• Реклама

Урок № 2. Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 2. Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Прочитати. Визначити, якими частинами мови є виділені слова. На які питання вони відповідають? Що означають? Яка їхня синтаксична роль?

Осінь жар-птицею сіла в діброві, розправила крила, щоб сонце їх гріло. (Г.Коваль.) Пише осінь перші акварелі пензлями терпкого полину. (А.Коляновський.) Їй знову позуватиме земля — натурниця терпляча і прекрасна. (О.Башкирова.) Захмеліла натурниця пізніх медів напилась, вереснево, жовтнево і листопадово збулась. (Н.Диб’як.)

Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені літери. В кожному з речень назвати самостійні частини мови. Пояснити, у чому полягає відмінність між частинами мови самостійними та службовими. Назвати службові частини мови.

Немов ласкаві вер..сневі феї сп..нили час. (Є.Плужник.) Пр..красний вер..сень, а тільки занадто швидко надійшов. (В.Моруга.) Вер..сневі тумани, і душа — мов тр..мбіта. Зад..вилася осінь у дзеркало літа. (Н.Поклад.) Прийде осінь л..стопадно, мокровійно. (Н.Диб’як.) Ой ти, осене, дуже прошу я, наб..ри собі яблук, груш, заб..ри собі квіти зрошені, тільк.. серця мого не руш. (Н.Пукас.) А осінь — це ж не смерть, це тільк.. відпочинок. (Д.Фальківський.)

Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити члени речення та визначити частини мови. Особливими формами якої частини мови є виділені слова? Який розділ науки про мову вивчає частини мови? Який розділ вивчає все про словосполучення й речення, в тому числі члени речення?

Це ж-коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь?! Відказала осінь: “Навпростець, яром-долом, попід жито, з-за туману, через літо!” (Б.Олійник.) Холодна просинь блимає на мить, а лист, зірвавшись, стежку золотить. (В.Губенко.) Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний клич не одбринів. (Н.Поклад.) Скільки жовто-золотих опалів, що, опалі, вздовж шляхів лежать, що з кущів на діл поопадали! (Є.Гуцало.) Жовтіє туга двох листків промерзлих, прибитих вітром із чужого саду, яким немає вороття назад. (Б.Олійник.)

Пояснювальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

І. Небо осіннє, мов квітка, марніє. Сохне стерня, затихають лани. (П.Филипович.) Вже осінні дощі над полями танцюють з вітрами. (Д.Луценко.) А дерева осінні услід нас щороку капелюхи багряні знімають уклінно. (Н.Диб’як.) О ні, о ні, не випадково дарує осінь на прощання мені багрець листків кленових. (Г.Коваль.) Останні вже дукатики береза на пальцях лічить, літу віддає. (Л.Костенко.) І згорне осінь жовті килими, і , як торік, у цій земній пустелі не витримають критики зими її прозорі й ніжні акварелі. (О.Башкирова.)

ІІ. Здолавши смертю смерть, смиренне жито квітує-пахне на порозі літа. (Т.Майданович.) І, ніжно посміхаючись до мене, волошка синя з жита вигляда. (Г.Коваль.) Вересневим пойняті димком, мружились переліски погожі. (В.Коломієць.) Усі гілочки, ніби в сонячний день, осяйні, не сліплять, а ваблять, прикриті листочками вій. (В.Бубир.) Навколо бронзовіє неозорий, налитий сонцем, хлібний океан. (Д.Луценко.) І теплом людських сердець зігріте, поколовши руки на стерні, укладає в копи щедре літо перевиті сонцем наші дні. (Г.Коваль.)

Прочитати. Назвати числівники, визначити відмінок кожного. Один з числівників розібрати як частину мови (усно).

Коли у наших краях починається осінь? Вона розпочинається не першого вересня, а двадцять сьомого серпня і триває протягом шістдесяти шести днів. Двадцять п’ять днів стоїть золота осінь, двадцять один день — пізня, а впродовж останніх двадцяти — передзим’я.
За М.Міщенком, Н.Міщенко.

Диктант із коментуванням. У одному з речень назвати самостійні та службові частини мови.

І. Вересневі тумани, журавлині прощання. Золотого листочка ледь чутне зітхання. (Н.Поклад.) Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь… (М.Стельмах.) Поміж дерев, що, наче з ситцю, тремтять кожнісіньким листком, ця осінь, схожа на лисицю, виляє золотим хвостом. (О.Астаф’єв.) Ліси кричали сотнями дерев, роняючи багрець із уст гарячих. (Г.Коваль.) І знову ти, вересню, виправ сорочку у березі, багряну сорочку вербових гаїв, і вийшов на луг проводжать журавлів. (Г.Коваль.)

ІІ. І з-під крил журавлиних мені під вікно листопад стелиться. (Б.Олійник.) Між корогов багряних і врочистих на сповідь до листопада пливу, молюсь за землю і за небо чисте, за осінь чудотворну лісову. (І.Ольховський.) Можна жити і літати. Все життя — один політ. Можна жити у лататті, не вилазячи з боліт. (В.Слапчук.) Рибалка перебив стебло лілеї. Всю нічку плакав очерет, сумуючи за нею. (Г.Коваль.)

Навчальний диктант. У першому реченні підкреслити члени речення та назвати частини мови.

Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила вітряків.
Ураз усе покращало: блакитнаві ясени, скрипливі ворота, маківки, що бринять на городі, навіть ледачі гарбузи, що повдягали різнобарвні сорочки та й, лежачи, вихваляються ними.
Я вкладаю в торбинку книжки, зошити, лінійку.
— Квіти ж візьми вчительці, — підходить мати до столу, на якому лежать і стікають росою чорнобривці, гвоздики, айстри й майори.
Біля школи гамірно й весело. Пропечені за літо школярі гомонять, гудуть, мов глечики на вітрах, міряються силою. А за школярським гармидером пильно слідкує сивий гострозорий сторож, який уміє розминати і телячу шкуру, і школярські вуха. (За М.Стельмахом; 130 сл.)

Урок № 2. Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.