УРОК № 27. Тема. Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей» І. Франка. Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 27. Тема. Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей» І. Франка. Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: розкрити зміст і духовне багатство поеми, допомогти учням усвідомити монументальність образу Мойсея — народного проводиря і пророка; розвивати навики виразного читання, аналізу поетичних творів; виховувати в учнів любов до України.

    Обладнання: текст поеми; повідомлення учнів.

    ХІД УРОКУ № 27. Тема. Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей» І. Франка. Уроки української літератури, 10 клас

    I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Запитання до учнів:
    1) Розповісти про історію написання та композицію збірки «Зів’яле листя»
    2) Проаналізувати поезію «Тричі мені являлася любов», розкрити його символи, розповісти про коханих Франка.
    3) Дати характеристику ліричного героя збірки. Чи можна його ототожнювати з самим поетом?
    4) Прочитати поезію зі збірки «Зів’яле листя», яка справила най-сильніше враження,

    2. Заслухати кілька відгуків на поезії збірки (домашнє завдання).

    3. Заслухати повідомлення учнів «Збірка «Зів’яле листя» в оцінці тодішньої критики».

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Робота з текстом.
    (Звучить грамзапис поезії «Декадент».)

    Запитання до учнів:
    1) Як ви розумієте слово «декадент»?
    (Декадент — представник чи прихильник декадентства в літературі і мистецтві; декадентство — літературно-естетична течія, яка характеризується знеціненням загальнолюдських ідеалів, пасивним ставленням до суспільного життя, соціальним песимізмом тощо.)
    2) Яке емоційне звучання — повторюваного у вірші слова «декадент» в першому, другому й третьому випадках?
    (У першому — воно виражає здивування; у другому — досаду й заперечення; у третьому — гірке обурення: «Який же я у біса декадент? Я син народа, що вгору йде…»)

    2. Лекція вчителя.
    Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості поета. Особливо могутньо прозвучала ця тема в поемі «Мойсей», написаної І. Франком 1905 року. За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко у 1904 році, перебуваючи в Італії. Пролог же був написаний вже після закінчення поеми, і в ньому поет закликав своїх сучасників і потомків до духовної єдності.
    Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок в терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи. Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв. Рими у Франковому творі тільки жіночі (з наголосом на передостанньому складі). Терцини звучать урочисто, піднесено, патетично.
    Поема розкриває глибоку віру поета у невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє. Пекучий біль проймав поетове серце, коли він думав про принизливе становище українців:

    Невже тобі на таблицях залізних
    Записано в сусідів бути гноєм,
    Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

    Поет звертається до пригнобленого народу, побоюючись, що наступні покоління будуть соромитися своїх батьків. Він страждає від того, що століття гніту витравили в українців найкращі національні якості й прищепили «укриту злість, облудливу покірність».
    Для втілення свого задуму — показати шлях рідного народу до волі Франко вдається до біблійного сюжету про Мойсея, легендарного пророка, який повів єврейський народ до землі обітованої. Надзвичайно тяжкою була доля Мойсея, він мав збудити в пригнобленого народу потяг до свободи, переконати його, що прагнення ситого, але бездуховного життя не може бути шляхом до щастя:

    Хто здобуде всі скарби землі,
    Той і сам стане їхнім рабом,
    І над всі їх полюбить,
    Скарби духу загубить.

    Народ майже розгубив оті «скарби духу» і втратив віру в можливість знайти обітований край, а тому звинуватив Мойсея в усіх бідах, не оцінивши його великої пожертви, і в цьому трагедія народу. Проте Мойсей, розуміючи цю трагедію, терпляче вислуховує сповнені ненависті прокльони своїх єдиновірців, бо вірить у велич власної місії. Адже потрібен час, щоб люди поступово перебороли в собі психологію рабів.
    Доля єврейського народу перегукується з долею українців, які, маючи прекрасну землю, не мали на ній волі. Іван Франко вірить, що його Україна обов’язково пробудиться і здобуде собі право на щастя:

    Та прийде час, і ти…
    Покотиш Чорним морем гомін волі
    І глянеш, як хазяїн домовитий,
    По своїй хаті і по своїй волі.

    «Твоїм будущим душу я тривожу» — слова, котрі варто запам’ятати кожному українцю, якщо він не встиг ще усвідомити тієї істини, що щасливе майбутнє нашої країни — це справа і його особисто. У поемі Франко розкриває нам очі на нас самих: ми йдемо до меж обітованої землі, сваримось і сперечаємось — чи йти вперед чи повернути назад, бо дорога ж нелегка. То ж гляньмо на себе очима пророка, українського Мойсея — Івана Франка.

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання до учнів.
    1. Чому, розповідаючи про блукання євреїв страшною пустелею, автор називає їх «кочовиськом ледачим?»
    2. Чи втратив народ віру в землю обітовану?
    3. Чому автор наголошує, що ідея державності зароджується в наймолодшого покоління? Чим ігри дітей дивні для батьків?
    4. Як розуміти слова?

    Все, що мав у житті, він віддав
    Для одної ідеї,
    І горів, і яснів, і страждав,
    І трудився для неї.

    Чи можна ці слова застосувати до самого автора поеми?
    5. Проаналізуйте анархістські ідеї Авірона й Датана. Чи дійсно були вагомі причини, аби не шукати землі обітованої?
    6. Чи звучать слова, подібні до Авіронових і Датанових, в наш час? Поясніть це на прикладах.
    7. Чому Мойсей не замовк на вимогу Авірона й Датана? Чи можна його промову назвати мужнім вчинком?
    8. Як розуміти слова Мойсея?

    Бо в те серце Єгова вложйв,
    Наче квас в прісне тісто,
    Творчі сили, — ті гнатимуть вас
    У призначене місто.

    Чи можна сказати, що йдеться про національну мету, породжену національною свідомістю?
    9. Для чого знадобилося Франкові ввести в поему притчу про терен?
    10. Як саме зневажив Авірон Мойсея і що відповів йому пророк? Чи здійснилися слова Мойсея?

    Що повиснути має колись,
    Те і в морі не втоне.
    Канаана тобі не видать
    І не йти до востоку;
    З сього місця ні вперед, ні взад
    Ти не зробиш ні кроку!

    11. Чи можна застосувати до українського народу слова Мойсея?

    Бо коли осяє Господь
    Ласки свої промінням,
    Ви послів і пророків його
    Поб’єте все камінням.

    12. Чи можна вважати слова біблійного пророка словами І. Франка, зверненими до української нації?

    Ти мій рід, ти дитина моя,
    Ти вся честь моя й слава,
    В тобі дух мій, будуще моє,
    І краса, і держава.
    Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
    У незламнім завзяттю,
    Підеш ти у мандрівку століть
    З мого духу печаттю.

    13. Чи вчив Мойсей молодше покоління євреїв милосердю? Як саме?
    14. У Біблії сказано, що сам Бог показав Мойсееві землю обітовану. В поемі її показує злий дух Азазель. Чому Франко вдався до такого прийому? Навіщо йому знадобився контраст між пророцькими обіцянками і дійсністю?
    15. За що Єгова покарав пророка?
    16. Як у поемі показано прозріння єврейського народу і його порив до жаданої мети?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Скласти цитатний план до прологу.

    УРОК № 27. Тема. Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей» І. Франка. Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.