Уроки № 42, 43. Зв’язне мовлення. Письмовий докладний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Уроки № 42, 43. Зв’язне мовлення. Письмовий докладний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувувати відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати текст, що вміщує розповідь про процес праці; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей та їхньої праці, цікавість до творчості, до різноманітних видів людської діяльності; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення.

    Хід уроків № 42, 43. Зв’язне мовлення. Письмовий докладний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення мети і завдань уроку.

    ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

    • Читання тесту вчителем або учнями.
    • З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
    • Визначення теми та головної думки тексту.
    • Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення (розповіді про трудовий процес).
    • Колективне складання плану тексту.
    • Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

    ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

    ІV. Підбиття підсумків уроку.

    V. Домашнє завдання.

    Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

    Тексти для письмового докладного переказу

    1. Рибальство

    Рибальство в Україні було відоме віддавна. Це підтверджують археологічні знахідки: різноманітні гачки, грузила для риболовних сітей.
    Вже з ХVІ ст. терміни риболовства та види снастей, якими дозволялося виловлювати рибу, визначалися законами.
    Професійне рибальство в Україні було досить обмеженим. Для селян риболовля була підмогою в їх господарстві. Рибою прагнули поповнити харчування. Риба була також предметом продажу й обміну на інші продукти.
    Українці знали різноманітні способи та знаряддя вилову риби. До найпоширеніших засобів рибної ловлі належали вудки. Вудками користувалися насамперед підлітки, а також дорослі рибалки, коли розраховували на невеликий улов.
    У гирлах великих рік рибалки застосовували перемети. Так звалися довгі шнурки з підвішеними на них десятками гачків з наживкою. Шнур перетягували поперек річки й закріплювали на берегах, а підвішені гачки занурювали на потрібну глибину у воду.
    Рибалки використовували ятері. Це циліндричної форми сіті з кількома обручами. Найчастіше ятері складалися з двох сіток. Кінець довшої сітки зав’язували наглухо. Кінець меншої, що була вставлена в першу, мав вузький отвір. Запливши у цей отвір, риба вже не могла вибратися назад. Інколи по боках ятера прикріплювали додаткові полотнища сіток, які звалися “крилами”. Так “крила” спрямовували рибу до отвору.
    Рибальство в Україні грунтувалося на дбайливому ставленні до природи. До речі, українці ніколи не глушили рибу. (З підручн.; 200 сл.)

    • Пояснити лексичне значення слів археологія (наука, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток, виявлених під час розкопок), циліндричний (такий, що має форму циліндра), гирло (річки) (місце, де річка впадає в море, озеро або іншу річку: кінець нижньої течії річки; дельта).
    • Дібрати синоніми до слів насамперед, отвір, дбайливий.
    • Скласти план (орієнтовний):
      І. Рибальство в Україні відоме здавна.
      ІІ. Терміни риболовства та види снастей визначалися законами.
      ІІІ. Для селян риболовля була підмогою.
      ІV. Чим і як ловили рибу.
      1. Найпоширеніший засіб — вудка.
      2. Як використовували перемети.
      3. Ятері — циліндричної форми сітки з кількома обручами.
      V. Рибальство грунтувалося на дбайливому ставленні до природи.
    • Написати докладний переказ.

    2. Розповідь діда Артема

    Ви помітили, що в одному місці солов’ї краще співають, в іншому гірше або теж добре, але інакше?
    Приїхав якось мій товариш від дочки з Черкащини і розповів, яких він там чув солов’їв. Усім солов’ям солов’ї! І про тільки не зайде балачка, знову він про черкаських солов’їв торочить.
    Зібрався й я до його дочки в гості. Риби повіз на гостинець, яблучок і поклін од батька. Розпитав, де той ліс, та й пішов увечері послухати. І правда, є там славні співуни.
    Вибрав я найкращого солов’я. Він і вдень і вночі співав безперестанку. Упіймав сіткою, зв’язав йому крила, посадив у клітку й привіз додому.
    Боявся, що загине мій соловейко в неволі. Ні, вижив. Через тиждень почав співати. Цілісінький рік ходив я за ним, як за дитиною. Годував комашиними яєчками, борошняними черв’ячками, тертою морквою, давлене конопляне сім’я давав, пшоняну кашу.
    І співу навчав. Завішував клітку хусткою, а біля неї чіпляв ще одну з якоюсь співучою пташкою. Співає пташка, соловей слухає, та й собі навчається. Більшає в його співі колін. Дечого навчився од лісового жайворонка. У дрозда перейняв дещо, у горихвістки, вівчарика, перепела. Гарно виходить! Ніби їхньої пісні співає, а все ж по-своєму.
    Навесні випустив я соловейка в ліс. Швидко він звикся. Чую, вже й од наших солов’їв перехоплює собі коліна, яких у його співі раніше не було. А наші солов’ї теж не глухі, у нього вчаться.
    Ось як я солов’я співати навчив. (За Б.Комаром; 232 сл.)

    • Пояснити лексичне значення слова коліно (стосовно співу) (розм. Певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні).
    • Скласти план (орієнтовний):
      І. Солов’ї співають по-різному.
      ІІ. Розповідь товариша.
      ІІІ. Справді гарні черкаські співуни!
      ІV. Дід привіз соловейка додому.
      V. Рік ходив за соловейком як за дитиною.
      VІ. Як дід навчавчав солов’я співати.
      1. Клітку завісив хусткою.
      2. Поруч чіпляв клітку зі спувучим птахом.
      3. Чого навчався соловейко.
      VІІ. Навесні дід випустив соловейка в ліс.
    • Написати докладний переказ тексту від третьої особи.

    3. Косар

    Я знаю землю і ціну людській праці.
    Коли мій батько пішов на війну, я вперше самостійно вийшов у поле. Я йшов з косою, а поруч мене — мама. Вона турбувалася, щоб я не дуже спочатку хапався, бо можна покалічити руки.
    Потім під’їхав дід Олександр. Він оглянув мою косу. Цю косу я споряджав сам. Бажаючи взяти справжню ручку, косу я випростав. Мені було п”ятнадцять років, тому я без страху дивився на світ. Дід узяв молоток, постукав ним по кіссю біля п’ятки. Коса стала під гострий кут. Він теж боявся, щоб я не покалічив руки.
    Я взяв це до уваги, але щойно дідова повозка закуріла по дорозі, я одстукав косу назад.
    Немає приємнішого відчуття в роботі, як відчуття власної сили. Я йшов уперед напролом. Я милувався зі своєї ручки і не міг намилуватися. Вона була така ж широка, як колись у батька.
    Старанно я працював так, щоб покіс лягав рівно, ніби по шнуру, стебло до стеблини.
    Переді мною стояла стіна пшениці. Я змахував косою і відтискав її щоразу вперед. Вона хилилася і знову випростовувалася. Я клав її на грабки і виносив геть, не знаючи втоми.
    Ні, втома була! Тільки я не зважав на неї. Заносячи косу, що аж свистіла, я змагався із собою.
    Як же палило сонце, як було мало вітру! Спітніла сорочка прилипала до спини. Я чув, як котився по моєму тілу піт.
    Того дня я скосив до полудня чотирнадцять сажнів, що дорівнює трьом чвертям гектара. Руки мої набрякли й узялися пухирями. Я почував, що стомився, але втому тамувало почуття гордості. Мені було приємно, що труд не страшний для мене. Я з любов’ю дивився на скошене поле. (За І.Сенченком; 265 сл.)

    • Пояснити лексичне значення слів ручка (тут: смуга покосу на один захват коси), кісся, п’ятка (нижній кінець, задній бік, місце з’єднання з чимось), грабки (пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями).
    • Дібрати синоніми до слів турбуватися, споряджати, випростатися, тамувати.
    • Скласти план (орієнтовний):
      І. Коли я вперше вийшов у поле.
      1. За що турбувалася мати.
      2. Дід підправив косу.
      3. Я відстукав косу назад.
      ІІ. Я відчував власну силу.
      1. Йшов напролом.
      2. Працював так, щоб покіс лягав рівно.
      3. Клав на грабки і виносив геть.
      ІІІ. Я змагався із собою.
      ІV. Втому тамувало почуття гордості.
    • Написати докладний переказ від третьої особи.

    4. Народження букета

    Археологічні знахідки підтверджують, що квітами людина прикрашає своє життя з давніх давен. У Стародавньому Єгипті квітами оздоблювали храми й палаци. У Давній Греції й Давньому Римі у спеціальних садах квіти вирощували навіть взимку. До речі, троянда виконувала роль ордена, яким нагороджували за виняткову мужність. Того ж, хто прикрашав себе трояндою самовільно, карали тюремним ув’язненням.
    У Західній Європі мода на квіти утвердилася з ХІV століття. Жінки прикріплювали невеличкі букетики до грудей, чоловіки встромляли їх у петлицю. Тоді ж квіти починають зображувати на картинах.
    З ХVІ століття квіти почали дарувати. Очевидно, народження цієї традиції було спричинене тим, що мандрівники привозили екзотичні квіти з тропічних країв. У добу видатних географічних відкриттів окремі екземпляри орхідей або тюльпанів за вартістю прирівнювалися до палацу.
    Мистецтво створення букетів почало бурхливо розвиватися з ХVІІІ століття. Для того, щоб скомпонувати квіти, слід було володіти певними знаннями й майстерністю.
    Добір квітів та зелені для букета залежить передовсім від його призначення та пори року.
    Використовують для букета не більше трьох різновидів рослин. Попередньо слід уважно оглянути рослини й вибрати найбільш придатні.
    Слід пам’ятати, що дуже великі й надто дрібні квіти в одному букеті не поєднують. Квіти, нахилені додолу, розташовують вище, квіти, пелюстки яких повернуто вгору, складають нижче. У центр букета вміщують найбільш гарну й помітну квітку. Необхідно обміркувати, які кольори мають поєднувалися в букеті. Важливо поєднати квіти так, щоб підкреслити їхню природну красу.
    Вдало вибрана зелень створює тло, на якому виразніше виділяються квіти різного забарвлення. Використання зелені посилює декоративність букета.
    Зі смаком створений букет має велику силу впливу. Він викликає натхнення, поліпшує настрій. (З кн. “Людина і квіти”; 255 сл.)

    • Пояснити лексичне значення слів археологічний (такий, що стосується археології — науки, яка вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток, виявлених під час розкопок), декоративність (мільовнічість, зовнішня ефектність).
    • Дібрати синоніми до слів екзотичний, тло.
    • Скласти план (орієнтовний):
      І. Квітами людина прикрашає життя здавна.
      ІІ. У Західній Європі мода на квіти утвердилася з ХІV століття.
      ІІІ. З ХVІ століття квіти почали дарувати.
      ІV. Розвиток мистецтва створення букетів.
      V. Як скласти букет.
      1. Оглянути й вибрати квіти не більше ніж трьох видів.
      2. Як складають квіти.
      3. Як поєднують кольори.
      VІ. Сила впливу гарного букета
    • Написати докладний переказ.

    Уроки № 42, 43. Зв’язне мовлення. Письмовий докладний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.