УРОК № 23. Тема. Урок позакласного читання. Байки Віктора Лагози. Уроки української літератури, 8 клас

    УРОК № 23. Тема. Урок позакласного читання. Байки Віктора Лагози. Уроки української літератури, 8 клас

    Мета: ознайомити учнів з творчістю харківського поета Віктора Лагози; розвивати в школярів інтерес до культури та літератури рідного краго; навики виразного читання; виховувати в учнів любов до поетичного слова.

    Обладнання: збірки поезій Віктора Лагози.

    ХІД УРОКУ № 23. Тема. Урок позакласного читання. Байки Віктора Лагози. Уроки української літератури, 8 клас

    І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

    II. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Розповідь учителя про письменника Віктора Лагозу.
    Народився Віктор Маркович 24 листопада 1918 року в місті Каневі на Черкащині. У 1937 році закінчив робітфак Харківського медичного інституту. З 1937 по 1948 рік служив в армії. Під час Великої Вітчизняної війни командував артилерійською батареєю, Окремим артилерійським дивізіоном ПТО, а згодом Окремим винищувально-протитанковим дивізіоном. Нагороджений орденами та медалями. З 1955 року — на адміністративних посадах у народному господарстві. З 1963 року працює в редакції журналу «Прапор» (нині «Березіль»). Протягом багатьох років був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України.
    Писати В. Лагоза почав ще в школі, друкуватися — з кінця сорокових років, й відтоді плідно працює, досліджуючи сатиричним пером хибні життєві прояви. Він автор близько двох десятків книжок, серед яких ліричні, прозові й твори на військову тематику. (Показати учням збірки творів В. Лагози.) Та переважають у його творчому доробку байки й сатиричні вірші.

    2. Повторення відомостей з теорії літератури.

    Запитання.
    1) Що називається байкою?
    2) Назвіть основні ознаки байки.
    3) Що таке комічне?
    4) Назвіть основні види комічного.
    5) Що називається алегорією?

    3. Слово вчителя.
    Сьогодні ми познайомимося з деякими байками В. Лагози, що ввійшли до виданої в 1998 році збірки «Байки». У своїх творах письменник викриває недоліки, які заважають жити людям: пияцтво, дармоїдство, хабарництво, скупість, недалекоглядність, егоїзм, бюрократизм. Байки В. Лагози спрямовані проти тих, хто заважає будувати нашу незалежну Україну, хто нехтує людськими нормами, кому не до вподоби нормальні людські стосунки.

    4. Читання байок В. Лагози та їх аналіз за планом.

    План аналізу байки
    1) Про що розповідається в байці?
    2) Назвати персонажів байки.
    3) Що висміює автор?
    4) Знайти влучні вислови.
    5) Пояснити алегорію твору.

    Матеріал для вчителя

    БАРБОСОВА ДОЛЯ
    Барбоско із Котом побився —
    Й на ланцюгу негайно опинився:
    — Хай так… Звичайно, завинив,—
    Сидить Барбос, очима лупа.—
    Скакав, гарчав, за хвіст Кота вхопив…
    Поганих вчинків ціла купа —
    Тепер аж кидає у піт.
    Але, коли у справі розібраться,
    То й клятий Кіт,
    Не зовсім цяця:
    Усю брову мені роздер,
    Ледь-ледь, було, не вирвав ока,—
    Он-о аж запливло тепер,—
    Ще й боляче вкусив мене за бока…
    Але чомусь на ланцюгу
    Лиш я сиджу із ранку,
    А от Коту ніхто анігугу —
    Лежить і спить собі на ґанку.
    Барбосу нагадати доведеться:
    Ти — гавкаєш, а Кіт — об ноги треться…

    БЕЗХВОСТИЙ ЇЖАК
    В одній занедбаній діброві
    Безхвостий появивсь їжак
    І попсував усім чимало крові,
    Бо як же так:
    В діброві є прямі й горбаті,
    Худі й товсті,
    Спокійні і розумні, й кляті,
    Покладисті й круті,
    Але усі без винятку — хвостаті.
    І раптом — на!
    З’явилася небачена ніколи досі
    В діброві дивина.
    — Ну, хай беззубий, хай би косий,
    Нехай без голови,—
    Лисиця Вовкові моргає.—
    А то ти тільки уяви —
    Хвоста й цурпалочка немає.
    — Еге ж, еге ж,
    Немає ані стільки,
    Я тим шокований без меж,—
    Бобер хрипить до білки.
    — Це фокус чи обман!
    Нема іззаду навіть четвертушки,—
    Обурений Кабан
    Звертається до Хрюшки.
    І довелося небораці Їжаку
    Шукати місце в іншому ліску.
    Мораль проста:
    Ану попробуйте і в нашій людській хаті
    Прожити без хвоста,
    Коли навкіл усі хвостаті!

    МАЛИЙ ОРЕЛ
    — Ну, що в Орлів? У чому сила? —
    Усівсь Горобчик на хлівець.—
    Ну, хвіст!.. Ну, дзьоб!.. Ну, крила!..
    Еге, та просто він великий Горобець!
    У мене розуму, мабуть, мішок і сумка,—
    Перелетів Горобчик до ясел.—
    Бо це ж чудова думка:
    Як він Горобчик, то і я — малий Орел.
    Печаль такі думки наводить:
    Адже не тількі Горобці,
    А й деякі людці
    В малих Орлах довіку, ходять.

    БЕЗГРІХОВНИЙ ВЕДМІДЬ
    Ведмідь на пасіці попався,
    Коли до меду добирався.
    Отут Бурмилу б і кінець,
    Якби не Горобець:
    — Нема медочку?
    Жив-жив!.. Жив-жив!..
    Це я у холодочку
    Його спожив.
    Ведмідь попався знову,
    Коли виводив із хліва корову.
    Обдерли б з нього шкуру до кісток,
    Якби із гілки не цвірінькнув голосок:
    — Нема корівки?
    Цвірінь-цвірінь!..
    Пригляньтесь до шалівки —
    Моя на ній відбилась тінь.
    Дали б Ведмедю жару,
    Коли заліз він у кошару
    І був за крок до власного кінця.
    — Нема ягняти?
    Цвірінь-цвірінь!.. Жив-жив!..
    Це я його почав жувати,
    Це я у нього дзьоба вгородив.
    Вінчає кожну баєчку кінець:
    Ведмедя безгріховного туди обрали,
    Куди ніколи ми й не заглядали,
    І радником найпершим в нього — Горобець.
    А як воно складеться далі —
    Не скажеш навіть у моралі.

    ЩАСЛИВИЙ ВІЛ
    Якось-то дорікати почали Волові,
    Що замом він Осла тримав:
    — Ну, що у нім, пробач на слові.
    Крім голосу, що як сурма?
    Спинився Віл у холодочку:
    — Це так, Осел реве,
    Як сто чортів у бочку.
    Та не тому у замах в мене він живе,
    Тут інша, друзі, є причина.
    Якої кожен з нас бажа:
    Хоча й ледача капосна личина,
    Зате орать не ‘заважа.
    На цьому баєчка кінчається
    І висновок появиться за мить:
    Таке не часто зустрічається —
    У нас не кожному із замом так щастить.

    5. Заключне слово вчителя.
    Я вважаю, ви побачили, що поет уміє вдало побудувати’ комічний сюжет, знайти несподіваний виверт, створити смішну ситуацію. Перо сатирика чутливе до людських і соціальних вад у найрізноманітніших проявах і водночас сповнене гуманістичного пафосу, утверджує справжню повагу до людей праці. Авторська позиція — це утвердження кращого в людині, любові до трудівника, до рідної землі. «Байки стоять за правду»,— зазначив якось в одному з віршів Віктор Лагоза й дотримується цієї позиції й у своїй творчості, і у своєму житті.

    III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Читати твори Віктора Лагози.

    УРОК № 23. Тема. Урок позакласного читання. Байки Віктора Лагози. Уроки української літератури, 8 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 8 клас

    Комментарии закрыты.