УРОК № 11. Тема. Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру. Уроки української літератури, 8 клас

    УРОК № 11. Тема. Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру. Уроки української літератури, 8 клас

    Мета: поглибити знання учнів про життя й творчість П. Гулака-Артемовського, ознайомити з першою сатиричною байкою в новій українській літературі; розвивати в школярів навички порівняльного аналізу; розширювати світогляд учнів.

    Обладнання: портрет П. Гулака-Артемовського, підручник.

    ХІД УРОКУ № 11. Тема. Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру. Уроки української літератури, 8 клас

    I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

    II. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Робота з підручником.
    Прочитати статтю «Українська література XIX — початку XX ст.».

    2. Самостійна робота.
    Дати письмову відповідь на запитання.
    (Учні відповідають на одне з питань за варіантами.)
    1) Коли виникла давня українська література?
    2) Хто був зачинателем нової української літератури?
    3) Які теми, ідеї, образи характерні для творів, що змалювали часи кріпацтва?
    4) У яких творах відображено життя трудящих за царату (назвати 2—3 твори)?

    3. Розповідь учителя про Петра Гулака-Артемовського, його творчість.
    Серед тих, хто слідом за І. Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить і П. Гулаку-Артемовському.
    Народився він 27 січня 1790 року в Городищі на Київщині в сім’ї священика. У родині майбутнього письменника зберігалися різки, якими батько Гулака-Артемовського під час Коліївщини був жорстоко покараний польськими магнатами за співчуття й допомогу гайдамакам. Крім того, родина зберігала пам’ять про своїх предків-запорожців, один з яких служив генеральним обозним при гетьмані Петру Дорошенку.
    З одинадцяти років П. Гулак-Артемовський вчився в бурсі, а згодом — у Київській академії, у якій пробув до 1813 р. Не закінчивши повного курсу, юнак залишив академію й виїхав з Києва. Невідомо, яка була основна причина; є тільки спогад про те, що він залишив академію через смерть дівчини, яку палко кохав.
    Чотири роки П. Гулак-Артемовський учителює в різних приватних навчальних закладах, дівочих пансіонах, родинах багатих польських магнатів на Правобережжі. У 1817 р. переїжджає до Харкова, вступає на словесний факультет Харківського університету вільним слухачем й одночасно викладає французьку мову в інституті шляхетних дівчат, а польську мову — в університеті. Через два роки йому дозволено скласти випускні екзамени за університет, а відразу й екзамени на одержання звання магістра. Маючи великі здібності, будучи людиною начитаною, глибоко знаючою свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 рік був ректором університету.
    З дитинства виніс майбутній поет палку любов до рідного слова, повагу до простої людини. Початок літературної діяльності П. Гулака-Артемовського відноситься ще до навчання поета в Київській академії. Ранні твори він писав російською мовою, зробив кілька вільних перекладів з французької. У Харкові вперше звернувся до української мови. Харків на той час був одним з найбільших культурних осередків України; у побуті ще жила українська мова, якою користувалася й інтелігенція. У місті починають виходити російською мовою журнали, альманахи, де друкувалися твори й українською мовою. Тут групується передова молодь, яка щиро захоплюється народною творчістю, народними звичаями. Тож, потрапивши в таку атмосферу і маючи неабиякий талант, П. Гулак-Артемовський починає писати українською мовою. Перші його твори «Пан та Собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» викликали великий інтерес не лише в читачів, а й у літературних колах. Про молодого викладача університету заговорили тепер як про визначного українського поета. На жаль, успішно розпочата літературна діяльність П. Гулака-Артемовського швидко обривається. Захопившись адміністративною діяльністю, він відходить від літературної творчості. Але він через усе життя проніс палку любов до українського слова, до старості зберіг поетичний талант, про що свідчать його послання останніх літ.
    Байка «Пан та Собака» — антикріпосницький твір в українській літературі перших десятиліть XIX ст. Це була перша і гостра сатира, спрямована проти кріпосного рабства. Після опублікування у 1818 р. в харківському журналі «Украинский вестник» байка стала надзвичайно популярною. Її вивчали напам’ять, її цитували, нею захоплювалися. Російський критик М. Полевий відгукнувся на цю подію епіграмою:

    Пускай в Зоиле серце ноет.
    Он Артемовскому вреда не принесеш:
    Рябко хвостом его прикроет
    И в храм бессмертья унесет.

    Примітка. Зоїл — старогрецький критик, ім’я якого використовують на означення несправедливої і недоброзичливої критики.

    4. Відомості з теорії літератури.

    Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих й умовних стосунків. Фабула її коротка, динамічна й драматична, їй властива афористичність, стислість, багатозначність, наявність висновку — моралі.

    Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим висміюванням.

    Алегорія — змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.

    5. Робота з текстом.
    1) Прочитати байку «Пан та Собака», переказати її зміст. Пояснити, чому цей твір набув широкої популярності після опублікування.
    Примітка. Байка стала популярною не лише своїм протипанським спрямуванням і співчутливим ставленням до кріпаків. Популярності сприяли правдиве відтворення тогочасної дійсності й співзвучність поставленої автором проблеми з помислами народу, а також багата, жива народнорозмовна поетична мова, продумана й досконала композиція твору, тонко передані характери основних персонажів, чітко виражена основна думка твору.

    2) З’ясувати лексичне значення малозрозумілих і зовсім незрозумілих слів, використаних у байці.

    6. Бесіда.
    1) Якою картиною починається байка П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»?
    2) Якими художніми засобами малює автор прихід ночі?
    3) 3 якою метою подається цей пейзаж?
    4) А хто ж не спить цієї ночі? Чому?’
    5) Які обов’язки має Рябко?
    6) Як він до них ставиться? Чим пояснити таку старанність?
    7) Як віддячив пан Рябкові за вірну службу?
    8) Чому на другу ніч Рябко ліг спати?
    9) Який висновок зробив Рябко після другого покарання?
    10) Яким прислів’ям передано цю думку?
    11) Які ще прислів’я використовує автор, щоб передати настрій Рябка?
    12) Хто ж такий Рябко? У чому зміст цього алегоричного образу?
    13) Як ставиться автор до Рябка? З чого це видно?
    14) Хто такий Явтух? Як він ставиться до Рябка й до пана?
    15) Як характеризують Явтуха його поради Рябкові?
    16) ІЦо ви дізналися з байки про життя панів? Як автор ставиться до пана?
    17) Яка ж основна думка тйору? Як вона виражена у творі?

    7. Самостійна робота.
    Скласти цитатний план до байки «Пан та Собака».

    Орієнтовний цитатний план
    1) «І небо, і земля — усе одпочива».
    2) «Один Рябко, один, як палець, не дрімає».
    3) «Поки свінуло надворі».
    4) «Весь двір загомонів».
    5) «Аж ось і пан прибіг».
    6) «Чим, люди добрі, так оце я провинився?»
    7) «Та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь».
    8) «Нехай цуцукають».
    9) «Вліпили з сотеньку київ Рябку в завдаток».
    10) «Той дурень, хто дурним іде панам служити».

    III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання.
    1) Що таке байка? ,
    2) Коли П. Гулак-Артемовський почав писати байки? Чиї інтереси в них захищав?
    3)У чому полягає популярність байки «Пан та Собака»?

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Виписати цитати до характеристики Рябка.

    УРОК № 11. Тема. Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру. Уроки української літератури, 8 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 8 клас

    Комментарии закрыты.