Урок № 34. Правопис відмінкових закінчень іменників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 34. Правопис відмінкових закінчень іменників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Переписати, ставлячи подані в дужках іменники в формі орудного відмінка однини. Вмотивувати написання відмінкових закінчень іменників І відміни.

    І. Луна віків над Лавровою (пуща). (Б.Олійник.) Пущі вікові і перелоги (пісня) вливаються в серця. (Д.Луценко.) Ловлю (душа) щасну мить натхнення. (Г.Коваль.) У нашій оселі свято птахом під (стеля) в’ється. (Н.Пукас.) (Брехня) не врятується планета, з цим лиш безчесний може сперечатись. (В.Раєвський.) Непомітно стаєш оборонною (вежа). (І.Мироненко.) Ти (зоря) згори і хоч мить — посвіти! (Б.Олійник.)

    ІІ. Неначе в казці, срібною (пороша) пелюстки зір летять мені до ніг. (Г.Коваль.) Наш сад (душа) в березні помолодіє. (Є.Гуцало.) Вечірня зіронька стрепенулась за сусідським двором, де поскрипує над (криниця) журавель. (М.Стельмах.) Світить мені рятівною (свіча) тополя. (Б.Олійник.) Вітер над рвучкою (круча) високого дуба гне. (Н.Пукас.) Нехай цвітуть, немов лілеї, звуки, (лілея) цвіте хай кожен звук. (Є.Гуцало.) Чоловік свою долю (праця) кує. Чабан зі своєю (палиця) радиться. Добрий мисливець і листок (куля) зітне. Скільки не виспівуй, а поля (пісня) не засієш. (Нар.творч.)

    Замінити узгоджені означення-прикметники неузгодженими означеннями, вираженими іменниками І відміни у формі родового відмінка однини з прийменником чи без нього.

    Журнальна сторінка; тижневі враження; кобзарева пісня; народна мудрість; бурштинове намисто; барвінковий вінок; львівські майдани; харківські вулиці; київське населення; кримські ландшафти; паризькі парфуми; лондонські музеї; піщаний насип; університетське приміщення; магазинна вітрина; чайна реклама; жанрова криза.

    Подані іменники поставити у формі родового відмінка однини. Позначити в словах наголос.

    Голосіїв, Тернопіль, Дністер, Дунай, Світязь, Тетерев, Донбас, понеділок, землетрус, мороз, десяток, роман, вальс, процент, колектив, сир, метрополітен, універмаг, гараж, курінь, байрак, очерет, хор, мед, хліб.

    Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити іменники другої відміни, пояснити написання відмінкових закінчень.

    І. Без вітр… й пір’їна ва…ко л..жатиме. Поганий той коваль, який утікає від дим.. . Без мороз… жодного року не буває. Не сподівайся з жука мед.. їсти. З одного камен.. мур не зведеш. З піск… батога не спл..теш. Від міцного оцт… й посуд тріска..ться. Коли корм.. мало, то й теля багато з’їдає. Сип, жінко, більше перц…: нехай хоч раз в житті буде гірко.
    Народна творчість.

    ІІ. Політ душі й свобода дух.. — в птиці, вогн.. буремного — в осінній багряниці. (Л.Забашта.) Воск.. візьми і цемент.., мастики і кле.., майстре мозаїки, ти ж бо узявся творить! (Є.Гуцало.) Ниви й ниви всюди, мов полотна ситц.. . (Д.Луценко.) Ходімо в ліс на свято листопад..! (Є.Гуцало.)

    Переписати, вставляючи пропущені букви. Вмотивувати написання відмінкових закінчень іменників другої відміни.

    І. Що із Крим.. Сірко іде, за собою орду веде, він татари посік меч..м, посік меч..м, ще й сікач..м. (З.Забашта.) По лез.. ножа лише із нож..м пройдеш. (І.Павлюк.) Сполоханий вітер сховавсь за кущ..м. (Г.Коваль.) Чебрец..м холодним пахнуть твої коси. (Г.Коваль.) Сіро-синім кварц..м — будяки, наче очі світять соколині, їхній кварц сивіє по долині. (Є.Гуцало.)

    ІІ. Тільки зникла ніч-тужавка, й зі сльозами чи з дощ..м піднялася ввись журавка за останнім за ключ..м. (Н.Пукас.) Ішов по землі сівач..м непомітним без почестей пишних і щедрих відзначень. (Д.Луценко.) Чую, як по-парубоцьки виводить “го-го” вогонь у печі, як вуж..м сичить на нього окріп. (М.Стельмах.) Пальц..м потоку не перепрямувати. Нагодують калач..м та й у спину — рогач..м. З ним каші не звариш, та й з борщ..м затія марна. (Нар.творч.)

    Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини. Обгрунтувати написання відмінкових закінчень.

    Директор, гончар, секретар, долар, грибовар, грейдер, каменяр, пісняр, інвентар, базар, професор, пасажир, лікар, козир, тесляр, гектар, еклер.

    Словник.
    Грейдер — землерийна машина.
    Еклер — заварне тістечко.

    Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. Два-три слова у ролі звертання увести до самостійно складених речень.

    Київ, Харків, Довбуш, Петро, Степан, батько, брат, Глібов, сокіл, школяр, кобзар.

    Пояснювальний диктант. Іменники другої відміни підкреслити, визначити відмінок кожного, виділити відмінкові закінчення.

    І. Через усе моє життя ти, Дніпре, протікаєш. (М.Луків.) Читав мені він “Кобзаря” напам’ять, і я в собі утвердився й окріп. (Б.Олійник.) А за вікном тривожний шелест віт, дрімають переяславські хатини, не спиться Кобзареві України. (Д.Луценко.) І загадка життя довіку нерозгадна: не стане Кобзарем йому подібний клон. (В.Гужва.) Талант мого діда найбільше успадкував дядько Яків, — він був і ковалем, і слюсарем, і столяром, і стельмахом, і токарем. (М.Стельмах.) Зима пускає снігура з руки й лазорівки-синиці синє диво. (Є.Гуцало.) Берези марять в дивовижнім сні, а зорі снігурами багрянистими тріпочуть на засніженім вікні. (Г.Коваль.) А калина — у дозрізих гронах, а калина — вся у снігурах, мов окропом бризкає червоним. (Є.Гуцало.) Моє рідне поле! Мій лікарю чуйний, до тебе приношу і горе, і біль. (Н.Пукас.) Я тишу гір внесу з собою в хату, пташиний спів, багаття вівчаря. (Г.Коваль.)

    ІІ. Поки в пана на столі, у кухаря у животі. Не віриш кухареві (поварові) — сам вари. Пекарю хліба не купувати. У доброго пиляра пилка не тупиться. В умілого косаря і на крутосхилі добре коситься. З великого димаря мало диму. Із комара зробив слона. Злидар злидаря бачить віддаля. У трударя одна мета: була б хата не пуста. Клей та рубанок тесляру — дві руки. Поганому тесляреві не давайте гострої сокири. Не диво кожухарю з шматочків кожух шити. У гарного весляра човен не хитається. З комара не зробиш вола. Господаря впізнають по воротах. Гончара глина годує. Крапля поту муляра оцінюється не талонами і не купонами. Ніхто гончарем ураз не став.
    Народна творчість.

    Прочитати. Вказати іменники третьої відміни, визначити відмінок кожного.

    І. На ясні зорі й тихі води хай не лягає каламуть. (О.Підсуха.) Світ повниться любов’ю. (Н.Поклад.) Матір’ю безмірного добра стала ти, Черкащино, для мене. (Д.Луценко.) Душа самотності не зна і з радістю прощатися не хоче. (Г.Коваль.) Слався, вірність любові, її чистота, слався, ніжності повінь, що все прибуває. (Є Гуцало.)

    ІІ. Замахав орел крилами, крикнув із-під неба: “Мати моя, матусенько, плакати не треба!” (Я.Щоголів.) Сходить кров’ю трава, сходить ранок у день. (А.Камінчук.) І зірка з хмари хижо блима риссю, яка чатує здобич на землі. (Є.Гуцало.) Дарниця стелить дорогу шовкову, вишиту ниттю добра. (Б.Олійник.) Живою казкою, теплом і ласкою за Россю цвів багряний мак. (Д.Луценко.) За Либіддю комашились якісь вершники. (Ю.Мушкетик.) Гуркочуть над Ірпінню поїзди, тривожаться лісів зелені шати. (Д.Луценко.)

    Переписати, додавши замість крапок закінчення орудного відмінка. Обгрунтувати наявність або відсутність подовження приголосних.

    І. Є звичайні слова, є слова-самоцвіти, ними думка жива, наче зав’яз.. квіти. (А.Коляновський.) З любов.., гнівом, правдою між нас живе і вічно житиме Тарас. (Д.Луценко.) Обличчя відсвічувало українською лагідніст.. й шляхетніст.. . (І.Борозна.) У кого серце мудріст.. багате, тому глибини всякі перейти. (А.Малишко.) А ти у мене серця жар візьми, я поділюся радіст.. й слізьми. (Д.Луценко.) Вічніст.. повита кожна мить. (М.Луків.) За мит.. мить — усе мине, розтанем в просторі і часі. (А.Григоренко.) Життя не любить втоми й супокою, тече у далеч повін.. стрімкою. (Д.Луценко.) Голод з бідніст..ю побрались. (Нар.творч.)

    ІІ. Ступа сутулий вечір, наче дід, росою, наче (сіль), блиска слід. (Є.Гуцало.) Хто ж побореться з ніч.. хмурою? (І.Качуровський.) Таке все крислате могут.., так сонце пашить згори! (І.Драч.) Засвіти свою душу печал.. смеркання. (І.Жиленко.) Блакитний із памороз.. цвіт б’є мені в очі. Перед нами сполоханою тін.. майнула кізочка. (М.Стельмах.) Сталь стал.. гострять. Людина бере вмінням, а кінь швидкіст.. . (Нар.творч.)

    Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в форму кличного відмінка.

    О (пам’ять) моя, безсмертна руто! Як буйно проростає півзабуте! (Н.Тихий.) (Темінь), пощезай, де він, мій рідний край, мій русокосий рай? (В.Стус.) (Любов), де ми будем жити? Мабуть, в отому курені, де стіни зведено з блакиті, а долом — простори земні. (Є.Гуцало.)

    З-поміж поданих іменників виписати іменники четвертої відміни. Два-три з них провідміняти (усно).

    Колосся, щастя, плем’я, насіння, голубеня, коріння, змагання, тім’я, знамення, дитя, прізвище, гусенятко, гусеня.

    Переписати, вставляючи пропущені букви. Вказати іменники четвертої відміни, визначити відмінок і число кожного.

    Нехай мій дух в з..мній юдолі не знижується до звірят. З Твоєї пр..святої волі нехай вовіки буде свят! (П.Куліш.) Здавалось, що мож..ш сузір’я Т..ляти догнати і сузір’я Т..ляти загнати до себе у двір. (Є.Гуцало.) Лев зм..лосердився — мовчить, бо у щ..няти якого розуму п..тати? (Л.Глібов.) Надворі мороз, а грошенята в к..шені тануть. С..роті й нові штанята — свято. (Нар.творч.)

    Словник.
    Юдоль
    (заст.) — місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки; життя з його турботами й печалями.

    До поданих іменників дібрати назви дитинчат. Визначити відміну іменників.

    Лелека, журавель, індик, ведмідь, олень, змія, гадюка, собака, корова, вівця, свиня.

    Переписати прислів’я, вставляючи пропущені слова. Визначити відмінки іменників четвертої відміни, обгрунтувати написання їх відмінкових закінчень.

    Найбільший осел передасть …. небагато мудрості. Забули воли, як … були. Як квочка з … , так мати з … . Гарно, як … в мішку. У того сало буде, хто … годує. Свині не до …, як її смалять. Такий убогий, що й … нічим з запічка виманити.

    Для довідок. Осляті. Телятами. Курчам, дитям. Поросяті. Порося. Поросят. Кошеняти.

    Прочитатати речення. Вказати незмінювані іменники, поставити до кожного питання.

    Життя — це і усмішка, і сльози ці солоні, і кров, і барикади, і музика Бізе! (Л.Костенко.) Пихатий багатій не бачить зі свого “мерседеса” старців у переходах метро, під його схожим на цеглину лобом не ворухнеться думка про людську біду. (Ю.Мушкетик.) Запровадження євро підтверджує факт економічної стабільності в Європі. (З газ.) Ти ренесансом і бароко мариш. Летить, летить із неба попіл згарищ. (Д.Кремінь.) Нове появиться кіно — біжу мерщій у касу. (Д.Луценко.) Щоб зробити заяче рагу, слід спочатку зайця впіймати. (Нар.творч.)

    Пояснити значення поданих слів, скориставшись при потребі словником іншомовних слів. Чи відмінюються поадні іменники? Свою думку обгрунтувати. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).

    І. Гуанако. Євро. Зомбі. Чіуауа. Шале. Графіті.
    ІІ. Фосбюрі. Джіу-джітсу. Кечуа. Сарі. Есперанто.

    Словник.
    І. Гуанако — ссавець родини верблюдових, який має довгу шию, великі вуха й стрункі ноги; живе в Південній Америці.
    Євро — грошова одиниця більшості країн Євросоюзу.
    Зомбі — 1. Ожилий мрець, вовкулак. 2. перен. Істота, підпорядкована чужій волі.
    Чіуауа — порода маленьких декоративних собак.
    Шале — невеликий селянський будинок (аюо дача) у горах Швейцарії.
    Графіті — стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, пряслицях, стінах споруд тощо.
    ІІ. Фосбюрі (флопі-диск) — носій даних у вигляді тонкого пластмасового диска, покритого шаром магнітної речовини; різновид магнітного диска.
    Джіу-джітсу — японська боротьба, ща базується на використанні прийомів самозахисту та нападу без зброї.
    Кечуа — індіанський народ, що живе в Перу, Болівії, Еквадорі, Чилі.
    Сарі — жіночий одяг в Індії: маток тканини, обернутий навколо тіла.
    Есперанто — міжнародна штучна мова.

    Подані словосполучення ввести до самостійно складених речень так, що вони відповідали на питання непрямих відмінків.

    Тріо з сопрано; кашне бордо; кольє для декольте; макраме беж; манто з шимпанзе; галіфе кольору хакі.

    Урок № 34. Правопис відмінкових закінчень іменників. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.