Урок № 19. Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Урок № 19. Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: продовжити систематизацію знань про вживання апострофа та м’якого знака, удосконалення правописних умінь та навичок; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, пам’ять, уміння робити висновки, узагальнювати.

    Тип уроку: урок закріплення вивченого.

    Обладнання: підручник.

    ХІД УРОКУ № 19. Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    ІІ. Відтворення теоретичних відомостей (уживання м’якого знака).

    Бесіда.
    1) Якими буквами передається на письмі м’якість приголосних звуків?
    2) Після яких букв уживається м’який знак? Наведіть приклади.
    3) Чому м’який знак не може стояти на початку слова?
    4) Після яких букв м’який знак не вживається? Наведіть приклади.
    5) Відповідно до якого правила м’який знак не пишеться у словах кінчик, менший, банщик?
    6) Як переконатися в тому, що в словах Маринчин, Маринці м’який знак писати не потрібно?
    7) Які звуки позначаються буквосполученням йо?
    8) За яких умов уживається буквосполучення ьо? Наведіть приклади.

    ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого правила про виживання м’якого знака.

    Пояснювальний диктант.
    Позначити в словах орфограму «М’який знак». Пояснити відсутність м’якого знака у виділених словах.

    Вирізьбляє блискавиця шви на синім полотні. (М. Стельмах.) Козацька річенька тече, не стьмарена буденним світом. (Л. Степовичка.) Запечалилась круча, у задумі всю ніч, хоч припав місяченько до оголених пліч… (Л.Вишеславський.) Цікавий місяць на колінцях низько припав до шибки, де кричить дитя. (Л. Степовичка.)

    Розподільний диктант.
    Слова з м’яким знаком та без нього записати в дві колонки.

    Мідь, роль, менший, кінчик, Мінськ, сім, кров, буквар, Харків, тінь, кобзарський, неньчин, батько, Степанчук, тонший, друкар, Оксанчин, дівчиноньці, сільський, сьогоднішній, сопілці, кальці, бурульці, сестричці, бульйон, Болонья, Севілья, каньйон, дьоготь, Дьяконов, Дягилев, Дюма, сьомий, мадяр.

    Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини, пояснити вживання і невживання м’якого знака.
    За потреби звернутися до таблиці.

    Учителька, рибалка, сопілка, бурулька, жінка, Наталка, лялька, брунька, галька, Галинка, нянька, Оксанка, ненька, спілка, кобилка, Маринка.

    Переписати слова, вставляючи замість крапок, де це потрібно, м’який знак.

    Ольгопіл.., Сіверс..кодонец..к, Благовєщен..с..к, Н..ю-Йорк, хар..ківс..кий, севастопол..с..кий, сіл..с..коогосподар..с..кий, перемишл..с..кий, сформул..ований, Нижн..околимс..к, Верхн..одніпровс..к, Солов..йов, Салас..єв, Усол..є, П..отровський.

    IV. Відтворення теоретичних відомостей (уживання апострофа).

    Бесіда.
    1) Для чого вживається апостроф?
    2) Чому апостроф не вживається на початку слова або в кінці слова?
    3) Перед якими буквами ставиться апостроф?
    4) Після яких букв ставиться апостроф? Наведіть приклади.
    5) Відповідно до якого правила апостроф не вживається після букв, що позначають губні приголосні, перед я, ю, є, ї? Наведіть приклади.
    6) За якими правилом уживається апостроф у словах з’юрмитися, під’язичний?
    7) Чому не ставиться апостроф після букви р у словах повітря, рясний?
    8) У яких словах апостроф ставиться після букви к?
    9) За якими правилами вживається апостроф у словах іншомовного походження?

    V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

    Словниковий диктант.
    Позначити в словах орфограму «Апостроф».

    Святий Дух, Свят-вечір, з’єднаний, заозер’я, ряст, Рюмін, порятунок, за Святошином, Юр’єв, Рум’янцев, під’яр’я, Сирдар’я, Рязань, дит’ясла, пів-Японії, пів’яру, верб’я, вольтер’янець, Женев’єва, ревю, бюрократ, Ф’єзоле, фюзеляж, пюре, Фейєрбах, В’єтнам, Фур’є, Звєрєв, ряса, зап’ястний, зв’ялити, В’ячеслав, Святослав, Лук’янченко.

    Робота біля дошки.
    Записати пари слів. Пояснити вживання і невживання апострофа.

    Зів’янути — священний. Зв’язок — Звягель. Сузір’я — зоря. Повітря — повір’я.

    Попереджувальний диктант.

    І від народження людина — не раб, не гвинтик, не тварина, а щось величне і святе. (А. Луценко.) Ох, лицарю, не зв’язуйся з отарою — вона тебе затопче в пилюгу! (Л.Костенко.) Придніпров’я моє, Придніпров’я! Чорнозем проростає здоров’ям. (М.Стельмах.) Червоні вулики з подвір’я пливуть гречками у блакить, співає липа на узгір’ї і щирим золотом кипить. (М. Стельмах.) Запахне м’ятою, дощем і матіолою духмяно. (П. Макєєв.) Мерзлий листочок на гілці горіха б’ється, мов проситься в хату. (В. Юхимович.) Цю тайну знає різдвяний сніг, а він уміє зберігати тайни. (І. Жиленко.) Не знала я, що можна доброту знічев’я так лукаво затоптати… (Л. Забашта.) Тихим надвечір’ям у кав’ярні допиваєш каву на останні… (Л. Талалай.) Що таке кларнет? Дупласте дерево, виїдене черв’яком ледачим. Чуєш? О, як воно плаче, коли ти його цілуєш! (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) Оголошено конкурс — сотий тур кон’юнктур. (Л. Костенко.) А в небі хмари лебедями із ополонок п’ють. (М. Стельмах.)

    Переписати слова, на місці крапок уставляючи, де потрібно, пропущені букви, м’який знак або апостроф.

    Поділ..я, Поліс..я, Підмосков..я, покрит..я, насін..я, корін..я, прибут..я. Примор..я, Покут..я, Приазов..я, Приурал..я, роздоріж..я, збіж..я, лист..я, щаст..я, роззброєн..я, повіст..ю, річ..ю, піч..ю, стиснен..я, радіст..ю, швидкіст..ю, любов..ю, сіл..ю, мід..ю, подоро..чан..я, бря..чан..я, довкіл..я, риштован..я.

    Розкрити значення кожного з фразеологізмів.
    Пояснити вживання апострофа. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень (усно).

    Лобом муру не проб’єш. З’явитися на шапкобрання. З вогню та в полум’я. Серце в’яне. Людям язика не зав’яжеш. П’яте через десяте.

    Навчальний диктант.

    РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ

    Це свято відзначають у перший четвер після Трійці. У давнину це було вельми поетичне дійство, пов’язане з дохристиянськими віруваннями. Про русалок і мавок складено безліч легенд і повір’їв. За народною уявою, русалки — прегарні дівчата з розпущеним волоссям. Ображені своєю долею, вони неодмінно прагнуть залоскотати до смерті будь-кого. Щоб уберегтися од них, необхідно тримати при собі пучечок полину, якого русалки бояться. До речі, на Трійцю полином убезпечували оселю.
    Зустрівши людину в полі, русалки обов’язково запитують: «Полин чи м’ята?» Якщо відповісти: «Полин», вони відкажуть: «Іди в долинь». Коли ж сказати: «М’ята», русалки накинуться, приказуючи: «Отут тобі й хата!»
    Цього дня русалки буцімто люблять гойдатися на деревах, тому в деяких місцевостях зв’язували дві берези, щоб вони, забавляючись, не зачіпали людей.
    (117 слів) (За В. Скуратівським)

    VI. Підведення підсумків уроку.

    VII. Домашнє завдання.

    Урок № 19. Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.