Урок № 22. Актуальне членування речення: “дане”(«відоме») і “нове”. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 22. Актуальне членування речення: “дане”(«відоме») і “нове”. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

    Актуальний синтаксис вивчає функцію речення в конкретній ситуації спілкування. Автором цієї теорії є чеський мовознавець В.Матезіус. Основними елементами актуального членування речення вважають основу висловлювання (те, що в даній ситуації є відомим) та ядро висловлювання (те, що повідомляється про основу висловлювання). Таким чином, речення ніби поділяється на дві частини: частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається темою (“даним”, “відомим”). Ця частина є вихідним пунктом висловлювання думки. Друга частина речення, що включає принципово нову, не висловлювану до того інформацію, повідомляючи щось про першу частину, зветься ремою (“новим”). Рема, тобто “нове” містить у собі основний зміст повідомлення і є комунікативним центром висловлювання.
    Саме такою побудовою речення й забезпечується така важлива ознака тексту, як його зв’язність. Кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого боку, включає нову інформацію.
    Така побудова речень забезпечує в тексті безперервне збагачення змісту й розвиток думки. Відштовхуючись від “даного”, тобто того, що вже було сказано, мовець додає “нове”, таким чином розвиваючи, “рухаючи” думку. Таке членування речення називають комунікативним або актуальним.
    “Дане” служить для зв’язку речень у тексті. “Нове” забезпечує подальше розгортання змісту.
    При прямому порядку слів “дане” стоїть на початку речення, “нове” — наприкінці. При зворотному порядку (за умови свідомого застосування автором інверсії) “дане” і “нове” можуть поміняютися місцями.

    Переписати з дошки, на місці крапок уставляючи пропущені букви. У кожному з речень тексту позначити “дане” й “нове”.

    Складна доля славнозвісної храмової ікони Січової церкви, так званої “Запоро..ької Покрови”. Ікона вважалася найвищою святинею Війська Запоро..кого. Після лікв..дації Запоро..кої Січі 1775 р. святиня потрапила до Покровської церкви Пер..яслава. Звідти ікону пер..дали до пр..ватної збірки творів м..стецтва царської родини. Саме твори із зібрань сім”ї Романових згодом утворили основу Музею російського м..стецтва у Петербурзі. Можливо, в запасниках цього музею славетна р..ліквія пер..ховується й донині.
    За В.Ленченком.

    Словник.
    Храмова ікона — головна ікона Божого храму, освячена на честь церковного свята або святого, на честь якого зведено храм.

    МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

    Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення. У працях сучасних мовознавців зазначається, що розповідь, опис та міркування (роздум) сформувалися в мові для передачі різних типів смислового значення. Розповідь відбиває дійсність у динаміці, русі, передає те, що розвивається в просторі та в часі. Опис фіксує сприйняту мовцем дійсність у статиці, непорушності, одномоментності сприйняття. Якщо розповідь і опис передають те, що реально існує, існувало або може існувати в майбутньому, то міркування фіксує те, що відбиває людська свідомість, тобто передає сприйняття мовцем довкілля в причиново-наслідкових зв’язках.
    Учні повинні усвідомити, що у розповіді йдеться про послідовні дії або події, в описі — про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища; у міркуванні (роздумі) зазначаються причини подій, ознак або явищ.

    Наприклад:

    І. Розповідь. Євангельські тексти почали перекладати українською мовою у середині ХVІ ст. Хронологічно першим з відомих на сьогодні таких перекладів є Пересопницьке Євангеліє. Його було створено на Волині. Роботу над рукописом було розпочато в Троїцькому Дворецькому монастирі, а закінчено — в Пречистенському монастирі в Пересопниці (нині село Рівненської області).

    ІІ. Опис. Пересопницьке Євангеліє — це том великого розміру. Він оправлений у дубові дошки. Дошки обтягнуті зеленим оксамитом. Рукопис прикрашений мініатюрами, заставками, кінцівками, орнаментами. Ілюстрації виконані яскравими фарбами й золотом. Заголовки оздоблені в’яззю.

    ІІІ. Роздум. У зв’язку з тим, що церковнослов’янська мова ставала дедалі менш зрозумілою для народу, визрівала ідея про потребу перекладів біблійних книг мовою, близькою простому люду. Переклади Святого Письма — невід’ємна частина писемної культури народу, тому створення Пересопницького Євангелія вважається видатним історичним досягненням.

    Оволодіння відомостями про особливості будови речень різних типів мовлення, безперечно, полегшує створення текстів певного типологічного значення. Опора на вироблені лінгвістикою тексту текстологічні поняття (тема тексту, підтема й мікротема, головна думка тексту, тема і рема (“дане” і “нове”) тощо), по-перше, забезпечує можливість формування текстотворчих умінь на свідомому рівні, по-друге, робить можливим самоконтроль.
    Працюючи над створенням опису предмета, учні повинні знати, що “даним” у реченнях опису предмета є назва цього предмета або його частин, а “новим” — ознака.

    Наприклад:
    Д Н Н Н
    Яблуко блискуче, золотисте, ніби бджолиним медом налите.

    Крім опису власне предмета, поширеними є такі описи: портрет (опис зовнішності людини), пейзаж (опис картини природи, що складається з сукупності описів предметів).

    Наприклад:

    Портрет. З себе він міцний, зросту невисокого, але наче корч дубовий — сажень у плечах, руки жилаві, шия товста, коротка, брови важкі, волохаті, підборіддя круте. (Ю.Мушкетик.) Обличчя в баби Ликори схоже на порепану дубову кору, з-під пасма сивого волосся, що спадає на плаский лоб, зеленіють очі, як два жолуді. (Є.Гуцало.)

    Пейзаж. Степ хвилястий, сизий. Він то чорний од хмар над ним, то блакитний од височенного неба. Ліси стоять замислившись, в задумі. Гайки, мов зелені ватри, горять до самого небокраю. (За Ю.Яновським.) І знову завіяні ліси, і знову тепла співуча бронза сосон, і лисячі шапки дубів, і підморожена зелень полохливих, як дівчата, осик, і синь присадкуватих грабів, і в хрещик вишиті ялинки. (М.Стельмах.)
    У реченнях опису місця “даним” є вказівка на місце, а “новим” — назви предметів, на цьому місці розташованих. З поєднання опису місця з описами предметів, на цьому місці розташованих, складається інтер’єр (опис внутрішнього вигляду приміщення) та опис місцевості.

    Наприклад:

    Інтер’єр. Я вступив до великої квадратової кімнати, посеред якої стояв застелений білою скатертиною стіл, біля нього кілька стільців, під стіною — диван у чохлі з білого полотна, шафа, маленький столик, а на ньому — телефон. Кімната вражала білою порожнечею.(Ю.Мушкетик.)

    Опис місцевості. Перекопська рівнина починається за Дніпром, на південь від Каховки. Смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ — аж до Мелітопольщини, на півдні — Чорне море і Джарилгачська затока, і саме місто Перекоп на вузенькому суходолі, що завжди правив за ворота до Криму. (Ю.Яновський.)

    У реченнях опису приміщення “даним” є вказівка на місце (посередині, праворуч, збоку, на стіні, у кутку, на підлозі), а “новим” — назви предметів (стіл, диван, вікно). Кожен предмет у свою чергу також має бути описаний.

    Наприклад:
    Д Н Д Н
    Посеред світлиці стояв застелений скатертю стіл. Біля стола стояли широкі лавки.

    У описі місцевості “даним” так само є вказівка на місце розташування (неподалік, посеред галявини, біля лісу, ближче до обрію), а “новим” — назви преметів (дерево, чагарник, скеля, річка). Кожен з предметів здебільшого описано. Наприклад:

    Д Д
    На межі Київщини і Черкащини в широкій глибокій долині, де в’ється
    Н
    широка річка Чорна, розташоване наше село з поетичною назвою
    Д Н Н Н Н
    Солов’ївка. На схилах річки — дерева, сади, ліс прибережний, біленькі хатки.

    За Ю.Мушкетиком.

    Розвиток думки в тексті-описі відбувається за рахунок того, що кожне наступне речення додає до вже сказаного нові ознаки описуваного предмета.
    Досить часто трапляються такі різновиди опису, як опис стану людини, оцінка предмета або явища

    Наприклад:

    Опис стану людини. Ніколи йому не було так моторошно, як тепер. То раніш йому робилося не лише страшно, а й солодко. А зараз було тільки лячно. (М.Стельмах.) Буває часом боляче, як восени деревам. (М.Рильський.)

    Оцінка предмета або явища. Красива бісова Дарина! (Ю.Яновський.) На коліна скочила руда кицька Жужа — створіння капосне й зніжене. (Ю.Мушкетик.)

    У реченнях тексту-розповіді “даним” є вказівка на особу, що здійснює дії, “новим” — назва дії (або події). Повідомлення про дії, які виконуються послідовно, одна за одною (нове) — це та інформація, заради якої створюється висловлювання. Послідовність виконуваних дій (подій) підкреслюється такими словами, як спочатку, пізніше, потім, тоді, після цього, нарешті (хоч такі слова й не є обов’язковими).

    Наприклад:
    Д Н Н Д Н
    Козак підсадив малого і дав йому поводи. Тоді хлопчик свиснув.
    Д Н Д Н
    Буланко з місця пішов чвалом. Біля ручая малий не втримався і
    Н Д Н
    шкереберть полетів у високу траву. Коня після цього він напоїв, але
    Н Д Н Д
    вилізти в сідло йому не вдалося. Далі він свиснув, як козак. Кінь
    Н Д Н
    опустився на передні, а хлопчина заліз у сідло.
    За Ю.Логвином.

    У “чистому” вигляді типи мовлення трапляються дуже рідко: фрагменти різних типових значень зазвичай поєднуються, переплітаються, доповнюючи одне одного.

    Наприклад:
    Навколо стихло. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо (опис середовища). У надрах хмари, чорної й низької (елементи опису предмета), зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило згори (опис середовища).
    За Григором Тютюнником.

    Опрацювання таблиці.

    ТИП МОВЛЕННЯ “дане” “нове”
    Опис предметапредмет (або його частини)ознаки предмета (або його частин)
    Опис місцямісце розташуванняпредмети
    Опис стану людиниособаознаки стану
    Опис стану середовищаелементи середовищаознаки стану
    Оцінка предмета або явищапредмет, явищеоцінка
    Розповідьособавиконувані нею дії (події, що відбуваються)

    Прочитати (прослухати). Які типи мовлення поєднано в тексті? Свою думку обrрунтувати. Що є “даним” і “новим” у реченнях розповіді і в реченнях опису предмета? Свою відповідь проілюструвати прикладами з тексту. Прочитати два-три речення, що відповідають визначенню “розповідь з елементами опису предмета”.

    І. Із-під куща вискочив наляканий заєць, — він довго лежав там, притиснувшись до землі, поклавши сірі вуха назад, не наважуючись ворухнутися. Вискочивши, заєць чимдуж подався вздовж ліщини під гору. Ніхто не стріляв. Іншим разом услід зайцеві здійнялася б ціла баталія, а це тільки дивилися, як він мчав, обминаючи танки, проскакуючи повз гармати, аж доки душа його вкрай зайшлася од страху. Він сів неподалік Василя Йвановича на горбі й став поводити на всі боки довгими вухами, наче наставляючи стереотрубу. “Ах, ти ж, куций чорт!” — сказав майор Коваленко, й заєць легенько поплигав геть, махнувши сірою лапкою на війну.
    За Ю.Яновським.

    ІІ. Ранок паркий, теплий, наче молоком п’янким облитий. У цьому білому розведеному ранковому молоці видніє мляве, бліде сонце, схоже на великий ворок сиру. На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтить, як розсипана сіль.
    Левади — як зелене полотно, а по цьому зеленому полотну гаптовано де кущ верболозу, де кущ калини.
    Я дивлюсь на плесо річки, і мої очі прикипають до двох качурів-селезнів. Голови їхні аж блищать сяйливим зеленим блиском, і шиї спереду виблискують. А які дзеркальця в них га крилах — фіолетові, облямовані чорною й білою смужечками! І пласкі зелені дзьоби. Між ними — качечка, сіра-сіресенька, непоказна, менша від качурів.
    Качури-селезні дженджуряться біля качечки, ось вони водночас пірнають, нема їх, нема, качечка саменька на воді, та вже качури вигулькують з води, якісь наче веселі й щасливі, легко і натхненно плавають навколо качечки. Потім вони відпихають одне одного від качки, войовничо стріпують крильми, завзято чубляться, аж пір’я летить на воду.
    Очі мої відриваються й летять на простір зголубілої річки, над якою вже розтануло бліде молоко туману. Тепер вода сизіє пасемцями пари.
    За Є.Гуцалом.

    Навчальний диктант. З’ясувати типи мовлення, що їх поєаднано в уривку. Що є “даним” і “новим” у реченнях тексту-розповіді? опису місцевості? Вказати речення, що є описом стану людини.

    Марійчина хата стояла в мальовничому, дикому, аж застрашливому місці на горі, на відлозі широкого яру. Чопик гори був голий. Трохи нижче — кущі акації, ще нижче — карячкуваті, рудуваті сосонки, а ще нижче — кілька дубів і сад терасами, старий-престарий: яблуні з химерними, схожими на глеки яблуками, порозчахувані вітрами сливи, терен і глід.На невеличкому плацу — стара хата, хлів на дві половини. Дорога знизу до хати в’ється згір’ям поміж чагарів.
    Марійка нарізала в саду півоній, поставила їх у кухлику на стіл, взяла папір та акварельки. Вона була схвильована. Якийсь час милувалася свіжими, в росі, суцвіттями, далі рвучко підвелася і поцілувала найпишнішу півонію.
    За Ю.Мушкетиком.

    Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо текст без їх вилучення). З’ясувати тему й головну думку тексту, визначити його типологічне значення (основний та допоміжні типи мовлення) та стильову належність. Свою думку обгрунтувати.

    Для своєї родини Свирид, якого повсюди звали Свиридоном, був нещастям. Хлопець був уроджений біолог, і про його взаємини з різними тваринами ходили анекдоти.
    Свиридон був біляво-рудий, з неймовірною кількістю ластовиння на руках, ногах, обличчі, на вухах і навіть на повіках. Часто до ластовиння додавалися ще зелені плями од ліків, якими добросерда вчителька замазувала його вавки, що виникали внаслідок зіткнення з навколишньою природою.
    Свиридона мучила допитливість, цікавість до нових місць, тварин, явищ природи. Якось він півдня просидів у криниці, киснучи у воді, вчепившись задубілими пальцями в цямрини й не подаючи голосу. Коли його витягли, з-за пазухи в нього почали випурхувати на волю горобці.
    Іншим разом Свиридон приніс торбу вужів і випустив на печі, щоб погратися. Баба довго ганяла хлопця по городах, ніяк не поцілячи віником.
    За Ю.Яновським.

    Творча робота. Скласти текст розповідного характеру з елементами опису предметів (картини природи) та опису стану природи на тему “Зимовий день”.

    Опрацювання таблиці.

    419

    Диктант iз коментуванням. З’ясувати типологічне значення тексту, свою думку обrрунтувати. У кількох реченнях вказати “дане” і “нове”. Визначити тему тексту та його головну думку. Дібрати два варіанти заголовків: співвідносний із темою та співвідносний із головною думкою.

    Марія Башкирцева пише автопортрет. На полотні — золотокоса дівчина з тривожними й полохливими очима. У погляді відчувається енергія, дивовижна для такої тендітної постаті. З обличчя не зійшло щось дитяче, але обрис губ свідчить: за м’якою зовнішністю цієї вродливиці приховуються тверда воля та владний характер.
    Отже, м’якість і твердість, примхливість і дисципліна — Марія сама помітила ці суперечності в собі, зафіксувавши їх в автопортреті.
    Нині це полотно, виконане олією, зберігається в одній з приватних колекцій в Ніцці.
    За М.Слабошпицьким.

    Переписати текст, вставляючи пропущені букви і розставляючи пропущені розділові знаки (текст подано без їх вилучення). За поданою схемою зробити аналіз тексту (усно).

    Послідовність лінгвістичного аналізу тексту

    1. Визначити тему і головну думку тексту.
    2. Визначити підтеми тексту (у процесі складання плану тексту).
    3. Визначити стиль тексту і поєднані в ньому типи мовлення (основний і допоміжні), виділити фрагменти з типовим значенням (розповідь, опис, роздум), з’ясувати структуру речень таких фрагментів — “дане” і “нове”.

    Вікна школи відчинені навстіж. Учні с..дять за мольбертами, ч..каючи на викладача ж..вопису. Нарешті чуються кроки і на порозі виростає кр..мезна постать. Обличчя викладача світиться щасливою усмішкою, очі радісно пр..мружені. “Зб..райтеся!” — всміхається він учням.
    Святковий настрій учит..ля м..ттєво пер..даєт..ся хлопцям — вони збуджено гомонять, зб..раючи пензлі, фарби, полотна.
    Бруньки вже скинули світло-коричневі обгортки. На крутосхилах яскравіє ніжно-з..лена трава, а кущі куч..рявляться листям. Небо й з..мля зл..лися в одне багатокольорове полотнище.
    Та найбільше вражає Дніпро: він спокійно й в..личаво лине між просвітлених сонцем берегів, і в тому плині відчувається його бе..мірна сила. Зр..вається ле..кий вітрець, і дз..ркальна гладінь сіріє. Чудовий Дніпро у тиху погоду! Певно, таким бачив його Гоголь.
    За Б.Чіпом та О.Оганесяном.

    Урок № 22. Актуальне членування речення: “дане”(«відоме») і “нове”. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.