УРОК № 3. Тема. «Кайдашева сім’я». Зміст, образи твору. Гумор та сатира. Стильові та жанрові особливості. Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 3. Тема. «Кайдашева сім’я». Зміст, образи твору. Гумор та сатира. Стильові та жанрові особливості. Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: розкрити стильові та жанрові особливості повісті, її зміст, систему образів, проблематику; розвивати навики аналізу літературного твору, усне мовлення учнів, вміння давати чіткі, конкретні відповіді; виховувати повагу до старшого покоління, показати огидність сімейних конфліктів

    Обладнання: повість «Кайдашева сім’я», ілюстрації до неї, грамзаписи.

    ХІД УРОКУ № 3. Тема. «Кайдашева сім’я». Зміст, образи твору. Гумор та сатира. Стильові та жанрові особливості. Уроки української літератури, 10 клас

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

    2. Прослуховування у грамзапису уривка з повісті (початку).

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    Бесіда з учнями.
    1. Хто автор почутого твору, яка його назва?
    2. Стисло розповісти про життєвий і творчий шлях письменника.
    3. Розповісти про історію написання і прототипи повісті «Кайдашева сім’я».
    4. Визначити тему, жанр твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Робота над змістом повісті.

    Бесіда з учнями
    (Методом пошуку художньої істини учитель обговорює з учнями найважливіші епізоди, вчинки, допомагає їм правильно зрозуміти твір, ставлячи запитання проблемного характеру.)
    1) Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів про дівчат, визначити, який з них добріший, сердечніший? Чому? (Добріший Лаврін, бо про кожну дівчину відзивався добре, у кожній знаходив щось гарне.)
    2) Хто був главою в сім’ї? (Кайдашиха.) Чому? Добре це було чи погано? (Добре, бо Омелько випивав, був слабовольним.)
    3) Як ви розцінюєте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться у бочці з водою в сінях, а вся сім’я сміється з п’яного? Чи можна було так чинити?
    4) Хто в цій сім’ї заробляв гроші? (Батько, адже був добрим стельмахом.) Чи можна було так зневажати годувальника сім’ї?
    5) Згадайте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм? (Ні.) Як ви гадаєте, чому навіть кохання не змінило Карпа і Мотрю? (Це грубі натури, в яких завжди бере верх тверезий розраху нок.)
    6) Чи добре вчинила Кайдашиха, переклавши всю роботу на Мотрині плечі?
    7) Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації? (Заплакала, коли Кайдашиха купила їй поганий одяг, але довго не журилась, одягла на храм свій дівоцький.)
    8) Проаналізуйте випадок, коли Карц побив старого батька. Як зреагував на це Омелько? Що відчував після бійки Карпо? А Мотря?

    9) Чи допомагали Довбиші будувати хату молодятам? Хто її будував? Чи справедливою була Мотрина «віддяка» старим?
    10) Чому Мотря не дозволяла Кайдаїписі бавити дитину вдень, а вночі вдавала, що спить і не чує, як дитя плаче? (В такий спосіб змушувала стару робити всю хатню роботу вдень, а вночі ще й бавити дитину.)
    11) Пригадайте перше побачення Мелашки і Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.
    12) Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів? (Гумор, доброзичливий сміх.) Наведіть приклади.
    13) Як сталося, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з бідною Мелашкою? Чи можна сказати, що Маруся була доброю матір’ю, хотіла синові добра і щастя?
    14) Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молодшу невістку? (Боялася, щоб та не уподібнилася до Мотрі.)
    15) У чому полягала «святість» баби Палажки? Проаналізуйте цей образ.
    16) Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пішла з дому? Чи зреагувала би так Мотря, якби пропала їх невістка? Чи йшла би шукати її в Київ? Про що це свідчить?
    17) Як ви розумієте слова Омелька, що діти «загнали його на піч»? (Почали самі господарювати, не слухаючись батька.) Хто саме з синів це зробив? (Лаврін.) Чия вина більша: Кар-пова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який змусив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?
    18) Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім’я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?
    19) Чому Кайдашиха назвала себе «сиротою», розповідаючи, як її ображають діти?
    20) Чи відчувала Мотря муки совісті, скалічивши свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?
    21) Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря підмовляла своїх дітей проти баби? Чи виростуть ці діти порядними людьми?

    2. Пояснення вчителя.
    «Кайдашева сім’я» є вершиною гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького. Авторський сміх буває різний: доброзичливий, жартівливо-безтурботний, ліричний, сумний і навіть печальний (сміх крізь сльози), а також дошкульний, сатирично-знищуючий — залежно від того, хто потрапляє в поле зору письменника. Чим же відрізняється гумор від сатири? Що таке іронія?
    (Основні положення учні записують у зошиті.)

    Гумор. М’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

    Іронія. Іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

    Сатира. Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до юбражуваного, висміювання людини чи явища. Сарказм. Зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

    За допомогою гумору смішне в житті і в людини зображується в незлобиво-добродушному, жартівливому тоні. Для сатири ж характерне різке висміювання зображуваного, викривальний тон, гнівний осуд негативного в суспільстві та особистому житті людей.
    Повість «Кайдашева сім’я», в якій письменник майстерно використав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, п й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання до учнів.
    1. Які суспільні процеси вплинули на сімейні стосунки Кайдашів?
    2. Що спричиняло сутички і сварки між членами родини?
    3. Які епізоди повісті, на вашу думку, найкомічніші?
    4. Як ви розумієте поняття «комічне»? («Комічне — смішне»)
    5. Що переважає у зображенні побуту Кайдашів — гумор чи сатира?
    6. Чим це пояснюється?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Підручник, опрацювати матеріал; стисло законспектувати його, зробити ілюстрації до повісті «Кайдашева сім’я» (за бажанням).

    УРОК № 3. Тема. «Кайдашева сім’я». Зміст, образи твору. Гумор та сатира. Стильові та жанрові особливості. Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.