УРОК № 10. Тема. Система образів другого плану в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 10. Тема. Система образів другого плану в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: розкрити роль і характери героїв роману, показати психологізм у змалюванні персонажів, їх неоднозначність; розвивати навики характеристики літературних героїв; формувати в учнів уміння визначати духовно-естетичні цінності в літературному творі.

    Обладнання: ілюстрації до роману, грамзаписи.

    ХІД УРОКУ № 10. Тема. Система образів другого плану в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Уроки української літератури, 10 клас

    I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    Запитання до учнів.
    1. Чому Чіпка — головний герой роману?
    2. В чому трагедія Чіпчиного життя?
    3. Чого навчає гіркий досвід Чіпки Варениченка?
    4. Як склалися життєві шляхи інших персонажів? Від чого і від кого це залежало?

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Пояснення вчителя.
    Трагедію особистості в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» найповніше відтворено в долі Чіпки, Грицька, Максима, Мотрі. Інші дійові особи — Галя, Христя, баба Оришка — так чи інакше відтінюють характери головних персонажів. Третій ряд персонажів — Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижик, Явдоха, генеральша, пан Польський — дали змогу письменникові передати сутність тогочасних суспільних тенденцій та психологічно увиразнити причини трагедії особистості.
    Проблема вибору життєвого шляху ставиться в багатьох творах української літератури. Але в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вона стоїть особливо гостро. Адже головні герої цього твору часто вибирають між діаметрально протилежним — чесною, хоч небагатою долею хлібороба і достатком, досягнутим ціною страшного злочину, між спокійним родинним життям і злодійкуватими товаришами-п’яницями.
    Такий Чіпка Варениченко. Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, гордий, він гостро переживає соціальну несправедливість. Так трапилося, що в житті йому зустрічалося небагато хороших людей — баба Оришка, дід Улас, Галя. Більше ображали: батько покинув, землю одібрали, вигнали із земства, навіть мати в дитинстві лаяла й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому ще з дитинства Чіпка прагнув помсти. Спочатку це були горобці, потім багатій Бородай, що побив за непослух, потім пан, який привласнював плоди селянської праці. Раз ставши на шлях злодійства, розбою, пияцтва, Чіпка не міг від нього відмовитись.
    Були в його житті й світлі моменти — знайомство й одруження з Галею, господарювання на землі, вибори у земські гласні. Дружина і мати своєю любов’ю деякий час утримували Чіпку від темних справ. Але нові несправедливості та лихі друзі підштовхнули його до остаточного падіння, кривавого розбійництва. Хоч Нечипора й називали стихійним бунтарем, борцем за соціальну справедливість, але нічим не можна виправдати його злочину, коли він убив сторожа, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім’ю хуторян. Такий же життєвий вибір зробили свого часу й батько Галі Максим та його дружина Явдоха.
    Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий же сирота і бідняк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно господарювати на ній, створив хорошу сім’ю.
    Галя, дружина Чіпки, була «розбишацькою дочкою». Але вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку. Побачивши, що її зусилля марні, Галя наклала на себе руки.

    2. Робота учнів за опорними планами.
    (На дошці заздалегідь записано опорні плани до образів героїв. На основі їх учні мають охарактеризувати цих персонажів, використовуючи також ілюстрації — портрети героїв; допоміжними засобами можуть стати діафільм, якщо він є в шкільному кабінеті, або грамзапис відповідних епізодів.)
    1) План порівняльної характеристики Чіпки та Грицька.
    а) Зображення Панасом Мирним типових картин з життя селянства до реформи 1861 року і після неї.
    б) Чіпка і Грицько — вихідці з бідного селянства, сироти.
    в) Формування характерів Чіпки і Грицька в дитячі та юнацькі роки:
    тяжкі умови життя обох;
    наймитування хлопців у діда Уласа;
    сміливість і рішучість Чіпки — боягузтво Грицька;
    допитливість Чіпки — обмеженість Грицька.
    г) Чіпка — чесна, працьовита людина — внутрішнє убозтво Грицька.
    ґ) Чіпка — захисник народних інтересів — байдужість Грицька до людського горя, дрібновласницький егоїзм.
    д) Бунтарство Чіпки, його боротьба за правду — покірність Грицька.
    е) Чіпка — «пропаща сила», Грицько — хазяїн.
    2) План порівняльної характеристики Христі та Галі.
    а) Квітуча врода Галі і скромна краса сироти Христі.
    б) Ставлення дівчат до своїх обранців.
    в) Сімейне щастя Христі й туга за ненародженими дітьми Галі.
    г) Вміння Христі переконувати й виховувати свого чоловіка, безвольність і слабохарактерність «розбишацької дочки» Галі.
    ґ) Самогубство Галі і торжество сімейного щастя Христі.
    3) План порівняльної характеристики Мотрі та Явдохи.
    а) Мотря — нещасна селянська дівчина, Явдошка — дитя при-тону.
    б) Тяжкий осуд народною м раллю Мотрі, яка стала вдовою при живому чоловікові-двужону, розпутне життя Явдохи.
    в) Життєві погляди Мотрі та Явдохи.
    г) Недобре ставлення Чіпки до матері і вдячне до тещі — наслідок неправильного виховання.
    ґ) Старість Мотрі та Явдохи як дзеркало їхнього життєвого шляху.
    4) План порівняльної характеристики Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя.
    а) Іван — кріпак, Чіпка та Максим — від народження вільні люди.
    б) Комплекс неповноцінності у Івана та Чіпки. Усвідомлення власної гідності Максимом (дитинство і юність).
    в) Відсутність у всіх трьох моральних орієнтирів.
    г) Солдатські дороги Івана Вареника та Максима Ґудзя — різні долі, різне життя.
    ґ) Любов і сімейне іщастя героїв.
    д) «Яке життя, така й смерть».

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання до учнів.
    1. Назвіть усі прізвища батька Чіпки. (Остап Хрущ, Іван Притика, Іван Вареник, Хрущов.)
    2. Хто з героїв другого плану вам найбільш сподобався і чому?
    3. Які сатиричні, викривальні сторони роману вам запам’ятались?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Підготуватися до роботи на наступному уроці — розкриття сатиричної спрямованості роману.

    УРОК № 10. Тема. Система образів другого плану в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.