• Реклама

Урок № 12. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 12. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Прочитати речення, вказати головну й підрядну частини. На які питання відповідають підрядні речення, якими сполучниками з’єднуються з головними?

І. Час спливає, як в річці спливає вода. (В.Раєвський.) Як чарівний сон одлітає кудись у безвість з першим світлом трудового ранку, так і час той щасливий зник у вічність. (А.Кащенко.) А час іде, як безногий чоловік плазає, тихо, помалу. (Панас Мирний.)

ІІ. І ми з Малоросії ідемо, як із Єгипту мудрі іудеї. (Д.Кремінь.) Наче пташка з клітки, серце рветься в рідну сторону. (Олександр Олесь.) Та нас весь час із праху піднімає доля, мов Каїн Авеля на вилах підніма. (Є.Гуцало.) Мов давні праотці Червоне море, високі переходжу я жита. (Б.Тен.)

Попереджувальний диктант. Підкреслити в реченнях граматичні основи. З’ясувати вид підрядних речень, свою думку обгрунтувати.

І. Як гончарем замішується глина, так і мене замішує життя. (М.Сингаївський.) Я проросла крізь роки й рубежі, як паросток крізь тріщину в асфальті. (Н.Пукас.) Свій дух підношу я з землі, як птиця підносить випале з гнізда пташатко. (Хосе Марті.) В людині поміщається вселенна, як в насінині просторінь зелена. (Д.Павличко.) Як живить вогнища руда суха солома, так нас годує мудрість повсякчас. (В.Симоненко.) Як дівчина коралів низку збира хвилюючись, бува, так я не без вагань і риску в рядки нанизую слова. (Л.Дмитерко.) Ніхто ще не вродився вченим, як хліб не вродився печеним. (Нар.творч.)

ІІ. У хаті стало так тихо, мов нічого й живого не було. (Панас Мирний.) На лиці в білої хати — двоє вікон, мов очі, згори сіріє витьопана негодою солом’яна стріха, наче хата сірою хустиною перев’язалась по самі брови. (Є.Гуцало.) Дівчата і хлопці тільки що збирались, наче птиці злітались. (І.Нечуй-Левицький.) Люблю тебе, Марусенько, як любить цвіт росу. (В.Гренджа-Донський.) Трудися так, мов хочеш вічно жити. (В.Густі.) Баба так скривилася, мов її хто обценьками здавив. (Панас Мирний.) І твоє так серце стихло-заніміло, мов його морозом зимнім пригнітило. (Б.Грінченко.)

ІІІ. Гаснуть вогні у місті, ніби в безодню моря падають зорі янтарні. (М.Рильський.) Сія рожевобокий виноград, немов загусли ранні зорі в гронах. (Д.Луценко.) Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури. (Є.Гуцало.) Зламана бадилина так поскрипує, наче дивовижна істота скімлить і легенько клямцає зубами. (Є.Гуцало.) Сірішає ковиль і низько стелиться білим димом, наче ось-ось спалахне під ним земля. (З.Тулуб.) Небо синіє так, наче там висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів. (Є.Гуцало.)

Переписати, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їхнього вилучення).

І. Отак він діло в руки б..ре, як свекор п..люшки п..ре. Так хочеш робити, як собака орати. Тобі так хоч..ться робити, як старому псу в завірюху бр..хати. Робить, як мокре горить. Хова..ться від роботи, як пес від мух.

ІІ. С..рдиться, ніби йому пес ковбасу вкрав. Добрався, як вовк до кошари (як кіт до сала). Заробив, як Хома на вовні. Котить, як пень чер..з колоду. Пр..ліпився, як п’явка до тіла. Пов..ртається, як в..дмідь за горобцями. Ковтає так, неначе вовк біля рота. Зв..вається, як в..дмідь у танці. Набрався, як лин мулу. Має всього доволі, як чорт мухоморів. Так до діла, як свиня штани наділа. Трудно вийти з біди, як кам..ню з води. Вік прожив, неначе гр..ба гіркого проковтнув.
Народна творчість.

ІІ. Як військо скл..кає труба, так ангелів божих скл..кають с..рдечні слова. (І.Франко.) Зустрічались думки, неначе клинки в запальному двобої. Злітали слова, наче іскра в бою злітає зі сталі клинка голубої. Так кожен відстоював думку свою. (Л.Первомайський.) Неначе перед бур..ю гаї, напружилася зала у чеканні. (Д.Луценко.) Як підбита чайка в небі, як осіння ніч смутна, плаче, тужить Ярославна, пр..падає до вікна. (Олександр Олесь.) Я д..вився в сині очі так, як птиця в синій май. В сни твої ясні, дівочі пр..пливав, немов Дунай. (А.Малишко.)

ІІІ. Ромашки сміються так, наче зустріли рідного. (Є.Гуцало.) Буйні південні зорі відб..ваються у морі, наче гойдаються у хвилях фосфористі м..дузи. (З.Тулуб.) Ро..пустилась вітрилами яхта, як дер..во цвітом. (М.Коцюбинський.) Стікає світло, як вода зі скелі. (Д.Павличко.) Ось кущ біліє на траві, як шум на синім морі. Наче море в краях полудневих, зел..ніють з..лені сади. (Олександр Олесь.)

Серед поданих речень визначити й виписати складнопідрядні з підрядними порівняльними. Пояснити, як відрізнити їх від простих речень із порівняльними зворотами.

І. Мов смолоскип, спалахує калина. (Б.Степанюк.) І вийде з опівнічної пітьми до мене доля, мов калина з гаю. (М.Самійленко.) Як калина при долині вранці під росою, так Ганнуся червоніла, милася сльозою. (Т.Шевченко.) Калина, як дівчина, радує зір. (Л.Забашта.) Схилилася вербиченька, мов дівчина смутна. (Б.Грінченко.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах. (Л.Забашта.)

ІІ. І рідна пісня, як бджола з косиці, бере з душі напої для віків. (Д.Павличко.) Ллється мелодія чиста, ніби джерельна вода. (М.Гурець.) О, збуди мою пісню, що спить, мов у казці старій королівна! (Олександр Олесь.) Приходить пісня, як усмішка мамина, як теплий подих мальви серед літа. (П.Перебийніс.) Із роду і рід, за роком рік пісні несли, мов ріки воду, святий нестриманий потік з душі співучої народу. (Б.Жорницький.) Знову, як яблуні цвіт, пісня приходить на світ. (М.Гурець.) Пісне, падай в серце, як зерно в ріллю. (В.Сосюра.) З народного напившись джерела, як із Дніпра бере веселка воду, о рідна пісне, знову ти прийшла до матері й до батька — до народу. (М.Рильський.) Як без повітря, хліба і води не може жити на землі людина, так я без тебе черствію завжди, жадана пісне, подруго єдина. (Д.Луценко.)

Пояснювальний диктант. Накреслити схеми двох-трьох речень.

І. Сухо шаруділо осіннє листя, наче вітер пестив дерева шорсткою долонею. (З.Тулуб.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Осінь покропила ліси жовтими цятками, наче витерла об їх шорстку гриву забруднений фарбою пензель. (З.Тулуб.) Пожежею палає пишна осінь, мов вибухнув останній спалах сил. (Б.Жорницький.) Душа щеміла після розставань, мов краяли її дошкульно леза. (Д.Луценко.) Гнув сон мене, як вітер гне стебло. (Д.Павличко.)

ІІ. Як дерево з насінини, вростає в задуму день. (М.Доленго.) День згорів од печалі, як з напруги вольфрам. (М.Шевченко.) День, мов крапля у криницю, у глибоку ніч упав. (М.Рильський.) Як мудре сонце поміж пальці, пливуть мої погожі дні. (М.Стельмах.) Шумить, вриваючись у душу, спокій, як у пробитий корабель вода. (Д.Павличко.) Душа лякається морозу, як хризантема у саду. (О.Гузій.) Я втомлена, як квіти восени. (Л.Костенко.)

Прочитати. Яке з речень є складнопідрядним з підрядним порівняльним, а яке — складнопідрядним з підрядним означальним? Як ви їх розрізнили?

1. В материне відтале серце сіялись і сіялись синові слова, як під Новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця, перемішувалися з її думками. 2. І душа заболіла мені, як дитина, як у спеку зерно без живої краплини. 3. Сидів чолов’яга років тридцяти п’яти з хмурим циганським обличчям і таким чубом, наче з нього ковалі накували кілька низок чорних перснів.
З творів М.Стельмаха.

Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

І. Хор цвіркунів м’яко сичав у сухій траві і, покриваючи все, тягнув свою ноту один, наче між землею і небом, понад застиглим морем, снувалась і дзвеніла безконечна срібна струна. (М.Коцюбинський.) Зелені стебла жита тягнуться догори так, наче прагнуть напитись не тільки сонячного проміння, а й закропитись живлющими жайворонковими піснями. (Є.Гуцало.) Пахне трава, як не пахла нікому й ніколи. Пахне земля, як хлібина на круглім столі. (О.Довгий.) Мов дзвони на Лаврі, знов яблука падають дзвінко. (Є.гуцало.)

ІІ. І не зникають в підземеллі води, як не зника величний дух народу. (Г.Коваль.) І приходять спогади до мене, наче з дому я одержав лист. (Л.Дмитерко.) Як розмовля зоря з зорею, так серце з серцем розмовля. (В.Сосюра.) Скаче під ногами дорога, як скакали неандертальці. (О.Мамчич.) Трамвай дзвонив, немов цвіркун у житі. (Д.Павличко.) Дівчата так малюються, неначе на продаж їх у маркет поведуть. (Л.Дмитерко.) Думки кружляли в голові, мчали, як уривки хмар під бурю. (З.Тулуб.)

ІІІ. Вірш мій шелескоче, як миша у мішечку борошна. (Д.Павличко.) В поета справа з щастям особистим, мов у того чоботаря з чобітьми (М.Доленго.) Як над солоним морем виростає троянда, а в пісках пустелі — пальма, так виринають вірші з мого болю. (Хосе Марті.) Як блискавка крізь зливу, зблисла думка. (О.Кліпкова.) Мене думки обсіли, наче оси доспілу грушу в літо стоголосе. (Д.Павличко.)

Урок № 12. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.