УРОК № 26. Тема. Лірична драма «Зів’яле листя» — шедевр інтимної лірики. Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 26. Тема. Лірична драма «Зів’яле листя» — шедевр інтимної лірики. Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: допомогти учням зрозуміти неперевершену красу інтимної лірики І. Франка; розвивати вміння учнів визначати належність твору до певного літературного жанру, його проблематику, художні особливості; виховувати шанобливе ставлення до інтимних почуттів людей, чистоту і благородство почуттів.

    Обладнання: тексти поезій, хрестоматія; грамзапис поезій збірки «Зів’яле листя».

    ХІД УРОКУ № 26. Тема. Лірична драма «Зів’яле листя» — шедевр інтимної лірики. Уроки української літератури, 10 клас

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Вступне слово вчителя.
    На минулому уроці ми говорили про любов у нелегкому житті поета, її сьогодні присвятимо урок його інтимній поезії. Збірка «Зів’яле листя» відкриє вам І. Франка з іншого боку — вже не як поета-борця, иоета-титанй, а як найтоншого поета-лірика, співця високого кохання.

    2. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

    3. Епіграф до уроку:

    Любов — це кара, це сумна в’язниця,
    Бог від якдї заховав ключі.
    П. Сорока

    II. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Лекція вчителя.
    Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну (нізповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням, як збірка «Зів’яле листя». «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувств і розумінніч душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв»,— писав М. Коцюбинський.
    (Звучить грамзапис романсу А. Кос-Анатольського на слова І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».)
    Перед вами закоханий юнак, що зворушує нас силою свого почуття до дівчини, яка на вроду — «з горіха зерня», а серцем — «колючі- терня», уста її — «тиха молитва», а слово — «гостре як бритва». ‘Ііричний герой поезії — людина з ніжною, вразливою душею і разом із тим — з сильним характером, однак він не в силі вирвати і душі чарівний образ дівчини, котру покохав до самозречення.
    Збірка поділяється на три цикли, або «жмутки», вірші в них — це «зів’ялі листочки». Образ зів’ялого листя алегоричний, автор визначає його як «завмерлеє в серці кохання». Ліричний герой драми — чуйний, добрий, щирий, духовно багатий. Він палко, ніжно, трепетно кохає, і кохання окрилює його, додає йому сил боротися і творити; він боляче переживає любов без взаємності, і це породжує в ньому песимізм. Однак не слід ототожнювати Франка з його ліричним героєм. Поет підносить на небувалу височінь кохання свого героя, співпереживає з ним, але аж ніяк не поділяє його думки про вихід — самогубство. Тому не можна закидати авторові декадентські, занепадницькі настрої, індивідуалізм.
    «Перший жмуток» передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість («Так, ти одна моя правдивая любов», «За що, красавице, я так тебе люблю»). Ліричний герой не хоче при ймати однозначної відмови коханої. Він то звинувачує в усьому об ставини («Раз зійшлися ми случайно…»), то прагне здаватися збайдужілим («Я не надіюсь нічого…»), то вмовляє кохану зглянутись на його страждання («Не минай з погордою…», «Я не кляв тебе, о зоре…»).
    «Другий жмуток» Франкової ліричної драми написаний у народно пісенній манері, і багато поезій стали улюбленими піснями та роман сами («Ой ти дівчино, з горіха зерня…», «Червона калино, чого в лузі гнешся?..», «Чого являєшся мені у сні?» та інші). Поет намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них.

    Автобіографічними моментами виділяється в збірці поезія «Тричі мені являлася любов». Своїм змістом і досконалою формою вражає ліричний шедевр «Як почуєш колись край свойого вікна…», який можна віднести до найгеніальніших творінь світової любовної лірики: Се любов моя плаче так гірко.
    Вслухайтесь у бентежну, натхненну мелодію Франкового слова, Чи можна лишатися байдужим, читаючи чи слухаючи ці рядки?

    2. Літературна композиція за віршами Івана Франка.
    1) «Не знаю, що мене до тебе тягне».
    2) «Так, ти одна моя правдивая любов…»
    3) «Червона калино, чого в лузі гнешся?»
    4) «Ой жалю мій, жалю…»
    5) «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…»
    6) «Не минай з погордою…»
    7) «Я не люблю тебе, о ні…»
    8) «І ти прощай! Твого ім’я не вимовлю ніколи я».

    3. Пояснення вчителя.
    Причиною своїх мук закоханий вважає «три недолі», що стали супутниками його життя: перша недоля — «м’яке серце», друга — «хлопський рід», третя — «горда душа». Людська гордість не дозволяє герою просити милостині в коханні, тому всі свої болі й страждання він «у серці здавлює на дні».
    Особисті переживання ліричного героя, його чиста, самозречена любов сягли незрівнянної духовної краси.
    Ліричний герой збірки, можливо, найскладніша постать у всій Франковій поезії. Це жива, багатюща, гаряча й глибока натура. Франко малює любов як діяння, як найвищий витвір душі. Його любов до жінки — велика, всеохоплююча, правдива.
    Ольга Рошкевич, перша і незабутня любов поета, Юзефа Дзвонковська — «гордая княгиня», котра відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, «гордая душа» — Целіна Журовська завдали поетовому серцю щастя і горе, радості й муки. Бо той, хто хоч раз у житті спізнав силу кохання, знає, як міцно переплетені в ньому ці почуття. Спасибі поетові за те, що умів так кохати і мав талант донести до людей свої почуття, спасибі за те, що створив неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.
    (Учениця виразно читає поезію «Чого являєшся мені у сні?..».)
    І. Франко створив у збірці «Зів’яле листя» узагальнений і досить абстрактний образ жінки. Він то підносить її до неба, то кидає в глибоке провалля. Одна — «лілея біла», «мов метелик», «невинна, як дитина», «друга — «гордая княгиня», «тиха та сумна», «мов святиня», третя — «женщина чи звір», «сфінкс», «мара», «з гострими кігтями». А ми бачимо одну — така сила майстерності поета: перед нами не три особи, а три силуети однієї й тієї самої жіночої постаті, три грані одного кристала. В одному образі, як в усмішці Джоконди, безліч відтінків гордості і гіркоти, непорочності і звабливості, стриманої одержимості і прихованої іронії.

    III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Прочитати поему «Мойсей»; написати відгук на одну з поезій збірки «Зів’яле листя». Підготувати повідомлення «Збірка «Зів’яле листя» в оцінці тодішньої критики».

    УРОК № 26. Тема. Лірична драма «Зів’яле листя» — шедевр інтимної лірики. Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.