УРОК № 13. Тема. Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича. Уроки української літератури, 9 клас

    УРОК № 13. Тема. Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича. Уроки української літератури, 9 клас

    Мета: опрацювати з учнями матеріал про становлення і розвиток драматургії в Україні, розкрити красу вертепної драми, її виховне й пізнавальне значення, ознайомити з творчістю К. Зіновієва та І. Некрашевича; розвивати в учнів спостережливість, уміння застосовувати знання з історії, узагальнювати й робити висновки; виховувати повагу до слова, бажання пізнавати невідоме.

    Обладнання: ілюстрації учнів до вертепної драми, підручник, тексти.

    ХІД УРОКУ № 13. Тема. Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича. Уроки української літератури, 9 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Перевірка домашнього завдання.
    Обговорення письмової роботи. (Про збагачення мови І. Вишенським.)

    2. Бесіда з учнями.
    1) Яке значення має полемічна література для розвитку української літератури?
    2) Назвіть письменників-полемістів того часу та їхні твори.
    3) Стисло схарактеризуйте творчість І. Вишенського.
    4) Проблемне питання: чи було б краще, якби Вишенський повернувся в Україну? Обґрунтуйте свою думку.

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Слово вчителя.
    Ось уже кілька століть під час Різдвяних свят звучать слова різдвяних віршів, і учасники цього дійства навряд чи замислюються над тим, коли воно виникло, де його коріння,— здається, що воно існувало споконвіку.

    2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Пояснення вчителя.
    Драматургія. Найдавніші елементи драматичного твору — діалоги, танці — знаходимо у фольклорі, насамперед в обрядових піснях-веснянках. Діалогами пересипана й віршована література. Перші драми XVII ст. були віршованими діалогами і називалися шкільними, бо виходили зі стін вищих шкіл. Автори їх — викладачі колегіумів, духовенство, а виконавці — спудеї (студенти). За тематикою це різдвяні та великодні драми.

    2. Словникова робота.

    Класицизм — напрям у європейській літературі і мистецтві XVII — початку XIX ст., для якого характерна орієнтація на античне мистецтво. Особливістю його є також раціоналізм (побудова мистецтва за законами розуму), що виявляється у прагненні до чіткості, ясності, продуманості твору, гармонії частини і цілого. У драматургії класицизму панувало правило трьох єдностей: єдність дії (послідовне розгортання однієї сюжетної лінії), єдність місця (незмінне місце дії) і єдність часу (події відбуваються протягом однієї доби). Жанри поділялися на «високі» (трагедія, епопея, ода, в яких оображувалося державне життя, діяли монархи, полководці, міфологічні герої) і «низькі» (байка, комедія, сатира, де дійовими особами були персонажі з народу). В українській літературі як цілісна художня система класицизм не розвинувся. Риси його виявляються у драмі Ф. Прокоповича «Володимир», шкільних «піїтиках».

    Історична драма — драма, в якій відображено події історичного минулого. Персонажами її є переважно історичні особи. В історичних драмах висвітлюються звичайно визначні етапи суспільного і державного життя (хрещення Русі у драмі «Володимир» Ф. Прокоповича, визвольна війна в драмі «Богдан Хмельницький» М. Старицького). Автори їх намагаються розкрити рушійні сили Історичних подій, з’ясувати роль особистості в історії. Герої діють у складних ситуаціях, які потребують високих моральних і громадянських якостей. Історично важливі рішення психологічно вмотивовані їхніми переживаннями, роздумами, ваганнями.

    Інтермедія (від лат.— проміжний, середній) — комічна побутова сцена, яка виконувалася у перервах між діями драми на біблійну тему. Виникла в середньовічному театрі. В українській драматургії XVII—XVIII ст., зорієнтованій на біблійні сюжети, інтермедії були важливим засобом зв’язку з тогочасною дійсністю. Для них характерні мотиви народних анекдотів, казок. Мова інтермедії близька до розмовної. Традиції інтермедій продовжено у соціально-побутовій комедії української класичної літератури.

    Вертепна драма (від старослов. вертеп — печера) — п’єси, які ставилися у пересувному ляльковому театрі-вертепі, поширеному в Україні XVII—XVIII ст. Вертепну драму створювали і виконували школярі, студенти, мандрівні дяки. Вистава складалася з двох частин: різдвяна драма на євангельський сюжет про народження Ісуса Христа в печері та побутові інтермедії з народного життя.

    Бурлеск (франц. з італ.— жарт) — розповідь про серйозне, героїчне у зниженому тоні або про буденне в піднесеному, урочистому. В українській літературі бурлескні твори поширилися в період переходу від церковної тематики до світської, в них використовувалися розмовна мова, народний гумор. Бурлеск часто пов’язаний з травестією, наприклад, у поемі І. Котляревського «Енеїда».

    Травестія (від лат.— переодягати) — переробка твору серйозного змісту на гумористичний. Про персонажів героїчного твору розповідається в зниженому (бурлескному) тоні, вони діють у комічних ситуаціях. Для травестії характерне наближення біблійних, античних, історичних сюжетів і персонажів до сучасного життя.

    3. Виразне читання уривка з драми «Володимир» Феофана Прокоповича.

    4. Бесіда з учнями.
    1) Назвіть тему драми «Володимир».
    2) Яка її головна думка?
    3) Назвіть епітети, використані письменником у цьому уривку. З якою метою їх вжито?

    5. Виразне читання уривка з твору «Милість Божа».

    6. Бесіда з учнями.
    1) Кого прославляє у своєму творі невідомий автор?
    2) Які художні засоби використовує?

    7. Переказ змісту вертепної драми XVII ст.

    8. Робота з підручником.
    Самостійне опрацювання розділу «Віршована література»

    9. Пояснення вчителя про віршову спадщину Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича.
    1) Климентій Зіновієв — перший український співець ремісників, наймитів-бурлаків та селян.
    2) Рукописна збірка творів письменника. (Близько 400 віршів.)
    3) Іван Некрашевич — поет та проповідник другої половини XVIII ст.
    4) Творчий доробок Некрашевича. («Супліка, або Замисел на попа», «Ярмарок», «Ісповідь».)

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    УРОК № 13. Тема. Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича. Уроки української літератури, 9 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

    Комментарии закрыты.