• Реклама

Урок № 32. Орфограми в префіксах і суфіксах. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 32. Орфограми в префіксах і суфіксах. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Розглянути таблицю.

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

ПравилоПриклади
Префікси роз-, без- не змінюють кінцевого приголосного.розшукати, безсніжний
Префікс с— пишеться в словах, корінь яких починається буквами к, п, т, ф, х; в інших випадках — префікс зскиснути, сфотографувати, зшити, змастити
Префікси пре— вживається для передачі вищої міри ознаки.предобрий, прегарно
Префікс при— вживається для передачі наближення, приєднання, неповноти дії чи ознаки.приєднатися, приклеєний, приморожений, причинити
Префікс прі— вживається тільки в трьох словах.прірва, прізвище, прізвисько

Словниковий диктант.Позначити орфограму “Буква з у кінці префіксів“.

Розподіл, безтурботний, розтривожити, безформний, розжарений, розтерти, розстебнутий, небезпечний, безстрашний, безправний, безсмертя.

Диктант із коментуванням. Позначити орфограму “Буква з у кінці префіксів”. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

І. Роззолочене поле безкрає врожаями дорідними грає. (Д.Луценко.) Безсмертна у трудах своїх бджола. (Б.Олійник.) Розжеврілась небесная блакить, і кучері перлових хмар червоним маком розцвіли. (С.Черкасенко.) Я влетів з розгону в ранок від високий білий ганок. (Б.Олійник.) Розмахнулись до моря степи чорноземні, сколихнулися буйним пшеничним крилом. (М.Стельмах.) Крізь плити строф безсмертник проросте. (Л.Костенко.) Люблю несхибну вулиць безконечність і неба розпросторену глибінь. (Б.Тен.) Сонце променем гарячим розтопило смуток неба, розчинило темні хмари, що збивають квіти градом. (В.Раєвський.)

ІІ. В широке вікно безконечність зоріє. (В.Бойченко.) З’явилася хуга розгнівана і вдарила крилами в шибку. (В.Артамонова.) І радісно мені, що скоро сніг розтане. (В.Сосюра.) Над містом розмовляють голуби. (Л.Костенко.) Юне віття на сивих розшумілось деревах! (М.Рильський.) Пливла земля нечутно між світами, і дихали в безмежності сади. (П.Перебийніс.) Притихлі явори стояли безшелесно. (Л.Костенко.) Довкруг мовчало безгоміння синє. (Б.Олійник.) Штопає день безсоння. (Т.Зарівна.) Розів’ється калинонька і садок, розцвітуться і вишеньки, і бузок. (Л.Глібов.)

ІІІ. Древній, обікрадений народе! Над тобою прошумів розбій. (В.Симоненко.) І розгинаються раби на полі давньої печалі. (В.Марсюк.) У безвісті неба чужого шукав я зірницю свою. (П.Перебийніс.) І безтурботна молодь без акценту вже розмовляє мовою заброд. (Л.Костенко.) Стільки правд розвелось на світі, стільки лисячо-людських нір! (В.Симоненко.) Покоління озиме, зелене підвелось на безмежних полях. (М.Доленго.) Безпорадні агонії злості. (В.Симоненко.) Під крилами обачності давно ховається приречена безкрилість. (П.Перебийніс.) У втоптанім зіллі зростає страх. На цьому безкриллі і риба — птах. (О.Мамчич.) І виводить зневіру на страту безпощадна моя любов. (В.Симоненко.)

Розподільний диктант. Слова з префіксами з— та с— записати в дві колонки. Обгрунтувати написання слів.

Сховатися, згребти, скривджений, зчепити, скопіювати, скуйовджений, зцідити, схильність, зсувати, сформульований, зсередини, зрання, сховище, зсадити, зцілений, спідлоба.

Від поданих слів за допомогою префіксів с— чи з— утворити нові слова.

Мочити, махнути, палити, чорнити, косити, малювати, ховати, фотографувати.

Переписати, вибираючи з дужок потрібний префікс. Позначити в словах орфограму “Букви з — с у префіксах з-(зі-с-).

І. Єдина ложка (з-, с-)сохлася. Як не викроюй, а без ниток не (з-, с)шиєш. Один собака до себе придивився та й (з-,с-) казився. Вода все (з-,с-)полоще, лише злого слова ніколи. За онучу (з-, с-)били бучу. Байдуже ракові, в якому горшку його (з-,с-)варять. Неси здоров, коли (с-, з-)молов.
Народна творчість.

ІІ. (З-,с-)ливались і дивно (з-,с-)сплітались думки. (Л.Первомайський.) В ріку століть (з-,с-)плива невпинно час. (Г.Коваль.) Що може душу (з-,с-)колихнуть рабу? (Л.Костенко.) Життя (з-,с-)росте над попелом руїн. (П.Филипович.) Твоє слово не (з-,с-)ли -няло, твоя пісня не (з-,с-)міліла.(П.Перебийніс.) Це полум’я мені дорожче всяких (з-,с-)цілень. (І.Ольховський.) Ми — (з-,с-)падкоємці (з-,с)падків розграбованих. Ми — власники (з-,с-)плюндрованих святинь. Хто (з-,с-)розуміє нашу ностальгію? (Л.Костенко.) Нам би (з-,с-)ростати з роси і води, нам би одвіяти (з-,с-)гірклу полову. (М.Руденко.)

ІІІ. Калиновим багаттям жеврів (з-,с-)хід. (Д.Луценко.) (З-,с-)пада поволі вечір, як втома із плечей. (О.Довгий.) Під хмарами (з,с)гасає далина. (Д.Павличко.) Над (з-,с-)туманеним долом сон туманом тече. (Г.Коваль.) На молоду траву (з-,с-)сідала роса. (У.Самчук.) Перун громами (з-,с-)блиснув над землею. (В.Губенко.) Тихесенько ростуть (з-,с-)дивовані гриби. Тополя (з-,с-)ронить краплю багрецю. І (з-,с-)трушується ліс над трасою вві млі. (Л.Костенко.)

ІV. Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав (з-,с)проквола. (Л.Костенко.) А у річці (з-,с-)каламучена вода. Тільки терен гірко (з-,с-) терпнув. (Б.Олійник.) Уже (з-,с-)бираються дощі десь над полями і садами. (П.Перебийніс.) Туман прозорою габою над тихим озером (з-,с-)виса. (Г.Коваль.) (З-,с-)ринають у небо мостів розтуманені брови. (П.Перебийніс.)

Словник.
Сплюндрувати — зруйнувати, знищити, розграбувати, спустошити.
Ностальгія — 1. Болісна туга людини на чужині за своєю батьківщиною. 2. Туга за минулим.

Прочитати відповідно до правил орфоепії. Чим зумовлена близькість вимови голосних [е] та [и] у префіксах пре-, при-?

Зростай, пречудовний світе! Обличчя — прекрасне твоє. (П.Тичина.) Мій світе великий, прийшла я до тебе не зразу. (Н.Поклад.) На тихі води, ясні зорі я принесу свої пісні. (М.Стельмах.) Старенький гуцул цяткував топірці, предавнім рисунком оздоблював. (М.Кубик.) Все примарне, дріб’язкове облітає, мов пилюка. (П.Перебийніс.) Прекрасне треба на землі шукати, шукати і творить! (Г.Коваль.) Мені ж дано навіки Приірпіння, де в травні я родивсь у нічку синю. (О.Лукашенко.) Як квітне чорноглід, ніхто не пригада. (Ю.Ряст.) І нам кує зозуля на світанку предовгий і неперебутній вік. (О.Довгий.)

Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму «Букви е — и у префіксах».

І. Будуть нові міста височіти в прекрасному світі, будуть нові сади у щасливому краї цвісти. (Л.Забашта.) Умилося росою до зорі Солом’янське преславне передмістя. (М.Рильський.) Беззвучно мигтить течія присадкуватих машин, вони на асфальті шиплять, і зло прошипівши, зникають. (М.Бажан.) В зеленім листі сизий виноград запах мені м’яким приморським літом. (О.Довгий.) Півсонне море солодко і в’язко на призабутий берег наплива. (Б.Чіп.) Зеленіє дерево прекрасне у розмаї світла і тепла. (П.Перебийніс.) Лілові тіні іван-чаю пливуть над прірвами у ніч. (Л.Костенко.)

ІІ. На луг лелека прилетів, в гаю зозуля закувала. (Л.Дмитерко.) Я калині прийшов поклониться. (В.Василашко.) І між людьми не приживешся ти, як у тобі підлота колобродить. (О.Довгий.) Встає премудрий день, як сторож край воріт, щоб, стерши піт і сіль, життя почати знову. (А.Малишко.) Не любить слово стимулів плечистих, бо п’є натхнення тільки з рік пречистих. (Л.Костенко.) Учителю історії, пробач, що, плутаючи прізвища і дати, гасав поміж епохами навскач. (Б.Олійник.) А в голові — вихор думок та гадок, легких, як тінь, шумуючих, як вода в прірві… (Панас Мирний.)

Розподільний диктант. Слова з префіксами пре— та при— записати в дві колонки.

Пригірклий, прегіркий, привокзальний, преголосно, притулок, присвітити, применшений, престарий, пристаркуватий, прескромний, пренабридливий.

Переписати, вставляючи замість крапок пропущені букви. Позначити в словах орфограму “Букви е — и у префіксах”.

І. Дні і ночі м..нають, м..нають пр..довгі літа, нашаровують брилу на брилу, намотують часу сувої. (А.Малишко.) У пр..звищі моєму козацька кров к..пить. (П.Перебийніс.) Скатертина ця пр..давня — пам’ять про бабусю славна. (Є.Гуцало.) Давай попл..вем і ніде не пр..чалимо. (Л.Костенко.) Тут води пр..чисті, тут верби пустилися вбрід. (І.Лобовик.) І пр..гірка була німотна тиша. (П.Тичина.) На грудях з..млі пр..тихає дорога. (М.Стельмах.) Стіни білі-пр..білі, і натоплена піч. Інкрустований місяць в заворожену ніч. (Л.Костенко.) Ти йдеш, лугами пр..хорошена. (М.Стельмах.) Знизу, мов з якої пр..рви, часом виглядали зорі. (С.Васильченко.)

ІІ. Врешті, поезія молиться іншому богу, ніж хронологія, ревна до пр..звищ і дат. (Б.Олійник.) Лишім речам пр..красну загадковість. (І.Качуровський.) Я витесав поему з срібла. Весна спинилась і пр..блідла. (Б.-І.Антонич.) У нас такі пр..мудрі всі і вчені, що лімітуємо чорнило і папір. (В.Симоненко.) Чоловіка прозвали Артистом, але він навіть таким пр..звиськом не гордився і не втішався, бо не був славолюбцем. (М.Стельмах.) На Грубу Дрова затаїли злобу і вирішили добре пр..пекти оцю не раз обсмалену особу. (В.Симоненко.) З валуна, що над пр..рвою синьою, деревце піднялося увись. (Л.Закордонець.)

Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені слова.

Живемо, хліб жуємо, а інколи ще й … . У кожної каші — свої … . Не … муки — не простягай руки. Один хліб завжди… . Кожен любить хліб їсти, хоч немає де … . То … клад, коли в сім’ї лад. Півень криком ранку не … . Не вір собаці, що … . З охотою можна і камінь … . На золоту вудку ловитися не всяка риба … . … муха вкусила за вухо. Нема нічого такого, чого було б … .
Народна творчість.

Для довідок. Присолюємо. Прикашники. Прикладав. Приїсться. Присісти. Прегарний. Прискорить. Примовкла. Прицвяхувати. Привчена. Прелютая. Премного.

Диктант із коментуванням.

І. Київ прекрасному людству належить на вічні часи. (М.Бажан.) І я причалюю до твого серця, Україно! (М.Сингаївський.) Ти прізвище, мій сину, із гордістю носи! (П.Перебийніс.) Горе і лихо поборем, книгу прекрасну розгорнем. (М.Рильський.) Тиха-тиха печаль прибреде кошеняточком сірим. (І.Ольховський.) Самі до себе прийдемо на сповідь і всі дрібниці витрусим з душі. (Л.Костенко.) Посмірів мій деньок, присмирів, загорнувся у присмерк, дрімає. (І.Жиленко.) З висот найвищих гукни хоч раз і в прірвисько зірвись. (Д.Павличко.) Тепер сто лих душі не зсушать: їй дам цілющої води і вирощу прекрасну душу, як найпрекрасніше із див. (В.Бубир.) Гойдались зорі над притихлий ліс, і голос чайки танув сонно в лузі. (О.Довгий.)

ІІ. Лапатий сніг притрушує долини. (М.Стельмах.) В снігах дороги всі такі пречисті. (Н.Петренко.) І стонадцятий сніг ті поля притрусив, і уже прилетять не ті самі лелеки. (Л.Костенко.) Довіку в серці свято бережи дорогу в далеч з прірвами і скалами. (Л.Дмитерко.) Захитались тіні. Призабута річка знов гойдає стиха човен мій. (М.Доленго.) На Придніпров’я чапля прилетіла, щоб вивести цибатих чапленят. (Л.Дмитерко.) Плакав жайвір наді мною у прірві голубої висоти. (П.Перебийніс.) На приволзьких степах мак розцвів на вітрах. (П.Усенко.) Дідусь примудрився читати й писати за алфавітом флори і фауни. (П.Перебийніс.) Вечір казку придумав комусь надобраніч, розмовля з солов’ями про завтрашній день сінокосу. (Г.Коваль.)

Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Пояснити написання префіксів. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).

Приростати корінням. Прикусити язика. Премудра голова. Прекрасна стать (половина). Прийти на шапкобрання. Приперти до стіни. Прикінцевий акорд..

Розглянути таблицю.

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

ПравилоПриклади
Суфікс -ив(о) вживається для вираження збірних понять, що означають матеріал або продукт праціморозиво, паливо, печиво
Суфікси -ичок, -ичк(а) вживаються в словах, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я)полковничок, лисичка
Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття.гарбузиння, павутиння
Суфікс -енн(я) вживається у віддієслівних іменниках середнього роду з наголосом на коренізвернення, прискорення
Суфікси -ев-, -єв- вживаються у прикметниках після м’яких і шиплячих приголосних основи з наголосом на основівишневий, грушевий
Суфікс -ов- вживається після твердих приголосних основи незалежно від місця наголосу та шиплячих, м’яких та й, якщо наголос падає на закінченнямаршовий, грошовий
Суфікси -ир, -ист, -изм, -ичн- у словах іншомовного походження вживають ся за правилом “дев’ятки” (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р)терорист, туризм

Вибірковий диктант. Виписати іменники із значенням продукту праці. Визначити в них суфікси, позначити орфограму “Букви и, е, у суфіксах -ив-, -ев-“.

Усі мужчини говорили прозою. Їм не хотілось пива і морозива. (Л.Костенко.) Рано, рано почалася метушня в хаті і в дворі: клопочуться з варивом, з тістом. (Олена Пчілка.) Дівчина почала розмову, яка від починків і прядива перейшла поступово до справ цікавіших. (П.Куліш.) Пахло коливо медом, і чорніли на ньому, як мухи, родзинки. (М.Коцюбинський.) Поглядає циган ласо, сміється, буркоче: “Закупив би все печиво — кишеня не хоче”. (С.Руданський.) Бенкет минувся. На святковій блузі зносилося мереживо манжет. (І.Жиленко.) Срібним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. (Д.Луценко.) І все ж в одвічнім плетиві буття невладна смерть над тим, хто все життя провів в шуканні формули безсмертя. (Г.Коваль.) Село в димах, роздимлене, імлисте, мов на картині імпресіоніста. І як у дивних видивах Шагала, летять за димом люди крізь заграви. (І.Жиленко.)

Для довідок. Марк Шагал — всесвітньовідомий художник-імпресіоніст, виходець з Білорусії, працював у США.

Словниковий диктант. Позначити в словах орфограму “Букви и, е, у суфіксах -ив-, -ев-“.

Прядиво, добриво, меливо, морозиво, марево, кришиво, коливо.

Від поданих слів утворити іменники з суфіксом -ив- (-ев). Які з утворених слів є назвою абстрактного поняття? Обгрунтувати написання слів.

Пекти, мережати, варити, марити, плести, курити, сяяти.

Диктант із коментуванням. Позначити в словах орфограму “Букви е, и в суфіксах -ив-, -ев-“.

І. Криваве зарево пожежі здіймалося з-за гори. (Панас Мирний.) І хай би геть пішло за вітром зелене марево незгод. (М.Доленго.) Голубіє ген Інгулу тепле маєво. (В.Бойченко.) Проходять дивні видива буття. (Л.Костенко.) Мереживо зорі, подерте на шмаття, за вітром тягнеться, згасаючи поволі. (М.Доленго.) Надворі ще носилося жовте зарево згаслого сонця. (Панас Мирний.) Казка далека гойдається маревом. (Б.Олійник.) А сонця корабель крізь лебедине мереживо хмарин за обрій плине. (Б.Тен.) Язикове меливо не нагодує. Язиком мереживо плете, а розумом — і вузла не зав”яже. Багато прях, та щось прядива не видно. На вітер надіятись — без мелива бути. Мелива багато, та все чуже. (Нар.творч.)

ІІ. Все минуле поминуло спраглим видивом пустелі. Обпекло, немов огниво. (Б.Олійник.) Гойдається марево, мов ковила. (В.Бойченко.) Далі з’явилася церква, старі образи на ній здавалися потемнілим прядивом. (М.Стельмах.) Над плетивом думок моїх і мрій пливла тривога. (В.Симоненко.) В’ється в мереживах дум хмелем непроханий сум. (Д.Луценко.) Помолюсь у мареві рудому на конвалій запашну красу. (М.Руденко.)

Від поданих іменників утворити слова із суфіксами -ичок, -ичк, -ечок, -ечк. Пояснити правопис утворених слів.

Зразок. Рушник — рушничок.

Ведмедик, вогник, братик, полковник, ополоник, серпик, пензлик, вогник, вузлик, суничник, мішок, край, пруг, черевик, гаплик, вершок, дружок, стіжок, моріжок, місток, садок, рукавиця, молодиця, ратиця, паляниця, вікно, поле, слово, яйце, дрібниця, сестриця, цукерниця, попільниця, стрічка, річка, стежка, подушка, ложка, племінниця, потилиця.

Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Позначити орфограму “Букви е, и в суфіксах -ичк-, -ичок-, -ечк-“.

І. Моя хаточка — повна чаш..чка, моя жіночка — мов та пташ..чка. (С.Руданський. ) Мила сваш..чко, подивись у вікон..чко! Застеляйте столи, кладіте лож..чки, срібні блюд..чки, золоті мисочки! Он ідуть друж..чки! (Нар.творч.) За іскристі, мов із сонця виплетені коси він називав свою дружину золотою верб..чкою. (М.Стельмах.) З темного моря білявая хвил..чка до прибережного каменя горнеться. (Леся Українка.) Латаття жовте світиться, як свіч..чки. (Л.Костенко.) І стеж..чка, де ти ходила, колючим терном поросла. (Т.Шевченко.) Ми бредемо по вул..чках завмерлих. (В.Бойченко.) Як сірн..чок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас. (Л.Костенко.) Тож ходім на сині перевали, де налиті літ..чком сунички. (М.Кубик.) Книж..чка шорстка біля щоки — мов долоня батька незабута. (П.Перебийніс.) Батько присів на кра..чку і довго вдивлявся у синові малі бліді щічки. (У.Самчук.) На шепіт озиватиметься річка, і коник заночує в черевичку. (І.Мироненко.) Свої слова любові, немов дрібні підсніжн..чки, тулю в пуч..чок. (Т.Майданович.)

ІІ. Ой стріч..чка до стріч..чки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю, у неділю погуляю. (Т.Шевченко.) Літо, літ..чко любе, відцвіли твої липи. (Л.Закордонець.) Сон..чко десь уже зійшло, його промінь зрав на верш..чках дубів та високих яворів. (А.Кащенко.) Туманилась крин..чка-жалібн..чка. П.Перебийніс.) І стеж..чка, мов річ..чка життєва, повзе усе повільніше крізь ніч. (А.Ворфлик.) Паляничка — хлібові с..стричка. (Нар.творч.) Усміхнулась портретами хата, свіч..чками востаннє зігріта. (В.Василашко.) Кланяюся хаті, мов іконі, що у божн..чку була у нас. (О.Ющенко.) Прослали материнський рушн..чок на стіл кленовий ми, неначе долю. (Д.Луценко.) Дрібно дощ..чком сікло, мжичило із неба. (Д.Павличко.) В степу дзвінкому серед буйних трав безсмертників пуч..чок я нарвав. (Д.Луценко.) Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузл..чок землиці. (П.Перебийніс.) Тоскно заворушилися думки, вповзаючи в кра..чки його життєвих доріг. (М.Стельмах.) Міш..чок пригинав мене до землі, тому я міг бачити тільки стежку, яку перебігав петрів батіг. (М.Стельмах.) Дай Бог копі..чку, а чорт дірочку, та й попала Божа копі..чка в чортову дірочку. (Нар.творч.)

Пояснювальний диктант.

Дурний Гриць млинці пекти: він краще тістечко з’їсть. З’їла до крапельки, до кришечки, щоб не боліли кишечки. З переповненої чашечки можна й сьорбнути. Красна ложечка не метається, та й під лавкою не валяється. Отакі наші: горщечок каші, черепочок мила. З попелу галушечки не годяться до юшечки. Ото ласа їда — з часничком лобода. Шашличку не їли, а від диму посліпли.
Народна творчість.

Прочитати. Виписати іменники, що означають збірні поняття. Виділити в них суфікси. Позначити орфограму “НН у суфіксах -инн(я), -енн(я)”.

І. Весна збиває шумовиння у пелюсткове ескімо. (Л.Костенко.) Стою на березі крутому над буйним ряботинням хвиль. (Д.Фальківський.) Шаріла врода юних щік в легкому ластовинні. (Д.Луценко.) І павутиння малиновим дзвоном вколисує у вибалку село. (Б.Олійник.) А на сходах пригрілись ящірки, а гарбуз в гарбузинні загруз. (І.Жиленко.) Ти мілієш, лимане… Ти зовсім змілів… В баговинні глухнуть мотори. (Л.Костенко.) І, як ведеться, струм щеза: напевне, вибила гроза начиння електричне. (М.Руденко.)

ІІ. І раптом закортить підкрастись тихо, позв’язувать огудиння докупи, щоб не порозбігались кавуни. (Б.Олійник.) Збиваючи росу, плутаючись у хащавинні петрового батога, деревію та заячої гречки, дід і внук вертаються до свого дому. (У.Самчук.) І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де — все згадує себе в свою найкращу пору. (Л.Костенко.) Не жалій хазяйку, їж картоплю з лушпинням. (Нар.творч.)

ІІІ. Хапаючись то за одну, то за другу думку, він обтрушує їх, мов лушпиння. У відчинених дверях досвітнім павутинням вигойдувався дим. У загорожі за воринням ще дрімало в тінях, у росі і метеликах високе різнотрав’я. Далеким густим повівом достиглого літа пахло потривожене сіно і насіння. Я люблю ту пору, коли суничники засвічують своє цвітіння.
З творів М.Стельмаха.

Словник.
Кияшиння — кукурудзиння.
Вориння — загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців.

Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви.

Лопушиння, лушпиння, картоплиння, дубиння, насіння, лушпиння, гарбузиння, соняшничиння, кип’ятиння, коріння, бурячиння (буряковиння), проміння, квасолиння, волосіння, горіння, хрустіння.

Словник.
Дубиння — те саме, що дубняк; дубовий ліс, гай..

Від поданих слів утворити відносні прикметники. В утворених словах позначити орфограму “Букви о, е, є в суфіксах -ов-, -ев-, -єв-“.

Яблуня, слива, вишня, черешня, фольга, алича, гутаперча, цибуля, квасоля, шершень, кизил, дуб, клен, ясен, овоч, хвощ, борщ, плащ, ківш, фарш, марш, душ, марганець, гранітоль, алюміній, клей, шовк, оксамит, фланель, фланець, ситець.

Словник.
Гутаперча — пластична технічна речовина, видобута із затверділого соку деяких рослин (блуслини, евкомії), застосовується в електротехніці й медицині.
Гранітоль — штучна шкіра.
Фланець — з’єднувальна частина труб, валів та ін., що має форму плескатого кільця.

Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в прикметниках місце наголосу.

Родина синиц..вих, шприц..ва голка, кисн..ва подушка, бурштин..ве намисто, брильянт..ве кольє, бяз..ва пелюшка, вельвет..вий піджак, габардин..ве пальто, штамп..ва сталь, щипц..вий стержень, щітк..ва майстерня, шрапнел..вий постріл, щавл..вий борщ, борщ..ва каструля, глянц..вий папір, глинощебен..вий шлях, гранул..ваний чай.

Для довідок. Гранульований — пасивний дієприкметник від гранулювати.

Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Букви о, е, є в суфіксах -ов-, -ев-, -єв-“.

І. В’яжуться калинові сузір’я в небі над калиновим Дніпром. (Є.Гуцало.) Як шатра бронзові, стоять каштани. (М.Зеров.) Сад вишневий на порі. Повернулись журавлі. (Б.Олійник.) В весни черешнева біліє сивина. (Є.Гуцало.) Літо дивиться чебрецевими очима, і такий же в нього погляд гіркуватий! (Є.Гуцало.) Од жоржинового квіту умліває все село. (І.Жиленко.) Наче море в краях полудневих зеленіють зелені сади, білий цвіт на деревах вишневих — наче шум весняної води. (Олександр Олесь.) По-літньому мліли гори в опаловій імлі, змережані бузковими розколинами. (З.Тулуб.) Навколо осінь розсипає оранжево-бурштинні натюрморти. (Д.Луценко.) Одлунала сріблом литим малинова музика копит. (Б.Олійник.) Дніпро-Славута палав під сонцем парчевою ризою. (З.Тулуб.) А вже оранжеве небо у чорно-ятряних віхтях. (Л.Костенко.) В пахучій хмарі дощової глиці стоїть туман. (Л.Костенко.)

ІІ. Над світом новим молоді ясени гудуть в оксамитові дзвони. (Б.Олійник.) Ти мав колиску яворову, твого дитинства добрий знак, і ту розмову калинову, яку не купиш за п”ятак. (Л.Забашта.) На межі споришевій тиховійно узлісся співає. (Г.Михайличенко.) Стронцієвим смутком обліта дерево вкраїнського народу. (Є.Гуцало.) Та встає перламутровий ранок. (В.Симоненко.) І вечір у малиновій сорочці із поля на спочинок поспіша. (Д.Луценко.) Оранжеві птахи мене збудили, оранжево взяли мене на крила. (Г.Коваль.) І дикі бджоли грушевих урочищ у дупла дбають бурштиновий мед. (Л.Костенко.) Ти — моя маленька чебрецева мрія. (О.Башкирова.) Цвіте останній раз покірне древо. На хвої світять кулі кришталеві. (П.Перебийніс.) А мені і досі сниться молодий вишневий вальс. (Б.Олійник.) Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик. (Л.Костенко.) Крицевий молот пробує коваль. (Г.Коваль.) Життя спливає, як по шибі спливає крапля дощова. (О.Грязнов.) Степ від снігу смушевий. (Є.Гуцало.) Дощова хмара увечері — дорогий гість. Риба любить приїжджого рибалку, бо місцеві надокучили. У дощовий день багато хто береться напоїти курей. (Нар.творч.)

Прочитати словникові статті, прокоментувати написання пояснених у ній слів.

ГРОШОВИЙ, а, -е, рідко ГРОШЕВИЙ, а, -е. Прикм. до гроші. // Виражений грошима, у формі грошей. Грошова система. Грошовий обіг.

ЖИТТЄВИЙ, -а, -е, ЖИТТЬОВИЙ, а-, е-. 1. Прикм. до життя. 2. Характерний для щоденного, буденного життя; повсякденний. 3. перен. Дуже важливий у житті; основний.

КІВШОВИЙ, -а, -е, КІВШЕВИЙ, -а, -е. Прикм. до ківш. // Оснащений ківшем. Ківшевий екскаватор. // у знач. ім. ківшовий, -вого, ч. Робітник, який працює на ківшах.

Пояснити значення кожного з фразеологізмів, визначити їх походження. Пояснити вживання суфіксів -ов-, -ев-(-єв-) у прикметниках. З двома-трьома фразеологізмами скласти речення.

Авгієві стайні. Танталові муки. Геркулесові стовпи. Терновий вінок. Шагненева шкіра. Сталевий кінь.

Прочитати. Вказати слова іншомовного походження. Які з них пишуться за правилом “дев’ятки”? Визначити в цих словах суфікси.

Патріотизм — любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни. (Із словн.) Жиріє з крові змучених народів наш ворог найлютіший — шовінізм. (В.Симоненко.) У людини з фашизмом генетична несумісність. (Л.Костенко.) І гуркочуть у безсонні ночі тектонічні зрушення душі. (П.Перебийніс.) Космічний світ — багатолюдний дім. (М.Руденко.) З гуманізмом, прогресом, культурою догорає стара доба. (І.Качуровський.) І більшої немає втрати, як загубити оптимізм. (Н.Диб’як.) Десь виграє мотив ліричний саксофон. (В.Дворецька.) Тепер у моді джинси і модерн. Поети теж грішать, бува, модерном. Та навіть у космічний вік Жуль Верн й думки його не заростають терном. (Д.Луценко.) І не кажіть, що це інфантилізм. То, може, був розумний фаталізм. (Л.Костенко.) Колись любили гармоніста, тепер люблять тракториста. Якби роги та хвіст, був би справжній артист. (Нар.творч.)

Словник.
Тектонічний — пов’язаний із структурою й розвитком верхніх твердих оболонок Землі;
тектонічні рухи — переміщення кори й підкоркових мас (підняття, опускання, розриви тощо).

Словниковий диктант.

Оптимізм, туризм, реалізм, магнетизм, фантастичний, юридичний, графічний, гітарист, телеграфіст, пейзажист, культурист, аквалангіст.

Диктант із коментуванням. Значення іншомовних слів з’ясувати за словником.

І. Антична мудрість гордо оживала в твоїм, о Русь, допитливім житті. (В.Симоненко.) У цій медовій тиші ідилічній якась тривога видивом космічним, не знати звідкіля, являлася мені. (Б.Олійник.) Лиш фанатичний пошук дороста до простоти митця і віртуоза. (Л.Костенко.) За благородну душу наш механічний перший цех і полюбив Танюшу. (Д.Луценко.) Обличчя директора цукрозаводу не можна було назвати оптимістичним. (М.Стельмах.) Чола ясного лінія крута і саркастично складені уста. (І.Качуровський.) А сфінкси, як завжди, ховають тайни у сардонічнім обрисі губів. (Б.Олійник.) А глобалізмом сповнені будинки юрбою стали для перепочинку. (Н.Диб’як.) Кіт Мартин був урбаніст, та любив сметану й сало. (Д.Павличко.)

ІІ. І тільки мова чужа у власному домі. У шовінізму кігті підсвідомі. (Л.Костенко.) Тоді наші футболісти будуть гімн співати, коли будуть за Вкраїну самі негри грати. (М.Савчук.) Я не турист у рідній краї, не мовчазний спостерігач. (М.Рильський.) Мій сон, мій голос неспокійний в моїй трагічній Батьківщині. (Б.-І.Антонич.) Тоді привітність візьмеш за девіз, як упаде в роззявлену могилу останній на планеті шовініст. (В.Симоненко.)

ІІІ. Може, це архаїка, дурниці, атавізм, дикунство, примітив, та сьогодні голосок синиці душу всю у мене оновив! (М.Рильський.) Відмикаю світанок скрипичним ключем. Горизонт піднімає багряним плечем день. (Л.Костенко.) Земля — сон мільйонів поколінь, казкове привабливе єство, містична сила космосу, наснага слабих і дужих. (У.Самчук.) Магічне око об’єктива стріляє коротко. (П.Перебийніс.) Милуюсь на все. О чаруюча врода! В міфічнім спокої мудрує природа. (Г.Коваль.) Красуня Сапфо. Це вона лишила нам строфу сапфічну. Між поетес, чи не одна, ким так гордився світ античний. (Б.Дегтярьов.)

Словник.
Саркастичний — перейнятий їдким, викривальним, іноді гірким глузуванням.
Сардонічний — в’їдливий, глузливий, глумливий.
Урбаніст — прихильник урбанізації — процесу зростання міст і підвищення їхньої ролі в житті суспільства.
Глобалізм — вироблення спільних для всієї Землі підходів до вирішення проблем.
Містичний — схильний до містики — віри в існування надприродних, таємничих сил та в здатність людини вступати з ними в зносини.
Сапфічна строфа — різновид різностопної стопи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VІ ст. до н.е.).

Вибірковий диктант. Виписати іншомовні слова з суфіксами -ир, -ір, обгрунтувати вживання суфіксів.

І. Скіфи — воїни, мужі, ходили в битви, а не в грабежі. Були в бою несамовиті, носили панцирі і свити. (Л.Костенко.) По всіх турнірах він, старий боєць, за дами честь виходив на змагання. (М.Доленго.) Думи-звірі, як вампіри, знов у серденько вп’ялись. (С.Черкасенко.) Десята частина захопленого татарами ясиру (бранців) йшла ханові у вигляді податку. (З підручн.) Біля каси такий незворушний касир.(Л.Костенко.)

ІІ. Вітай життя! І на привіт тобі я понесу м’яке, та в панцир крицевий закуте серце. (Б.-І.Антонич.) Всі ми — смертні, всі ми — пасажири, і експрес наш зникне, як міраж. (Д.Луценко.) І як нелегко знищити в душі вампіра! (Н.Диб’як.) Як виходили із двору посинілого султана, підлий візир крізь дозори слав убивць поза тумани. (Б.Олійник.) Гай радіє, наче ювелір, що з росинок і небесних зір вигранив божественні оздоби. (Д.Луценко.)

Записати слова, що відповідають поданому нижче значенню, виділити в них орфограми.

1. Чуйне ставлення до людини, перейняте турботою про її благо, повагою до її гідності. 2. Необмежена влада, сваволя. 3. Грубе чи лайливе слово або вираз, що перебуває поза нормами літературної мови. 4. Слово або зворот, запозичений з грецької мови. 5. Короткий влучний вислів, що виражає узагальнену думку. 6. Ненормальність зору, що виявляється в нездатності ока відрізняти кольори, переважно червоний, зелений та ін. 7. Людина, схильна до крайніх поглядів і дій. 8. Самохідне судно або машина, що тягне за собою інше судно чи машину. 9. Макарони, каші, овочі, що їх подають разом з м’ясною стравою. 10. Коштовний мінерал прозоро-синього або волошково-синього кольору. 11. Густий поживний напій, що його виготовляють із молока спиртовим і молочнокислим бродінням.

Для довідок. 1. Гуманізм. 2. Деспотизм. 3. Вульгаризм. 4. Грецизм. 5. Афоризм. 6. Дальтонізм. 7. Екстреміст. 8. Буксир. 9. Гарнір. 10. Сапфір. 11. Кефір.

Навчальний диктант.

Усі цивілізовані народи читають Слово Боже рідною мовою. Історичний шлях Святого Письма в Україні був драматичним. Понадчвертьвікова (двадцять вісім років) плідна творча співпраця Пантелеймона Куліша та Івана Пулюя над перекладом Біблії була окрилена мрією перетворити українців з нації етнічної на націю політичну шляхом витвору національно-культурних цінностей.
Ще 1860 року Пантелеймон Куліш, прагнучи втілити в життя ідею, що виникла в нього спільно з Тарасом Шевченком, розпочинає цю справді титанічну працю. На якийсь час до перекладу прилучився Іван Нечуй-Левицький, вельми знаний своєю мовознавчою ерудицією. До праці було запрошено Івана Пулюя, глибокого дослідника у галузі фізики, славетного поліглота. Він грунтовно володів п’ятнадцятьма мовами і серед них давніми: гебрейською, аравійською, латиною, грецькою.
Незважаючи на значну різницю у віці, знайомство, а потім творча співпраця Куліша й Пулюя були осяяні щирою, відданою дружбою двох українців. (За В.Козирським; 130 сл. )

Урок № 32. Орфограми в префіксах і суфіксах. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.