УРОК № 18. Тема. Леонід Глібов. Розповідь про письменника. «Мірошник». Суперечності кріпосницької системи, майстерність зображення нових явищ у суспільному житті, оцінка їх автором. Уроки української літератури, 8 клас

    УРОК № 18. Тема. Леонід Глібов. Розповідь про письменника. «Мірошник». Суперечності кріпосницької системи, майстерність зображення нових явищ у суспільному житті, оцінка їх автором. Уроки української літератури, 8 клас

    Мета: поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях Леоніда Глібова; розвивати в учнів навики аналізу алегоричних творів, давати характеристику образам байки; прищеплювати учням любов до української літератури.

    Обладнання: твори Л. Глібова, криптограма, підручник.

    ХІД УРОКУ № 18. Тема. Леонід Глібов. Розповідь про письменника. «Мірошник». Суперечності кріпосницької системи, майстерність зображення нових явищ у суспільному житті, оцінка їх автором. Уроки української літератури, 8 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    Криптограма «Поет-байкар».
    Відгадавши слова-назви героїв байок по го-рімонталі, прочитати у виділеному стовпчику по вертикалі прізвище автора, пюрчість якого почнемо вивчати. По горизонталі.

    7

    1. Птах переважно із сірувато-голубим або білим пір’ям.
    2. Тварина невисокого зросту, що характеризується впертістю.
    3. Домашня птиця.
    4. Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою шиєю й переважно білим пір’ям.
    5. Хижий ссавець з родини собачих, здебільшого сірої масті.
    6. Великий хижий звір з родини котячих.

    II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

    III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Розповідь учителя про життєвий та творчий шлях Леоніда Глібова.
    Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Його батьки були добрими, гуманними й освіченими людьми. Батько Іван Назарович служив управителем поміщицького маєтку. Мати Орина Гаврилівна виховувалася в родині пана Трощинського, у якого домашнім театром керував батько Миколи Гоголя.
    Дитинство маленького Леоніда минало в селі Горби Кременчуцького повіту. Сюди після поділу маєтку між братами Родзянками переїхав батько Леоніда зі своїм паном. Малий Леонід зачаровувався народною піснею, звичаями та обрядами селян. Веселий і жвавий хлопчик любив усякі рослини, мав свою грядочку й вирощував на ній різні квіти.
    Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий бігав туди гратися й іноді ставав свідком жорстоких розправ пана над кріпаками, часто заступався за них — і на все життя зненавидів насилля й деспотизм.
    Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати — пан Родзянко, місцевий священик — арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. Окрім того, хлопчик міг користуватися поміщицькою бібліотекою.
    На тринадцятому році (1840 р.) Леоніда відвезли в Полтавську гімназію. Відірваний від своєї домівки, він сумував за батьками, йому снилася рідна хата. Туга виливалася в поезії. Так народився перший твір — вірш «Сон». А потім інші, що склали першу збірку, яка побачила світ у 1847 р. в Полтаві під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радість гімназиста-шестикласника була короткою: розлючений інспектор гімназії не міг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу. Невдовзі Леонід захворів і повернувся до батьків. Гімназія залишилася незакінченою. Літо 1848 р. юний Глібов перебув у рідній Хорольщині. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» Євгена Гребінки — і збурили душу, заговоривши рідною мовою. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати українською мовою. Цього ж літа в його зошиті з’являються байки «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля й Півень», які він надрукує аж у 1853 році.

    Юнак хотів учитися на медичному факультеті Київського університету, але не вступив туди. Йому судилося стати не лікарем, а вчителем. У 1849 році двадцятидвохрічний Леонід вступає до Ніжинського ліцею вищих наук. Тут були добрі традиції та мудрі високоосвічені ичителі. Однак нещасливий випадок змусив Глібова перервати навчання. Його батько, переїжджаючи через Дніпро, провалився під лід, застудився й раптово помер. Невдовзі померла й мати. Отож ліцей поет закінчив аж у 1855 році вже одруженим чоловіком і знаним байкарем. Потім він учителював: викладав історію та географію у дворянському училищі містечка Чорний Острів на Поділлі, згодом переїхав до Чернігова, де дістав посаду вчителя географії в чоловічій гімназії. Леонід Глібов був талановитим педагогом, захопленим своїми предметами, делікатною, висококультурною людиною. Він цікаво вів уроки, ніколи не карав своїх учнів.
    З 1861 р. письменник почав видавати газету «Черниговский листи»: йому доводилося бути й редактором, і автором, і коректором. Глібов-редактор порушував у газеті важливі проблеми того часу, зокрема жіночої освіти, викладання рідною мовою тощо. Свої замітки вміщував під псевдонімом Простодушний. «Черниговский листи» проіснував до 1863 р., коли Валуєвським циркуляром була заборонена українська мова.
    Чорним став цей рік і в особистій долі Леоніда Глібова: спеціальним указом Валуєва було заборонено «Черниговский листок». Письменник залишився безробітним, за ним встановлено суворий нагляд поліції, який тривав понад п’ятнадцять літ. І саме цього року вийшла Мого збірка «Байки Леоніда Глібова». Наказом попечителя Київського округу 500 примірників видання було спалено на книжковому складі гне «вредное издание, которое не должно иметь места в народном училище». Але біда ходить не сама, а з дітками — свідчить народна мудрість. У цей же час Глібов пережив смерть улюбленої доньки Ліди. Сам захворів так, що ніхто й не сподівався на одужання, а коли одужав, то майже втратив зір.
    Безробітний і хворий, він поїхав у Ніжин до батьків дружини, де мешкав 2 роки. Незабаром Глібова спіткало ще одне горе — померла його дружина. І після всіх цих бід поет надовго замовкає. Але під кінець 1867 р. він отримав посаду завідувача Чернігівської земської друкарні, яку обіймав до кінця свого життя.
    У 60—70-і роки пише він мало, загалом прозово-поетичні фейлетони російською мовою під псевдонімом «Непостоянный Сотрудник» та гумористичні вірші за підписом «Капітан Ботвиван», зате стає душею літературно-мистецького життя Чернігова. Його щотижневі «четверги» охоче відвідують приятелі й шанувальники, літератори й актори. Він виявляє великий інтерес до театрального мистецтва, бере діяльну участь у роботі аматорського театру. Літературна діяльність Леоніда Глібова активізувалася тільки наприкінці 80-х років. Тоді ж налагоджуються зв’язки з дитячим журналом «Дзвінок», де він публікує свої вірші, загадки, байки й жарти.
    Весною 1891 року в Чернігові відбулося урочисте вшанування байкаря з нагоди 50-річного ювілею його літературної діяльності. Листи, телеграми, вітання, ювілейні свята на честь Глібова свідчили про високе визнання його поетичного таланту. Це вшанування надихнуло поета: він пише нові байки, сипле новими загадками й жартами. Але тяжка хвороба невблаганно руйнувала здоров’я Глібова. Із спогадів друзів довідуємося, що з початку 1893 року він уже не виходив з дому, друкарнею керував через сина Олександра, твори ж продовжував писати, під лінійку з лупою. Ще за 5 днів до смерті поет продиктував близькому приятелеві свою останню байку «Огонь і Гай», якій судилося стати своєрідним заповітом байкаря. На 66-му році життя пішов у вічність Леонід Глібов. Це сталося 10 листопада 1893 року.
    Був теплий осінній день, коли Чернігів проводжав у вічну дорогу свого улюбленого поета: труну несли на руках далеко за місто — до Троїцького монастиря, під стінами якого його й поховали. Та дорогоцінні творчі скарби, витворені ним, житимуть у віках.

    Малята вчать ті сонячні слова.
    Що, ніби чародійник, з рукава
    Ти сипав їм і в мудрості не схибив.
    (М. Рильський.)

    2. Робота над текстом байки «Мірошник».
    1) Слово вчителя.
    З давніх-давен в Україні ім’я Хома асоціювалося з людиною нерішучою, невезучою, пасивною. Це відображено в народних прислів’ях і приказках. Серед них є кілька співчутливих — таких, як

    На бідного Хому й дерево пада.

    Але більшість влучних висловів вимальовують непривабливу постать чоловіка на ім’я Хома, наприклад:

    На безлюдді й Хома чоловік.
    У мене чоловік Хома, то й добра нема.

    Додав до характеристики Хоми й Леонід Глібов своєю байкою «Мірошник».
    2) Прочитати байку «Мірошник» за ролями.
    3) Бесіда.
    а) 3 чого починається байка?
    б) Чи відчули ви у вступі авторську засторогу? У чому вона полягає?
    в) Що сталося з греблею?
    г) Як же реагував Хома на небезпеку, яка наближалася? ґ) Чим скінчилася історія з греблею? Чому саме так?
    д) Який лев з Хоми господар?
    е) Прочитайте ще раз мораль байки. Чи багато серед нас таких хамуватих мірошників?

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Запитання.
    1) Коли була написана байка «Мірошник»? Розкажіть про стан кріпосницького господарства в той час.
    2) Прочитайте повчальну частину байки й поясніть, яких людей змалював автор в образі Хоми.
    3)Розкрийте особливості байки на прикладі твору «Мірошник».

    2. Заключне слово вчителя.
    Байка «Мірошник» висміює кріпосницьку систему, її суперечності, процес руйнування поміщицьких господарств. Вістря своєї сатири Глібов спрямував проти недбайливих панів, які в умовах занепаду кріпосницької системи терплять повне банкрутство. Мораль байки — осуд не тільки одного Хоми, а всієї тогочасної розтлінної системи, за якої пани «без діла сотні всюди сують. А за недогарок вони людей і лають, і мордують». У цих словах велика правда тогочасного життя та й нинішнього, бо скільки безгосподарних власть імущих правитимуть країною, стільки не вибратись їй з руїни. З нещадною іронією письменник сказав про них: «Та й диво, що у їх хазяйство піде все на сміх!»

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    З байки «Мірошник» добрати цитати до характеристики Хоми за планом підручника.

    УРОК № 18. Тема. Леонід Глібов. Розповідь про письменника. «Мірошник». Суперечності кріпосницької системи, майстерність зображення нових явищ у суспільному житті, оцінка їх автором. Уроки української літератури, 8 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 8 клас

    Комментарии закрыты.