• Реклама

УРОК № 26. Тема. Урок позакласного читання за романом Павла Загребельного «Первоміст». Уроки української літератури, 9 клас

УРОК № 26. Тема. Урок позакласного читання за романом Павла Загребельного «Первоміст». Уроки української літератури, 9 клас

Мета: ознайомити учнів із творчістю Павла Загребельного, показати силу, мужність, талановитість наших предків, творців культурної спадщини; розвивати в школярів спостережливість, допитливість, розуміння художніх образів, уміння зіставляти свої враження із задумом автора і робити самостійні висновки; виховувати патріотичні почуття нащадка культурних надбань минулих поколінь, прагнення зберегти культурні цінності України.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів на істо ричну тему, тексти.

ХІД УРОКУ № 26. Тема. Урок позакласного читання за романом Павла Загребельного «Первоміст». Уроки української літератури, 9 клас

І, АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Аналіз письмових робіт.
1) Обрані теми.
2) Використання і дотримання плану твору.
3) Розкриття теми.
4) Типові помилки:
а) мовленнєві;
б) граматичні.

2. Робота над типовими помилками.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення учня. «Основні біографічні відомості про письменника».
За матеріалами хрестоматії з української літератури для 11 класу.

2. Пояснення вчителя.
Поштовхом до написання роману «Первоміст» послужило літописне свідчення 1117 року, де зазначалося: «Того ж літа (6625) устрої мост через Дніпр Володимир». В історичних джерелах ця подія розкрита не була. Павло Загребельний зацікавився маловідомим фактом, бо побачив у Первомості символ єднання Руської землі проти лютого ворога — монголо-татар. Образ Первомосту в романі символічний. Побудований у 1117 році, він постає перед нами зримо, виразно, разом із життям, побутом, прагненнями наших далеких предків. Змальована автором історія першого мосту через Дніпро є також історією становлення давньо руської держави.

3. Стислий переказ (учнями або вчителем) змісту роману, його сюжет ної канви.

4. Бесіда з учнями.
1) Чому роман має назву «Первоміст»?
2) Яку історичну епоху відображає автор?
3) У чому символізм назви твору?
4) Що вам відомо з історії про набіги монголо-татар?
5) Чого прагнув князь Володимир Мономах?

5. Коментування уривка з твору.
…«Мономах переконався, що поєднати окремих людей, надто ж князів, важко, а то й неможливо зовсім, але вірив у можливість з’єднання цілих земель. І ось міст мав би слугувати київському князеві для цієї високої і святої мети».

6. Слово вчителя.
Коли загрожував напад ворогів, мостищани рятували насамперед міст, бо знали, що можна поставити на місці спаленої хижі нову, «а чи поставиш ще один такий міст через Дніпро, коли не пбережеш цього?». Почуття патріотичного обов’язку особливо глибоке у Маркерія та Німого, які добре усвідомлюють значення Первомосту. Маркерій побував у багатьох руських землях, брав участь у боротьбі проти ворожої навали, і це сприяло становленню його патріотичних поглядів.
Павло Загребельний подає цілу галерею персонажів, життя і діяльність яких пов’язані з мостом. У кожного з них свій характер, своя лінія поведінки, власні погляди на життя. Всі персонажі твору майстерно виписані автором, індивідуалізовані. Характеризуючи мову, звернемо увагу на те, як письменник говорить про красу мови взагалі.

7. Виразне читання уривка з коментуванням.
«…А нам усім — людська мова. Люди народжують звуки щораз нові, в нових сполученнях і укладах, і ось виникає з них велика незбагненність, виникає цілий світ, називний, окреслений, показа ний у щонайменшому і найвеличнішому, в притаєному і в безко печній барвності, в грі. в русі, в спокої, і світ той — людська мова».

8. Повідомлення учня.
Мова кожного персонажа роману яскрава, виразна і відповідає його характеру та заняттю. Так, мова попа-розстриги Стрижка суціль пересипана церковнослов’янізмами та цитатами із «святого письма». Мостовика ми пізнаємо за властивою тільки йому примовкою «гарно, гарно». А образ Німого, його характер розкриваються виключно у вчинках цієї людини. Слід зазначити чіткість портретних характеристик героїв роману (Стрижко, Мостовик).

9. Робота над текстом роману.
1) Знайти у тексті роздуми про будівників Первомосту. Якого висновку доходить автор? (Людина живе для того, щоб піднестися на найвищу вершину натхнення у своєму ділі.)
2) У кого з письменників ми зустрічали схоже трактування призначення людини? (Ідея «сродної праці» у Г. Сковороди.)
3) Яку роль відіграють у творі описи природи? Чи несуть вони смислово-емоційне навантаження? (Ні, вони лише увиразнюють настрій персонажів.)
4) Чи торкається автор у своєму романі проблем людської гідності? Як про це сказано у творі? («Жили тоді серед таких страхів і колотнеч, що смерть не вважалася злом конечним, зате гідність людська ставилася навіть вище за смерть, в збе реженні людської гідності стверджувалася незнищимість людська».)
5) Прокоментувати слова І. Франка: «…Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних жи вих людей, то значить, коли сама вона жива і сучасна».
6) У чому актуальність роману «Первоміст» сьогодні?
7) Які головні проблеми твору?

10. Заключне слово вчителя.
Вічно буде живим зв’язок між поколіннями, і Всі кращі надбання попередників засвоюватимуться їх наступниками і передаватимуться в майбутнє. Це і є головною думкою історичного роману «Первоміст», який був відзначений Шевченківською премією 1974 року. На підтвердження головної думки твору прочитаємо його останні слова.

11. Виразне читання уривка з роману.
«…А Первоміст хоч і спалився у той віддалений і тяжкий день, але не міг зникнути в нашій пам’яті. Він став набутком часу, він увійшов у час, який не зникає, не має кінця, і все, чим заволодів час, живе в ньому завжди…
Отож, навіть спалений, Первоміст не міг вважатися знищеним остаточно, він існував і далі, серед сотень і тисяч мостів майбутніх…»

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати до уроку української мови повідомлення на тему «Лексичне багатство роману «Первоміст» Павла Загребельного», дослідивши на основі одного-двох уривків лексичне багатство мови твору.
Прочитати повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся».
Для самостійного читання: Григорій Квітка-Основ’яненко. «Салдацький патрет»; І. Ільєнко. «Григорій Квітка-Основ’яненко».

УРОК № 26. Тема. Урок позакласного читання за романом Павла Загребельного «Первоміст». Уроки української літератури, 9 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

Комментарии закрыты.