• Реклама

Урок № 31. Основні способи словотвору. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 31. Основні способи словотвору. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Розглянути таблицю. До кожного способу словотвору самостійно дібрати по 2-3 приклади.

Способи словотворення

Морфологічні Неморфологічні

Префіксальний: премудрий, порадити

Суфіксальний: українець, годинник.

Префіксально-суфіксальний: підсвічник, прикордонний.

Безафіксний: молодь, насип.

Основоскладання: зорепад, спортзал.

Перехід слова з однієї частини мови в іншу: набережна, вартовий, кругом.

Злиття сполучень слів в одне слово: вічноюний, сьогодні.

Набуття словом нового значення: корінь (у ботаніці) — корінь (у математиці).

Від поданих слів утворити нові слова префіксальним способом.

Писати, кипіти, широкий, мова, голосно, вчасно.

Попереджувальний диктант. Вказати слова, утворені префіксальним способом, виділити в них префікси.

І. Правічну думу думають ліси. Вже листопад підкрався з-за дубів. Почервоніли яблука-циганки. Чи ж неповторне можна повторити? Чи вам ті миші згризли сухаря, а чи прогризли у підлозі нірку? (Л.Костенко.)

ІІ. Сто земель я ходив і проходив, сто річок перебрів у броди. (А.Малишко.) Кораблі відпливуть, і птахи відлетять у вирій, охолоне каміння, вода позмиває сліди. (І.Ольховський.) Потоптали літо коні, притоптали літо коні, пролетіли коні повз воріт. (Б.Олійник.) Перестигле небо світове розсікає ниточка нагріта. (П.Перебийніс.) Отямся. Біль і плач — то наше, то земне. Переболить, доплаче, промине… (І.Жиленко.) Несе промова, як автомобіль. І завжди ти на перешкоді. (Д.Павличко.) Помолюсь крадькома на твоє праслов’янське обличчя. (Б.Олійник.)

Вибірковий диктант. Виписати слова. утворені за допомогою префікса пра-. З’ясувати, якого значення надав префікс словам.

Це ми — праукраїнці, нас волі дух зродив. (В.Коломієць.) І якась прапращурна провина вже триває сорок поколінь. (І.Павлюк.) Ти вже доскіпався, як звали твою прабабу? Прапрадід твій був колесований з Гонтою. (І.Драч.) Стою я, поки світ в очах не згас, праправнук і прапрадід водночас. (П.Перебийніс.) Прастарі бузки торкаються плеча. (В.Бойченко.) Повзе по мурах празелень віків. (І.Качуровський.) Гучить прасловом оріянським, снагує із джерел трипільських блакитне дерево Дніпра із праім’ям Славута. (В.Коломієць.)

Від поданих слів утворити нові слова суфіксальним способом.

Україна, Дніпро, село, сад, степ, ліс, кобза, скрипка, праця.

Визначити суфікси, за допомогою яких утворено подані слова. Пояснити лексичне значення виділених слів. Які слова є іншомовними?

Школяр, школярка, школярство, українство, україніка, україністика.
Козацтво, студентство, фразерство, романтизм, патріотизм, капіталізм, туризм.

Словник.
Україніка — сукупність чогось, що стосується історії, економіки, культури України.
Україністика — сукупність наук, які вивчають мову, літературу, культуру українського народу.

Пояснювальний диктант. Визначити спосіб творення виділених слів.

І. З терновою хустинкою в руці за козаченьком дівчинонька плаче. (П.Перебийніс.) Добрий ранок, дівчинятко. (М.Стельмах.) Маленький хлопчисько. Біленька сорочка. Хатинка старенька стоїть край ставочка. (О.Муратов.) Малий чабанець (що може вивчитись на чабанчука й вийти на чабаненка і, нарешті, заступити батька-чабана) повертається додому смерком. (Ю.Яновський.) В тебе свитка нікудишня, чоботята ледве дишуть. (Г.Коваль.) Вересневі тумани, туманці, туманища. (Н.Поклад.) Спав собі за кожним пнем бурий ведмедило. (Д.Павличко.) Бабі клятий цвіркунисько домолитись не дає. (Б.Чіп.) Живе в кімнаті під отим горищем стара і сива згорблена бабище. Бабуля наша, вірите, така, що не злякається домовика. (Н.Диб’як.) Стоїть самотця хата при дорозі, а бабця десь зіщулилась у ліфті. (Н.Пукас.)

ІІ. Бундючний павич борсався здоровенним своїм хвостиськом у кущах пахучого ялівцю. (У.Самчук.) Кінь ударив копитищем, під ним зойкнула, хруснула, бризнула в обличчя крижаною гречкою передвесняна земля. (М.Стельмах.) Як зацвітали зірки материнкою, ти поспішала, сестрице, стежинкою. (Д.Луценко.) Вуси-вусики у пшениці, стежка-стежечка, мов стріла. (В.Симоненко.) Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця! (П.Перебийніс.)

ІІІ. В могилі високій прозріли сліпі кобзарі. (Б.Олійник.) Як сивий лірник, сніг іде і грає. (Д.Павличко.) Бандуристе, сизокрилий мій козаче, окропи свої зіниці у Дніпрі! (П.Перебийніс.) Тяжко ішов, як жнивар, по нужденному полю. (Б.Олійник.) У доброго пиляра пилка не тупиться. (Нар.творч.) Стогнали в ярмах сівачі. (П.Перебийніс.) Вік живуть і житимуть у моїм селі хлібороби, землероби, ковалі. (М.Сингаївський.) Бринять, як море, зорані лани, над ними лине пісня тракториста. (Д.Павличко.) Дивились хлопці на дівча. Мовляв, який це токар… (Д.Луценко.) Косарі дерева косять, язиками дрова носять. (В.Симоненко.) Майстри, монтажники, бетонярі, тут ваша праця, пісня і тривога. (Д. Павличко.)

Прочитати слова. Визначити. від яких твірних основ і за допомогою яких значущих частин їх утворено? Яким способом?

Понеділок, підсніжник, подорожник, навушник, напарник, прибережний, здорожений, перелесник, зачарування, пронизливий, підписаний, заповідник.

Переписати, вставляючи пропущені букви. З’ясувати спосіб творення виділених слів.

І. Як же можна обійтись без д..рев, без лісу, без підсніжників, без ч..решень, без кр..ничок, без гр..бів, суниць? (М.Стельмах.) Доброзичл..вий дядько вес..ло оглянув підлітка, оз..рнувся. (І.Сенченко.) Разом ми їли глід, разом ловив нас дід, баштанний інвалід, гроза безштанників. (О.Муратов.) Недобра мова йшла за побратима, а ти мовчав і знизував плечима. (П.Перебийніс.)

ІІ. Мер..хкотить підфарниками шлях. (Д.Павличко.) Сказано: лікує подорожник, в землю заховавшись від З..млі. (І.Павлюк.) Почалася у сонця бе..сонн..ця — і подовшали раптом дні. (В.Симоненко.) Вдарить скерцо висонценим сяйвом, і ряхтять мелодії русяво. (І.Драч.) Згасає надвечірнє бе..гоміння. (Т.Майданович.) Із темного провалля поміж хмарами нараз несміло визирнула зірка — самотня бе..пр..тульниця сніжинка. (П.Перебийніс.) Біжить в..села дітвора зі школи, нестримна, як розгачена ріка. (Д.Павличко.)

Словник.
Скерцо — музичний твір у жвавому, швидкому темпі, з характерними ритмічними зворотами.

Від поданих слів префіксально-суфіксальним способом утворити нові слова.

Небо, земля, вода, хліб, зміст, закон, дорога, сухий.

За поданим зразком утворити від поданих слів нові слова безафіксним способом.

Зразок. Лякати — ляк.

Заявити, запливати, насипати, обстріляти, стукати, нахиляти, наказувати.

Вибірковий диктант. Виписати слова. утворені безафіксним способом.

І. Нехай чуття бурхливі ріки несуть мене в життя блакить. Градом, градом землю вись січе. Піснею лишились ви в душі навік, зелень гір і срібло швидкоплинних рік! Теплий вітер гойдає тополі, даль вечірня, як пісня дзвінка. Над зеленим світом неба синь ласкава.
З творів В.Сосюри.

ІІ. Приліпилась до серця блакить. Зорями ряхтіла вись. Безмежності сліпуча непроглядь. Вітаю день осіннього приносу. Страждання темного нестрим мене катує. Не розкидай без намислу по світі думки. Я вибіг уночі надвір в тривозі, неначе совість кликала на спит. Якщо в твоїй душі вгніздився ляк, ти згинеш в темноті, немов світляк.
З творів Д.Павличка.

ІІІ. Добігла правда до межі, душа добігла до нестерпу. (В.Забаштанський.) Ще не придумано отрути на мій невтрим. (Н.Поклад.) Так порива до висі причаститься! (Н.Тихий.) За вікном у сині тихого дня тремтіли, розщеплювались і гасли крихітки сонця. (М.Стельмах.) Бузок і зелень, зелень і блакить вирують в блиску сонячних потоків. (О.Мамчич.) Синь тоді встоювалася в міжгіp’ях, на могутніх плечах вершин. (Є.Гуцало.)

Словниковий диктант. Визначити спосіб творення слів. В кожному слові визначити орфограму.

Життєлюб, грошолюб, гостелюбний, землетрус, водограй, зорекрилий, буревій, сіножать, дачовласник, серцебиття, страхополох, синьоцвіття, снігопад, полководець, доленосний, волелюбний, вогнетривкий, гребнечесальний, грязелікувальний, картоплесховище, шерстепрядильний, п’ятикутник, восьмиповерховий, дев’ятизначний, семиструнний, шестивесловий, сорокасерійний, криголам, правобережний, синьо-жовтий, ясно-зелений, жовтогарячий, кисло-солодкий, дієтсестра,. США, СНІД.

Від кожної пари поданих слів утворити способом складання нові слова.

Робити, хліб; боротися, правда; високий, чоло; сивий, волосся; синій, око; рум’яний, щока; шістнадцять, рік; п’ять, хвилина; народний, пісня; дзвінкий, голос; біль, застокоїти; сільський, господарство; український, французький; яскравий, синій; лимонний, жовтий; чорний, білий.

Диктант із коментуванням.

І. І наші стяги золотаво-сині — давно не сон, а висота вже нині. Ми по майданах котимо у лавах, і жовто-синім квітне наша путь. (М.Шевченко.) Час приніс в незасіяні душі синьо-жовтої квітки вогні. (Л.Полтава.) Одвіку не любив нас блакитнокровний рід. (П.Перебийніс.) Волосожар пригас на небі синьо-золотому. (П.Тичина.) Срібно-синьо заясніла ніч. (М.Доленго.) Найпершу мою вишиванку, вишиту терпеливо чорно-червоним хрестиком, побачив я так неждано! (Р.Лубківський.) Вже над стернею листя пролітає, немов червоногруді снігурі. (Д.Павличко.) Запах матіоли семипудний забиває дух. (З.Замкова.)

ІІ. Сажотруси хати білять, землеміри небо ділять. (В.Симоненко.) Пекуча враза запала в серце віршомаза. (О.Матійко.) Брехуни шелескотять, як шовкопряди. (Д.Павличко.) Домоткані ряси як окраса. (З.Замкова.) Я вже зараз не якийсь шибеник, лихотворець, торохтій, паливода, а батькові-матері помічник. (М.Стельмах.) Сивим сизо на полях, це трава сиво-зелена. (М.Сингаївський.) Сивокоса матінка-земля ще колише сни мої зелені. (П.Перебийніс.) Дивляться лани зеленоокі на вогні далеких блискавиць. (Г.Коваль.) Моє село зеленокриле стоїть на чатах у степах. (П.Перебийніс.) Налетіла срібна-срібна хвиля і розбилась на моїм човні. (О.Ольжич.) Вже день рожевий, жовтогарячий, сизо-голубий. І до лиця цьому ясному дневі хмаринок білосніжні голуби. (Л.Дмитерко.)

ІІІ. Майже в усіх наших містах спільність краєзнавчих музеїв починається з мамонтових бивнів і скіфських баб. (М.Стельмах.) У протиріччях — світу рівновага. (В.Гриценко.) Тихо слуха земля життєдайну молитву дощу. (В.Раєвський.) Поважчало перо, що понад болем котилось часом перекотиполем, не озираючись на дні й літа. (Б.Олійник.) Геть відкину сутінь хмарочосів, що кричать багатством неживим. (М.Руденко.) На велетах багатоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі вусики антен. Невеселе в громовідвода ремесло. Йому аби кінці у землю, аби скоріше пронесло. (П.Перебийніс.) Хай світло падає, як листя, хай дні кружляють стрімголов! (Д.Павличко.) І тривозі моїй не спиться, йде вона босоніж по землі. (В.Симоненко.)

Самодиктант. Дібрати й записати 10 складних слів на означення людської вдачі.

Для довідки. Вертихвіст, вітрогін, дурносміх, верхогляд, пустобрех (пустомолот, пустодзвін), гаволов, крутивус (прудивус), паливода, здіймиголова (шибайголова), дурисвіт (пройдисвіт), дармоїд, горлохват, душогуб, шкуролуп, добродій, золотослів.

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви.

І. Да святиться навіки прац..любність Франкова, невсипуща тружденність каменярського слова. (Д.Павличко.) Ні! Мій народ не дим, не гор..віз, і я не дам його по брехнях і по кривдах. (М.Вінграновський.) Я й досі впевнений, що холодн..окість збіднює і світ, і душу навіть дуже розумним людям. (М.Стельмах.) Чоловік, який в душі — вуал..хвіст, врешті матиме нагоду ним гойдати. (І.Мироненко.) Стираючи чуттів душевних грані, пісні Шаляпіна вливли, як гроз..вій. (М.Кубик.)

ІІ. Сонце — шалений і дикий огн..пад — заливає лани, мужиків, птахів. (У.Самчук.) І тінь місяц..хода вже зорям не чужа. (Л.Костенко.) Полин снігів повзе по видн..колу. (В.Симоненко.) Трави хиляться, i пахне сін..жать. (В.Бойченко.) Степ гуде в моїх гарячих жилах, стогне, мов діброва в бур..лом. (І.Гайворон.) В п’янкі шалені ночі зор..паду душа моя зоріє. (Г.Коваль.) В рідних степах сиз..грива пшениця хлюпа, як хвилями тихий Дунай. (Д.Луценко.) Готуйся! Хвищі хиж..крилі уже наладились летіть. (Н.Тихий.) Шукає погляд мій дор..говказу. А душі нам відформував змі..подібний ріг достатку. (Д.Павличко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кар..ока. (М.Вінграновський.)

ІІІ. Живе лиц..дій поміж нами і легко, і важко. Не лізь у душу, душ..лове забрудненими чобітьми! Людина плаче в радості й печалі, у сонячну годину, в бур..вій. Розрослося джерело в чорн..морський огром. Зацвіли твої стежини зор..падами густими.
З творів П.Перебийноса

Прочитати. Визначити спосіб творення виділених слів.

І. Весь батальйон гордився медсестрою. Везли в санбати хлопців на возах. (Д.Луценко.) І стрічаєш ти, мамо, поштаря із райцентру, а листа все немає… (Б.Олійник.) Двері відчинила немолода, в присмаленій блузці домробітниця. (М.Стельмах.) Тополі оплакують зникле тепло, а хмарка над обрієм, як НЛО. (Н.Поклад.) Нині в Україні видається понад десять тисяч періодичних плюс ще половина від цієї кількості інших ЗМІ. (З газ.) О мово, ти іще жива. Тяжкі твої тортури. Колись творилися слова, тепер — абревіатури. Читаєш “СНІД” і давишся сніданком. В чім порятунок? Гумор — не Гомер. Як тій дитині зватися Богданком, коли епоха зветься НТР? (Л.Костенко.)

ІІ. Ми зустрілися з ним у вузі. (В.Симоненко.) Я знаю, пишуть вірші і ЕОМ. (Д.Павличко.) Турбіни ГЕСів на сталевій мові ведуть розмову з хвилями Дніпра. (Г.Коваль.) “Я заїду до вас підпишу договір, — сказав полковник директорові МТС, — повірите, у нас сьогодні не день, а торба метушні”. (Ю.Яновський.) За ініціативою АН України й Товариства імені Тараса Шевченка засована і почала виходити ЕСУ — Енциклопедія сучасної України. (З журн.) Життя таке вибухове — комп’ютери, скутери, ціла тобі НТР (І.Драч.). В сезоні цьому, чули, мода на розширені холоші, на СНІД, на сканери, на комірці з тапіра, на полтергейст, на постмодерн, на речення окличні… (Н.Диб’як.) Ліхтарі нарядилися в царські корони, опускаються снів НЛО на балкони. (Н.Диб’як.)

ІІІ. Горішню планку хреста, що на ньому був розіп’ятий Ісус Христос, увінчує напис ІНЦЮ, тобто “Ісус Назарянин — Цар Юдейський”. (З календ.) Зроблене митрополитом Андреєм Шептицьким для відродження УГКЦ не має собі рівних. (Д.Степовик.) А скільки в бойовищах нас лягло, в ГУЛАГах за дротами постлівало! (А.Коляновський.) Сексоти по інерції рідніші від рідні. (Т.Зарівна.) У смітнику риється бомж молодий, і лає сусід владу на всі лади. (Н.Поклад.) Де коняка не везе, не поможе й ХТЗ. Колгосп — великий чоловік, але дуже бідний. (Нар.творч.)

Словник.
Скутер — легкий човен з підвісним двигуном.
УГКЦ — Українська Греко-Католицька Церква.
ГУЛАГ — управління концентраційних таборів, поселень та місць позбавлення волі (1934- 1956).
Бомж ( розм.) — особа без певного місця проживання (від рос.: без определенного места жительства)

Прочитати. Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати. Розповісти про спосіб творення слів шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

І. Там місяць, наче вартовий, на промінь сперся, мов на кий. (Б.-І.Антонич.) Читаю вірші у нарядній олександрійським шахтарям. (О.Довгий.) Тополі стоять, мов стрункі наречені. (І.Драч.) За тебе заміж не піду, найди десь іншу молоду. (Олександр Олесь.) В переможних боях теж бувають полеглі. (Л.Костенко.)

ІІ. Є вороги в минулому і друзі, воно з майбутнім і сучасним ціле. (М.Доленго.) Кожне покоління відкоркує своє шампанське. (Л.Костенко.) Знову день, неначе наречена, гордовито ходить по селі. (М.Стельмах.) Маленький гурток подорожніх притих, не почуєш і слова. (Леся Українка.)

Попереджувальний диктант. Вказати слова, утворені способом злиття сполучень слів в одне слово.

І. Хліб лежав на столі, на селянській простій скатертині, свіжоспечений, житній… Життєва основа основ. (Л.Забашта.) Життя незгасне, рай вічнозелений. (Т.Майданович.) У свято Різдва Христового українці вклали свій зміст, форму та ідею, що відзначаються високопоетичною уявою образів природи та пісенними традиціями. (Т.Лехман.) Іван Пулюй пристав на пропозицію Пантелеймона Куліша, який для спільної праці над перекладом українською мовою Біблії шукав високоосвіченого богослова. (В.Козирський.) Я хочу бути вічно юним, незламно-молодим. (П.Тичина.) Я по росі іду сріблястій, по свіжовмиваній землі. (В.Сосюра.) Коні, важко дихаючи, під’їхали до скверика, за яким білів свіжотинькований будинок, і самі зупинилися біля живоплоту.

ІІ. А у нас чудесні форми, питомі українські норми: шановні і вельмишановні, панове і товариші! А побажання — шани повні, бо теплі, щирі, від душі. (Д.Білоус.) Цікава і малодосліджена тема — українські роди, династії: Косачі, Алчевські, Терещенки, Тобілевичі, Рудченки. (М.Медуниця.) Романтики! По-доброму я заздрю усім, хто в голубім акваріумі неба між зір шука натхненними очима вічнозелений острів мрії і краси. (Г.Коваль.) Грип — гостроінфекційна хвороба, що вражає органи дихання й супроводиться загальним отруєнням організму. (Зі словн.) Туризм — це безглуздя з широкорозкритим ротом. (В.Шевчук.) Не подобається вищесказане? Ще й не таке почуєте. (М.Стельмах.)

Стягненням кожної пари поданих слів в одне утворити нові слова. У текстах якого стилю такі слова вживаються якнайчастіше?

Вище зазначений, вище названий, нижче підписаний, вельми шановний.

Прочитати. Визначити спосіб творення поданих слів.

Загальноосвітній, граничнодопустимий, важкодоступний, загальнонауко вий, вузькопрофесійний, висококваліфікований, єдиноважливий, густозаселений, швидкорозчинний, легкоздійсненний, загальнодержавний.

Прочитати. Вказати слова, значення яких переосмислилося.

І. На землі їм не вдасться залишити слід: яничари — імперії хижої слід. (С.Зінчук.) Сусідньої держави атрибути летять до нас через літа без меж. А ти крокуй, згорьований народе, і ти, манкурт, за кроком цим простеж. (М.Шостак.) Навколо Землі обертається її супутник — Місяць. (З підр.) Машини мчать, баранки крутять аси. (Л.Костенко.)

ІІ. Місяць лютий спитає, чи взутий. Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат. Не той голова, хто кричить, а той, що вміє навчить.
Народна творчість.

Прочитати текст, визначити його стиль. Використовуючи здобуту з тексту інформацію, зробити морфемний та словотвірний аналіз слів чорнозем, похід.

Морфемний аналіз — це поділ слова на морфеми (його найменші значущі частини) безвідносно до того, в який спосіб аналізоване слово утворилось.

Словотвірний аналіз — це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення основи та словотворчих афіксів (префіксів та суфіксів).
З підручника.

Навчальний диктант. Зробити морфемний та словотвірний аналіз виділених слів.

І. На степи, яри, ліси навалилася зима. Скриплять намерзлі ворота, вулицею йдуть закутані в кожухи українці. Під їхніми ногами рипить мороз.
Степами гудуть хуртовини. Широко розмахнувся західний вітрисько і б’є могутнім крилом український простір. А село міцно вп’ялося в яри та пригірки. Кліщем вгризлося у масткий чорнозем й накрилося стріхами та садами. Сильне, тисячолітнє, козацьке село. (За У.Самчуком; 55 сл.)

ІІ. Над городами і підсиненими оселями маревом тремтів тихий росяний сон. У ньому ледь-ледь ворушилося приспане село. Я одразу став меншим, а світ — більшим, і місячний туманець проростав із нього і плив по ньому, чіпляючись за городину, тини, дерева. На другому краю вулиці забовваніла постать батька. Я хотів скрикнути, кинутись навздогін за ним, та саме щось зашамотіло у підтиннику. На дорогу обережно висунулась їжачиха, в роті вона тримала маленького їжачка. Прислухаючись до світу, їжачиха зупинилась, повела головою, а далі перебігла вулицю, зашаруділа в бур’яні й перебралась і наш город. Заспокоєний, я усміхнувся світу, дідусеві місяцю. (За М.Стельмахом; сл.)

Урок № 31. Основні способи словотвору. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.