• Реклама

Урок № 14. Складнопідрядні речення з підрядним наслідковим, умовним і допустовим. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 14. Складнопідрядні речення з підрядним наслідковим, умовним і допустовим. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Прочитати текст. У яких реченнях підрядна частина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині? За допомогою якого сполучника підрядні частини з’єднуються в таких реченнях з головними?

Жив колись страшний змій. Послав він комара скуштувати крові усього живого. Невдовзі комар повернувся. Тут з’явилася ластівка й вирвала в нього язика, так що той не встиг розказати про солодку кров людини.
Розлютившись на ластівку, змій вхопив її за хвіст. Пташині пощастило вирватися, так що в змієвих пазурах лишилася тільки середина хвоста. Ось чому ластівчин хвіст такий химерний.
Народна творчість.

Переписати речення, пояснити вживання розділових знаків. Прокоментувати місце підрядного речення щодо головного. Визначити вид підрядних речень.

І. Козаки, несучи полковника поночі, дуже невміло перев’язали йому рану, так що він мало не зійшов кров’ю. Проте Христина була не останньою знахаркою. Живучи в монастирі, вона допомагала людям у їхніх нещастях та недугах. Щиросердна жінка знайшла зілля для рани козака, так що весела й радісна повернулася вона до хати. Час минав. Козацький полковник видужував, так що скоро він зміг сісти на коня.
За А.Кащенком.

ІІ. На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу. (Н.Рибак.) Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм костубатим гіллям, так що аж темно під ним. (М.Коцюбинський.) Листя горобини з зеленого стало жовтим, а подекуди й червоним, так що його важко було відрізнити від ягід. (В.Гжицький.) Опеньки з’явились, так що літо скінчилось. Є руки і охота, так що ладиться робота. (Нар.творч.)

Складнопідрядні речення з підрядними причини перебудувати на складнопідрядні з підрядними наслідковими, зробивши підрядне причини головним у складнопідрядному з підрядним наслідковим.

1. Вулиці Києва набули чарівного вигляду, бо якось зовсім несподівано випав лапатий сріблястий сніг. 2. Ця казкова урочистість зникне, тому що невдовзі вдарить мороз. 3. Поки що кияни милуються красою міста, бо початок зими завжди сприймається як свято.

До поданих головних речень додати підрядні наслідкові.

Осінь була пізня, так що … . Тополі довго не скидали листя, так що… . Тепле сонце неохоче прощалося із землею, так що… .

Прочитати речення, пояснити вживання розділових знаків. Визначити вид підрядних речень, вказати їх місце щодо головних. За допомогою яких сполучників підрядні частини з’єднуються з головними?

І. Коли щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ. (Д.Луценко.) Кучерявитись слово не хоче, коли правда у ньому клекоче. (О.Довгий.) Коли в огонь чужої мови чуття святого додаси, ти станеш лицарем краси. (М.Вороний.) І так нерадісно душі, коли чужа сопілка грає. (В.Слапчук.) У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю рідна й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.)

ІІ. Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, одплюнь, працюй, будуй і рий… (П.Тичина.) Але що ж я можу зробити, як в мені багато мене? (Л.Костенко.) Якщо ти маєш ім’я, навіщо тобі номер дивізії? (Є.Сверстюк.) Коли мені стає не в міру сумно, коли мене земна обходить радість, я йду в природу, до дерев іду. (Г.Коваль.) Коли весна не йде до мене в гості, то я її придумую сама. (Н.Пукас.) Не можу про калину я співати, коли ще в світі — стільки чорноти. (П.Тичина.) Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися. (Т.Шевченко.)

ІІІ. І піч годує, як плуг панує. І піч панує, як плуг годує. Коли порядку нема, то й ложка не потрібна. Тяжко сіяти, як нічого орати. Комар коня з’їсть, якщо вовк поможе. І риба співала б, якби голос мала. Морква добра, коли яблука нема. Як вітер не дме, то й очерет відпочиває.
Народна творчість.

Пояснювальний диктант. Накреслити схеми двох-трьох речень.

І. Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. (П.Перебийніс.) Де б не був, я тебе пам’ятаю, сонцесяйний мій рідний краю! (М.Гурець.) Ні словом, ані ділом не зашкодь, коли ти справді на землі Людина. (А.Матвійчук.) Як зберегти в собі це серце, коли воно не кам’яне? (Л.Костенко.) Так любо на світі жити, як хочеться все любити! (Н.Пукас.) Слабіють м’язи, як нема роботи. Хиріє мозок, як нема турботи. (О.Довгий.) Коли обрався бути грибом, то лізь у борщ і не сварись. (Д.Павличко.) Коли імла в твоїм селі, не думай, що весь світ в імлі. (Я.Радисерб-Веля.)

ІІ. Як сміються ще дні весняні, нащо думать про бурі хмарні? (Б.Грінченко.) Коли самотність заспіває соло, тоді мені схиляє думка чоло. (М.Доленго.) Найстрашніше, мабуть, тільки тиша карає, коли поруч з тобою повзе по житті. (В.Симоненко.) І не страшні усі сніги земні, коли співаєш поруч із братами. (П.Перебийніс.) І здригнеться земля серед бурі, як гуркоче розгніваний грім. (Б.Грінченко.) І якщо є на світі ще атланти, то це вони, знеможені майстри. (П.Перебийніс.) Загубить гай принадливість свою, як ти наткнешся в ньому на змію. (Д.Павличко.) Це ж у нас як заспіває соловей, то й зорі поближчають. (М.Стельмах.) А як гнойку не буде в полі, то й паляниць не буде на столі. (В.Симоненко.) А як зір для всіх не стане, спалахну я сам зорею! (Р.Лубківський.)

З-поміж поданих речень записати складнопідрядні з підрядними умовними.

Пошли душі убогій силу, щоб огненно заговорила. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать. Якби кайдани перегризти, то гриз потроху б. А душу треба розважать, бо їй так хочеться, так просить хоч слова тихого. Як понесе з України у синєє море кров ворожу, отоді я і лани, і гори — все покину і полину до самого Бога молитися…
З творів Т.Шевченка.

Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

І. Говори, коли серце твоє підіймається нетерплячкою правди й добра. (І.Франко.) Як хороше, коли душа зерниться росинкою земної доброти. (Г.Коваль.) Коли я смуток свій на струни клала, з’являлась ціла зграя красних мрій. (Леся Українка.) Якщо маєш дар, успадкований від матері, від рідної пісні, від народу, то обов’язок твій — народові його повернути! (О.Гончар.) Сльоза в очах моїх іскриться, як десь замулиться криниця. (Г.Коваль.) А як зв’язані крила, уже й жити несила. (Н.Петренко.) Найстрашніше, мабуть, тільки тиша карає, коли поруч з тобою повзе по житті. (В.Симоненко.) Не вимучуйте з себе сміху, коли серце стогне від мук. Не благайте у долі лиха, коли щастя іде до рук. (В.Симоненко.) Мене морозить, коли я бачу посмішку пошляка або лакизи. (Л.Костенко.) Коли ти будеш виповнений сил і віри нерозгубленої в себе, тоді тобі підможе й рідне небо під власним тілом відчувати діл. (О.Довгий.) Стирай, колего, пил із підошов, якщо у двері стукаєш до Бога. (М.Руденко.)

ІІ. Ніхто народу не уб’є, якщо у нього єдність є. (Я.Радисерб-Веля.) Якщо палко і щиро кохаєш ти убогий і рідний свій люд, то любов може гори звернуть. (Б.Грінченко.) І виростають в пісні дужі крила, якщо вона народжена з любові. (М.Кубик.) А якщо холоне людська кров од безхліб’я, то крижаніє і душа вітряка. (М.Стельмах.) Яка б наука не була, не зробиш доктора з осла. (Я.Радисерб-Веля.) Кінь, може б, повільніше біг, якби не друг його Батіг. (С.Коваль.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших, а як їхня вись тебе лякає, то з висот найвищих гукни хоч раз і в прірвисько зірвись. (Д.Павличко.)

Прочитати. У кожному складнопідрядному реченні визначити частини головну й підрядну. Які з підрядних частин виражають твердження, всупереч якому дія, про яку йдеться в головній частині, все ж відбувається? Якими сполучниками приєднуються такі підрядні частини до головних?

І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я свій край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.) Дарма що на очі набігали сльози, в очах було повно завзяття. (М.Стельмах.) Хай літають вітри, хай сміються громи, ми не звернем з своєї дороги! (О.Олесь.)

Пояснювальний диктант. Визначити вид підрядних речень.

І. Із нас не кожний вигранився Стусом, хоч в кожному відлунює Тарас. (В.Марсюк.) Хай ти не зміг себе в собі збороть, та інший хтось здолає трясовину! (А.Матвійчук.) Не струєно дощенту українську душу, хоч досхочу було мутантів і заброд. (В.Гужва.) Хоч серце в грудях кривавиться, ми не покинем працювать, за рідний край не кинем биться. (Б.Грінченко.) І хай крута крутішої дорога, я коліньми її уріст візьму! (Б.Олійник.) Україна — над усі святині. Вірю в її сяйво молоде, хоч століття в латаній свитині по шляхах історії бреде. (С.Зінчук.) Нехай тернистий в мови слід, та українське щире слово почув, збагнув і визнав світ. (Б.Дегтярьов.) І все-таки ростиме в Україні і росте, хоч як вітри гуляють над планетою, під синім небом жито золоте. (В.Раєвський.) Нехай метуть хуртечі у дорозі, а ти іди снігами, залишай сліди. (П.Перебийніс.) Хоч віє білий сніг, та вперто жду весну. (Г.Шмицький.) Нічого вічного немає, хоч все у вічність струменить. (О.Грязнов.)

ІІ. Хоч там країна й золота, я серед неї сирота. (І.Франко.) Вір в щасну долю, хай вона гірка. (Г.Коваль.) Навіть свою блакитну діброву я стрічаю смутком, хоча у ній так само кують зозулі. (М.Стельмах.) Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає. (П.Перебийніс.) Хоч труд важкий у хлібороба, але висока в хлібі проба! (Л.Забашта.) Згорнувши руки, я сиділа в хаті, хоча вогонь розводити був час. (Н.Пукас.) Хай тобі людський мурашник наче рідний брат, але ти на світ широкий не дивись з-за грат. (Олександр Олесь.) А світу плазуни не творять, хоча й живуть у ньому сотні літ. (Г.Коваль.) Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні. (Д.Павличко.) Хоч паморозь терпко в’їдалася в ноги, та грали під вітром за домом дороги. (М.Стельмах.)

ІІІ. Хоч сто літ продавай піт, а багатим не станеш. Осел ослом, хоч і золото на собі має. Дарма що у вола язик довгий, а говорити не може. Хай би море й висохло, аби річка текла. Хоч і говорили про вовка, та не болить у нього головка. Не тремтить добрий жнець, хоч і широкий загонець. Хоч поганий ківш, та без нього — гріш. Їж, Левку, хоч і глевко. Хоч козак у чоботях, а слід за ним — босий. Хай нічого не виходить, а ти, Марку, грай! Не моя хата, хоч і в рідного тата. Хай нічого їсти, та весело жити.
Народна творчість.

Складносурядні речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними допустовими.

Завдання було надзвичайно складним, проте майже всі виконали його правильно. Довелося звернутися до словників і довідників, зате робота виявилася цікавою. Було витрачено чимало часу, але жоден з нас про це не пожалкував.

Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

І. Хоч ще зима жбурляє сніг у квітні, але весни вже всі ознаки є. (Л.Дмитерко.) Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги. (П.Грабовський.) Вже листячко проклюнулось в живцях, хоч сніг у лісі сріблиться повсюди. (Д.Луценко.) Хоч раз у раз знов починала вити й кружляти в степу хуртовина, хоча вночі й намерзли на шибках крижані пальми й ліси, вже відчувалася близькість весни. (З.Тулуб.) Ромашкою запахли перелоги, хоча іще ромашка не цвіте. (М.Стельмах.) Не набачишся життям, не надихаєшся літом, бо життя, хоч стільки й ям, розцвітає цвітом. (П.Тичина.)

ІІ. Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і сум, і втрати, і не можна їх обминуть. (В.Симоненко.) І дарма, що вітряк має камінну душу, але яким вона береться теплом, коли меле тобі, чоловіче, на хліб. (М.Стельмах.) Я ваш, мої діброви й сині птиці, хоч до людей ведуть мої сліди. (Г.Коваль.) У сні злечу назустріч літу, хоч і креснув по крилах шрот. (І.Мироненко.) І всі ми криком кричимо, дарма що в цім завзятті рації нема. (М.Рильський.) Та хоч який біль чи горе скрутять людину, але випростовуватись вона мусить сама. (М.Стельмах.)

Словник.
Шрот — дрібні свинцеві кульки для стрільби з мисливської рушниці; дріб.

Навчальний диктант. Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

Маю лише одне нічим не обкарнане багатство — любов. Це не диво, коли хтось у свої вісімнадцять чи двадцять років покохає когось. Це любов для себе, чи для двох, чи для свого вогнища. Я не гуджу і її, але горджусь, що маю більшу любов. Вона, як спадщина, дісталася мені від моїх батьків, од їхнього хліба й пісні, від чарів нашої м’якої задумливої природи і від моїх побратимів по сердечності й мислі. І хоч зараз я живу на злиденному пайку, я б за все разом узяте золото Рокфеллерів не віддав би й частки свого багатства. (За М.Стельмахом; 93 сл.)

Накреслити схеми речень.

І. Коли доброта ще в тобі не пропала, зроби, щоб вона з глибини зазвучала, бо зверху не звук, а пилюка встає! (Д.Павличко.) Щоб мене зневіра не скосила, щоб не подолали вороги, земле рідна, влий своєї сили і вділи цілющої снаги! (Є.Гуцало.)

ІІ. А як серце спопеліє в грудях і замре веселка у тобі, ти кріпись, аби тебе на людях завтра не побачили в журбі. (М.Руденко.) Пошли мені, Господи, слово, до котрого змалечку звик, щоб я мою рідну мову не обращал в “язик”. (Ю.Ряст.)

Урок № 14. Складнопідрядні речення з підрядним наслідковим, умовним і допустовим. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.