УРОК № 3. Тема. Прадавня українська література. Слов’янська міфологія. «Велесова книга» — скрижалі буття українського народу в прадавні часи. Давньоукраїнська держава — Київська Русь. Уроки української літератури, 9 клас

    УРОК № 3. Тема. Прадавня українська література. Слов’янська міфологія. «Велесова книга» — скрижалі буття українського народу в прадавні часи. Давньоукраїнська держава — Київська Русь. Уроки української літератури, 9 клас

    Мета: розповісти учням про те, що з прадавніх часів на землях сучасної України жив хліборобський народ орійського походження — праслов’яни. Орії (арії) — найстародавніша назва предків українців. Повідомити про громадське і суспільне життя прадавніх українців; розвивати в учнів допитливість, уміння аналізувати факти; виховувати повагу до наших предків, їх мудрості, працьовитості, уміння захищати свою землю.

    Обладнання: зразки праслов’янського письма, зразок злитного письма «Велесової книги», зафіксованого на дерев’яних дощечках способом випалювання («руські письмена»), Ілюстрації пам’яток древньої архітектури, художніх ремесел, образотворчого мистецтва, підручник, тексти.

    ХІД УРОКУ № 3. Тема. Прадавня українська література. Слов’янська міфологія. «Велесова книга» — скрижалі буття українського народу в прадавні часи. Давньоукраїнська держава — Київська Русь. Уроки української літератури, 9 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Перевірка домашнього завдання. (Конспект лекції, записи етапів весілля.)

    2. Виразне читання весільних пісень.

    3. Бесіда з учнями.
    1) Яким етапам весілля відповідають прочитані пісні?
    2) Які їхні основні мотиви?
    3) Які риси українців розкриваються в народній драмі?

    4. Переказати стисло обряд весілля.

    5. Розповісти про періодизацію української літератури. Який взаємозв’язок між етапами її розвитку?

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Виразне читання учителем уривка з «Велесової книги».

    І будемо великою державою, з князями своїми,
    Городами великими і безліччю зброї залізної.
    І буде безліч нащадків наших.
    А греків зменшиться і будуть минулим своїм
    Дивуватись і похитувати головами.

    2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Лекція вчителя. (Учні складають тези лекції, оскільки матеріал відсутній у підручнику.)
    «Велесова книга» була знайдена 1919 року полковником білої армії Алі Ізенбеком у поміщицькому маєтку селища Великий Бур-лук Харківської губернії. До революції тут жили нащадки козацького полковника Григорія Донця-Захаржевського. Ізенбек вивіз «Велесову книгу» до Бельгії і там намагався прочитати письмена на дерев’яних дощечках. Перше розшифрування пам’ятки було неповним, спотвореним пропусками і невірними прочитаннями.
    З 1925 року до роботи над «Велесовою книгою» підключився український емігрант Ю. П. Миролюбов-Лядський, який зумів набагато краще прочитати текст. Але його розшифрування надрукував М. Скрипник лише після смерті Миролюбова (пом. 1970 р.), а в 50-х роках були опубліковані у Сан-Франциско (США) розшифрування Ізенбека; за цими текстами зроблено український переклад А. Киртича (Велика Британія, 1967 р.) і російський переклад О. Асова (Росія, 1992 р.). Через дефектність тексту-основи ці переклади не передають належним чином зміст книги і користуватися ними практично неможливо. Перший повноцінний переклад зроблено Б. Яценком (1994 р.).
    «Велесова книга» складається із 74 дощечок-текстів, які були остаточно понумеровані М. Скрипником (Лондон, Гаага. 1972, 1975 рр.). Позначаючи їх літерами (наприклад, 2а і 2б, За і 3б тощо), він, очевидно, намагався систематизувати ці тексти у межах усієї збірки.
    За темами можна виділити такі записи «Велесової книги»: походження слов’ян, Руська земля, оборона її, побут і заняття слов’ян, їхня торгівля з сусідами, світогляд і вірування.

    2. Робота над текстом твору.
    Виразне читання уривків з окремих текстів пам’ятки: «Хто ми й куди йдемо»; «Війна з готами й гунами»; «Мусимо дбати про вічне»; «З минулого. Після Кия».

    3. Робота в зошитах.
    1) Запис простого плану кожного уривка «Велесової книги».
    2) Обговорення планів.

    4. Бесіда з учнями.
    1) Чим зацікавила вас «Велесова книга»?
    2) Що несподіваного і нового ви дізналися з неї?
    3) Чому книгу названо Велесовою? Хто такий Велес?
    4) На підставі прочитаних уривків розкажіть про Матір-Птицю, що дала людям вогонь.
    5) Аналогію з яким міфологічним героєм тут можна провести?
    6) Яка головна думка згаданих уривків?

    5. Підсумок уроку.
    «Велесова книга» відтворює нашу правдиву історію і відкриває правдивий шлях у майбутнє.

    6. Пояснення вчителя за планом.
    1) Історія Київської Русі у «Велесовій книзі».
    2) Запровадження християнства (988 р.), його вплив на розвиток культури Київської Русі.
    3) Перша бібліотека, заснована Ярославом Мудрим.
    4) «Остромирове євангеліє» (1056—1057).
    5) Літературна спадщина Володимира Мономаха, митрополита Іларіона.

    7. Бесіда з учнями.
    1) Які основні досягнення культури Київської Русі?
    2) Які традиції заклало письменство Київської Русі?

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    УРОК № 3. Тема. Прадавня українська література. Слов’янська міфологія. «Велесова книга» — скрижалі буття українського народу в прадавні часи. Давньоукраїнська держава — Київська Русь. Уроки української літератури, 9 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

    Комментарии закрыты.