Урок № 2. Тема: Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Урок № 2. Тема: Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: повторити й узагальнити вивчене про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою; удосконалювати вміння визначати відповідні пунктограми та обґрунтовувати вживання розділових знаків відповідними правилами; виховувати повагу до художнього слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

    Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

    Обладнання: таблиці “Розділові знаки при однорідних членах речення”, “Звертання та вставні слова”, “Розділові знаки при звертанні”, “Роль вставних слів у реченні”, “Інтонація та розділові знаки у реченнях із прямою мовою”, підручник.

    Хід уроку № 2. Тема: Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    ІІ. Повторення ключових питань теми.

    Робота біля дошки. Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити.

    І. Старання, труд до праці ведуть. Терпіння та сумління ведуть до вміння. Борися з труднощами працею й розумом. Соромся не працювати, а байдикувати. Джерела життя такі: турбота, охота, робота.
    Народна творчість.

    ІІ. Стали трави й стежки золотистими. (Я.Купала.) Світить, та не гріє сонце золоте. (Я.Щоголів.) Червонясте, золотисте опадає з кленів листя. (І.Блажкевич.) В парках і садочках на доріжки й трави падають листочки буро-золотаві. (К.Перелісна.)

    Переписати, вставляючи пропущені літери. Пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, вказати звертання та вставні слова. Чи є звертання і вставні слова ченами речення?

    Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх. (В.Сосюра.) Шануй, юначе, батьківс..кі шляхи. (Д.Луценко.) Добра віра, праця щ..ра нам наблизять слушний час! (М.Вороний.) Уже кущі калини зодягли, мабу..ь, в дівчат позичені корали. (Є.Гуцало.)

    Бесіда.

    • Які розділи науки про мову вам відомі?
    • Який з розділів вивчає словосполучення й речення?
    • Який розділ вивчає правила вживання розділових знаків?
    • Які члени речення називаються однорідними?
    • Які члени речення можуть бути однорідними?
    • Як поєднуються між собою однорідні члени речення?
    • Які розділові знаки ставляться мієж однорідними членами речення?
    • Що таке звертання? Які розділові знаки ставляться при звертанні?
    • Яка роль вставних слів? На що вони можуть вказувати?
    • Які розділові знаки ставляться при вставних словах?
    • Чому звертання та вставні слова не є членами речення?

    ІІІ. Виконання вправ на повторення.

    Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Пояснити вживання розділових знаків.

    І. Ми цілому світу бажаєм братання, поради, освіти й свободи! (М.Старицький.) Люби, українець, свободу, люби! Покажемо світу, що ми не раби. (В.Сосюра.) Новий і давній зміст, бува, вміщає наша голова. (М.Рильський.) Хай добро йде в нашу хату, щастя, сила і здоров’я! (П.Тичина.) Огида до неправд, насильства, кривди й зла огнем у грудях заіскриться. (В.Самійленко.)

    ІІ. Духмянить осінь пшеницями, житом. (П.Воронько.) Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В.Сосюра.) Якщо ви з осені купці, то навесні, вибачте, старці. (Нар.творч.) Принеси мені, вітре, сизий холод ожини. (Б.Олійник.)

    Прочитати. В кожному з речень визначити однорідні члени та узагальнювальне слово. Пояснити вживання розділових знаків.

    І. По полях, садах і городах іде золота осінь. Її урочиста хода відчувається всюди: на селі й у місті. Яблука, груші, сливи, виноград, кавуни, помідори — все це з’явилося в достатку. І ми з подякою згадуємо тих, хто взяв у землі ці блага природи: садоводів, городників, бригадирів, ланкових. (За В.Минком.)

    ІІ. Все навкіл оранжево-лілове: обрій, поле, річка, сіножать. (І.Гнатюк.) Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки, цвіт ведмежого вушка, зозулині черевички й сині лісові дзвоники. (Є.Гуцало.) І ось нарешті вся сім’я зібралась: три доньки, син, зяті, невістки, внук. (І. Доценко.)

    ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Опрацювання таблиці.

    Розділові знаки при однорідних членах речення

    Кома між однорідними членами речення ставиться:Кома між однорідними членами речення не ставиться:
    Якщо однорідні члени не зв’язані сполучниками.
    Наприклад:
    А світ такий красний, хороший, розкішний! (Леся Українка.)
    Гула, гуркотіла, двигтіла епоха. (І.Драч.)Якщо однорідні члени зв’язані повторюваними сполучниками.
    Наприклад:
    Раділи і садок, і поле, і долина. (Л.Глібов.)
    І грає, і піниться синєє море. (Є.Гребінка.)
    Ми ціну знаємо і хліба, й солі. (М.Стельмах.)Якщо однорідні члени зв’язані протиставними сполучниками.
    Наприклад:
    Народ страждав, але стояв і людських добивався прав. (М.Рильський.)
    Нам же потрібно не вліво, а вправо. (П.Тичина.)
    Якщо однорідні члени зв’язані неповторюваними сполучниками.
    Наприклад:
    Початок і кінець мають подати одне одному руки. (Нар.творч.)
    Без труда росте пирій та лобода. (Нар.творч.)
    Я учився у школі і в полі. (М.Стельмах.)

    V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

    Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

    І. Красивий, щедрий рідний край. (І.Січовик.) Од пепінок, шафранів і ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Згадався свіжий, але ніжний ранок, спокійні верби край села. (М.Рильський.) Розкажи мені про землю, про сади, про хліб, про волю. (В.Коротич.)

    ІІ. Неси до людей всі думки, почуття і слова. І серце твоє не згорить, не замовкне, не згасне. (М.Рильський.) Душа і трудиться, і мріє. (М.Сингаївський.) Життя таїть трагедію й красу. (Д.Луценко.) Чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує. А це в житті народу — головне. (І.Гнатюк.)

    Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в них усі члени речення. Пояснити вживання розділових знаків. Накреслити схему вказаного вчителем речення.

    І. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна. (М.Нагнибіда.) Лісове джерельце має добре серце, всім дає водиці: звірятку і птиці, дереву, травині, квітці і людині. (М.Чепурна.)

    ІІ. Уся зелена степова скатерть була ніби заткана квітками: смілкою, синіми дзвониками, жовтими тюльпанами. (І.Нечуй-Левицький.) Усе червоне: листя й небеса, сухе бадилля і рясна роса (А.Малишко.) У поле вийшла вся сім’я: юнак і сивий дід, і батько, й мати, і хлоп’я. (В.Швець.)

    Робота з підручником. Виконання вправи 13 (1, 2 речення).

    VІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Опрацювання таблиць.

    ЗВЕРТАННЯ ВСТАВНІ СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ)
    називає того, до кого звертаються з мовленнямвиражають ставлення того, хто говорить (мовця), до повідомлення
    Що з тобою, любий хлопче? (І.Драч.)
    Доле, дай мені пам’ять! (В.Коротич.)
    Мабуть, десь лютують океани. (М.Нагнибіда.)
    Щоправда, там, де берег звівсь, шматочок хмари зачепивсь. (П.Тичина.)

     

    Розділові знаки при звертанні Приклади
    Зв.,______________________________,Народе мій, в тобі знаходжу силу і надію. (В.Коротич.)
    __________,Зв.,_________Я твій, Вкраїно, вірний син. (Д.Луценко.)
    ____________________,Зв.З тобою зростаю, про тебе співаю, мій сонячний краю. (В.Швець.)
    ____________________,Зв!Прекрасні квіти пести, охороняй, юначе! (І.Драч.)

    VІІ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

    Пояснювальний диктант. У кожному з речень вказати звертання, пояснити вживання розділових знаків. Чи є звертання членом речення? У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення.

    І. Цвітіть, сади! Лани, ростіть! Рости, барвінку мій хрещатий! (М.Рильський.) Мій хрещатий барвінку! Найнебесніші в тебе очі! (І.Драч.) В віках прославтеся, шуміть, ліси мої, ліси! (В.Швець.) Дай мені, світанок, пісню і пташиний спів чудовий! (М.Нагнибіда.) Небо, небонько, мерщій посилай до нас дощі! Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О.Орач.) На крилечках, вітрику, полети, колосочки золотом обмети. (Олександр Олесь.)

    ІІ. Я не напився тієї солодкої, Дніпре, мій Дніпре, твоєї води! (А.Малишко.) Я твій навіки, рідна Україно, від пісні до останньої кровинки. Ти в моїх мріях, ти в моїй пісні, батьківська земле моя! (Д.Луценко.)

    Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

    Мели, Іване, доки вітру стане. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти! Спіши, Денисе, бо погода тисне. Вставай, Архипе, вже всі півні захрипли. Сиди, Уляно, ще до хати рано. Гуляй, вітре, по полю, а я буду з тобою. Хвали мене, ротику, бо я тебе роздеру. Їж сама, мила, як таке наварила.
    Народна творчість.

    VІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Опрацювання таблиці “Роль вставних слів у реченні”.

    Вставнi слова можуть виражати або вказувати на:

    Невпевненiсть Може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно
    Упевненiсть Звичайно, певно, безперечно, без сумнiву, правда, дiйсно, безумовно, справдi, певна річ
    Джерело повiдомленняПо-моєму, здається, кажуть, на думку…, за теорiєю…, за свiдченням, як вiдомо, як зазначено, за повідомленням …
    Оцiнку висловленогоНа щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна рiч
    Оцiнку повiдомлюваного як звичайногоБуло, бувало, як завжди, як водиться
    Порядок викладу думокпо-перше, по-друге, нарештi, отже, таким чином, значить, насамперед, виявляється, виходить, проте, однак
    ВвiчливiстьБудь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте
    Привернення увагиУявiть собi, зрозумiйте, звернiть увагу, вiрите, знаєте, між нами кажучи

    ІХ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

    Вибірковий диктант. Виписати вставні слова. Пояснити роль кожного в реченні. Чи є вставні слова членами речення?

    Здається, це було зі мною вчора. (В.Сосюра.) А зміст, щоправда, таємниць людина знає до дрібниць. (М.Рильський.) Кажуть, легше повалити, ніж звести будівлі стіни. (П.Воронько.) Буває, словом таким обізвешся, що клопоту потім не оберешся. (П.Усенко.) Щось, напевно, змінилося дуже, коли ти став до дружби байдужим. (В.Коротич.) І, справді, довкола нікого немає, лиш плюскіт живої води. (П.Воронько.) На жаль, ніяк ще не світалось. (П.Тичина.) Може, справді, іноді й природі треба всеочисної грози? (І.Гнатюк.) Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, признаюся, везло. (Д.Луценко.) Отак живу. Здається, без сум’ять. А варто б озирнутись, далебі. Здається, все гаразд. Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину? (Б.Олійник.)

    Словник.
    Далебі — уживається в значенні вставних слів: правду кажучи, справді, дійсно, бігме.

    Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Пояснити, в яких випадках виділене слово виступає вставним, у яких — членом речення. Визначити, яким саме.

    Може, десь здалека землетруси нам наслали вітру і дощів? (М.Нагнибіда.) За мить упасти може світ, який творився сотні літ. (Д.Павличко.) Чого б, здавалося, журитись, коли правда на твоєму боці? (М.Стельмах.) Чорнобиль, бузина — все те здавалося цілим лісом. (І.Нечуй-Левицький.) Обдумане діло вдасться напевно. (Нар.творч.). Я не кращий за інших, напевно. (В.Забаштанський.)

    Диктант з коментуванням. Вказати вставні слова. Чи є вставні слова членами речення? Вказати речення з однорідними членами.

    І. Виглядаю лебедину зграю, може, десь у небі прошумить. (І.Гнатюк.) А на пюпітрі степових просторів відкрила ноти сонячна рілля, але, на жаль, немає скрипаля. (О.Башкирова.) Щось, мабуть, у житті не те роблю. Напевне, заважає зайва впертість. (М.Руденко.) Кажуть, пізнаються у житті люди по дрібницях і по вчинках. (Д.Луценко.) Я не зустрів тебе учора й сьогодні, мабуть, не зустріну. Сюди прибуду вже не скоро чи, може, й зовсім не прибуду. (П.Воронько.) Пробачте, вернуся не скоро. (Б.Дегтярьов.)

    ІІ. Із озера того, на диво, дзвінкий струмок тече грайливо, він називається Дніпром. (В.Швець.) І, здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч. (Д.Луценко.) Звичайно, тут старий Дніпро і синя ніч були у змові. (М.Рильський.) На гори, долини, Дніпра береги розкинула ніч покривало. Чудова ніч! Але краса цієї ночі, либонь, нікого не живить. (М.Вороний.) Дніпро не всохне, поки є струмки, а буде він, то бути й нам, нівроку! (М.Саміленко.) І я не скаржусь, що на білий світ я народивсь, як кажуть, без сорочки. (Д.Павличко.) Справді, сонця тут немає, то й не припіка. (В.Самійленко.)

    Х. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Опрацювання таблиці.

    Інтонація та розділові знаки в реченнях з прямою мовою

    Інтонація Пунктуація
    Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення.Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією.А: «П!(?)”. «П», — а. «П?» — а. «П!» — а.«П, — а. — П».«П, — а, — п».

    ХІ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

    Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення правильно їх інтонуючи. Пояснити вживання розділових знаків.

    І. Ворон шепче воронятку: “Мій біленький!” Слон говорить слоненятку: “Мій маленький!” Заєць каже зайченяті: “Мій хвостатий!” Гуска каже гусеняті: “Мій крилатий!” Лев говорить левеняті: “Мій ласкавий!” Лис говорить лисеняті: “Мій лукавий!” (М.Сингаївський.) Повісив сірий павучок між двох гіллячок гамачок і мушок зазиває: “Сідайте, погойдаю!” (Л.Біленька.) Ворон ворону хрипко каркає, аж спосоння здригне сова: “Дятел в одуда був друкаркою, день при дні карбував слова”. (В.Юхимович.) Курчаток Квочка висиділа в ситі. Тепер воно оповіщає всіх: “Курей би зовсім не було на світі, коли б я не родило їх!” (В.Симоненко.) “Пить підем!” — перепелиця підпадьомкує в пшениці. (Є.Гуцало.)

    ІІ. Віти листям шелестять: “Сонце раді ми вітать!” (М.Демидов.) Дасть досхочу нам меду дідок, скаже: “Жалійте, діти, бджілок! Носять вони нам гарний медок”. (В.Бурбела.) Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні. (В.Струтинський.) Впіймав дядько на яблуні хлопчика малого. “Що ти, шибенику, робиш?” — запитався строго. “А хіба зробив я шкоду? — голос хлопчик стишив. — Ваше яблуко упало, я на місце вішав”. (Л.Куліш-Зіньків.)

    Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накреслити схему вказаного вчителем речення.

    І. Осінь каже: “Я все розфарбую”. Весна говорить: “А я ще поміркую”. Казав їжак: “Хай буде так!” “Якось та буде”, — сказала миша у котячих зубах.
    Попалася лисиця в пастку та й каже: “Хоч іще рано, а доведеться заночувати”. Дід он диба, піймав жабу, а каже: “Хіба не риба?” “Відпочинь, сошко, — сказав дід Тимошка, — тепер не той час, є трактор у нас”.
    Народна творчість.

    ІІ. Забрела у гай пила, загарчала, загула. Дика грушка від розпуки заламала віти-руки: “Ти не руш мене, не руш, на мені півтонни груш! А іще в моїм дуплі в білки вивелись малі!” Засоромилась пила: “Не в мені причина зла. Я в руках у лісоруба, от хто в гаї перша згуба!” (О.Пархоменко.) Одна насінина з кленової крони довірливо сіла мені на долоню і каже: “Я довго блукала над містом, але на асфальт не наважилась сісти. Благаю, мій друже, якщо це не важко, візьми й посади мене в землю, будь ласка!” (А.Качан.) Прислів’я каже: “Більш роби, та менше говори”. (Л.Боровиковський.)

    ХІІ. Підбиття підсумків уроку.

    ХІІІ. Домашнє завдання.

    Урок № 2. Тема: Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.