• Реклама

УРОК № 29. Тема. Тематика і проблематика повісті І. Франка «Перехресні стежки». Робота з текстом твору. Уроки української літератури, 10 клас

УРОК № 29. Тема. Тематика і проблематика повісті І. Франка «Перехресні стежки». Робота з текстом твору. Уроки української літератури, 10 клас

Мета: ознайомити учнів зі змістом повісті, допомогти їм визначити тематику та ідейне спрямування повісті, докладно розглянути образ головного героя як виразника поглядів самого автора; розвивати навики роботи над епічним твором; виховувати в учнів громадянські та патріотичні почуття.

Обладнання: текст повісті.

ХІД УРОКУ № 29. Тема. Тематика і проблематика повісті І. Франка «Перехресні стежки». Робота з текстом твору. Уроки української літератури, 10 клас

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда з учнями.
1. Де відбуваються події повісті?
2. Хто є головним героєм твору?
3. Які верстви галицького суспільства зображено в повісті?
4. Який конфлікт лежить в її основі?
5. Які життєві цілі ставить перед собою молодий адвокат Євгеній Рафалович? (Стати народним захисником, розворушити «темне царство», підштовхнути селян до політичної боротьби за соціальні й національні права.)
6. Визначіть тему повісті. (Зображення соціальних і національних проблем Галичини кінця XIX століття: боротьба освіченої людини за права знедоленого селянства.)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя.
Прототипом Євгенія Рафаловича послужив Євген Олесницький — адвокат і громадський діяч, який був чудовим промовцем. В повісті всі події відбуваються навколо головного героя. Письменник висуває у творі ряд складних проблем, як-от:
— боротьба з жорстокістю і насильством;
— вибір людиною життєвої позиції;
— проблема добра і зла;
— проблема шлюбу та сім’ї.
Автор намагався показати знедоленим людям шляхи захисту своїх прав. Вкладаючи свої думки в уста адвоката Рафаловича, І. Франко ніби підштовхує народ до політичної боротьби за соціальні й національні права.
Сюжет «Перехресних стежок» має два плани — любов і боротьба. Обидві лінії пов’язані з молодим адвокатом Євгенієм Рафаловичем, який приїжджає працювати в одне з міст Галичини. До жорстокої протидії з боку влади Євгеній готував себе заздалегідь, проте він ніяк не міг передбачати, що «перехресні стежки» життя зведуть його з Регіною — його юнацькою любов’ю, тепер — заміжньою жінкою, приреченою на приниження й безстрокову домашню тюрму.
Така зав’язка сюжету Франкового твору. Розв’язок в ньому дві: любовна лінія закінчується трагічним фіналом (смерть Регіни); лінія ж боротьби має обнадійливу перспективу. Рафаловичу вдається певною мірою вплинути на обставини. Він успішно захищає селян у суді; пише статті у віденські опозиційні видання, привертаючи увагу до галицького беззаконня; скликає народне віче; заронює в селянські голови ідею створення політичної організації; запроваджує у своїй адвокатській конторі українську мову.
Фактично закладено лише наріжний камінь. Попереду у Франкового героя драматичний, сповнений саможертовних зусиль поєдинок з системою, здатною поглинати, прибирати з дороги своїх ворогів. Втім і Рафалович перестає бути одинаком-донкіхотом, у ньому все чіткіше проступають риси борця-політика.

2. Робота з текстом.
Розгортання двох сюжетних ліній схематично можна представити таким чином.

Лінія любові
Експозиція. Розмови Євгенія Рафаловича зі Стальським; розповіді Стальського про свою дружину.
Зав’язка. Поява «чорної дами» (розд. IV), дивна реакція Рафаловича на неї. Історія любові Євгенія і Регіни (розд. XIII—XVII).
Розвиток дїі. Зустріч Євгенія і Регіни у домі Стальського (розд. XX). Наростання драми втрати ідеалу; мотив неможливості «украденого щастя» (розд. XXI—XXVI).
Знущання Стальського над Регіною. Її страждання і відчай, спогади й дивні монологи наодинці з собою; контраст символів: діамантова корона — і товчене скло (розд. LIІ—LIІІ).
Кульмінація. Несподівана поява Регіни у Євгенія; ще одна мож-ливість-неможливість «украденого щастя» (розд. LIV).
Розв’язка. Помста Регіни Стальському і її загибель.

Лінія боротьби
Експозиція. Приїзд Євгенія до «акустичного міста» і його візити до «гонораціорів міста».
Зав’язка. Перша сутичка адвоката з бурмістром, наростання конфлікту зі Стальським. Плани Рафаловича (розд. V). Євгеній починає втілювати задумане. Його робота з селянами; сумніви та їх подолання. Поїздка у Буркотин і Гумниськ (розд. XXVII, XXIX—XXXVIII, ХLІІІ).
Зустрічі з селянами і священиками, участь у судовому процесі. Сутичка зі ІІІнадельським у корчмі. Ідея народного віча і політичної організації селян. Вороги Рафаловича та їхні дії (маршалок Брикальський, граф Кшивотульський, Шварц).
Інтриги Стальського. Божевільний Баран та його «місія» поря тунку людей від «антихриста» (Рафаловича). Стосунки з Вагманом.
Підготовка до віча і опір старости.
Кульмінація. Віче, арешт Євгенія, спроба звинуватити його у вбивстві Стальського.
Убивство Вагмана Шварцем і Шнадельським.
Розв’язка. Звільнення Рафаловича. Нові перспективи боротьби.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Загальна характеристика Євгенія Рафаловича, Регіни.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до характеристики інших образів повісті.

УРОК № 29. Тема. Тематика і проблематика повісті І. Франка «Перехресні стежки». Робота з текстом твору. Уроки української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.