Пантелеймон Куліш (1819—1897).
    Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Пантелеймон Куліш (1819—1897). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Народився в м. Воронежі, що на Сумщині, у козацькій родині, помер на хуторі Мотронівці (нині Чернігівська область)
    Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець.
    Найвідомші твори: роман «Чорна рада»; поетичні збірки «Досвітки», «Хуторна поезія», оповідання «Орися»; драми «Байда, князь Вишневенький», «Петро Сагайдачний»

    Роман «Чорна рада» (1857)

    Літературний рід роману «Чорна рада»: епос.
    Жанр роману «Чорна рада»: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман).
    Тема роману «Чорна рада»: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни,
    Головна ідея роману «Чорна рада»: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).
    Головні герої роману «Чорна рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотарєнко, кошовий гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.
    Сюжет роману «Чорна рада»: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — знайомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Пегра Шраменка й Лесі.
    Композиція роману «Чорна рада»: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом у творі є образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.
    Літературознавці про роман «Чорна рада». Історичною основою твору є події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 р. Боротьба за гетьманування після смерті Б. Хмельницького стала гострою, як ніколи до того. Від різних соціальних груп були висунутими на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко й Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. На Чорній раді гетьманом було обрано підступного Брюховецького. Переможець скарав Сомка та його прибічників на горло…
    Центральним у романі є образ соціальних низів, черні (звідси й назва «Чорна рада»). Це узагальнений демократичний образ українського народу — запорозьких козаків, міщан, селян тощо…
    Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, — Брюховецький, Васюта, Вуяхевич — позначені владою й користолюбством, зажерливістю й підступністю. Автор ставиться до них з неприхованою антипатією: «Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші… Запобігаючи царської ласки, кожен себе глядить, аби йому було добре. О, неситая жадоба старшинування! Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над іншими».
    Брюховецький — це політичний авантюрист і безчесна людина, яка давно втратила елементарну гідність і ловить у свої сіті простаків, удаючись до лукавства й демагогії: «Усі будемо рівні!»;«Хліб та вода — козацька їда» тощо…
    Батько і син Шрами, Сомко щиро засмучені долею рідного краю, усе роблять, аби не допустити брюховецьких та їм подібних до влади, проте, на жаль, це не вдасться. Сомка та його побратимів змальовано в романі найповніше і найпозитивніше. Якима Сомка виведено як продовжувача справи Б. Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, обтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна».
    З любов’ю зображений Кулішем і паволоцький полковник Шрам, палкий поборник об’єднання України… Чесний і скромний, Шрам не терпить людей, які продалися шляхтичам за «лакомство нещасне» і злигалися з поневолювачами народу… Образ Шрама, козацького полковника і священика в одній особі, — це узагальнення характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.
    Гідний батька і син Петро — «орел не козак». Він до того гарний, що красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами». Мужність, хоробрість Шраменка вражають навіть старих козаків, «не кожен здатен, під кулями велику ріку перепливати»… У ту пам’ятну ніч, коли Кирило Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бився із зловмисником не на життя, а на смерть.
    Окремо визначимо образ сліпого старця-кобзаря, у якому сконцентровано іншу проблему — народ і співець. Це романтичний образ «Божого ясного Чоловіка», людини національно свідомої, котра в моральному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки… Не шлунок, а дух визначає його сутність, тож він «наче бачить таке, чого видющий зроду не побачіть». Автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі»…
    Найяскравіший з образів козаків — Кирило Тур, Про те, шо він користується симпатією автора, легко визначити з опису зовнішності героя: «…здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці, сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима…» Цей портрет повністю виправдовує прізвище героя, справді схожого на тура. Для Кирила, за його ж словами, Січ — мати, а Луг — батько… Головне для Кирила — козацька честь: «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного». Хоробрий лицар, бунтарської і дещо химерної вдачі, Кирило не має корисливих інтересів, прагне до незалежності, відчайдушних вчинків і козацького побратимства. Перед гетьманом він тримається як рівня з рівнею… Останній штрих образу Тура, який ще більше посилює до нього симпатію, — викрадення вночі нареченої гетьмана, Лесі, спроби визволити самого гетьмана Сомка, засудженого до страти.

    Хуторяни, козаки Череваня, живуть безтурботним життям на лоні ідилічної природи. Про Череваня, колись завзятого козарлюгу, а тепер обважнілого хуторянина, саме прізвище говорить. Череваниха — «молодиця свіжа й повновида, пряна, як тополя». Про їхню дочку Лесю написано скупо, але промовисто: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить». Череванів хутір — ідеал Куліша натурального жита людини в повній гармонії з природою і совістю, у дотримуванні Божих заповідей (Б. Степанишин).

    Теорія літератури
    Роман-хроніка — складний за будовою і великий за обсягом епічний твір, у якому розкривається історія широко охоплених суспільних і родинних подій за певний проміжок часу. В українській літературі до цього жанру належать такі твори: «Чорна рада» П. Куліша, «Марія» У. Самчука, «Жовтий князь» В. Барки.

    1. Пантелеймон Куліш — автор першого в новій українській літературі
    А ліричного вірша
    Б історичного роману
    В оповідання
    Г перекладу «Одіссеї» Гомера
    Д соціально-психологічного роману

    2. Прочитайте рядки.
    …чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б здогадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла от золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький.

    Це опис зовнішності
    А Гвинтовки
    Б Пугача
    В Золотаренка
    Г Тетері
    Д Брюховецького

    3. Прочитайте рядки.
    …зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна.

    Ці слова належать
    А Іванові Брюховецькому
    Б Петрові Шраменку
    В Кирилові Туру
    Г Якимові Сомку
    Д Михайлові Череваню

    4. Викупляти з неволі козаків уважав своїм призначенням
    А Черевань
    Б Василь Невольник
    В Божий Чоловік
    Г Михайло Шрам
    Д Кирило Тур

    5. Ідеал натурального життя людини в повній гармонії з природою і совістю втілено в образі
    А Батурина
    Б Ніжина
    В Чорної Гори
    Г хутора Хмарище
    Д Переяслава

    6. Події в романі «Чорна рада» розвиваються в такій послідовності
    А викрадення Лесі — Чорна рада — одруження Лесі й Петра — покарання Тура біля стовпа
    Б викрадення Лесі — покарання Тура біля стовпа — Чорна рада — одруження Лесі й Петра
    В покарання Тура біля стовпа — викрадення Лесі — Чорна рада — одруження Лесі й Петра
    Г Чорна рада — викрадення Лесі — одруження Лесі й Петра — покарання Тура біля стовпа
    Д одруження Лесі й Петра — викрадення Лесі — Чорна рада — покарання Тура біля стовпа

    7. Прочитайте рядки.
    Весело і тяжко згадувати нам тебе, старий діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скільки-то князів, рицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скільки-то на твоїх улицях… на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської!

    Цей уривок є таким композиційним елементом повісті «Чорна рада»:
    А міський пейзаж
    Б епілог
    В пролог
    Г епіграф
    Д ліричний відступ

    8. Наскрізним композиційним прийомом у романі «Чорна рада» є
    А сни кожного героя твору
    Б образ дороги
    В батальні сцени
    Г позначення дати кожної події
    Д очікування героями виборів гетьмана

    9. Головна ідея роману «Чорна рада» полягає у
    А возвеличенні давньої України княжих часів
    Б неприйнятті міжнаціональної ворожнечі різних суспільних верств
    В утвердженні думки про необхідність національної злагоди українців
    Г оспівуванні славного минулого козацької держави
    Д возвеличенні високого почуття — кохання

    10. У романі «Чорна рада» НЕ ПОРУШУЄТЬСЯ проблема
    А взаємин між панством, старшиною і простолюдом
    Б відносин між Україною і Росією
    В кохання й подружнього щастя
    Г збереження для нащадків фольклорної спадщини
    Д ролі державного діяча в суспільному житті

    11. Установіть відповідність.

    Герой Портрет
    1 ТурА …не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів… над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко-руською вірою.
    2 ШраменкоБ …тільки похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни; сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача.
    3 СомкоВ Він добрий був син і щирий козак; лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти.
    4 ШрамГ …високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи.
    Д …здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима…

    12. Установіть відповідність.

    ГеройВчинок
    1 Петро ШрамА хоче врятувати ув’язненого Сомка ціною власного життя
    2 Кирило ТурБ рятує викрадену Лесю
    3 Божий ЧоловікВ лікує зіллям і молитвою хворих
    4 Іван БрюховецькийГ здобуває владу безчесним шляхом
    Д планує позаводити чесні суди, школи, академії, друкарні

    Відповіді до теми  Пантелеймон Куліш (1819—1897). Завдання в тестовій формі. Українська література

    1 Б;
    2 Д;
    3 Г;
    4 В;
    5 Г;
    6 Б;
    7 Д:
    8 Б;
    9 В;
    10 Г;
    11 1) Д, 2) В, 3) Г, 4) А;
    12 1) Б, 2) А, 3) В, 4) Г.

    Пантелеймон Куліш (1819—1897). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

    1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

    2. Усна народна творчість

    3. Давня українська література. Григорій Сковорода

    4. Іван Котляревський

    5. Григорій Квітка-Основ’яненко

    6. Тарас Шевченко

    7. Пантелеймон Куліш

    8. Марко Вовчок

    9. Іван Нечуй-Левицький

    10. Панас Мирний

    11. Іван Карпенко-Карий

    12. Іван Франко

    13. Михайло Коцюбинський

    14. Ольга Кобилянська

    15. Леся Українка

    16. Василь Стефаник

    17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

    18. Володимир Винниченко

    19. Микола Хвильовий

    20. Юрій Яновський

    21. Валер’ян Підмогильний

    22. Остап Вишня

    23. Микола Куліш

    24. Олександр Довженко

    25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

    26. Ліна Костенко

    27. Олесь Гончар

    28. Григір Тютюнник

    29. Іван Багряний

     

    Комментарии закрыты.