Урок № 32. Тема. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Урок № 32. Тема. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: пояснити вплив застосування різних способів словотворення на стилістичну маркованість слів, а відтак на вживання слів у різних стилях мовлення; формувати увагу до слова, смак до точного і влучного вислову, відпрацьовувати вміння співставляти й вибирати виражальні засоби мови відповідно до ситуації спілкування та мети висловлювання, обґрунтувати свій вибір; удосконалювати логічне й образне мислення, мовлення.

    Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

    Обладнання: підручник.

    ХІД УРОКУ № 32. Тема. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

    ІІ. Активізація опорних знань.

    Робота з підручником.
    Опрацювання таблиці «Основні способи словотворення».

    ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

    Робота з підручником.
    Виконання вправи.

    Робота біля дошки.
    Визначити спосіб творення поданих слів. Дібрати слова з твірною основою, виділити словотвірні афікси.

    Бюджетник, державник, мобільник, тіньовик, бартерувати, наварювати приватизація, департизація, удовенківці, констенківці, лукашенкізація, розмитнення, роздержавлення, розмосковщення, силосонавантажувач, КСП (колективне сільськогосподарське підприємство), СП (спільне підприємство).

    IV. Вивчення нового матеріалу.

    Робота з підручником.
    Опрацювання теоретичного матеріалу.

    V. Виконання вправ за закріплення вивченого.

    Вибірково-розподільний диктант.
    Слова, які за допомогою суфіксів набули зменшувально-пестливого значення або значення згрубілості чи збільшеності, виписати в дві колонки. Виділити ці суфікси.

    О народе! Чи ти бачив сонце? Хоч тонюсінький промінчик долі? (В.Чумак.) Те, що ти бачиш, — юрмище і тління, запам’ятай: це ще не Україна. Це тільки ґрунт. Лише кореневище. Господня Україна сходить вище. (Т. Майданович.) Ми буваєм у натовпі злющі, а добрішаєм на самоті. (В.Березінський.) Слів’ятка, словинки, словища, — скільки вас, недобутих, лежать ще Шевченковій зоряній рудні! (В. Затуливітер.) Киньте, братики, панський Парнас, уберіться в простісіньку свитку! (П. Грабовський.) Тут, димар осідлавши, відьма гасить вогні, домовик із-під стріхи — очиська страшні… (Л. Вишеславський.)

    Прочитати уривок з поезії.
    Пояснити, як ви розумієте терміни «суфікси позитивної оцінки» і «суфікси негативної оцінки»? Навести приклади слів із такими суфіксами з поданого уривка. Як впливають слова, творені різними способами, на стилістичне забарвлення тексту? Відповідь на питання проілюструвати прикладами з уривка.

    Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,
    Що суботоньки їде з містонька
    До бабоньки, до бабусеньки, ой.
    Лишає свої інфузорії-туфельки,
    Скидає свої лаковані туфельки,
    Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки.
    У бабцюлі, у бабусеньки, ой,
    Взува старі чоботи-шкарбани,
    Бабчині чоботи-чоботищеньки.
    Наносить води повну балію —
    Ще відро, ще відро, ще відеречко,
    Та в баняки, банячища, ой,
    Та любисток зімліє в горнятах,
    Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,
    Хата, хатуся, хатинонька,
    Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.
    — Заворожи мені, бабченько, ой-я,
    Бабусенько, бабулиня, бабусенція.
    Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.
    Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках
    Дівулиця, дівчина, дівогоренько,
    А бабуся так і вештається, ой-я,
    А бабище все шпортається, ой-я,
    З кочергами, з баняками, банячищами…
    Внучка, внученька, студентонька
    Спить у баби на ряднищі, на рядні
    Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом…
    (І. Драч)

    Робота з підручником.
    Виконання вправи (усне).

    Пояснювальний диктант.
    Підкреслити слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, утворені за допомогою суфіксів (-анн-. -енн-, -ість, -ізм, -ств-, -цтв-). У текстах яких стилів найчастіше використовуються такі слова?

    У Брусилові Житомирської області, де народився політичний і релігійний діяч, перший міністр освіти в уряді УНР Іван Огієнко, відбулося вручення премії його імені. Премію встановлено за заслуги в галузях літератури і мистецтва, науки і освіти, діяльності, спрямованої на утвердження державності України. (З газети.) І тільки мова чужа у власному домі. У шовінізму кігті підсвідомі. (Л. Костенко.) Війни — це та ж пиха, егоїзм, владолюбство, прагнення когось розчавити, підтоптати. (О. Гончар.)

    Прочитати.
    Вказати прикметники, утворені суфіксами -ичн-, (-ічн-). Чому вживання таких прикметників характерне для книжних стилів?

    Є святині, яких не діткнути ні монбланами жовтої преси, ані хитрим ефіроблудом політичних ерзац-дантесів. (Л. Забашта.) Не можуть мрій, що їх плекає дух, нам замінити статистичні факти. (Ю. Клен.) В якусь кібернетичну мить твоя душа здригнеться потай і вперше ретрозаболить. (О. Матушек.) Хочеться відразу застерегти дилетантів, псевдонауковців та пристосуванців до новітніх мод, що народна медицина — як і високої проби поезія, як симфонічна музика — такий складний наріжний камінь, що його не можна сприйняти без підготовки ні випускникам медичного вузу, ні підкреслено ерудованим професорам-медикам. (За Є. Товстухою.)

    Від поданих слів самостійно утворити віддієслівні іменники.
    Виділити в них словотвірні суфікси. У текстах яких стилів зазвичай вживаються віддієслівні іменники?

    Досліджувати, обговорювати, обґрунтувати, вивчати, зберігати, припинити, переносити, порушити, представити, найменувати, висловити, здобувати, бути.

    Переписати, знімаючи риски.
    Яке значення виражається за допомогою префіксів не-, ні-, недо- — тільки протилежне чи значення зневажливого, негативного ставлення?

    Посадив Артем вівчарку замість будки в іномарку, а вона — така ні/кчема! — шкірить зуби на Артема. (В. Скомаровський.) Кіт побачив черепаху та й говорить: «От не/вдаха! Зверху миска, знизу миска, де взялось на тебе лихо?» Черепаха каже тихо: «Ще давно колись мій дід в косаря украв обід…» (М. Стельмах.) Збулось провісництво сумне: хтось називає дилетантом, хтось недо/учкою мене. (Б. Дегтярьов.) …Піч гуде і димить у світ — скільки в пащу цій не/нажері тітка вкинула кращих літ! (В. Симоненко.)

    Робота з підручником.
    Виконання вправи (усно).

    Диктант із коментуванням.
    Складні слова підкреслити, пояснити їх написання. Вказати складні слова, що вживаються як терміни у книжних стилях. Вказати складні слова, що передають емоційно-експресивні відтінки в текстах художнього стилю. З’ясувати стилістичну роль абревіатур.

    Заздалегідь байдужий часоплин відводить нам години й кілометри. (В.Швець.) Оголеними нервами угадуєш словам нестачу мікровольта і зайвий міліграм. (Л.Костенко.) Я найбільш боюся жорстоковладних і страхополохних. Це два кінці одного нещастя: ніколи не знаєш, з якого боку несуть чи підносять вони дурість або й горе. (М. Стельмах.) Сонце знов сяє велично і шле золоті тихомирні привіти на землю й на море. (Дніпрова Чайка.) Гуде над світом буревій, печуть утрати. (І. Прокоф’єв.) Чорнозему кожна грудка дрімає ще, немов їжак. (Г. Білоус.) Сад ще дрімав у пурпурових шатах, немов жар-птиця, розпростер крило… (Л. Скирта.) Як пахне свіжозорана земля, як дихає теплом і як чекає на щедру зливу… (Н.Стефурак.)

    Ось наші незагойні рани: ГУЛАГ, і голод, і Афган. (Н. Білокриницька.) На батька злий сусід активний для ДПУ створив донос: «Це українець супротивний, а не звичайний малорос!» (П. Марченко.) Димить планети безмір неосяжний, і скрізь ростуть АЕС, немов гриби. (І. Редчиць.) І не пройти, мабуть, рубіж, бо дзот — немов у горлі ніж. (К. Курашкевич.) Злітали догори кашкети, і в небо — залпи з ППШ, то мир вітали на планеті, і щастям повнилась душа. (Є. Доломан.) Переходимо до ринку… Чи на благо, чи на зло? І жаданий клятий ринок, і страшний, як НЛО! (М. Карпенко.) Тепер нові відкрились далі, нові осягнення в думках: життя вирує у спіралі — в подвійній нитці ДНК. (П. Харченко.) Їхала осінь на довгих КраЗах, аж гуготів обважніло шлях. (Г. Світлична.)

    Прочитати уривок з поезії.
    Пояснити, як виділені слова впливають на стилістичне забарвлення тексту. Яким способом ці слова утворено?

    Перекотиполе, перекотимісто, перекотилюди, перекотичас…
    Що ви захищаєте, слів еквілібристи, перевотивірою — перекотинас?
    Перекотисором нас давно не палить, не печуть руїни жодної з святинь…
    В перекотигенах — перекотипам’ять, в перекотибатька — перекотисин.
    Перекотирішення — перекотизмова проти поля й неба, річки й журавля…
    З перекотидумання — перекотимова, перекотинація нею розмовля.
    «Перекотизавтра» — що воно і звідки? Перекотивічність? Перекотипрах?..
    Ну невже ми тільки перекотисвідки на полях історії, на її вітрах?
    (О. Матушек)

    Словник.
    Еквілібристика — циркове мистецтво, засноване на вмінні виконавця роботи складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при нестійких положеннях тіла (на канаті, кулі тощо).
    Перен — вміння пристосовуватися до обставин.

    V. Підведення підсумків уроку.

    VI. Домашнє завдання.

    Урок № 32. Тема. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.