Уроки № 68, 69. Зв’язне мовлення. Письмовий cтислий переказ тексту, що вміщує розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Уроки № 68, 69. Зв’язне мовлення. Письмовий cтислий переказ тексту, що вміщує розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділяти в тексті головне й переказувати його, опускаючи все другорядне, менш істотне; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів; виховувати цікавість до людської праці, повагу до вміння, кмітливості, старанності.

    Хід уроків № 68, 69. Зв’язне мовлення. Письмовий cтислий переказ тексту, що вміщує розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення мети і завдань уроку.

    ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

    • Читання тесту вчителем.
    • З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
    • Визначення теми і головної думки тексту.
    • Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та типів мовлення допоміжних.
    • Колективне складання плану докладного переказу тексту.
    • Перебудова плану докладного переказу тексту на план стислого переказу.
    • Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

    ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

    ІV. Підведення підсумків уроку.

    V. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

    Тексти для стислого переказу

    1. Чудодійна любка

    Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.
    Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.
    Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.
    Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.
    То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем…
    Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.
    Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл.
    Петро набрав у казанок кришталевої води. Відійшовши подалі від струмка, заходився сокирою викопувати яму для вогнища. Відтяв засохлий сук, розколов на скіпки. Приніс шишок. Тоді, трохи поблукавши серед кущів, приніс у шапці вогких бульбуватих коренів завбільшки з голубині яйця. Висипавши у казанок, добряче помив. Це були плоди любки. Ще цю рослину називають “Люби мене, не покинь”. Наші дівчата її у ворожбі вживають. А вояки знають, що, це найкращі ліки від знесилення. Татари у військовому поході завжди запасаються любкою. П’яти бульбочок на цілий день здоровому вояку вистачає, щоб сили не втратити. Треба тільки вміти приготувати.
    Петро розпалив вогнище. Поставив на нього казанок із свіжою водицею. Невдовзі на дні казана почали народжуватися маленькі бульбашки, а тоді відриватись і злітати вгору, над поверхнею закрутилася пара.
    Тим часом Петро насилював чисто помиті бульбочки любки голкою на н
    итку. Потім він потримав це “намисто” в окропі, щоб бульбочки не грічили, не пліснявіли й добре сохли. Після цього їх слід було б добряче висушити й розмолоти. З розмелених бульбочок на молоці або воді роблять бовтанку. Але то для людини. Коневі ж досить нашкребти й дати разом з перетертим на каменях розпареним вівсом.
    Скоро усе було зроблено. Лиско куняв, опустивши голову. Петрів Буланко, приступивши до нього впритул, хльоскав хвостом. Він відганяв мушву і від себе, і від хворого товариша.
    Петро прихилився спиною до нагрітої за день сосни і з насолодою вдихав запах розімлілої живиці. В казанку кипіла каша тепер уже для нього. З кущів розходилися духмяні пахощі. То чудодійна любка розкривала надвечір свої квіти. (За Ю.Логвином; 450 сл.)

    • Пояснити лексичне значення слів кульбака (сідло), підпруга (частина кінської збруї — широкий ремінь, який зятягують попід черевом коня, закріплюючи сідло), тятива (ремінь або мотузка, що стягує кінці лука), половий (світло-рудий), буланий (світло-карий).
    • Дібрати синоніми до слів замордований, охлялий.
    • Скласти план докладного переказу (орієнтовний):
      І. Буланко мчав по високій траві.
      ІІ. Перед вершником відкрилася долина.
      ІІІ. Почулося слабке іржання.
      ІV. Кінь загиблого Степана.
      1. Порваний повід.
      2. Скособочена кульбака.
      3. Татарські стріли у сідлі.
      V. Допомога Лискові.
      1. Петро вийняв вудила.
      2. Зняв сідло.
      3. Вийняті стріли.
      VІ. Козак напоїв коней.
      VІІ. Петро готує ліки.
      1. Викопав ямку, зібрав паливо.
      2. Приніс води.
      3. Зібрав плоди любки.
      4. Потримав насилені бульбочки в окропі.
      5. Коневі вистачить нашкребти й дати з перетертим вівсом.
      VІІІ. Буланко відганяв мушву.
      ІХ. Запахла надвечір любка.
    • Перебудувати складений план на план переказу стислого (орієнтовний):
      І. Вершник спустився в долину.
      ІІ. Кінь загиблого товариша.
      ІІІ. Ліки для Лиска.
      1. Вогнище.
      2. Нанизані бульбашки любки в окропі.
      3. Досить нашкребти й дати з вівсом.
      ІV. Запахла надвечір любка.
    • Написати стислий переказ.

    2. Юшка

    Юшка з риби! Де ви, поети й композитори, щоб оспівати це чудо з чудес,
    царицю всіх страв і натхнення рибалок? Немає таких поетів і композиторів. Бо й досі клекоче, умліває, парує на веселому багатті неопоетизована та неомузичена юшка з риби.
    Нашу юшку мав готувати рибалка Василь. Узявши велике емальоване відро, він налив у нього води. Відро було куплене Василевою жінкою, щоб тримати дощову воду. Василь поцупив його з дому, сподіваючись непомітно привезти й поставити на місце.
    На які тільки жертви не йде кожен рибалка заради юшки з риби! Юшки з линами, карасями, окунцями й щуками! Отієї, що незрівнянно пахне димком і укропом, рибою й перцем, розливається по алюмінієвих мисочках та кухлях! Тієї, що побожно сьорбається лише з дерев’яної ложки!
    Було розкладене багаття, начищена риба й картопля, приготовлена цибуля, петрушка, перець, часник, укріп і шмат старого сала, чомусь схожий на брусок мила. Над усім цим Василь почав священнодіяти.
    Спочатку Василь засипав у воду дрібну рибу. Коли та риба добре розварилася, Василь її викинув і засипав іншу, трохи крупнішу. Потім і цю викинув. Аж тоді вже поклав найкрупнішу рибу.
    Оточивши багаття, зголоднілі рибалки уважно стежило за відром. Юшка в ньому кипіла й булькотіла. Часом випливали довгі голови щук, виринали широкі спини карасів. Проте чомусь було багато піни. Василь терпляче визбирував її ополоником і пояснював, що то риба саме уварюється. А як не стане піна йти, значить риба вже готова.
    Юшка кипіла п’ять хвилин, кипіла десять, двадцять, а піни все ставало більше й більше. Василь аж упрів, її визбируючи. Може, якась злюща рибина попалася?
    Нарешті Василь посолив юшку. Коли він подав команду, рибалки обережно зняли відро й урочисто поставили на найпочеснішому місці посеред накраяного хліба, мисок і чашок.
    Першим сьорбнув Петро. Сьорбнув й скам’янів, широко розкривши рота. Потім, схопившись за живіт, прожогом кинувся до річки.
    Боязко поглядаючи на почервонілого Петра, Василь набрав повен ополоник і послав до рота. Якусь мить він сидів, безтямно витріщивши очі, потім і собі щодуху поскакав до річки.
    Лише тепер розібрали рибалки, що юшка пахне зовсім не рибою! У ній наче виварили добру гору білизни. Виловили з відра невеличкий шматочок. Це все, що залишилося від господарського мила, що його Василь укинув замість сала. (За А.Дімаровим; 355 сл.)

    • Дібрати синоніми до слів поцупити, брусок, накраяний (про хліб), прожогом.
    • Скласти план детального переказу (орієнтовний):
      І. Де поети й композитори, споможні оспівати юшку з риби?
      ІІ. Юшку мав готувати рибалка Василь.
      ІІІ. Поцуплене в дружини відро.
      ІV. На які жертви не піде рибалка заради юшки! V. Підготовка до священнодійства.
      1. Розкладене багаття.
      2. Начищена риба й картопля.
      3. Підготовлено спеції.
      4. Схожий на мило шмат сала.
      VІ. Як Василь варив юшку.
      1. У відрі зварено дрібну, потім крупнішу й зовсім крупну рибу.
      2. Рибалка визбирував піну.
      3. Юшку посолено.
      VІІ. Страва серед хліба, мисок і чашок.
      VІІІ. Юшку спробували Петро й Василь.
      Х. Виловили шматочок… мила.
    • План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний):
      І. Кожен рибалка любить юшку.
      ІІ. Василь і його відро.
      ІІІ. Як готувалися до варіння юшки.
      ІV. Як Василь священнодіяв над юшкою.
      1. Зварив рибу.
      2. Визбирував піну.
      3. Посолив.
      V. Готова страва і її жертви.
      VІ. Виловили залишки мила.
    • Написати стислий переказ.

    Уроки № 68, 69. Зв’язне мовлення. Письмовий cтислий переказ тексту, що вміщує розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.