Урок № 1. Тема: Вступ. Мова — скарбниця духовності народу. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Урок № 1. Тема: Вступ. Мова — скарбниця духовності народу. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: пояснити духотворчу роль мови, її значення у формуванні й удосконаленні духовної сутності кожного мовця; виховувати патріотичні почуття, почуття національної гідності, повагу до рідної мови; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

    Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

    Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

    Хід уроку № 1. Тема: Вступ. Мова — скарбниця духовності народу. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

    Робота біля дошки. Записати речення, пояснити лексичне значення виділених слів. Визначити в словах орфограми, пояснити написання слів.

    Рідна мова… Вона прекрасна, мелодійна, милозвучна. Недаремно її називають солов’їною. Мов пісня, вона ллється живлющим струмочком, надихає, збагачує, облагороджує. Великим і щедрим має бути народ, який володіє таким неоціненним багатством, такою невичерпною скарбницею духовності й культури.
    За М.Красуцьким.

    Словник.
    Духовність — спрямованість свідогляду, в основу якого покладено відстороненість від усього матеріального, приземлено-практичного; специфічно людська якість, недосяжна як для тварини, так і для машини. Пронизує всі форми людської свідомості: моральну, політичну, релігійну, художню тощо. У християнстві Д. пов’язана з внутрішньою чистотою, скромністю, порядністю.

    Культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, а також способи їх створення, вміння використовувати для людського прогресу, передавати з покоління в покоління.

    ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

    Пояснення вчителя.

    Ще в давнину люди зрозуміли, що мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слова в людські душі можна вкласти знання й почуття, що навернуть до добра й справедливості, виплекають найкращі риси. Тому-то Тарас Шевченко саме на мову покладав місію рятівника нації, оборонця своїх співвітчизників:

    Я на сторожі коло їх
    Поставлю Слово!

    ІV. Виконання вправ на закріплення.

    Робота біля дошки за роздавальним матеріалом (двоє учнів).

    Картка 1
    Виразно прочитати уривок з поезії. Пояснити вислів “мова — скарбниця духовності народу”. Витлумачити значення слова духовність. Яке слово у виділеному словосполученні вжите в переносному значенні? Розкрити це значення.

    Ой знущались з мого слова,
    В рідне кидали каміння,
    А воно, живуче, знову
    Одягалося в проміння.
    І огнисте слово лине,
    Пробива задублі груди
    І добро для всіх єдине —
    Волю й правду — сіє всюди.
    М.Старицький.

    Картка 2
    Виразно прочитати уривок з поезії. Чому автор називає мову “душа голосна України”? Як слід ставитися до рідної мови? До державної мови країни, у якій живеш?

    Яка у ній сила і кличе, й сія,
    Яка в ній мелодія лине
    В натхнення хвилини!
    О мово моя,
    Душа голосна України!
    Це — матері мова.
    Я звуки твої
    Люблю, наче очі дитини…
    О мово вкраїнська!..
    Хто любить її,
    Той любить мою Україну.
    В.Сосюра.

    Попереджувальний диктант.

    І. А мова — це душа народу, народ без мови — не народ. (В.Сосюра.) В мові — воля героїв, вияв вільного духу, духу нації прояв, сила вільного руху. (Д.Білоус.) Як плоть моя замішана на слові, отак мій дух — на українській мові. (Т.Майданович.) В промінні мови пророста душа, і серце з серцем радісно говорить. (В.Кучерук.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Свято рідної мови настане тоді, коли нею освятиться кожен наш будень. (Р.Доценко.) Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний.)

    ІІ. Кожне слово людську історію чудово, як чиста крапля, відбива. (М.Рильський.) Кожне слово славне, славне аж до подвигу. (І.Драч.) Облітали моди й стилі, як під сиверком полова. Набиралося на силі триста з гаком рідне слово, що султанів попелило і сміялось чорноброво. (Б.Олійник.) Жити буде наша мова, зоряниця Кобзаря, зірка Лесина й Франкова, Рильського ясна зоря! (Д.Павличко.) Нас кличе Україна-мати одвічну силу дарувати, свій дух передавать словам. (Д.Білоус.) Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева… (Д.Павличко.) Твоя дорога — твоя вітчизна, вона безмежна, кінця не буде. Твоя стежина — то мова й пісня, що їх до тебе донесли люди. (О.Довгий.) Як же просто і вільно без меж думці, рідному щирому слову, що окрилюють душу і мову! (П.Воронько.) Слово добре, ніжне і крутеє, і глибинне, наче плин ріки, принесуть новітні Прометеї. (А.Малишко.)

    Словник.
    Сиверко — північний вітер.
    Полова — відходи при обмолочуванні й очищенні зерна хлібних злаків.

    Диктант із коментуванням.

    І. Мово, рідна матусю, за руку мене ведеш! (М.Самійленко.) Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра.) Не ламай у лузі гілку калинову, сиротою станеш, як забудеш мову. (Л.Диркавець.) Я землякам своїм кажу: “Братове!”, заглиблююсь в історію родів. Із жодної ми не сміялись мови, а не забороняли й поготів. (Д.Білоус.)

    ІІ. Нашу культуру, нашу духовність руйнували. Нас намагалися підкорити, знищити, ополячити, отуречити, отатарити, онімечити, русифікувати. Та наша мова, наша духовність пробивалися крізь заборони і переслідування, тендітними паростками проростали на камені й металі.
    Нині ми встали з колін, відчули себе людьми. Ми — український народ зі славною багатовіковою історією, зі своєю мовою. У нас є своя Держава й державність. Ми пишаємося, що ми — українці.
    За М.Красуцьким.

    ІІІ. Наслідком бездуховності є душевна кволість. Тільки позбавлена духовності людина постійно комусь “доводить”, що ми — не заблудле в африканських хащах плем’я, а народ. “Невеличкий” такий народець, усього сімдесят мільйонів на Землі. Постійно когось “переконує”, що Україна — не вавилонське стовпотворіння, а велика держава, а українці — не “маленькі” росіяни, тобто малороси, а великий народ. Воля і Незалежність залежить саме від духовності, сили Духу. А сила Духу — від чистоти душі.
    З журналу.

    V. Підбиття підсумків уроку.

    VІ. Домашнє завдання.

    Урок № 1. Тема: Вступ. Мова — скарбниця духовності народу. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.