• Реклама

Урок № 13. Тема: Безособові дієслівні форми на -но, -то. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Урок № 13. Тема: Безособові дієслівні форми на -но, -то. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Мета: дати поняття про близькі до пасивних дієприкметників безособові дієслівні форми на -но, -то, формувати вміння вирізняти їх у реченнях, визначати їхню синтаксичну роль, утворювати від пасивних дієприкметників; виховувати патріотичні почуття, пошану до сконденсованої у прислів’ях народної мудрості; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку № 13. Тема: Безособові дієслівні форми на -но, -то. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Форми дієслова”.
Виконання вправи.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Прочитати. У якій з колонок подано речення, до складу яких входять пасивні дієприкметники, у якій — речення з безособовими дієслівними формами на -но, -то? Якими членами речення є такі дієслівні форми?

Вже заволочене серпанком сіреньким небо.Вже заволочено серпанком сірень ким небо. (Леся Українка.)
Блискавками небо перевито. (Є.Гуцало.)Блискавками небо перевите.
Золотом налитий вітер вересневий. (П.Воронько).Золотом налито вітер вересневий.
А у річці скаламучена вода. (Б.Олійник.)А у річці скаламучено воду.
Покрите інеєм осіннє море. (Д.Павличко.)Покрито інеєм осіннє море.
Серце і досі ще сповнене грому.Серце і досі ще сповнено грому. (В.Сосюра.)

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Вибірковий диктант. Виписати безособові дієслівні форми на -но, -то.

І. Усе на світі створено мозолями. Хоч голову зломлено, зате з доброго коня. То не при нас писано. Вітром підбито, морозом підшито. Небом покрито, вітром обнесено. Попрочищено, попромітено, наче й каші не їдено. Не випхано, так виведено. За планом посіяно, а в полі й не орано. Не кожному однаково дано: одному сито, а другому — решето. Сказано: велика птиця — горобець! І злодія не було, а батька вкрадено.
Народна творчість.

ІІ. Що мені суджено: щастя чи мука? (Леся Українка.) Прожито вік, як многотрудну ниву перейдено в жорстокому бою. (А.Малишко.) Ох, і переорано мужицьку душу, і вздовж, і впоперек. (М.Стельмах.) Перейдено півсвіту і піввіку, натруджено і руки, і чоло, засіяно ж лиш смужку невелику… (О.Довгий.) В мене хата, мов палата, сяєвом сіяє. Вквітчано її гаями, вислано лугами і приукрашено Дунаєм, його берегами. (П.Куліш.) На галяві вже збудовано хату, засаджено городець. (Леся Українка.) Шелестіли жита, хвилювали жита а між ними розкидано маки. (В.Сосюра.) …Всі квітоньки загарбано, всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки! (Леся Українка.)

ІІІ. В нас пшениці докошено останні, на голих нивах борозни рахманні. (І.Доценко.) Нажато вітру в голубі снопи, снопи нажаті складено у копи. (Є.Гуцало.) Переболено. Пережито. Переплакано сліз гірких (Д.Кремінь.) Мене було звідомлено: “Приходь”. (Д.Павличко.) Підпалив я бікфорд і подумав: “Завершено діло”. (П.Воронько.) І поклик “Визволено Київ!” весняним вітром нам повіяв. (М.Рильський.) Ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито. (Д.Павличко.) Мені на сірому причалі, де стільки злизано слідів, такого море намовчало… (Б.Олійник.)

Від поданих дієприкметників утворити безособові форми на -но, -то. В кожному зі слів визначити орфограму. Дві-три утворених форми увести до самостійно складених речень.

Намальований, принесений, припасований, прикрашений, приклеєний.

Переписати, пасивні дієприкметники замінюючи на безособові форми на -но, -то. У записаних реченнях підкреслити граматичні основи.

А дорога сповнена чудес. (А.Малишко.) І хуртовиною розкидана отара. (М.Старицький.) А у піску загублені сліди. (Д.Кремінь.) Розлита блакить по снігах. (М.Самійленко.) В співи дні мої повиті. (В.Сосюра.) На жовтих стернищах розсипана солома. (Є.Гуцало.) Та в мене вишитий рукав полатаний сім раз. (А.Малишко.)

Переписати народні прислів’я, на місці крапок уставляючи безособові дієслівні форми на -но, -то.

За наше жито ще нас і … . Де … на живу нитку, там чекай дірку. Вилами по воді … . Як набуто, так і … . Прийшов дуже рано, тому тобі й … . Під носом косовиця, а в голові ще й на зяб … Ще … , а він уже вареників просить. Що сам зробив, те … певно. Криво викроєно, зате міцно … . … свині на небо глянути. … абияк, то і вийшов кривуляк. Як коней …, то хоч воза прив’яжи. Оце з’їм та полежу, тоді ще упережу, гляну на сволок, з’їм ще сорок, а як не полегшає, значить, мені … .

Для довідок. Бито. Зшито. Писано. Збуто. Не дано. Не орано. Не молочено. Зроблено. Зшито. Не дано. Роблено. Вкрадено. Пороблено.

Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити всі члени речення.

На сизих луках скошено отаву. (М.Рильський.) Вже трави скошено, вже складено в стоги пропахле сонцем і дощами сіно. (О.Довгий.) Вечірню сизу даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Як цей вечір узорено! Як його вквітчано зорями! Як люблено поле плугом і як його плугом зорано! (Є.Гуцало.) Землі із сонцем розлучить ще не дано нікому. (В.Сосюра.) І ким це так дано ще й вічно припечатано, що ти є тільки ти? (І.Драч.) Людей в кімнаті як набито, і кожен тут бажаний гість. (А.Малишко.)

Попереджувальний диктант. Безособові форми на -но, -то підкреслити. Визначити їхню синтаксичну роль.

І. Неначе із золота звито бджолу золотисту. (Є.Гуцало.) Знов шляхи відкрито бджолам. (Д.Павличко.) І даль піснями перевито. (М.Рильський.) В небі проміння колосся сповнено сонячних мрій. (В.Сосюра.) Поле й поле… Жде комбайна жито. Труд у хлібну повінь перелито. (Д.Луценко.) Степи гортають книги вікові, мовляв: “Читай! Все сказано в письмі”. (П.Воронько.) А єдиних слів, на жаль, було не сказано… А для чого ті слова, як плаче музика? (Б.Олійник.)

ІІ. Світе тихий, краю милий, моя Україно! За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш? (Т.Шевченко.) Волинщину, Подільщину могилами зрито, снарядами збито, ні орано, ні сіяно під чорнеє літо. (П.Усенко.) Нині Богом визначено час нам. Україні бути! Як не є! (М.Самійленко.) І не порушено в серці звитяги, і, кулями рвані, не схилено стяги. (А.Малишко.) Ніде не переступлено закону. Нікому не перейдено путі. (Б.Олійник.) Чужинця виженем. Судьбою так дано. (А.Малишко.) Вперше вчуто силу добрих слів. Вчуто порух людяності в душах. (М.Самійленко.) Людині рухатись не суджено по колу. (М.Рильський.) Не розмежовано душу і розум. Душу осяяно розуму світлом, розум осяяно світлом душі. (М.Самійленко.)

ІІІ. Все переспівано, все обговорено дуже докладно. (В.Самійленко.) На нескромність втрачено табу. (А.Бортняк.) Пісня в далеч лунала, поверталась, приносила смуток. У сні України мало. Давнє не призабуто. (М.Самійленко.) Так на минулого й майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу. (Б.-І.Антонич.) Кривими виростають ті дерева, яким для крони місця не дано. (Д.Павличко.) Пощерблені мечі поточено іржею. Лжа стала правдою, а правда стала лжею. (Є.Гуцало.) Не добудовано світ. Був він і є крихкий. (М.Самійленко.)

Словник.
Плюндрувати — ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь; нищити, нівечити, псувати.

Диктант з коментуванням. Безособові форми на -но, -то підкреслити.

І. Підкови ковано у путь. (П.Усенко.) До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито, розвідник упав, не утік від погоні, його не діждались в розбитім загоні. (П.Воронько.) Знаю, в житті переплутано все. Хто тут підкаже, де знайдеш, де згубиш? (Н.Матюх.) З печаллю стільки жито й пережито! (Є.Гуцало.) Не вичахала за зиму хата гучна й убога. Потім це буде названо батьківським порогом. (М.Самійленко.) Манекени одягаються модно в закордонні костюми й манішки. Декого в шовки замотано, видно лиш голову й ніжки. (Д.Павличко.)

ІІ. Любов’ю народу сповито безсмертні пісні Кобзаря. (Т.Масенко.) В полях Берестечка поховано прадідів кості. (А.Малишко.) А де ж ти був, мій зрадничку, як в бік мене улучено, як в’язано, і мучено, і топтано, і палено, і глиною привалено? (Олександр Олесь.) Затягнено арканом наші шиї… Терпець урвавсь, але живі надії. (М.Старицький.) В хаті прибрано, мов на Великдень. (М.Стельмах.) Розорано й розорено стерню, що вже, здається, й не уродить колос. (Є.Гуцало.) Тут тинами хати підперезано. Де та стежка, яку вишито шовком-піском у житах? (Є.Гуцало.)

Пояснити значення фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).

На роду (на лобі) написано (відбито). Повито темрявою. Мости вже спалено. Видом не видано, слухом не чувано. Он де собаку зарито. В трубі помелом записано.

Навчальний диктант.

Ідея повного перекладу Святого Письма українською мовою виникла в Пантелеймона Куліша у спілкуванні з Тарасом Шевченком. Справа в тім, що всі попередні переклади Біблії було здійснено старослов’янською мовою.
Працю над перекладом було розпочато лише через вісім років по смерті Кобзаря. Куліш переїхав до Відня, де у великій біблійній книгозбірні при університеті поринув у роботу. Тут відбулася зустріч перекладача із земляком Іваном Пулюєм, який згодом став першовідкривачем проміння, пізніше названого рентгенівським. Молодий учений досконало володів давніми мовами, що було необхідно для перекладу. Переклад семи книг по смерті Куліша було завершено видатним письменником Іваном Нечуєм-Левицьким.
Вперше видрукувану в Україні “Біблію” в перекладі П.Куліша за участю І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя було представлено квітневого дня 2001 року у Національному музеї Т.Г.Шевченка (За В.Кирилюком; 120 сл.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Урок № 13. Тема: Безособові дієслівні форми на -но, -то. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.