докори сумління, розмови з отцем Аркадієм, Залізняком, Дариною нарешті спонукали його скинути чорну рясу ченця.

4. Бесіда з учнями.
1) За що полюбили козаки Найду, коли він перебував на Січі?
2) Чи можна твердити, що Найда — пасивна, слабка людина?
3) Чим можна пояснити рішення Найди стати ченцем?
4) Чи був він наполегливим у пошуках власного щастя?
5) Назвіть характерні, як на ваш погляд, риси вдачі цього героя.

5. Пояснення вчителя.
Привабливо змальовує автор образ Дарини — доньки генерального обозного, підданого Російської держави. Її життя — яскравий приклад милосердя й благородства. Дівчина бачить своє покликання в тому, щоб допомагати бідним. Вона часто дає притулок скривдженим, жебракам, які з вдячністю називають її ангелом. Свідомою українкою виявляє вона себе і коли йдеться про державні справи. Дарина завжди відповідальна й обов’язкова. Вона намагається переконати Найду залишити чернецтво, хоча для неї віра — неперебутня цінність, основа життя, духовного розвитку. Дарина так само ревно, як і Залізняк, Петро, селяни, ставиться до церкви і православ’я. Сила її віри — в любові до ближнього і в конкретних справах.
Духовний світ позитивних героїв твору протистоїть аморальності таких персонажів, як Лейба, Рухля, шляхтичі Кшемуцькі та інші, яким невідомі поняття милосердя, святості, благородства.
Позитивні герої повісті — люди високоморальні, з почуттям власної гідності, повагою до народних традицій і моралі. Залізняк також дотримується Божих заповідей, і його рішучість, а інколи й суворість, не можна вважати нехтуванням слова Божого. Заклик героя до помсти — то крик душі людини, яка глибоко вболіває за долю свого народу, його майбутнє, хоче миру й щастя своїм братам по вірі.

6. Бесіда з учнями.
1) Доведіть, що віра, надія й любов допомогли позитивним героям повісті вистояти в найтяжчих обставинах життя.
2) Які сцени, епізоди повісті засвідчують високу мораль українців — захисників рідної землі?
3) Як трактувати поведінку козаків стосовно Божих заповідей? (…«Не вбивай…», «Любіть ворогів своїх…».)
4) У чому виявляється пошана позитивних героїв-українців до минулого, роду, народу?
5) Чи поєднується у світосприйманні козаків любов до Бога і до ближнього?
6) Що духовно об’єднує козаків: загальнолюдські, національні, громадські, сімейні, особисті цінності? У чому зміст дилеми: добро — зло?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

УРОК № 35. Тема. Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли». Уроки української літератури, 9 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

Комментарии закрыты.