• Реклама

Урок № 18. Тире між частинами безсполучникового складного речення. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 18. Тире між частинами безсполучникового складного речення. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Виразно прочитати. Визначити смислові відношення між складовими частинами безсполучникових складних речень. Зробити висновки щодо вживання тире.

І. Менше трави — більше ріллі. Дешева рибка — погана юшка. Багато диму — мало тепла. Спину не зігнеш — хліба не візьмеш. Не вдариш пса — не вкусить. Млин меле — мука буде; язик меле — біда буде. Звикла собака за возом бігти — побіжить і за саньми. З собаками ляжеш — з блохами встанеш. Не було снігу — не буде й сліду, розтанув сніг — став і слід.

ІІ. Пусти осот в огород — огірків не буде. Риби у воді багато — всієї не виловиш. Все минеться — одна праця зостанеться. Захотілося — запрягай, розхотілося — випрягай. Зерно в колоску — не спи в холодку. Зійшов сніжок — берись за плужок. Коза з вовком тягалася — одна шкура зосталася.
Народна творчість.

Переписати речення. Обгрунтувати вживання тире.

І. Ми можем померти — не вмре Батьківщина. Ми можем загинуть — не згине народ! (М.Стельмах.) Мало прожити життя — треба життя зрозуміти. (Є.Плужник.) Все в житті минає, переходить. Не минає мужність й доброта. Сій розумне — то розумне й вродить. Йди з добром — добро і завіта. (О.Довгий.)

ІІ. Вари воду — вода й буде. Неук кує — коня псує. Задер носа — кочергою не дістанеш. Вали на сірого — сірий повезе. Подружилось з котом сало — його відразу не стало. Нема чобіт — носи постоли. Розживемося, в пастухи наймемося — все село нам буде винне. В нас свято: леміш та чересло знято. Затишок проспиш — проти вітру веслуватимеш.
Народна творчість.

Наведені речення перероблено із безсполучникових. Відновити первісний вигляд прислів’їв, відкинувши сполучники. Пояснити вживання тире.

Якщо не можна в двері, я в кватирку. Якщо грім не гряне, ледачий не встане. Як знає кума, то знатиме півсела. Якщо сім ятерів, то жодної риби. Як зачепилася за пень, то простояла цілий день.

Пояснювальний диктант.

І. Сонце зійде — лід розстане. (М.Сингаївський.) Ще такий один день — вода здійме ту кригу угору, порве-поламає і понесе вподовж себе, б’ючи одну об одну… (Панас Мирний.) Сонце ходить до нас не в гості — сонце з нами живе! (В.Симоненко.) Глянула — аж засвітився сніг. (М.Рильський.) Вгору стежка твоя — я спускаюсь з гори. (Дніпрова Чайка.) У всякого моря свій берег є — у мрії його не бува. (Г.Коваль.) Креше грім — тиша кришиться кришталева. (Р.Лубківський.) Дзвонять зорі кришталеві — відчиняю двері дневі. (Р.Лубківський.) Грім ударив — захитилась темне небо і земля. (Я.Жарко.) Двері скрип — на порозі весна. (М.Гурець.)

ІІ. Хай береться сумом вечір — веселіший ранок буде. (М.Доленго.) Ганебно вмирають підступні Нерони — свідомо Сократи в безсмертя ідуть. (Г.Коваль.) На святі сумному промовив оратор, коли по загиблих справлялася тризна: “В бою талісман не рятує солдата — рятує священна любов до Вітчизни”. (В.Раєвський.)

ІІІ. Настане ніч — тобі насниться недремний сад в цвіту, в зірках. (М.Стельмах.) В горах зелених трембіта луна. Гори співають — мовчить далина. (Г.Коваль.) З села приїхала моя родина — цвіте барвінком усмішка моя. (Н.Пукас.) Півні кричать у мегафони мальв — аж деренчить полив’яний світанок. (Л.Костенко.) На Запоріжжі чоловіку давали таке прізвище, яке він сам заробив. Світив пупом — називали Голопупенком, думав головою — ставав Голованем або Розумом. (М.Стельмах.)

Диктант із коментуванням.

І. Плаче скрипка вночі — порятунку нема. (П.Палій.) Перша впала зоря — синьо вечір зацвів. Друга впала зоря — день устав з-під снігів. (Р.Лубківський.) Снаряд упав — осипалась стіна. (Л.Костенко.) Руїни впали — виростають мури. (М.Рильський.) Крізь сон будильник цокає затято — мені вже прокидатися пора. (П.Перебийніс.) Я входжу в ліс — трава встає навшпиньки. (Л.Костенко.) Тихо шумить з вітром полин — в ньому печаль ваших сивин. В полі цвіте ніжний чебрець — в ньому тепло ваших сердець. (Д.Луценко.)

ІІ. Тільки вітер слово скаже — забринить пшениця. (М.Стельмах.) Усміхнулось сонечко — буде день погожий. (Н.Пукас.) Птахи відлітають восени — людина ж восени повертається з вирію своїх мандрівок. (Є.Гуцало.) Ще розум спав — прокинулась уява. А прийде ніч — болить душа словами. (Л.Костенко.) Глянеш на небо — небо високе. Глянеш на хмари — хмари летять. (П.Тичина.) Усміхнулося серце добре — сонце вийшло у синій обрій. Посміхнулося серце злюще — стало темно, неначе в пущі. (М.Сингаївський.) Вчепилась павутинка — не можу відмести. (І.Ольховський.) Ніщо не минає — лиш в іншій обнові новий у житті починається сплав. (Л.Первомайський.) Знаю, не вернешся ти — роки спалили мости. (Д.Луценко.)

Прочитати. Обгрунтувати вживання тире у простих реченнях та між частинами безсполучникових складних речень.

Моя земля — мені найкраща в світі. Є Україна — виростуть сини. (І.Гайворон.) Серце без любові — край мій без криниці. (М.Сингаївський.) Каменярі ми — нас не вбити. Ми йдем, щоб вдарить на катів! Франко взяв молот ваговитий — скелі шмат вже одлетів. (П.Тичина.) Лад новий і нове безладдя. Може, мрії — в Леті латаття? (М.Доленго.) На річці, у лісі, в полі — усюди німо, тихо. (Панас Мирний.) Над урвищем — могутній ліс. І манить стежка ним кудись. (М.Філянський.) Життя перед тебе — бери його ти! (Б.Грінченко.) Крила у долі — завжди голубі. Щастя — в неспокої, щастя — в плавбі. (Г.Коваль.) Спортивна форма — гарне відчуття. Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і вирачає талію. (Л.Костенко.) Сказився світ: все гроші, гроші, гроші… В багно вступаєш — узувай калоші. (В.Бровченко.)

Навчальний диктант.

І. Давно помічено: обдарована нація часом дуже своєрідно являє світові свої неперевершені таланти — такі відкриття можуть відбуватися унікальним зигзагом долі. Потрапив Олександр Архипенко до США — став він родоначальником світового напрямку в скульптурі. Опинився Іван Пулюй у Відні — судилося йому першим спостерегти ікс-проміння, згодом назване рентгенівським промінням. Забився Серж Лифар у Париж — там він зробився самодостатньою зіркою світового балету. Роман Віктюк із Москви театральним метром міряє будь-який кін… Про Настю Лісовську вже мовчимо: таких українок історія більше не знала. (За О.Шарварком; 77 сл.)

ІІ. Подивлюсь на вітряк — пригадається вечір над полем. Подивлюсь на стежину — побачиться матері слід. Подивлюсь на полин — щось озветься у спогаді болем. Подивлюсь на струмок — спів ожинових літ. Подивлюсь на хлібину — вклонюся людині у пояс. Подивлюсь на веселку — проситиму травам дощів. Подивлюсь на опалий із дерева лист — заспокоюсь: я живу, хоч іще один день облетів. (М.Федунець; 54 сл.)

ІІІ. Життя — як вода: воно спливає непомітно. Ось недавно ж, либонь, починався струмок твого дитинства, спокійний, сонцем освітлений, починався радісно й безжурно. Далі струмок той обернувся на річку — юність бурунами завирувала. Води побільшало, глибини зросло, то в одному місці вир-крутія запіниться, то в іншому… Далі подивишся: поспокійнішала течія, ніби натомилась, вже не шумить вода, не б’ється сердито у високі береги: молодість минула, старість іще не надійшла. Й покотиться річка твого життя до безбережного моря… Та ніколи не зникне вона в ньому безслідно, мов краплина. (За Є.Гуцалом; 85 сл.)

Прочитати. Накреслити схеми речень.

І. Щось дивне діється: тривога судомить душу: час не спить. (І.Гнатюк.) Життя тече, немов сухий пісок: недавно ранок був — настала нічка. (М.Дубович.) Книги — морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. (І.Франко.) Вранці прокинешся — не засміється сонце: на сонці вже перший льодок. (П.Филипович.)

ІІ. Не викидайте слова з пісні — воно в рядку одвіку стало. Опам’ятаєтесь, та пізно: було, і зникло, і пропало. Здавалось, шкода невелика: замінимо і не помітим. І вже не пісня, а каліка, мов птиця, що з крилом підбитим. (Г.Гордасевич.)

Урок № 18. Тире між частинами безсполучникового складного речення. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.