Урок № 3. Основні правила правопису. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 3. Основні правила правопису. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Розглянути таблицю. Дібрати приклади, аналогічні поданим.

    Орфограми буквеніОрфограми небуквені
    Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови.Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів.
    Наприклад: червоний (орфограма: букви е-и, шо позначають ненаголошені голосні в коренях слів);боротьба (орфограма: букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся); списати (орфограма: букви з-с у префіксах з-(с-).Наприклад: нехтувати (орфограма: не з дієсловами); міжгіря (орфограма: апостроф); синьо-жовтий, зорепад, пів-України (орфограма: написання разом, через дефіс складних слів); проф. (професор), доц. (доцент) (орфограма: скорочен ня слів).

    Прочитати. У виділених словах визначити орфограми. Які з них є буквеними, які — небуквеними?

    Губить давня осінь золотаве пір’я. (О.Башкирова.) Недовго пригаса осіннє небо. (В.Бубир.) У осені бабиним літом іскриться обличчя. (Є.Гуцало.) Нащо так, осене, гориш, нащо ти серце так тривожиш? (Г.Коваль.) Наді мною осінь проліта на коні багряно-золотому. (П.Перебийніс.) Вітер гітару на осінь настроїв, дарує їй сотні обнов. (Н.Пукас.) Нап’юсь терпкого вітру волі. (Г.Коваль.)

    Словниковий диктант. У кожному слові визначити орфограму. Які орфограми буквені, які — небуквені?

    Осінній, беззаконний, розквіт, розташування, роззброєння, роз’їзний, без’ядерний, чесний, шістнадцять, ненависний, високоякісний, високий-превисокий, будь-який, який-небудь, синьо-червоний, жовтогарячий, гірко-солодкий.

    Словниковий диктант за аналогією. Замість кожного з диктованих слів записати самостійно дібране слово з тією ж орфограмою.

    Зразок. Замість прегарнийпремудрий.

    Премилий, придорожній, прізвисько, роздум, схил, зміст, мідь, сміється, сім’я, сузір’я, з’явитися, яскраво-синій, пів-Києва, півміста, пів’яблука.

    Пояснювальний диктант. У виділених словах визначити орфограми.

    І. Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху. (М.Стельмах.) Все пережити треба у житті. (Г.Коваль.) Вітер казку у житах читає. (Г.Коваль.) А місяць стежку хрестиком мережить. (Н.Пукас.) І падолист в садах багатослівний, і красномовна в падолисту суть. (Є.Гуцало.) Крізь літа ллється музика слова. (А.Коляновський.) Зміст, невідомий мені, не затемнює музики слова. (І.Качуровський.) Немов дитину, слово пеленаю, та ще не перейшов із ним на “ти”. (М.Руденко.) І ось на трави музика роси спада, мов слово, з тихих уст природи. (Г.Коваль.)

    ІІ. Я так любив, любив колись осінній тихий падолист. (В.Бубир.) Метелик вуст зривається злітать печальної осінньої пори. (І.Жиленко.) Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. (Л.Костенко.) В зажурі слухаю, як стишено багряний лист з дерев летить. (Г.Коваль.) Творять клени молитву в чеканні зимової смути. (Н.Диб’як.) Каштан карі сльози за літечком ронить. (Н.Диб’як.) Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. (Л.Костенко.) І чайка пробує крило, на сонці зблискує весло. (А.Камінчук.) Помережали далеч роси, вечір чеше розпущені коси. (Г.Коваль.)

    Вибірковий диктант. Виписати слова з орфограмою “Спрощення в групах приголосних”.

    І. І вже до жнив на тижні йде лічба. (Н.Тихий.) Тихо в моїм серці і щасливо. (М.Вінграновський.) Стривожений серцем до радісних сліз, торкаюсь вустами березових кіс. (Г.Коваль.) А нижче від гаю до ставу прослалися сиві тумани. (Н.Пукас.) Загусне промінь в гронах перегрітих. (Л.Костенко.) Смерекова шишка шелеснула долі. (Г.Коваль.) Приємні, так, улесливі слівця… Та правда більш людині до лиця! (В.Герасимчук.) Я видираю в заздрісної смерті пісні… (Б.-І.Антонич.) Птахи повертаються додому вісниками радості й розлук. (Г.Коваль.) Дорогоцінне каміння — красиві рідкісні мінерали й гірські породи, що використовуються переважно для виготовлення ювелірних виробів. (Зі словника)

    ІІ. Серед чесних і сам чесним станеш. Праця корисніша за всякі ліки. Тому буде завжди щасливо, хто працює не ліниво. Пізно колодязь копати, як хата горить. Із пісного краще жирний шматок, із жирного — пісний. З кістлявої рибки юшка теж смачна. Не все коту масниця — буває й пропасниця. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним.
    Народна творчість.

    Самодиктант. Записати слова, у яких спрощення приголосних не відбивається на письмі..

    Для довідок. Шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк.

    Прочитати. Вказати слова іншомовного походження, визначити в них орфограми.

    І. Прощальний осені акорд іще звучить, але не гріє. (Є.Гуцало.) Яка п’янка симфонія грози в душі і в серці! (Г.Коваль.) Я розкладаю серця партитуру. (Н.Пукас.) Гармонія крізь тугу дисонансів проносить ритми танцю по землі. (Л.Костенко.) Галактика людських чуттів незгасна. (Г.Коваль.) Кріпіться, прав не маєте на стрес! (Н.Диб’як.) Он ієрогліф сонця на листку. (Г.Коваль.) Мов діаманти, щедрі роси ранні світанок розсипав в моїх ногах. (Н.Пукас.)

    ІІ. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно. Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль. Вітри вигравали в тростині дзвінкий ритурнель. Сивий професор втупився в одну точку, анемічна панна нудьгувала в куточку. (Л.Костенко.) Знов пані осінь замовила вальс, знов ця мелодія тільки для нас. (Н.Пукас.)

    ІІІ. Древня Земля — мов платівка космічна. Слухає музику стомлена Вічність, сивим чолом на галактики спершись. (Н.Диб’як.) На горизонті кораблі до ранку світяться вогнями. (В.Бубир.)Щоденні старти кіномарафону несли на грудях фініші стрічок. (Л.Костенко.) А я собі в садочку своїх мрій спокійно походжаю, наче панна. (Н.Пукас.)

    Словник.
    Партитура — зведений нотний запис музичного твору для оркестру, хору, ансамблю.
    Стрес — напружений стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чинників.
    Жирандоль — 1) Настінний фігурний свічник для кількох свічок. 2) Кількаструминний фонтан. 3) Жіноча прикраса.
    Ритурнель — вступний і заключний епізод у танцювальній музиці.

    Розподільний диктант. Слова, що пишуться через дефіс, і слова, що пишуться разом, записати в дві колонки.

    По-українськи, півнеба, півока, пів-Одеси, пів-Ялти, пів’їжака, пізно-пізно, зеленкувато-жовтий, яскраво-лимонний, народнопісенний, свіжоспечений, першокласний, п’ятипелюстковий, синьоокий, червонощокий, не сьогодні-завтра, тишком-нишком, вранці-рано, будь-куди, будь у кого, казна перед ким, казна-хто.

    Диктант із коментуванням. Позначити в словах орфограми.

    І. Вересень — наймальовничіша пора року. Небо трохи полиняло, проте ще не змарніло. У ясні дні воно тішить блакиттю, яскравістю сонця, чистотою повітря, ранковою свіжістю. Ще не всі спалахи осінніх барв відсяяли. Ще дихаєш літом і не думаєш про зиму.
    Вічнозелений верес саме цієї пори викидає рожево-бузкові суцвіття. Тому білоруси, як і ми, послуговуються назвою «вересень», поляки — «вржесень». У давньоруській мові зафіксована назва «варєснець». (За М.Міщенком, Н.Міщенко.)

    ІІ. Посватав вересень зеленую діброву, і на плечі її тріпочеться фата дорогоцінна — вранці пурпурова, а ввечері огнисто-золота. І на весіллі тім пройдисвіт вітер такі химерні танці вигравав, що дуб старезний розчепірив віти і, мов юнак бузвусий, танцював. Усе гуло, буяло, веселилось, аж дощ від того дива перестав. І підліток-калина зашарілась, бо клен щось ніжнеє на вушко їй шептав. (Н.Пукас.) Пишу вірші, а вересень киває словам услід зажуреним дощем, чорнило на папері розмиває і шелестить нейлоновим плащем. (І.Олійник.) Ловлю зорини барв осінніх і слухаю, як в сірих вітах натхненно грає Паганіні на струнах бабиного літа. (Г.Коваль.) Пелюстки багряного листя в зелених очах трави в холодній імлі догоряють. (Г.Коваль.)

    Урок № 3. Основні правила правопису. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.