• Реклама

Уроки № 40, 41. Тема: Букви н та нн у прислівниках. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Уроки № 40, 41. Тема: Букви н та нн у прислівниках. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Мета: пояснити правила написання прислівників з н та нн; формувати вміння визначати в словах орфограму “Н та нн у прислівниках”, обгрунтовувати вибір написання; виховувати повагу до фольклору та творців влучного поетичного слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків № 40, 41. Тема: Букви н та нн у прислівниках. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

Попереджувальний диктант. Прислівники підкреслити, визначити спосіб творення кожного з них. У виділених словах позначити орфограми.

Палай всякчас! Радій світанню! (М.Самійленко.) Я сміюся привселюдно, бо веселу вдачу маю. (М.Вороний.) Надивляймось вволю на траву, поки ти живеш і я живу. (Г.Паламарчук.) Діють очисно вода і трави, все залізніє й грубіє світ. (М.Самійленко.)

ІІ. Підготовка до сприймання вивченого.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

Прочитати подані в двох колонках слова. Пояснити, чим зумовлено написання нн у прислівниках.

Поважний — поважноСонний — сонно
Багряний — багряноНевпинний — невпинно
Замислений — замисленоНесказанний — несказанно

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Прочитати. Пояснити написання нн у прислівниках.

Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так навмання розказую, без книжної справи. (Т.Шевченко.) Лунають дзвони безупинно по тих, що знищені безвинно. (Б.Дегтярьов.) Щоденно життя підкидає турбот. (Л.Первомайський.) Попідвіконню мою коляду благословляла Пречиста Мати, поруч зі мною стоячи на льоду. (Д.Павличко.) Як вовкулака попідтинню, сухий вайлується полин. (О.Довгий.) Заверещав хлопчина іспросоння. (І.Франко.) Серце моє незнищенно червоне! (І.Драч.) Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! (П.Тичина.)

Переписати, на місці крапок вставляючи н або нн. Позначити в словах орфограму “Н і нн у прислівниках”.

Ліхтарів проміння простяглося і в вікні задума..о цвіте. Кудись стрічки доріг тума..о простяглись. Я по скверу розгубле..о йду. Садів рум’яний цвіт обсипався духмя..о. Знов осіння тишина со..о лине. Вітер осені шале..о жовтий лист жене увись. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навма..я. І сміються солов’ї так безмежно і натхне..о. Далекий потяг воста..є крикнув.
З творів В.Сосюри.

Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Н і нн у прислівниках”.

І. Немов красуня сумовита, спочила втомлено земля, серпанком ночі оповита. (М.Вороний.) Щось несказанно чарівне й зворушливе криється в природі. (М.Стельмах.) І джмелино, і бджолино урочисто хор співа, а якась мала пташина промовля святі слова. (І.Коваленко.) Полинно пахне ніч, пов’явши в небосхилах. (А.Малишко.) Синії води збентежено ходять. (П.Тичина.) Розковано так дихається грудям. (О.Довгий.) Сніг падав безшелесно й рівно, туманно танули вогні. (М.Рильський.) Добродушний грім спросоння заревів, але над нами ще ясно й синьо. (М.Рильський.) Пролетіла скажено кіннота, тільки сухо копита дзвенять. (В.Сосюра.) Навмання окрай безодні мчу, завмерши, і стрімголов, пришпоривши коня, навстріч галопом час летить, як вершник. (М.Самійленко.)

ІІ. Предивний сон і звеселив і налякав мене неждано. І досі ті чудні дива морочать серце несказанно. (П.Куліш.) Спросоння не добереш, чи то людина, чи вітрець, чи місяць золотою пучкою стукає в шибки. (М.Стельмах.) А за Дніпром багряно сходить над бором місяць, як пожар. (В.Сосюра.) А сонце червонистим оком дивилось, немовби спросоння. (М.Старицький.) І востаннє світанок розжеврив цвіт жоржини під сивим вікном. (М.Чхан.) Так негадано ця осінь закурликала над степом… Так неждано за плечима затужилось мені небом. (Б.Олійник.) Смертельна туга плакала органно. (Л.Костенко.) А синя сутінь просто в душу тече студено, як ручай. (І.Доценко.)

Диктант з коментуванням. Позначити в словах орфограму “Н і нн у прислівниках”.

І. Безнастанно трудитися має в повний голос душа! (М.Самійленко.) Як і ти, я цвіту калинно, нашу молодість видно здаля, Україно моя, Україно, пишна квітко планети Земля! (Д.Луценко.) Десь полум’я шипить зміїно, та я нічого не боюсь, бо я до тебе, Україно, живим чи мертвим повернусь! (Д.Павличко.) Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні. (Л.Дмитерко.) За що недоля наша невблаганно кепкує так! (В.Самійленко.) Ми бились шалено, як гірські орли, але вороги нас в полон узяли. (Олександр Олесь.) Сумлінно й чесно буду я везти яку життя поклажу не навалить. (Д.Білоус.)

ІІ. Хлібами пахне в полі незрівнянно. І ми в буквар впиваємось очима, щоб зміст отой глибинно зрозуміть. І виводить старанно рука незугарні карлючини літер. У яблуньки весною на залуззі жива любов дитинно пророста. Сосни розтривожено гудуть, з вітром угорі заводять чвари. Шумлять смереки, звихрено шумлять. В кущах натхненно соловей співає. Ковальський міх натруджено кректав, зітхаючи, тремтіли груди чорні. У буднях я шукав щоденно теми, випещував слова, як хризантеми.
З творів Д.Луценка.

ІІІ. Я сам собі всміхнувся безпричинно. (Є.Гуцало.) Я дивлюся на світ зачаровано. (І.Драч.) Сосновий світ здивовано вивчаю. (Л.Костенко.) На світі все буденно починається. Зацвів ячмінь. Черешня наливається. (О.Довгий.) Невпинно і солодко б’ються серця. (В.Сосюра.) А вітер на нас насіда бурунами, збентежено чайки кигичуть над нами. (О.Довгий.) В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнжери. (Б.Олійник.) І соняхи, як хлопчаки, замріяно бігли до шляху. (М.Сіренко.) Краса Карпат привабливо і юно навколо в сяйві сонця заяскріла. Дзвенять, немов ноктюрни, срібнострунно густих смерек і Чорногори крила. (Д.Луценко.) І простір бджолами дзумить притлумлено у пізнім цвіті. (М.Самійленко.) За веслом то тихо жебоніла, то бухикала вода, знову спросоння обізвалися за островом лебеді. (М.Стельмах.) Десь вискнув наполохано транзистор, вколовшись об стерню телеантен. (Б.Олійник.) Заметіль усе помалу на малюнку замітала. Білі брови пропадали, білі очі пропадали, невблаганно пропадало біле маєво волось. (Є.Гуцало.)

Словник.
Транзистор — портативний радіоприймач.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Уроки № 40, 41. Тема: Букви н та нн у прислівниках. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.