Урок № 29. Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 29. Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Попереджувальний диктант. Визначити лексичне значення виділених слів, у разі потреби звернувшись до словника. Які слова у поданих реченнях не мають власного лексичного значення? Яка роль таких слів у реченнях?

    І. Я набирався талану на українському лану. (Д.Луценко.) Плесо ріки зеленіє й синіє крізь віти вербові. (І.Качуровський.) Вода в Дніпрі не літепло — студена. (І.Лобовик.) Не журися, смереко, моя мрія-лелеко! (Г.Коваль.) Здається, ні сіло ні впало маю рахубу. (Ю.Мушкетик.)

    ІІ. І на моїм омріянім осонні росою плаче голуба трава. (Г.Коваль.) У пахучих отавах золотяться купави. (Г.Коваль.) Босоніж стежка побіжить левадою в городи. (В.Коломієць.) Така розлога луна весняна; дзвенить надія, мов порцеляна. (Н.Поклад.)

    Словник.
    Талан — доля.
    Плесо — відносно глибока спокійна ділянка водойми; спокійна чиста водна гладінь.
    Рахуба — заст. Неприємний клопіт із ким-, чим-небудь.
    Осоння — незатінене місце, що освітлюється і обігрівається сонцем.
    Левада — присадибна ділянка землі з сінокосом, городом чи плодовим садом.
    Луна — відбиття звукових коливань від перешкоди; відгомін.
    Порцеляна — керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів; фарфор.

    Подані слова ввести до самостійно складених речень. З’ясувати лексичне й граматичне значення кожного з них. Які з цих слів змінюють своє лексичне значення залежно від контексту, тобто є багатозначними?

    Щедрівка, вітальня, натхнення, журавель, брунатний, нашвидкуруч, хосен.

    Словник.
    Щедрівка — старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня.
    Вітальня — спеціальна кімната для приймання гостей.
    Натхнення — стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил.
    Журавель — 1. Великий перелітний птах із довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових і степових болотах. 2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такою жердиною. 3. Народний сюжетний танець, в якому танцюристи зображують журавлів.
    Брунатний — коричневий.
    Хосен — користь, вигода.

    Виписати з-поміж поданих словосполучень ті, що містять слова, вжиті в переносному значенні. У яких випадках перенос значення відбувся за подібністю предметів, у яких — за функцією, за призначенням, а в яких — за суміжністю предметів (збіглися в часі й просторі)?

    Просторий клас, клас готувався до свята; пливуть лебеді, пливуть думки; людське око, око фотооб’єктива; міцний фундамент, міцний чай; солодкий шоколад, солодкий сон; за блискавкою прогримів грім; пластмасова блискавка; гірський хребет, хребет людини, лелече гніздо, синонімічне гніздо.

    Розповісти, як у тлумачному словнику позначається багатозначність слів. Прокоментувати подану нижче словникову статтю.

    ГНІЗДО, -а, с.
    1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. // Місце. Пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малянт.
    2. перен. Домашнє вогнище; оселя. // зневажл. Місце, де збираються люди зі злочинними чи іншими недобрими намірами.
    3. перен. Сім’я, рід.
    4. Група рослин, грибів та ін., що ростуть укупі. // Скіпчення, група однорідних або подібних предметів.
    5. спец. Заглиблення або отвір, у яке щось вставляється , вкладається // військ. Заглиблення в окопі, а також місце для бійця з кулеметом та ін. Зброєю.
    6. сільськогосп. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин.

    Пояснювальний диктант. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Розкрити це значення.

    І. Найлегший ланцюг — золотий. (В.Коняхін.) На золоту вудку ловитися не всяка риба привчена. (Нар.творч.) Тече вода з-під кореня, білий камінь миє, що то значить те уміння, руки золотії! (П.Усенко.) Золота, я думаю, душа, коли вміє так вона співати. (П.Воронько.) Україно! В жилах моїх, чую, золота твоя бунтує кров. (Є.Гуцало.)

    ІІ. А сонце осіннє прощально горіло. (Н.Поклад.) Запалила осінь гай зелений. (Н.Пукас.) Вогнем осіннім спалахнуть ліси, і над лісами пташині зграї попливуть, підхоплені вітрами. (М.Луків.)

    ІІІ. Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. (Л.Костенко.) Слово згущує смисли, нам утверджує нас. (Т.Майданович.) Слова лунають соковито, кожне з них світиться так, як здатне при сонці світитись яблуко, кожне з них трепетно-ніжне, як груша-дзвінок. (Є.Гуцало.)

    Прочитати. Розповісти, що вам відомо про омоніми, свою розповідь ілюструючи поданими прикладами.

    Лилась пожежі вулканічна лава. (Л.Костенко.) Заголосили сурми, і козаки, мов бурхлива хвиля, широкою лавою вдарили на ворогів. (А.Кащенко.) Я знав, що раб живе без права, я знав: добра нема без зла. Сам прикував себе до лави, сам приневолив до весла. (Є.Гуцало.)

    Вибірковий диктант. Виписати омоніми, витлумачити їх значення.

    Рідний край — земний рай: іншого не шукай. (Нар.творч.) Он хмара згущається чорна, край неба ввесь скоро обгорне. (І.Франко.) Біля шиї аркан в’ється, аркан в’ється той турецький, веде хана на припоні Сірко — хлопець молодецький. (Л.Забашта.) Через біле-біле поле йде веселий дідуган, довкруг нього зайці хвацько витанцьовують аркан. (Б.Олійник.) Хіба ж то мало місця є круг хати, що виноград обплів її лапатий? (М.Рильський.) Так хай замкнеться круг без вороття! (Б.Олійник.)

    Розповісти, як у тлумачному словнику позначаються омоніми. Прокоментувати подані нижче словникові статті. Два-три із розтлумачених у статтях омоніми увести до самостійно складених речень (словосполучень).

    КОЛОВОРОТ І, у, ч. Сильний обертальний рух води, а також місце, де відбувається цей рух; струмкий, безупинний рух.

    КОЛОВОРОТ ІІ, а, ч. Інструмент для ручного свердління отворів.

    КОЛОВОРОТ ІІІ, а, ч. Вантажопідіймальний пристрій.

    НАХАБА І — и, ч. І ж. Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми і не зважаючи на ставлення до цього інших.

    НАХАБА ІІ — и, ж, розм. Нещастя, біда, напасть.

    Довести, що кожне з поданих слів має омонім, склавши з кожним з омонімів по два-три словосполучення (усно). У разі потреби звернутися до словника. З’ясувати за словником, омонімами чи багатозначними словами є слова сотня, ключ, журавель.

    І. Лист, кома, стопа, завивання, розминатися, молодик.
    ІІ. Фен, секретар, приплющений, натопити.

    Прочитати. Що обіграно у поданих реченнях — багатозначність чи омонімія виділених слів? Пояснити різницю між омонімами та багатозначними словами.

    Колись хату закривали на чесне слово, бо єдині ключі, розсипані в небі, відмикали весняні громи. (В.Гнатюк.) Небагато їх залишилося, де-не-де ще стоять у селі, в криниці дзвонкові задивилися, зажурилися журавлі. Їх не з дерева наробили наші прадіди і діди — вони просто їх приручили, як прийшли вони до води. (Ю.Ряст.) Скажи мені, березо в ріднім краї, що у душі таїш і не втаїш: кому свої надії ти звіряєш, до кого шлеш і шлеш листи свої? (Є.Гуцало.)

    Прочитати текст, визначити його стиль. Використавши сприйняту з тексту інформацію, дати відповіді на запитання: чим відрізняються омоніми від багатозачних слів? Які омоніми називаються повними, які — частковими? Що таке омоформи, омофони та омографи? Навести приклади.

    Омонімами називаються слова, не пов’язані між собою за значенням, але однакові за звучанням та написанням.
    Омоніми відрізняються від багатозначних слів тим, що це однакові за звуковим оформленням слова, значення яких не пов’язані між собою, не виводяться одне з одного: клуб (заклад) — клуб (диму). Багатозначні слова — це вжиті з різними значеннями слова, за смислом споруднені між собою: відкрити книжку і відкрити пам’ятник — зробити їх доступними огляду, зорові.
    Омоніми, що збігаються звуковим складом у всіх формах, називаються повними. Наприклад: титан (могутня людина) — титан (хімічний елемент); тирса (роздрібнена в порошок деревина) — тирса (трав’яниста степова рослина).
    Омоніми, що різняться окремими формами, є частковими. Наприклад, туш (музичний твір) належить до чоловічого роду й змінюється як іменник ІІ відміни мішаної групи і туш (фарба) — належить до жіночого роду і має форми іменника ІІІ відміни.
    Близькими до омонімів є омоформи. Це слова, що належать до різних частин мови і збігаються звучанням і написанням тільки в одній якійсь формі. Наприклад: три (числівник) — три (дієслово); світило (іменник) — світило (дієслово). Початкові форми таких слів, за окремими винятками (мати (іменник) — мати (дієслово), різні.

    Омофони — це однакові за вимовою і різні за написанням слова. Наприклад: гpи[и ]би — гр[е ]би; застав — за став; віра — Віра; прут — Прут, м[е ]не — м[и ]не, спиться [спиц’:а] — спиця.

    Омографи, або омограми — це однакові за написанням, але різні за вимовою (наголосом) слова. Наприклад: сім’я — сім’я, запал — запал, лука — Лука, стрілки — стрілки.
    За Г.Передрій та Г.Смоляніновою.

    Накреслити таблицю, заповнити її поданими нижче словами.

    ОМОНІМИ ОМОФОРМИ ОМОФОНИ ОМОГРАФИ
    повні часткові

    Греби — гриби; географічний атлас — блискучий атлас; лев — Лев; кара за злочин — кара кобила; прямий ніс — ніс продукти; про те — проте;

    Прочитати речення. Визначити в них омоніми, омофони, омографи. Речення з омонімами записати.

    І. Іду надвечір я із поля, вдихаю запахи стерні. З комбайном серце прихололе пливе на круглому стерні. (П.Перебийніс.) “Як-не-як, — говорить Яків, — але я не бачив яків”. (Є.Гуцало.) Край міста починались поля, над ними підіймався старий липовий шлях. (М.Стельмах.) Не край мені серця, не треба! (В.Гужва.) На скільки ж літ упали ви? На віки, а чи навіки? Чи знайдуться народні ліки од серця і від голови? (Б.Чіп.) Вжилася штучність в атомній добі, і роботи знайшли собі роботи. (О.Довгий.) І кожен “яблучко” танцював з яблучком у руках. (М.Нагнибіда.) Побилися двоє глухих за цимбали, а лисий з голомозим за гребінь. Півнячим гребенем коси не розчешеш. (Нар.творч.)

    ІІ. Ми вірші пишемо про те, як стати біля дум на варті. Ми вірші пишемо, проте ми не завжди тих віршів варті. (В.Коротич.) Господи Боже, помилуй мене, те, що сподіяв, — повік не мине. (В.Крикуненко.) “Ох біда, — мовляв амур, — мав не серце я, а мур, та знічев’я закохався!” “Ох біда! — мовляв амур, — бо тепер мій каламбур “мур-амур” на посміх здався” (М.Вороний.) Душа сьогодні гра, й така душевна гра, що чую лиш я сам. (Є.Гуцало.) Зоставив після себе слід, який рішуче б стерти слід. (З журн.) Над селом снувалося світання, голубий туман лягав на став. (Д.Луценко.) Став підкрадатися ранок до лісу по-лисячи. (Є.Гуцало.)

    Словник.
    Каламбур — дотепна гра слів, побудована на гумористичному використанні різних значень багатозначного слова або омонімів.

    Прочитати речення. Вказати слова, які виражають одне поняття. Розповісти про синоніми. Яка їх роль у мовленні?

    І. День у день робота, день у день праця. (Панас Мирний.) Та й почалася селянська бесіда з нескінченними розмовами про землю. (М.Стельмах.) О солодкі волі пута, о свободи дикий цвіт! (Б.Олійник.) Дощ перейшов у зливу, віск перетік у звук. (І.Павлюк.) І ходжу з печаллю в згоді я, і вона зі мною в злагоді. (М.Сингаївський.) Корабель темніє на причалі. На душі — ні смутку, ні печалі. (М.Луків.) Спільна дорога у всіх, та окремий у кожного шлях. (М.Рильський.)

    ІІ. У передмісті вулиці вузенькі. Такий там брязкіт, гуркіт, гукіт, дзенькіт! (Л.Костенко.) До дна землі, до дна цупкого слова вдираюся завзято і уперто. (Б.-І.Антонич.) Почав наш обозний надиматись, напринджуватись, нажаблюватись, нагиндичуватись, напутрюватись, мов сич на сову, мов квочка на дощ, надуватись і червоніти. (О.Ільченко.) Сип, сип із порожнього в пусте. Перейшов крізь сито й решето. З нього ні діла, ні роботи. (Нар.творч.)

    Подані слова згрупувати в синонімічні ряди. У кожному з синонімічних рядів визначити основне (стрижневе, опорне) слово.

    Ввічливість, говорити, істинно, добрий, правдиво, балакати, делікатність, висловлювати, чесно, лагідний, насправді, казати, чемність, милий, щиро, люб’язність, приязний, гречність, теревенити.

    До поданих іншомовних слів дібрати з довідки українські відповідники. Чи є утворені пари синонімічними?

    Аргумент, контроль, резюме, інтернаціональний, дистанція, аграрний.

    Довідка. Доказ, перевірка, висновок, міжнародний, відстань, земельний.

    Прочитати. Парами виписати з речень антоніми. Розповісти, що вам відомо про антоніми. Яка їх роль у мовленні?

    І. Пливуть віки, несуть добро і зло, минають у ненависті й любові. (І.Ірлявський.) В крутих повторах історичних аналогій на правду й кривду складена ціна. (Н.Диб’як.) Є Народження й Смерть — два стовпи на Межі. А між ними — події одвічні: комбінації стріч, і розлук, і жоржин, варіанти падінь і величчя. (Б.Олійник.) Між потворства й краси, поміж зла і добра балансую на гострому лезі я. (О.Грязнов.) Копаюсь в серці — у глибокій рудні, шукаю свято, а знаходжу будні. (В.Гриценко.) Не пригадуй, що сказав, де був. Воду пий не мертву, а живу! (Т.Майданович.) Відгодована злість, і хитрість, і закута в броню брехня атакують добро і щирість серед ночі і білого дня. (В.Симоненко.) А десь життя стрімке тече. Воно і студить, і пече. (О.Лукашенко.) У сутичці вічній святого з ганебним світлішає розум зацькований мій. (Л.Костенко.)

    ІІ. Є вороги в Минулому і друзі, воно з Майбутнім і Сучасним ціле становить, а в цілому є Життям. (М.Доленго.) Опівночі встану — опівдні засну: зима мене знову морочить: заплуталась в сонмі персон і парсун — увечері плаче, а вранці регоче. (І.Ольховський.) Дурні вчаться на чужих помилках, розумні — на наших. (О.Перлюк.) Невже всюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, і руйнач? (О.Гончар.) Підвладні вічній магії землі, які великі ми, які малі! (Г.Коваль.) Боржники і кедитори — то непевне діло, зваж. (Б.Олійник.) Поважне робиться смішним, правдиве й тихе — голосним, і видиме стає незримим, зникає видиме, як дим. (Д.Павличко.) Як гірко, що це все не “завдяки”, а “всупереч” доводилось робити! (В.Густі.) Усього крок один між вірністю і зрадою. (Т.Кобаль.) Кінець життя — життя й початок, і де коловороту край? (П.Тичина.) Любов — вставання й падання без краю. Я в ній народжуюсь і помираю. (В.Шекспір.)

    Словник.
    Аналогія — часткова схожість між предметами або явищами.

    Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Вказати антоніми власне лексичні та спільнокореневі.

    І. Пр..ходять і відходять люди, щось пр..носять, щось відносять. (У.Самчук.) Я не знаю, як усе складеться, ро..в..де нас доля чи зв..де. (В.Бубир.) Краще втрата, яка об’єднує, ніж здобич, яка роз’єднує. Не всі птахи одночасно пр..літають, співають і відлітають: усі свою пору звіку знають. (Нар.творч.)

    ІІ. Старий готель, і незнайоме місто — пр..був і вибув, здрастуй і прощай. (М.Луків.) Запряжу воли — потом миюся, ро..пряжу воли — набік хилюся. (С.Руданський.) Ах, як сумно і як же весело ждуть пр..ходу зими берези, а самі аж кл..кочуть веснами — просто теза і антитеза. (В.Мороз.)

    Творча робота. Скласти невеликий твір про красу зимового саду (парку, лісу), використавши антоніми й синоніми. Який тип мовлення ви покладете в основу тексту? Чому?

    Уважно розглянути таблицю. Розповісти про склад української лексики за походженням.

    СКЛАД ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

    Успадковані (корінні) слова (близько 90%)Слова, запозичені з інших мов (10%)
    Слова з індоєвропейської мовної спільностіСлова, що виникли в спільнослов’янський періодСхіднослов’янська лексикаВласне українська лексика
    мати
    син
    брат
    вода
    зерно
    дерево
    око
    вухо
    жити
    чоловік
    пшениця
    отець
    серце
    чоло
    ведмідь
    кінь
    молот
    весло
    балько
    селянин
    урожай
    білка
    смородина
    хороший
    сьогодні
    сорок
    лелека
    гай
    левада
    мрія
    струмінь
    силоміць
    мимохіть
    вдруге
    демократія
    історія
    географія
    бельканто
    тріо
    інтермецо
    футбол
    гол
    бокс
    рефері
    тайм-аут

    Прочитати. З-поміж поданих слів назвати слова східнослов’янського походження. Власне українські слова виписати (їх виділено). Окремо прочитати слова, запозичені з інших мов.

    Медицина, урожай, освіта, фортуна, щирість, лінгвістика, географія, довір’я, мрія, лелека, радіус, стояти, мимохіть, діагноз, чоло, батько, білка, садиба, суфікс, гай, журнал, жовтень, снігур, навпростець, надвечір, сонце, серце.

    Прочитати. Виписати старослов’янізми (слова, що прийшли із старослов’янської мови). Яка роль таких слів у сучасному художньому мовленні?

    І. І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати. І будуть люде на землі! (Т.Шевченко.) Возслав Христа в дитині, що заснула. (В.Неборак.) І пророста в мені вселенське древо. (Б.Олійник.) О, воістину час ратай! Славословлю його ім’я. (Є.Плужник.) Я жестами, німий, возговорив… Хай жестами, але сказати мушу. (І.Драч.) А тут благословенне Слово мого народу і моє. (М.Вінграновський.) Ламай традицій віковічну скелю, обтрушуй прах невольного життя! (М.Драй-Хмара.)

    ІІ. На прю! Без ляку і зневіри за правду, волю, за наш край! (М.Старицький.) І голосом предка з глибин тебе кличе осквернений і опромінений прах. (І.Лобовик.) Чужа душа сиділа одесную. (Л.Костенко.) Олжа душі не переможе (В.Забаштанський.) У хлібі — краплі жаркого поту, рук роботящих жагуче злото. (В.Кочевський.) Благодатна земля, а панує кукіль. (І.Ольховський.)

    МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
    Старослов’янська мова сформувалася в ІХ ст. на основі македонського діалекту болгарської мови. Використання старослов’янської мови східними слов’янами пов’язане із прийняттям Київською Руссю християнства й діяльністю просвітителів Кирила й Мефодія.
    Старослов’янізми мають такі характерні ознаки: сполучення -ра-, -ре-, -ла-, -ле-, що відповідають східнослов’янським -оро-, -ере-, -оло-: древо (дерево), глас (голос), прах (порох), храм (хороми); іменникові суфікси -знь, -тель, -ство, -иня: приязнь, учитель, багатство, гординя; префікси воз-, пред-, со-: возвеличити, воздвигнути, предтеча, соратник; компоненти складних слів: благо-, бого-, добро-, зло-, -град: благодатний, богослов, зловорожий.

    Пояснити значення кожного з поданих іншомовних слів за допомогою їх синонімів — власне українських слів. Походження іншомовних слів з’ясувати за допомогою словника. З двома-трьома іншомовними словами скласти речення.

    Бібліотека, пейзаж, фонтан, вестибюль, гігант, деградація, інструкція.

    Для довідок. Книгозбірня, краєвид, водограй, вітальня, велетень, занепад, порада.

    Прочитати. Вказати в реченнях рідковживані сьогодні слова, замість яких у нашу мову міцно ввійшли слова іншомовні.

    Розбито статуї, розвалено кумирні, дощенту спалено священні книгозбірні. (І.Качуровський.) Мов карти, в кучерявій вітру торбі мішаються блакитні краєвиди. (Б.-І.Антонич.) Понад камінням білим — водограй в невидимих долонях сонця в’ється. (Б.Чіп.)

    Диктант з коментуванням. Вказати іншомовні слова, пояснити їх правопис. Значення й походження цих слів з’ясувати за словником.

    І. П’яне піано на піаніно трав вітер заграв. (Б.-І.Антонич.) Десь там самотня віоліна тужливо журиться в імлі. (В.Еллан.) З листям нічним в унісон я, нарешті, потрапив. (Ю.Каплан.) Квітневий ранок — як новенький шлягер, виводить сонце соло на трубі. (Н.Поклад.) Стомився я наносити візити, стомився декорації возити. Навколо блиск, навколо діаманти, навколо теж самі комедіанти! (В.Герасимчук.) Художники плачуть “Королем Ліром”, “Снігами Кіліманджаро” і “Гернікою”. (І.Драч.) Вона не чула зроду про Растреллі, вона ходила в степ на буряки. (Л.Костенко.) І раптом на скалі Рокфеллер-центру сам Прометей — свят-свят- явивсь мені. (Б.Олійник.)

    ІІ. А день — як вестерн. Не стиха й на мить розгнуздана пташина канонада. (Є.Гуцало.) Вечірнє небо кольору кориди. (О.Башкирова.) Ранок випав — як старт. І короткий забіг до проміжної стрічки — до фінішу ночі. (В.Моруга.) І жовті груди велетенських стадіонів зітхають глухо під бурхливою юрбою. (Б.-І.Антонич.) У п’янкім стадіоннім гвалті не почути самотній плач, і суддівський свисток, і пенальті. (Д.Кремінь.) Стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон. (Л.Костенко.) В мене світла нині, як у бога, — тонни сонця сиплють у вікно. (І.Драч.) Все як належить: засіда конгрес: шанує бізнес діло і доходи. (Б.Олійник.) У роззяви Дарії кожен день аварії. (Нар.творч.)

    Словник.
    Віоліна — скрипка.

    Прочитати надруковану в газеті замітку. Якою мірою ви погоджуєтесь з її автором? Обгрунтувати власну позицію щодо вживання іншомовних слів.

    Дивує, чому журналісти в Україні залюбки “живцем” хапають чужі слова і пхають їх без потреби в українську мову? Читаємо: пішли на ланч (обід), паркінг (автостоянка), гелікоптер (вертоліт) і ще таких слів безліч — хол, хіт, фуршет (звідки це слово взялося?) Виходить, хоч гірше, аби інше. Раніше казали кордон, а тепер рубіж, зарубіжний. Це ж калька з російського рубєж!
    Зрозуміло, що помалу чужі слова приживаються в кожній мові. Але ж не гвалтом! Наша українська мова гарна й мелодійна. А головне — вона рідна, а тому її треба любити й оберігати.
    Леся Ткач (Богуславець).
    Мельбурн.

    Для довідок. Калька (мовна) — слово або вислів, утворені за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови.

    До поданих іншомовних слів дібрати українські відповідники.

    Атестат, гарант, аферист, вербалізм, акомпанемент, альтруїзм, архаїчний.

    Для довідок. Свідоцтво, поручитель, шахрай, марнослів’я, супровід, безкорисливість, старовинний.

    З-поміж поданих слів прочитати спочатку ті, що належать до активного словника, потім — ті, що належать до пасивного.

    Аршин, губернія, універсам, литаври, школа, книжка, хліб, відеокліп, сервер, земля, класна дама, сажень, дворецький, магазин, корчма, жупан, светр, джинси, іміджмейкер, пиїт, файл.

    Cловник.
    Сервер — 1) У тенісі та інших спортивних іграх гравець, який вводить м’яч у гру. 2) Апаратно-програмний вузол у комп’ютерних мережах, кий керує рештою вузів мережі.

    Вибірковий диктант. Виписати застарілі слова.

    Сумно сонце з неба світить, степ безкраїй тоне в млі… мати Січа! Поклонитись я прийшов твоїй землі. І молюсь тобі, як святу: покажи тепер мені свій гасан, свій кош, крамниці, церкву, й башти, й курені. Хай в литаври вдарить довбиш, хай заграють сурмачі — ясним золотом засяють корогви і пірначі. Де старшина, де клейноди? Нащо клич бойовий стих? Чом не плине по майдану лава лицарів твоїх? “Все, що можна, я зробила, — Січа мовила на спит, — віру в Бога боронила, берегла батьків завіт”. Та сама не вбереглася… І тепер поміж руїн ти не вздриш ні товариства, ні клейнодів, ні старшин!
    Я.Щоголев.

    Словник.
    Кіш (кош) — тут: столиця Війська Запорізького і його уряду.
    Гасан (тюрк.) — майдан.
    Литаври — залізні або срібні котли з натягнутою на них шкірою і з дерев’яними паличками для ударів.
    Довбиш — особа, яка ударами в литаври скликала козаків на січовий майдан на раду, а також з’ясовувала причину затримки виплати податків.
    Клейноди — атрибути влади, військові знаки козаків: булава, банчук, пірнач, печатка, литаври, хоругва (корогва).
    Корогва — тут: шовкова яскраво-червона хустка із зображенням білого польського орла (коли запорожці були за польським королем) або двоголовою російського.
    Пірнач (шестопер, жезл) — булава меншого розміру, часом із шістьма перами над кулею, ознака влади полковника.

    Прочитати текст, визначити його стиль. Використавши подану в тексті інформацію, розповісти про архаїзми та історизми.

    Архаїзми — застарілі назви предметів та явищ, витіснені новими, сучасними назвами: рать — військо, уста — губи, перст — палець, пиїт — поет, злато — золото, ріжний — різний; а також застарілі значення слів, які тепер живаються з іншим, сучасним значенням: живіт (життя), язик (мова), мир (громада).

    Історизми — слова, що означають предмети, які нині вийшли з ужитку, поняття, які стали неактуальними: князь, дружинник, мушкет, кріпак, кунтуш, чумарка, крейцер. До історизмів належать імена відомих історичних осіб: Юлій Цезар, Богдан Хмельницький, Симон Петлюра.
    Нині відбувається процес реактуалізації деяких історизмів, тобто повернення їх до активного словникового складу: козак, віче, гривня, Маріуполь (замість назви міста Жданов), вул. Прорізна (замість вул.Свердлова у Києві).
    З довідника.

    Прочитати. З-поміж поданих слів визначити історизми.

    Драгоман, курінний, глаголити, шуйця, дзигарі, коляса, вої, шкатула, жандарм, бранець, ланіти, вуста, подушне, курінний, зріти, саква, кирея, очіпок, намітка, запаска, свита.

    Пояснювальний диктант. Вказати застарілі слова.

    І. Цвіли хоругви руські на Дунаї. (В.Симоненко.) Гінці на комонях тривожать дорогу. (Б.Олійник.) Таке було, що навіть не насниться, не вірив би, якби хто розказав: той з ворогом рубався без десниці, а той без шуйці з ворогом рубавсь. (Є.Гуцало.) Брати-князі розправили рамена. (І.Лобовик.) Ох же і насміялися вої княгині Ольги! (Л.Костенко.) Світила осінь. Берег златогрив дививсь у воду, як русяве чадо князів моїх. О таємнича ладо, скажи, чиє ім’я я повторив? (Д.Павличко.)

    ІІ. Україно! На твоєму полі буду вірним ратаєм тобі! (Є.Гуцало.) І наша ученість, добром не підкута, то лжа єсть прелюта, то лжа єсть прелюта! (І.Драч.) Хай лебедіє у льолі дитя мирному небу і нині, і прісно. (Б.Олійник.) Кому й пощо ми світимо вогні і плач душі кому звіряєм всує? (І.Качуровський.) Я пишу червоним атраментом, атраментом червоним, як кров, про підвладність завірюхам-ментам, про щемливо-ніжну любов. (В.Еллан.)

    ІІІ. Пошли мені, Господи, слово, вуста онімілі отверзь! (Ю.Ряст.) Я виросту — і мій глагол на глум підняти вже не зможуть фарисеї. (О.Чекмишев.) Усе таке просте, значиме глаголить світу простота. (Г.Коваль.) Там арфи древньої не стихла ще луна, плелись глаголиці узорні письмена. (І.Качуровський.) Не хочу вже виходити на прю, боюся біль утрат не пережити. (І.Ольховський.) Самі незнамо досі стоїмо, та прісно, ніж ізнову у ярмо, вже краще вмерти на тюремнім дроті! (Д.Кремінь.) А я доведу тобі днесь: Поезія більше, ніж логіка, зна, оскільки Поезія єсмь! (Б.Олійник.) Киреї хмар на плечах має вічність. (Л.Костенко.) Край шляху в жовтих кунтушах сумують берести над полем. (Д.Луценко.) Ото — літак, а не якась дараба. (Л.Костенко.)

    Словник.
    Всує — даремно.
    Атрамент — чорнило.
    Прісно — вічно.
    Дараба — пліт, збитий з дерев’яних кругляків.

    Прочитати текст, визначити його стиль. Використавши подану в тексті інформацію, дати відповідь на запитання: які неологізми називаються авторськими? Яка їх роль у мовленні?

    Неологізми — нові слова, які ще не встигли стати звичними для мовців. Неологізми належать до пасивного складу лексики. Розрізняються загальномовні та авторські неологізми.

    Загальномовні неологізми створюються, як правило, для позначення нового предмета чи поняття. Якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їх назва з часом перестає сприйматися як нова і переходить до активної лексики. Так, слова космонавт, ЕОМ, комп’ютер, колготки, універсам, що з’явилися кілька десятиліть тому, вже стали звичними й вийшли з розряду неологізмів. Зовсім недавно неологізмами були такі слова, як СНІД, брокер, рекетир, тіньовик, відеосалон.

    Авторські неологізми створюються письменниками, публіцистами для досягнення образності. Вони, як правило, не функціонують поза межами твору, в який уведені, тому з бігом часу не втрачають відтінку новизни, зберігаючи емоційне забарвлення: Профзібралися, попрофспілкувалися, попліткували, політпідкувалися. (С.Либонь.)
    З довідника.

    Прочитати. Пояснити значення кожного з слів. Як давно, на вашу думку, з’явилося кожне з них у мові? Чи всі нині входять до активної лексики?

    Аеробіка, екологія, клон, інтерфакс, компакт-диск, кіборг (кібернетичний організм), кіборгізація, субсидія.

    Словник.
    Кіборгізація — заміна окремих органів людини кібернетичними пристроями як науково-технічна проблема.

    Прочитати. Пояснити, чи можна вважати неологізмами виділені слова.

    Засяду за літописом… А все-таки і я в комп’ютерленді поживу… (Д.Кремінь.) Зриваєш орбіти, плането? Готуєш плацдарми для криз? У нетрях тенет Інтернету вже вірус кохання проріс. (Ю.Каплан.)

    Переписати речення, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Авторські неологізми підкреслити.

    І. Він має очі сумноцвіті і зветься ввічл..во “поет”. (О.Мамчич.) Білим громом цупкого паперу не..кінченно гр..мить словосплав. (П.Перебийніс.) Білохмарит..ся піняве небо. (М.Доленго.) Небо ро..просторилось в..соко, бджоли в квітограєві гудуть. (Д.Луценко.) Це ж тут річки дж..рельнозорі купали небо у собі. (О.Омельченко.) На Володим..рській проклюнулись каштани, і сам Дніпро од них помолодів. А ген за ним лелечодзьобі крани сп..нилися, мов птахи на ході. (О.Довгий.) А каштан цей з..леноступінчастий навсібіч стосвічно л..тить. (І.Драч.) Київ — закаштанений, Київ — омузичений. (А.Камінчук.) Тополі журавлилися кр..льми. (Д.Луценко.)

    ІІ. Зуп..нюсь у в..шневім саду, обіймусь з усіма українно. (А.Коляновський.) Вже іроденки нат..сали заноз міцнющих для ярма. (Б.Чіп.) Ненав..джу темне ж..ттєве болото, я в душу таємне ловлю сонцезлото. (П.Тичина.) Не можу без в..сни і з..рносіву, без пісні солов’їної в гаю. (Н.Пукас.) По діброві поголос з..мостелить. (С.Сапеляк.) Неначе кінь-д..кун вогняногрив, на в..днокрузі сонце заіржало. (Д.Павличко.) За брамами опурпуриться сіренний ранок. (М.Семенко.) Хв..люється море, хв..линиться день. (М.Доленго.) Даль жайворониться, стел..ться, грониться радість і спів вдалині. (Г.Коваль.) Зночілий птах долає світлий день. (В.Губенко.)

    Диктант із коментуванням.

    Національний спосіб думання потребує національного способу творення слів. Неологізми, створені людьми, які тонко відчували народну мову, міцно до неї увійшли. Михайлу Старицькому колись дорікали за його неологізми “мрія”, “майбутнє”, “крок”, а нині — це найдостеменніші українські слова. Олександра Олеся свого часу ганили за слова “прагнути”, “від” (замість “од”), Володимира Винниченка — за “незграбний”, “бруд”, “окремий”, “майже”. За найкращого суддю виявився час.
    За М.Холодним.

    Прочитати текст, визначити його стиль. Використавши подану в тексті інформацію, пояснити відмінність між професійними словами і термінами. Пригадати професійні слова, властиві мовленню вчителів і учнів.

    Професіоналізми — слова. що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу. У тих галузях науки та виробництва, де розвинута термінологія, професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, емоційно забарвлені) синоніми до термінів: термояд (замість термоядерна реакція), шмуц (замість шмуцтитул).

    На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття (підмет, префікс, радіус, градус), то професіоналізми — конкретні; вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, гончарі вирізняють такі частини глиняного посуду: дно, утір, пук, вінця, пелюстка, лавочка, плечі, карнизик; рибалки Приазов’я та Причорномор’я вживають такі назви вітрів: бунація, грего, карапкан, левант, майстро, трамонтан.
    З довідника.

    Прочитати. Виписати терміни та професійні слова. Яка їх роль у мовленні?

    Мільйон парсеків до сузір’я Лева — та полечу, Земля вже затісна. (В.Гужва.) Коли зайшла осінь і господарські роботи скінчилися, мало не щоранку виносили на човен сіті, кошелі, рагелі й інше рибальське знаряддя й виїздили човном у лиман. (А.Кащенко.) Молодий письменник вирішив купити відповідну технічну книжку, з якої довідався, що таке аркуш і скільки в ньому літер буває, що таке коректа, циреро, шпація, рихтовка, американка, пильну увагу звернувши на портретне діло, цинкографію, автотипію, трьохколірку й офсет-машину. (За В.Підмогильним.) Диспаша — розрахунок збитку від аварії, що припадає на вантажі, судно і фрахт і розподіляється між вантажовласником та судновласником. (Зі словн.)

    Словник.
    Парсек — одиниця віддалі в астрономії.
    Фрахт — плата за перевезення вантажів морськими шляхами або за використанн суден протягом певного часу.

    Пояснити, представники яких професій вживають кожне з поданих слів. Чи є ці слова загальновживаними?

    Лонгет, апель, шпринг, бізань, сигнатура, шмуцтитул, стайлінг.

    Словник.
    Лонгет — пов’язка з гіпсу, що запезпечє нерухомість зламаних кісток кінцівок.
    Апель — у фехтуванні — удар правою витягнутою ногою по землі, що означає початок атаки.
    Шпринг — трос, прив’язаний одним кінцем до якоря, а іншим — до судна, що утримувати корабель у певному положенні.
    Бізань — остання щогла на вітрильнику, а також нижнє косе вітрило на ній.
    Сигнатура — копія рецепта лікаря, що додається в аптеці до приготованих ліків.
    Шмуцтитул — паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію тощо.
    Стайлінг — художнє оформлення товару, спрямоване на приваблення покупця.

    Прочитати. Пояснити значення виділених слів. Пригадати, які слова називаються діалектними.

    Не той файний, хто на лице гарний, а хто в праці славний. Влітку ледар удома лід сушить, а взимку під снігом бульбу копає. Капуста й бараболя — вже половина хліба. Часу не теряє: на свиню кептарик одягає. Газдиня: три городи, одна диня. Порожня тайстра плечі муляє.
    Народна творчість.

    Вибірковий диктант. Виписати діалектні слова, пояснити значення кожного.

    І. Думу думають Карпати, у туман сповивши плаї. (Г.Коваль.) А на кичерах ростуть, як суниці, зорі. (Д.Павличко.) Ой чичері на кичері, пастухи зійшлись вечерять. (Г.Коваль.) До тих ми добирались верховин, де бродить вуйко, ласий до малин. (М.Рильський.) Бродить з калаталами маржина у морі запахущого зела. (М.Рильський.) Сонце западає за високі гори, товар повертає за свої обори. (І.Гушалевич.) Плотогоне, бокораше, ти згадай-но пісню нашу! (Г.Коваль.) Газдівство потребувало вічної праці. (М.Коцюбинський.) Чи мало легінів в селі? В кресанях файних, з топірцями, з палкими, буйними серцями! (Олександр Олесь.) Місяць носить зорі в тайстрі на високій полонині. (Г.Коваль.) Ой люблю зелені груні, де пасуть отари, вітер віє, шевеліє, аж гудуть шувари. (В.Гренджа-Донський.)

    ІІ. Добридень тобі, синя чічко, на білому камені квітко! (Г.Коваль.) Знали хлопчика того всі гуцульські села. Всіх бентежила й пекла сумовита фрела. (Д.Павличко.) І немов влилися в гуки і флояри, й дринди звуки. (Г.Коваль.) Він за плугом ходив на батьківському полі, сіяв жито й овес і садив бараболі. (Д.Павличко.) Чим він діти нагодує, як минеться бульб остаток? (Б.Лепкий.) Він не навчився навіть своє порекло на письмі покласти. (В.Стефаник.) Останнє літо йде лугами із дзвоном мідяної тронки. (Д.Павличко.)

    Словник.
    Кичера — гора, вкрита, крім вершини, лісом.
    Легінь — парубок.
    Бокораш — плотогон.
    Кресаня — капелюх.
    Товар, маржина — худоба.
    Тайстра — торба.
    Шувар — аїр (татар-зілля).
    Фрела (фрілка) — сопілка.
    Дринда (дримба) — щипковий музичний інстумент, сила і висота звуку якого регулюється ротовою порожниною.
    Бараболя, бульба — картопля.
    Порекло — прізвище.
    Тронка — дзвіночок, який чабани вішають на шию худобі.

    До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати значення діалектних слів? Прокоментувати подані статті з тлумачного словника.

    БАРТКА, -и, ж., діал. Маленька сокира. Поблискують і бартки, й топірці. (Г.Коваль.)

    ПЛАЙ, ю, ч., діал. Стежка в горах. Плай завів нас далеко, де самотня смерека. (Г.Коваль.)

    До поданих діалектних слів дібрати відповідники — слова літературної мови.

    Вуйко, маржина, конопляник, кибель, киря, шаркан, ковтки, врода.
    Жовняр, пироги, ринка, ожіг, митка, тупиця, шуфля, стрих.

    Для довідок. І. Дядько (або ведмідь), худоба, горобець, відро, сокира, буря, сережки, урожай. ІІ. Солдат, вареники, каструля, кочерга, ганчірка, сокира, лопата, горище.

    Прочитати. Лексичне значення виділених слів з’ясувати за словником. Пояснити, чому діалектизми не слід вживати в повсякденному мовленні? З якою метою вживають діалектизми письменники?

    Якби кожен говорив так, як у нього в селі, то мова б не об’єднувала, а роз’єднувала людей. Але в художніх творах письменники, враховуючи образну та емоційну силу діалектизмів, використовують їх як засіб мовної характеристики персонажів або для створення відповідного місцевого колориту. Іноді діалектизми вживають для точної назви предмета, дії (тоді вони виходять за рамки діалектних слів і поповнюють загальнонародну, літературну мову, як-от слово “тронка” в романі Олеся Гончара.
    Без сумніву, автор повинен мати почуття міри Крім того, він має ввести діалектне слово в контекст твору так, щоб значення його було цілком зрозумілим.
    Отже, вживання діалектизмів може бути випрадане в художньому стилі. Діалектизми у нашому повсякденному мовленні — порушення літературної норми.
    З підручника.

    Словник.
    Емоційний — сповнений душевних переживань, почуттів.
    Колорит — характрна особливість місцевості, епохи тощо.
    Тронка — дзвіночок, який чабани вішають на шию худобі.
    Літературна норма — мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов’язковий.

    Вільний диктант. Записуючи текст з пам’яті, вжити якнайбільше діалектних назв птаха.

    Пригадайте, якою теплотою й любов’ю огорнутий цей красивий і гордий птах у народі! Лелека, бусол, чорногуз, боцюн, глекотень, лелько, жабоїд, вуйко, гайстер, іванко, бузько — яких тільки імен йому не надано!
    Ця птаха свята. Батьки так напучують дітей: “Не чіпайте лелеку, він приносить добро і щастя, охороняє дім від біди”.
    За А.Камінчуком.

    Урок № 29. Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.