УРОК № 17. Тема. Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості письменника. П’єса «Хазяїн» — соціально-сатирична комедія. Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 17. Тема. Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості письменника. П’єса «Хазяїн» — соціально-сатирична комедія. Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом драматурга, персонажами його творів, боротьбою за створення професійного українського театру; ознайомити учнів із поняттям про соціально-сатиричну комедію, опрацювати текст п’єси «Хазяїн»; розвивати навики виразного читання за ролями, ідейно-художньої характеристики літературного твору; виховувати інтерес до творчості митця.

    Обладнання: портрет письменника, виставка його творів і творів про нього, фотоілюстрації «Іван Карпенко-Карий. Життя і творчість».

    ХІД УРОКУ № 17. Тема. Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості письменника. П’єса «Хазяїн» — соціально-сатирична комедія. Уроки української літератури, 10 клас

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    Заспів до уроку: один із учнів читає вірш М. Рильського «Три брати».

    Колись, на славу Україні,
    Зродила мати трьох синів.
    Дала крилята їм орлині,
    Дала їм очі соколині
    І душі, повні мрій і снів…
    Садовський славний! Ти між нами
    Отой орел, і в слові сім
    Чи пізнаєш себе з братами,
    Широкоплечими орлами,
    Що штуки мир скорився їм?..
    Мов той орел в краю блакиті, —
    В просторі штуки чарівнім,—
    Ширяєш ти по вільній хіті,
    Підвладне все тобі в ті миті,
    І ти живеш життям двійним…
    І ось брати твої з тобою:
    Карпенко старший чарівник,
    Що так звабляє всіх нас грою,
    Що надихає й вас порою
    І що відкрив нам свій тайник
    Подій лукавства і зневаги,
    Подій неправди огидних,
    Великодушних діл відваги
    І нищих духом переваги
    Над кодлом сильних і грізних!..
    А слава сцени — Саксаганський!..
    Кого він з нас не чарував
    Чи то в комедії селянській,
    Чи то у драмі хуторянській, —
    Яких він типів не вдавав?..
    Живіть на славу Україні,
    Чаруйте скрізь її синів
    І славні будете в родині, ‘
    І як тепер, при сій хвилині.
    Скрізь привітають трьох братів!..

    Учитель. Диво сім’ї Тобілевичів: три брати — Іван, Микола, Панас та їх сестра Марія склали основний кістяк української драматургії. Про старшого брата Івана Карповича Тобілевича піде мова на уроці, за епіграф до якого можуть правити слова самого автора:
    «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці,— ми зробимо, що в наших силах!»
    І. Карпенко-Карий. (З листа до П. Саксаганського, 1898 р.)

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    Перевірка домашнього завдання.

    1. Чому Іван Карпович Тобілевич увійшов у світову культуру як Іван Карпенко-Карий? (Це псевдонім митця який поєднав у своєму літературному імені ім’я батька та згадку про улюбленого поета (Гнат Карий — герой п’єси Т. Шевченка «Назар Сто до ля».).

    2. Чому родину Тобілевичів називають кістяком українського театру? (Брати І. Карпенка-Карого — режисери, актори: Микола Садовський, Панас Саксаганський, сестра — актриса та співачка Марія Садовська-Барілотті. У сім’ю Тобілевичів увійшли чудові артистки українського театру: Марія Заньковецька (дружина Миколи) і Софія Тобілевич (дружина Івана).

    3. Розкажіть про батьків Тобілевічів, які виховали таких талановитих дітей.

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Слово вчителя.
    І. Карпенко-Карий написав 18 оригінальних п’єс, кожна з яких стала своєрідною вершиною в жанрі драматургії. Тематично вони охопили осмислення конкретних суспільних процесів другої половини XIX ст., філософські роздуми про мистецтво, людину й життя. Драматург прожив свій вік, саме віддано працюючи для України.
    Його серце було сповнене любові до друзів, сподвижників по театральній справі, він уникав конфліктів, не мав надмірних амбіцій і честолюбства, нікому не заздрив. Особливо душевно ставився до найближчих людей, які в листах та спогадах засвідчували що найвищими ідеалами Карпенка-Карого були ідеали добра, любові і духовного єднання.
    Дві чудові, самовіддані жінки супроводжували Івана Карповича на його нелегкому шляху, ділили з ним щастя й гіркоту життя. Перше глибоке й незгасне кохання — Надія Карлівна Тарковська. Вона стала його дружиною в 1871 році. Обоє були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова, зіграли головні ролі в першій спільний сценічній роботі «Назар Стодоля», а згодом нарекли своїх дітей улюбленими іменами — Галя і Назар. Іменем коханої дружини назвав Іван Тобілевич хутір, закладений на землях поміщиків Тарковських. І донині хутір Надія (Надежда, Надеждівка) є історико-культурним заповідником, скарбницею духовних надбань родини Тобілевичів. (До слова, внучатами племінниками Н. К. Тарковській доводяться відомі російські митці — поет Арсеній Тарковський та його син, видатний кінорежисер Андрій Тарковський.)
    У першому шлюбі, крім Галі та Назара, народилися Юрко та Орися. Але родинне щастя було недовгим. Навесні 1881 року від сухот померла Надія Тарковська, а влітку 1882 року — улюблена старша дочка Галя.
    Пережити горе, непоправні втрати допомогла Іванові Карповичу робота в театрі, творче самозабуття. А ще — Софія Віталіївна Дітковська, яка в липні 1884 року стала його дружиною. Вони зустрілися в трупі Михайла Старицького. Коли ж Карпенка-Карого було звинувачено в антидержавній діяльності й заслано в Новочеркаськ, Софія Дітковська сама простягла руку підтримки. Іван Карпович її з вдячністю прийняв. Вона була розумною жінкою, талановитою ак трисою, а для свого чоловіка — надійним товаришем, помічником і порадником. Дітям Тобілевича Софія Віталіївна замінила матір, шанобливо ставилася до пам’яті першої дружини. Доньці, що народилась у 1885 році, дала ім’я молодшої сестри Тобілевичів, яку Іван Карпович дуже любив,— Марія. Усі діти здобули гарну освіту: Назар став інженером-хіміком; Юрій навчався у Львові (будучи студентом заприятелював з родиною Івана Франка, якийсь час жив у нього на квартирі), Орися (Ярина) та Марія закінчили Паризьку Сорбонну. З усіма дітьми в Івана Карповича були теплі, задушевні стосунки. Він щиро переймався усіма клопотами своїх синів та дочок, радів зустрічам з ними. Софія Тобілевич написала кілька книжок про свого чоловіка та його оточення, про шляхи українського театру.

    2. Виступ учня.
    1907 року Панас Мирний написав вірш, присвячений пам’яті І. Карпенка-Карого:

    Недавно те було, як ти
    З своїми рідними братами
    Витав у нас… і перед нами
    Мов по весні почав цвісти
    Різноманітний той садок
    Твоїх либоких дум, гадок,
    Гарячих серцем та душою,
    На світ появлених тобою.
    Кого не бачили ми там?
    І Наймички» лихую долю,
    І «Безталанну з її горем.
    Страждання… муки… регіт… гам…
    Та витівки життя людського, —
    На лихо наше, більше злого,
    Ніж доброго,— і ті надії,
    Що ними люди серце гріють.
    Все те пройшло тут перед нами —
    Живе, яскраве та блискуче,
    Мов промінь сонячнии з-за тучі
    Чи світ зорі поза горами…
    І ми, милуючись, раділи,
    Що те, чого ми так хотіли,
    Пройшло до нас і жити буде,
    Поки живуть на світі люди…

    3. Пояснення вчителя.
    «Хазяїн» — художнє продовження «Ста тисяч», комедії, створеної 1889 року. Звідти бере початок образ Пузиря, який близький по духу Герасимові Калитці: така сама ненаситна жадоба збагачення, дикість натури користолюбця та аморальність. Автор писав 1900 року своєму братові П. Саксаганському:

    «Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху, «Хазяїн» же — зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжан-ня для стяжанняІ Побачимо, як-то вона піде».

    Отже, жанр твору визначив автор — це комедія соціально-сати-рична, бо викриває і висміює явища, породжені капіталістичним ладом, аморальність вчинків капіталістів-землевласників. Дію п’єси рухають її основні конфлікти: Пузир і закон; Пузир і робітники, сімейний конфлікт.
    Час і місце дії у творі окреслюються дуже виразно: останнє десятиліття XIX ст., північна частина колишньої Херсонської губернії В образі Пузиря автор зобразив капіталіста-землевласника, ненаситний потяг якого до наживи стає самоціллю, перетворюючи його на моральну потвору.

    4. Робота з текстом твору.
    (Вчитель організовує роботу над змістом твору, підбираючи для читання в класі уривки з п’єси, в яких розкриваються певні риси характеру Пузиря. Учні прослухують уривок, записаний на платівці у виконанні акторів )

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання до учнів.
    1. Хто такий Пузир?
    2. Що вам відомо про його родину?
    3. Яке господарство у Пузиря?
    4. Хто допомагає йому управляти ним?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Підручник, опрацювати теоретичний матеріал; підготуватися до аналізу змісту п’єси «Хазяїн».

    УРОК № 17. Тема. Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості письменника. П’єса «Хазяїн» — соціально-сатирична комедія. Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.