УРОК № 12. Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд творчості. «Послання до єпископів». Послання. Уроки української літератури, 9 клас

    УРОК № 12. Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд творчості. «Послання до єпископів». Послання. Уроки української літератури, 9 клас

    Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю видатного полеміста, розкрити суперечності в світогляді, громадянській позиції і творчості письменника; розвивати вміння учнів визначати мету вживання письменником виражальних засобів мови, аналізувати й узагальнювати історичні факти; виховувати повагу до історичного минулого України.

    Обладнання: ілюстрації учнів до творчості Івана Вишенського, підручник, тексти.

    ХІД УРОКУ № 12. Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд творчості. «Послання до єпископів». Послання. Уроки української літератури, 9 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
    Перевірка домашнього завдання.

    1. Чи повинна бути в демократичному суспільстві полемічна література? Обґрунтувати своє твердження.

    2. Дати визначення полемічної літератури, послань.

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Вступне слово вчителя.
    «І ось він перший у нашім краю різко та сміло підніс голос в обороні того бідного робучого люду, показуючи панам, і владикам, що той мужик — їх брат, а не просто робуча худоба, що він ра дується й терпить як чоловік і хоче жити як чоловік»,— так сказав про Івана Вишенського Іван Франко.

    2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Учнівські повідомлення.

    Повідомлення 1. У біографії Івана Вишенського, на жаль, дуже багато нез’ясованого. Маємо скупі автобіографічні відомості з творів письменника і кілька розрізнених документальних звісток про нього. Не знаємо, чи Вишенський — справжнє прізвище письменника, чи літературний псевдонім. «Іоан мних з Вишні»,— часто називав він себе у своїх творах. Тому його походження пов’язують з містечком Судова Вишня. Час народження відносять до середини XVI ст. і датують приблизно 1545—1550 рр.

    Повідомлення 2. Коли Іван Вишенський переселився на Афон, теж точно невідомо. Орієнтовно називають 1580 рік. У розквіті фізичних і духовних сил, закоханий у життя, енергійний, палкий з натури, майбутній письменник верстає далекий шлях у Грецію на Афон (так звану Святу гору), змінює світський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. І до кінця життя вже не зрадить чернечому сану, майже 40 років з невеликою перервою коротатиме вік на Афоні і там складе свої кості.

    Повідомлення 3. Перехід на Афон — нерозгадана таємниця біографії Івана Вишенського. «Що склонило його покинути світське життя,— писав І. Франко,— чи пересит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи, може, яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо».

    Повідомлення 4. Про другий афонський період Вишенського знаємо найменше. Голодне аскетичне життя підірвало здоров’я письменника, туга за батьківщиною не покидала його. Зберігся цікавий документ, датований 1621 роком: «Осетования о благочестии». Він свідчить, що православні священики Луцька постановили спровадити з Афону впливових мужів руських, зокрема Івана Вишенського, для захисту православ’я перед католицизмом. Чим все це скінчилось — невідомо, але в Україну Іван Вишенський уже не повернувся. Вважають, що його життя обірвалось на найвищій стадії аскетизму — в афонській печері-одиночці десь у двадцятих роках XVII століття. І ми не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця.

    2. Пояснення вчителя.
    Іван Вишенський писав послання і полемічні трактати. Найвизначніші з них — «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Послання до єпископів», «Викриття диявола-світодержця» та ін.
    «Послання до єпископів» адресоване архієпископові Михайлові, єпископам Потієві, Кирилові, Леонтієві, Діонісієві та Григоркові, які в 1596 р. в Бресті проголосили унію (спілку) православної церкви з католицькою. Але більшість віруючих не підтримали цю ідею, а сам Вишенський почав непримиренну боротьбу з уніатами. Брестську угоду він називає «гадючою», єпископи ж зображені в «Посланні…» як жорстокі феодали, котрі голодних селян ще більше «оголоднюють і спрагнучими чинять».
    «Послання до єпископів» було критикою не лише церковної верхівки, а й панства — і українського, і польського. Через увесь твір різко проходить протиставлення панів і селян. Пристрасне слово письменника пройняте гнівом проти гнобителів і співчуттям до гноблених.

    3. Виразне читання уривків.

    4. Бесіда з учнями.
    1) Що спонукало І. Вишенського до створення полемічних творів?
    2) Що вам відомо про Брестську унію з історії?
    3) Які художні засоби використовує письменник як сатирик?

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання до учнів.
    1) На підставі прочитаного і почутого яким ви уявляєте письменника?
    2) Що робить Івана Вишенського близьким нашому часу?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Підготувати письмове повідомлення на тему «Збагачення І. Вишенським давньоукраїнської мови», посилаючись на тексти.

    УРОК № 12. Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд творчості. «Послання до єпископів». Послання. Уроки української літератури, 9 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

    Комментарии закрыты.