Уроки № 37, 38. Зв’язне мовлення. Письмовий переказ із творчим завданням. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Уроки № 37, 38. Зв’язне мовлення. Письмовий переказ із творчим завданням. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: продовжувати формування в учнів умінь сприймати прослухане (або прочитане) висловлювання та відтворювати його із застосуванням відпрацьованих у попередніх класах текстотворчих умінь, а також завершувати відповідно до одержаного завдання; уточнювати й активізувати словниковий запас учнів, удосконалювати культуру мовлення; виховувати повагу до вітчизняної культури, до митців, викликати зацікавленість українським мистецтвом.

    Обладнання: текст для переказу.

    ХІД УРОКІВ № 37, 38. Зв’язне мовлення. Письмовий переказ із творчим завданням. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення мети і завдань уроків. Мотивація навчання.

    ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

    Читання тексту.

    Пояснення лексичного значення наявних у тексті слів, що містяться в пасивному словнику учнів.

    Визначення теми та головної думки тексту.
    З’ясування стилю тексту, покладеного в основу тексту типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

    Індивідуальне складання плану тексту.

    Обговорення можливих варіантів закінчення (бажано відбити в плані переказу одним-двома пунктами).

    Читання тексту.

    ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
    Редагування чорнових варіантів тексту переказу з продовженням. Переписування відредагованого тексту.

    ІV. Домашнє завдання.
    Завершити роботу над письмовим переказом.

    Тексти для письмового переказу

    МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ

    Його найвідомішим твором є геніальний «Щедрик». Покладена в основу твору народна щедрівка є найстарішим зразком українського фольклору.
    Мелодія складається з мотиву, що має всього чотири звуки. Пісню починає сопрано соло, потім мотив підхоплює увесь хор. Вступають усе нові голоси, і кожен ніби додає щось своє. Усе разом — витончене, надзвичайно красиве звукове мереживо.
    Інший геніальний твір Леонтовича — «Дударик». За змістом це дитяча пісенька про дідуся-дударика, який умер, залишивши сиротою свою дуду.
    Хор розпочинається чоловічими голосами, які імітують звучання дуди. На цьому фоні сопрано та альти співають простеньку народну мелодію.
    Вслухаєшся в чудовий спів — і ніби бачиш маленького хлопчика, який сумує за дідусем, і самого дідуся, який, прощаючись із хлоп’ям, передає йому улюблену свою дуду.
    Хорові твори «Дударик» і «Щедрик» стали відомими далеко за межами України.
    Кажуть, що безмежну любов до народної пісні та ніжну душу Микола Леонтович перейняв від матері. Мабуть, завдяки тому, що з її уст завжди лунала чарівна пісня, музичні здібності хлопчика виявилися дуже рано. Музикальним хистом був наділений і батько майбутнього композитора: він добре грав на кількох інструментах: віолончелі, скрипці, гітарі.
    Проте не лише спів приваблював хлопця. Змалку почала виявлятися ще одна сторона його обдарування — талант до хорового диригування. Створивши хор із сестри і брата, Микола вправно диригував ним в ожереді соломи…
    Життєва стежка йому, синові священика, була вторована — духовна освіта. Навчаючись у духовній школі та семінарії, юнак опанував нотну грамоту й залюбки співав у хорі. Тоді ж, у роки навчання, почав записувати мелодії українських народних пісень.
    Закінчивши семінарію, Леонтович став учителем співів і арифметики в сільській школі. До речі, змалку Микола не любив арифметики, а тут довелося навчати інших… Але там, де йшлося про музику й хоровий спів, молодий учитель почувався у своїй стихії. Де з’являвся Микола Дмитрович, там звучала пісня. Невдовзі молодий учитель створив чудовий учнівський оркестр.
    Відчуваючи брак музичної освіти, Микола приїздить до Петербурга, де відвідує лекції та консультації придворної капели. Заняття привели в певну систему все, чого композитор-самоук досяг самотужки. Природжений талант Леонтовича, його артистизм не переставали дивувати його вчителів.
    Освіту молодий композитор продовжив у Київський консерваторії. Невдовзі Леонтович почав викладати хорову справу в музичному інституті імені М. Лисенка. Проте бурхливі політичні події змушують його переїхати в Тульчин, до сім’ї. Композитор знову починає вчителювати в сільській школі.
    Леонтович розпочинає роботу над оперою «Русалчин великдень» У першому акті опери йшлося про те, як козак, заблукавши в лісі, зустрівся з русалками. Ті, накинувшись на юнака, загадали йому загадку — якщо козак не відгадає її, на нього чекає смерть.
    Хлопця рятує одна з русалок, що закохалася в нього, удвох вони тікають.

    Наступні акти опери так і не були створені. Повертаючись від лібретиста, який жив у сусідньому містечку, Микола Дмитрович заночував у хаті свого батька. Саме тоді попросився переночувати невідомий, що проходив через село. Опівночі пролунав постріл і з будинку вискочив убивця.
    Так трагічно обірвалося життя одного з найвидатніших митців України. В обставинах загибелі композитора досі лишилось багато нез’ясованого.
    Безсмертя Миколи Леонтовича — у популярності його творів в Україні та за її межами.
    (483 слова) (За М. Гордійчуком)

    Пояснити лексичне значення слів сопрано (найвищий співочий жіночий голос), альт (низький дитячий або жіночий голос), соло (виступ одного виконавця), консерваторія, лібретист (автор лібрето — словесного тексту музично-драматичного твору — опери, оперети тощо); виразу почуватися у своїй стихії.
    Дібрати синоніми до слів імітувати, хист, самотужки.
    Скласти план тексту.

    Орієнтовний план

    І. Найвідоміші твори Миколи Леонтовича.
    1. Геніальний «Щедрик».
    2. Дитяча пісенька «Дударик».
    ІІ. Витоки музичної обдарованості — у сім’ї.
    ІІІ. Талант до хорового диригування.
    IV. Життєва стежка священицького сина.
    V. Учителювання в сільській школі.
    1. Учитель співів та арифметики.
    2. Створення учнівського оркестру.
    VI. Поповнення музичної освіти.
    1. Консультування в Петербурзькій придворній капелі.
    2. Навчання в Київській консерваторії.
    VII. Викладання в музичному інституті.
    VIII. Початок роботи над оперою.
    ІХ. Трагічна загибель композитора.

    На дошці записати: витончене звукове мереживо; хорове диригування; духовна освіта; природжений артистизм; почав викладати хорову справу в музичному інституті імені М. Лисенка; обставини загибелі.

    Написати докладний переказ, завершивши його роздумами про значення народної основи для національного мистецтва.

    МИКОЛА ЛИСЕНКО

    Ще підлітком Микола Лисенко почав записувати народні пісні й думи. Студентом університету записав цикл весільних пісень, який згодом було видано. Дев’ятнадцятирічним юнаком Лисенко вже керував студентським хором і разом зі своїм троюрідним братом Михайлом Старицьким працював над оперою. Проте давався взнаки брак систематичної музичної освіти. Микола зрозумів: навчатися музики необхідно.
    Лисенко вступив до одного з найавторитетніших навчальних закладів Європи — Лейпцигської консерваторії. Складний навчальний курс пройшов усього за два роки, поєднуючи навчання з концертуванням у Лейпцигу та Празі. Здобув славу одного з найкращих піаністів своєї доби.
    Навчання в Німеччині пов’язане ще з однією подією в житті композитора. Саме тоді ним було започатковано вокальний цикл «Музика до «Кобзаря» Тараса Шевченка». Над циклом Лисенко працював майже сорок років, створивши на Шевченкові слова п’ятдесят одну пісню. У цьому циклі розкрилося глибоке розуміння поезії Кобзаря, усвідомлення її єдності з народною піснею.
    Після повернення в Україну Микола Лисенко поринув у культурне життя. Виступав як піаніст, організував хор, з яким багато гастролював, творив музику. Написав оперу «Різдвяна ніч» за творами Миколи Гоголя. Дещо пізніше Лисенко приступив до роботи ще над однією оперою за сюжетом Гоголя, якій судилося стати одним з найвидатніших творів українського музичного мистецтва. Йдеться про «Тараса Бульбу».
    Зовсім не випадково композитор звернувся до повісті Гоголя. Закоханість в український фольклор, безпосередня участь в археологічних розкопках на Хортиці розбудили в ньому величезний інтерес до героїчної історії рідного народу.
    Десять років віддав Микола Лисенко роботі над оперою. Розповідь про те, як народжувався твір, могла б стати захоплюючим романом про самовідданість митця, про наполегливі пошуки й радість творчих знахідок… На жаль, композитор так і не побачив своєї опери на сцені. «Тарас Бульба»
    був поставлений тільки 1924 року — через двадцять років по смерті Миколи Віталійовича. Відтоді опера не зникає з репертуару багатьох театрів.
    Творчий доробок Миколи Лисенка дуже багатий. Крім опер «Тарас Бульба», «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Утоплена», він створив кілька кантат на слова Тараса Шевченка, сотні пісень на слова Івана Франка, Лесі Українки, Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Олександра Олеся. Чудовими є опери Лисенка для дітей: «Пан Коцький», «Коза-дереза», «Зима і Весна».
    Творчість Миколи Лисенка є цілою епохою в музичній культурі України. Його мистецька школа породила згодом цілу плеяду чудових композиторів. Кожен з них ішов власним шляхом, проте в основі творчості кожного було те, що заповів Лисенко — любов до рідного народу та невмирущої народної пісні.
    (375 слів) (За В. Туркевичем)

    Пояснити лексичне значення слів цикл (тут: ряд художніх творів, об’єднаних спільністю тематики, авторством тощо), вокальний (виконуваний голосом), репертуар (сукупність творів, які виконуються протягом певного часу), кантата (великий вокально-інструментальний твір для солістів, хору й оркестру), плеяда (група визначних діячів, об’єднана спільністю поглядів, завдань).

    Скласти план тексту.

    Орієнтовний план

    І. Цікавість юного Миколи Лисенка до музичного мистецтва.
    ІІ. Навчання в Лейпцигській консерваторії.
    1. Навчання поєднувалось із концертуванням.
    2. Початок праці над циклом пісень на слова Тараса Шевченка.
    ІІІ. Заглибленість у культурне життя після повернення в Україну.
    1. Виступи як піаніста, гастролювання з хором.
    2. Робота над оперою «Різдвяна ніч».
    IV. Створення опери «Тарас Бульба».
    1. Що пробудило в композитора інтерес до героїчної історії України.
    2. Десять років віддав Лисенко роботі над оперою.
    3. Побачити твір на сцені не судилося.
    V. Творчий доробок Миколи Лисенка.
    VI. Мистецька школа Лисенка породила плеяду композиторів.

    Написати докладний переказ, увівши до його тексту самостійно складений відгук про будь-який твір Миколи Лисенка.

    ОЛЕКСАНДР МУРАШКО

    Нахил до малювання виявився в Олександра ще в ранній юності. Та батько, який був іконографом, виміряв для сина іншу долю. Заборонивши Сашкові й думати про живопис, він віддав його до духовного училища. Тож п’ятнадцятирічним юнак пішов з дому. Довго жив на Дніпрі, серед бідаків, яких годувала ріка. Малював їхні колоритні постаті, всотував враження від спілкування з простим людом та прекрасною природою.
    Трапилось так, що Олександр познайомився з родиною професора Андріана Прахова та живописцем Віктором Васнєцовим. То був час, коли народжувалися славнозвісні настінні розписи Володимирського собору в Києві, роботи, які й дотепер вражають своєю художньою довершеністю. Керував оздобленням собору мистецтвознавець Прахов, а центральною особою, без сумніву, був Васнєцов. Помітивши в юнака неабиякі здібності, Прахов та Васнєцов порадили йому здобувати художню освіту. З їхньою підтримкою Олександр вступив до Петербурзької академії мистецтв.
    Навчаючись, Олександр щороку приїздив у рідну Україну. Захоплення рєпінськими «Запорожцями», інтерес до історичної долі рідного народу не могли не вплинути на формування уподобань молодого живописця. Героїчне минуле України Мурашко обрав темою своєї дипломної картини «Похорон кошового».
    Слід відзначити, що працюючи над центральним образом полотна (образом старого козака з булавою), художник попросив позувати відомого діяча українського театру Михайла Старицького. Той охоче погодився. Так Мурашко увічнив образ видатного митця.
    Картина стала чудовим заспівом до творчості майстра. За неї Мурашкові було надано звання художника й право закордонного творчого відрядження.
    У Парижі митець досліджував твори класиків, вивчав полотна імпресіоністів. Проте головним об’єктом вивчення для нього, як завжди, залишалося реальне життя простих людей з їхніми радощами й бідами. Не фешенебельний Париж, не багаті квартали і їхні заможні мешканці полонили художника. Його увагу привертав Париж без прикрас. Народжувалися нові полотна митця.
    Повернувшись до Києва, Олександр Мурашко працював переважно в жанрі портрета. Деякий час живописець викладав в Київському художньому училищі, а пізніше заснував власну образотворчу студію.
    У розквіті сил Олександр Мурашко трагічно загинув за нез’ясованих обставин. Тіло митця було знайдене у яру, неподалік від його домівки на Лук’янівці. Найімовірніше художник був знищений муравйовськими вандалами, які тоді захопили Київ.
    (325 слів) (За Т. Суярко)

    Пояснити лексичне значення слів іконограф (митець, що працює в жанрі іконопису), колоритний (наділений певними особливостями, своєрідний), імпресіоністи, фешенебельний (такий, що відповідає вимогам вишуканого смаку й моди, елегантний), вандали (переносно — неуки, варвари, руйнівник культурних цінностей).
    Дібрати синоніми до слів всотувати, довершеність

    Скласти план тексту.

    Орієнтовний план

    І. Незгода Олександра з батьковими планами.
    ІІ. «Самостійне життя» на берегах Дніпра.
    1. Колоритні постаті бідаків.
    2. Спілкування з чудовою природою.
    ІІІ. Знайомство з А. Праховим та В. Васнєцовим.
    IV. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв.
    1. Щорічні приїзди в Україну.
    2. Що зумовило вибір теми дипломної картини.
    3. Увічнений образ Михайла Старицького.
    V. Творче відрядження до Парижа.
    1. Вивчення картин класиків та робіт імпресіоністів.
    2. Не фешенебельний Париж приваблював митця.
    VI. Повернення до Києва.
    1. Робота у жанрі портрета.
    2. Викладацька діяльність.
    VІI. Трагічна загибель художника.

    Написати докладний переказ, завершивши його відгуком на будь-яку картину Олександра Мурашка.
    На дошці записати: дипломна картина «Похорон кошового», право закордонного творчого відрядження, Київське художнє училище, образотворча студія.

    Уроки № 37, 38. Зв’язне мовлення. Письмовий переказ із творчим завданням. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.