УРОК № 35. Тема. Михайло Коцюбинський. Життя і загальний огляд творчості. Новели М. Коцюбинського. Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 35. Тема. Михайло Коцюбинський. Життя і загальний огляд творчості. Новели М. Коцюбинського. Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: ознайомити учнів з біографією і творчим доробком письменника; розвивати навики вивчення біографії письменника, усне мовлення учнів, вміння конспектувати прочитане; на прикладі життя М. Коцюбинського виховувати національну свідомість учнів, любов до свого народу.

    Обладнання: портрет письменника, виставка його творів.

    ХІД УРОКУ № 35. Тема. Михайло Коцюбинський. Життя і загальний огляд творчості. Новели М. Коцюбинського. Уроки української літератури, 10 клас

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

    2. Епіграф до уроку:

    Глибоким зором і пером тонким
    Він слугував народові своєму.
    Боліючи душею разом з ним.
    М. Рильський.

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Вступне слово вчителя.
    М. Коцюбинський на межі XIX і XX віків був зорею першої величини серед українського письменства. Ще за життя митця називали видатним, читали, захоплювались його творами. Доля їх склалася щасливо: попри жорстоку цензуру, вони друкувалися, були перекладені на кілька європейських мов. Син композитора Миколи Лисенка Остап згадував: «Досить було хоч раз побачити Михайла Коцюбинського, щоб полюбити його на все життя.
    Чехов колись писав, що все в людині повинно бути прекрасним: і обличчя, і думки і одежа. Саме таким був Коцюбинський».
    М. Коцюбинський відзначався тонко розвиненою естетичною чуйністю до доброго, він любив добро любов’ю-художника. У чорнових нотатках «Пам’яті душі» сам Коцюбинський писав: «Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квітки, хто по своїй дорозі розкидає для вжитку їїсіх самоцвіти…» Письменник пристрасно любив природу, добрих людей, приємне товариство.

    2. Бесіда з учнями.
    1) Де, коли і в якій родині народився М. Коцюбинський?
    2) Розкажіть про формування характеру, освіту, естетичні й культурні смаки письменника.
    3) Які стосунки зв’язували М. Коцюбинського з іншими діячами культури?

    3. Творча робота.
    Користуючись підручником, розгадайте кросворд. Якщо ви це іробили як слід, у виділеній вертикальній колонці можна буде прочитати прізвище письменника.

    Кросворд «Життєвий і творчий шлях Михайла Коцюбинського»

    20

    1. Острів в Італії, де в 1909, 1911—1912 рр. лікувався Коцюбинський.
    2. Назва оповідання М. Коцюбинського.
    3. Місто, де народився М. Коцюбинський.
    4. Ім’я сина М. Коцюбинського.
    5. Місто, де жила родина Коцюбинських з 1874 року.
    6. Назва оповідання М. Коцюбинського.
    7. Країна, де побував М. Коцюбинський в 1905 році.
    8. Назва оповідання М. Коцюбинського.
    9. Заклад, де навчався М. Коцюбинський у 1876—1880 рр.
    10. Назва оповідання М. Коцюбинського.
    11. Село, в якому вчителював М. Коцюбинський у 1891—1892 рр.
    12. Прізвище дружини М. Коцюбинського.

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Виступ літературної групи учнів.

    «Життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського».

    1-й учень.
    Навчався Михайло Коцюбинський в Барському учи лищі та в Шаргородській духовній школі. Вже там він виявив любов до літератури. У 9 років складав пісні на зразок народних, а в 12 написав повість з фінського життя. Твори Марка Вовчка та Шевченка спрямували хлопця «на свідомий український шлях». Українські й російські класики, філософія Фейєрбаха, утопічний соціалізм Фур’є перетворили юного Коцюбинського з глибоко віруючого юнака на атеїста, а пізніше — соціаліста.

    2-й учень.
    Сімнадцятирічний Михайло їде до Кам’янця-Подільського. Тут він зближується з групою народників, а повернувшись до Вінниці, організує нелегальний гурток молоді. На його засіданнях молоді люди читають твори Бєлінського, Шевченка, Чернишевського. Поліція довідується про існування гуртка, робить об шук на квартирі Коцюбинського і встановлює за ним таємний нагляд. У цей час юнак пише перше оповідання — «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма».

    3-й учень.
    Молодому Коцюбинському не було ще й 20 років, колі! на сім’ю звалилося горе: позбавлено посади батька, осліпла мати. Як найстаршому, Михайлу довелось утримувати велику сім’ю. Він працює репетитором, обирається гласним до Вінницької міської думи Але літературної роботи не припиняє: перекладає поезію Г. Гейнг, А. Міцкевича, прозу Е. Ожешко, їде у Львів, де знайомиться з Іваном Франком та Михайлом Павликом.
    Склавши іспит на звання народного вчителя, Коцюбинський стає домашнім учителем в родині бухгалтера цукроварні в селі Лопатинцях. Там він вивчає побут і настрої трудового селянства, збирж фольклор, зокрема пісні й легенди про Кармелюка.

    4-й учень.
    У Лопатинцях Михайло Михайлович пише повість «На віру» та оповідання «Ялинка», «П’ятизлотник», «Харитя». Про останнє Панас Мирний висловився так: «Прочитав я… «Харитю» та й не стямився… У такій невеличкій приповісті та так багато сказано! Та як сказано? Чистою, як кринииша вода, народною мовою, яскравим, як сонячний промінь, малюнком… Та так тільки справжній художник зможе писати».

    1-й учень.
    У червні 1892 року Михайло Коцюбинський виїжджає до Молдавії у складі комісії по боротьбі зі шкідником винограду — філоксерою. Зацікавлено вивчає він життя, побут і мову молдаван, пише про них оповідання «Для загального добра», «Пе-коптьор», а з життя татар — «В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами».

    2-й учень.
    Узимку 1894 року, гостюючи в Бориса Грінченка в Чернігові, Михайло Михайлович знайомиться з учасницею нелегального гуртка Вірою Устимівною Дейшею — вихованкою Бестужівських курсів. Після від’їзду з Чернігова між Коцюбинським і Дейшею зав’язується тепле й щире листування. Зустрічаючи новий рік, Михайло Михайлович сумує, що поруч немає вірної подруги, з якою розділив би враження від народних свят.
    У січні 1896 року Михайло Михайлович та Віра Устимівна назавжди поєднують свої долі.

    3-й учень.
    Через рік Коцюбинський — редактор відділу «Хроніки» в житомирській газеті «Волинь», згодом дістає посаду діловода в Чернігівській земській управі. Михайло Михайлович оселяється з родиною на одній із затишних вулиць старовинного міста в одноповерховому дерев’яному будинку, що невдовзі стає відомим українським культурним осередком. Тут бували на «суботах» Борис Грінченко і Володимир Самійленко, Микола Вороний і Микола Лисенко, лунали перші вірші юного Павла Тичини. У Коцюбинських гостював шведський учений-славіст, перекладач Альфред Єнсен.

    4-й учень.
    У стінах чернігівського будиночка написано повісті «Fata morganа» і «Тіні забутих предків», оповідання «Цвіт яблуні», «Іntermezzо», «Лялечка», «Дорогою ціною». Про останнє Микола Вороний у листі до автора писав: «Враження колосальне! Особливо приємно, що, читаючи Вас, здається, ніби й не українського письменника читаєш, а бери вище! …Усе правдиво, натурально, просто і напрочуд гарно, свіжо й цікаво».

    1-й учень.
    Надходив грозовий 1905 рік. Михайло Коцюбинський писав Івану Франку: «У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо». Боротьбу за землю І волю письменник широко відтворює в повісті «Fata morganа». Він змальовує організатора цієї боротьби, молодого робітника Марка Гущу, навколо якого гуртується молодь. Поруч з Марком діють молоді селяни Прокіп Кандзюба і дівчина-біднячка Гафійка Волик.

    2-й учень.
    Участь Михайла Коцюбинського в революції 1905 року, вірність її ідеалам після настання столипінської реакції відтворено в новелах «Сміх», «Він іде», «Persona grata», «Intermezzo». У цей відповідальний період історії письменник був з народом.

    Де не ходив і де лиш не бував,
    Яких людей не чув і сліз не бачив?
    У Вихвостові — горе нижче трав,
    В Чернігові — у закуті неначе.

    3-й учень.
    Відпочиваючи 1910 року в гуцульському селі Криворівня, письменник закохався у «незвичайний казковий народ». Дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцульщини, спонукали його до створення прекрасної пісні про кохання — повісті «Тіні забутих предків».

    4-й учень.
    Як і кожний справді талановитий письменник, Михайло Коцюбинський відчував глибоко, бачив далеко. В його творах, статтях, листах ми знаходимо відповіді й на сучасні проблеми, дивуючись провісництву великого гуманіста. Ніби сьогодні звучать палкі слова, звернені до української громадськості: «Будьмо передусім скрізь українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді… Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь… Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках… не відділяймо слово від діла…»

    1-й учень.
    Живе в серцях твоє безсмертне слово
    і до народу рідного любов,
    немов зорі сіяння пурпурове,
    хоч ти від нас давно уже пішов.
    Ти з нами будеш вічно жити, жити,
    як сяйво сонця, як вечірній спів,
    ти так любив землі своєї квіти,
    і так, як квіти, ти людей любив.

    2. Слово вчителя.
    Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник життя, неперевершений майстер художнього слова,— таким входить М. Коцюбинський в нашу свідомість. До раніше вивчених творів про дітей — «Маленький грішник», «Ялинка», «Харитя», до оповідання «Дорогою ціною», яке спрямоване проти кріпаччини і неволі, до прекрасної пейзажної замальовки «Ранок у лісі» ми додамо новели «Intermezzo», «Коні не винні», повісті «Fata morgana» та «Тіні забутих предків». Заглибимось у сповнену чарів таємничих лісових шелестів і звуків природу, осяяну теплим промінням сонця — витвір надзвичайної творчої уяви Великого сонцепоклонника М. М. Коцюбинського.
    В українській прозі початку XX ст. на перший план висувається жанр соціально-психологічної новели. Серед творців цього жанру в Україні був і М. Коцюбинський. Головною рисою його новел є показ почуттів і переживань героїв переважно шляхом цілеспрямованого добору певних фактів, деталей пейзажу, портрета, інтер’єра. Читач ніби бачить реалії життя очима ліричного героя. Завдяки цьому пейзаж, інтер’єр і портрет перетворюються з обставин дії на засіб розкриття внутрішнього світу дійової особи. Специфіка психологізму М. Коцюбинського ще й в тому, що цей внутрішній світ зображується через суб’єктивні переживання героя — внутрішнє через внутрішнє.

    За тематикою новели М. Коцюбинського можна умовно поділити на чотири групи:
    1) Роль і місце поета в суспільному житті. («Intermezzo».)
    2) Проникнення у внутрішній світ людини. («Цвіт яблуні», «Сміх», «Лялечка».)
    3) Викриття справжньої суті лібералізму. («Коні не винні».)
    4) Погромницька, катівна політика царизму. («Він іде!», «Регєопа £гаіа».)

    «Коні не винні» — найвище досягнення М. Коцюбинського в жанрі сатиричної новели. За жанром це соціально-психологічна сатирична новела. Письменник висуває й розв’язує в ній важливе питання — розвінчує лібералів, показуючи їх страх перед революційним рухом. Новелу написано в 1912 році, в часи реакції після поразки першої російської революції 1905—1907 рр., коли письменник, ретельно проаналізувавши минулі події, виніс свій вирок такому явищу, як лібералізм. Розвінчуючи ліберала Аркадія Петровича Малину, Коцюбинський вживає гострих сатиричних засобів. Він показує невідповідність між добрими словами і підлими вчинками цього пана, його паразитизм, зневагу до народу, сите й розкішне життя, убогість духовного світу. Адже всі помисли ліберала Малини врешті-решт зводяться до бажання смачно поїсти та досхочу поніжитись у постелі.

    План характеристики Аркадія Петровича Малини
    1. Портрет Малини та засоби його створення.
    2. Життєві звички, побут пана-ліберала.
    3. Майновий стан Малини, його минуле.
    4. «Народолюбство» Малини, улюблені теми його розмов з селянами.
    5. Поведінка Малини в момент, коли треба було переходити від слів до діла.
    6. Внутрішні переживання і поведінка Малини після розмови з делегацією селян. Роль пейзажу у розкритті власницької психології Малини.
    7. Лицемірство Малини перед родиною.
    8. Справжня суть ліберала Малини.
    9. Сатиричні засоби зображення пана-ліберала.

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Прочитати новелу М. Коцюбинського «Intermezzo»; індивідуальне завдання: вивчити напам’ять уривок з новели.

    УРОК № 35. Тема. Михайло Коцюбинський. Життя і загальний огляд творчості. Новели М. Коцюбинського. Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.