Панас Мирний (1849—1920).
    Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Панас Мирний (1849—1920). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Справжнє ім’я — Панас Якович Рудченко.
    Народився в м. Миргороді в родині дрібного чиновника, помер у м. Полтаві.
    Прозаїк, драматург.
    Найвідоміші твори: романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»; п’єса «Лимерівна»; повісті «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне»; оповідання «Морозенко».

    Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875)

    Літературний рід роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: епос.
    Жанр роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: соціально-психологічний роман («роман з народного життя»).
    Тема роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.
    Головна ідея роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові.
    Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: Панас: Мирний написав нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» із почутої від візника історії про відомого на Полтавщині Василя Гнидку, який зі своїми поплічниками вбив цілу сім’ю; потім на основі нарису створив повість «Чіпка», прототипом якого був Василь Гнидка; пізніше до написання роману (розширення повісті) долучився рідний брат Панаса Мирного Іван Білик (псевдонім), в одній із редакцій твір дістав назву «Пропаща сила», а згодом — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
    Головні герої роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки з дитинства Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки — Матня, Лушня її Пацюк; москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські, Порох та ін.
    Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: чотири частини; тридцять розділів (академік О. Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами» через його композиційну складність).

    Сюжет роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
    Частика перша
    I. Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею.
    II. Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.
    III. Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
    IV. Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
    V. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
    VI. Дознався: знайомство з Галею.
    VII. Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.

    Частіна друга
    VIII. Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).
    IX. Піски в неволі: приїзд генерала Польського до Пісок; реєстрація селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.
    X. Пани Польські: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одруження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті генеральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича поручика Василя Семеновича, пізніше — молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.
    XI. Махамед: дитинство Й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.
    XII. У москалях: служба Максима-москаля.
    XIII. Максим — старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.

    Частина третя
    XIV. Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко — справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.
    XV. З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижиком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.
    XVI. Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажитого Чіпкою (крім снопів пшениці).
    XVII. Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.
    XVIII. Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком плану пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.
    XIX. Слизька дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.
    XX. На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.
    XXI. Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.
    XXII. Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.

    Частина четверта
    XXIII. Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.
    XXIV. Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, Що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
    XXV. Козак — не без щастя, дівка — не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
    XXVI. На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й гучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку, новий промисел Чіпки (перепродування полотна).
    XXVII. Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.
    XXVIII. Старе — та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
    XXIX. Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Душні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.
    XXX. Так оце та правда! Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.

    Літературознавці про твір. Літературознавець О. Білецький писав, що композиція роману нагадує будинок із численними прибудовами. Пояснення цього факту — у непростій творчій історії роману. Спочатку Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» і надрукував його у львівському журналі «Правда». З нарису виросла повість «Чіпка». Згодом її автор відгукнувся на заклик брата Івана створити «народний роман на основі щирого реалізму». Іван Рудченко (літературний псевдонім — Білик) також включився в роботу над новою версією твору. У ході його доопрацювання автори все більше відходили вглиб історії, унаслідок чого і з’явилися ті «прибудови», про які писав академік О. Білецький. Після переробки повісті з-під пера братів Рудченків з’явився широкоформатний, панорамний реалістичний роман, час дії в якому сягає від катерининських часів до скасування кріпацтва й пореформеного періоду.
    Панорамність роману забезпечує передусім його друга, найбільш самодостатня, частина. Крізь призму історії села Піски в ній показано столітню українську історію. Ідеться про перетворення козаків на «покірних волів». Згадуються історичні події: скасування гетьманщини; гайдамаччина; зруйнування Січі генералом Текелієм; зруйнування Очакова турками; польське повстання під проводом Костюшка; запровадження Катериною II кріпацтва на землях України; повстання декабристів («тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала…») і навіть революційна хвиля 1848 р., що прокотилася Європою…
    Козацька слобода Піски втрачає волю. Село віддають колишньому шляхтичу-поляку, який вислужився в російській армії до генерала. Селян же за принципом «поділяй і володій» ділять на козаків і «генералових»…
    Оповідь у другій частині ведеться за законами хроніки. У ній з’являються нові персонажі, як, наприклад, останній січовик Мирон Ґудзь, чия туга за волею передалась онукові Максимові. З хроніки Пісок виринає й історія Чіпчиного батька Івана Вареника, незаконнонародженого панського сина. Час від часу оповідь набуває сатиричного забарвлення. Саме в такому ключі змальовується зверхня щодо піщанськнх «хахлів» і «мазеп» генеральша та її «кацапська» свита; проте й сцени, у яких селяни принижуються перед пані, теж не позбавлені гірких сатиричних нот; сумирність «волів» викликає в авторів роману досаду.
    Співавторство Івана Білика виявилося, вочевидь, у наповненні роману історичним і «суспільствознавчим» змістом. Немало місця в другій частині займають і сторінки, присвячені трудам і дням українського селянина. Що ж до персонажів, то на перший план тут усе помітніше виступає Максим Ґудзь із його баламутством, історією перебування в «некрутах» (тобто — у москалях) і потім поверненням в рідне село. Загалом, друга частина сюжетно мало пов’язана з трьома іншими. «Прив’язкою» виступає та обставина, що Максим Ґудзь — батько Галі, майбутньої дружини Чіпки Вареника. Суттєвим є також вихід через ретроспекції на значний історичний часопростір.
    І все ж сюжетним епіцентром роману є Чіпка, Йото історія займає три частини роману. Олександр Білецькнй писав, що перетворення цього героя роману з «шукача правди на кровожерливого вбивцю вийшло непереконливим». З таким твердженням погодитися важко. Панас Мирний та Іван Білик мотивували його складну еволюцію грунтовно, шукаючи витоки його розбійництва не тільки в «дурних умовах», а й в індивідуально-психологічних особливостях Чіпки (В. Пахаренко).

    1. Справжнє прізвище Панаса Мирного
    А Тобілевич
    Б Рудченко
    В Левицький
    Г Губенко
    Д Очерет

    2. Сюжетною основою для написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика став нарис
    А «Чіпка»
    Б «Пропаща сила»
    В «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
    Г «Так це та правда?!»
    Д «Лихі люди»

    3. Прочитайте рядки (« Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).
    Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун… Хороший з лиця — повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі…

    У цьому уривку описано
    А Василя Семеновича Польського
    Б Чіпку Варениченка
    В Тимофія Лушню
    Г Максима Ґудзя
    Д Грицька Чупруненка

    4. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).
    Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою…

    У цьому уривку описано
    А Грицька Чупруненка
    Б Чіпку Варениченка
    В Івана Вареника
    Г Максима Ґудзя
    Д Мирона Ґудзя

    5. Прізвища Хрущ, Хрущов, Притика в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав (мали)
    А Грицько Чупруненко
    Б дід Улас
    В Матня, Лушня й Пацюк
    Г Іван Вареник
    Д Чіпка Варениченко

    6. Представником чиновництва в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є
    А Порох
    Б Грицько Чупруненко
    В Максим Ґудзь
    Г Кряжов
    Д Остап Хрущ

    7. Події в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розвиваються в такій послідовності:
    А Максим Ґудзь у москалях — арешт Чіпки й дорога на Сибір — одруження Чіпки з Галею — смерть баби Оришки
    Б арешт Чіпки й дорога на Сибір — смерть баби Оришки — одруження Чіпки з Галею — Максим Ґудзь у москалях
    В Максим Ґудзь у москалях — смерть баби Оришки — одруження Чіпки з Галею — арешт Чіпки й дорога на Сибір
    Г смерть баби Оришки — Максим Ґудзь у москалях — одруження Чіпки з Галею — арешт Чіпки й дорога на Сибір
    Д смерть баби Оришки — арешт Чіпки й дорога на Сибір — одруження Чіпки з Галею — Максим Ґудзь у москалях

    8. «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» — цю характеристику роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дано за
    А широку тематику
    Б розмаїтість ідей
    В складну композицію
    Г багатосюжетність
    Д жанрові особливості

    9. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).
    Пуста городина, лихий тин, криві ворота, не обмазана хата… кинулись в вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… Він з докором і разом з жалем дивився на Чіпчине добро.., — Господи, Боже! доживеться ж чоловік от до сього? А все — своя воля…

    У виділених в уривку словах ідеться про
    А волю після скасування кріпосного права
    Б причину деградації Чіпки, його слабку силу волі
    В звільнення Чіпки на волю після перебування в чорній
    Г дворічну працю на пана після оголошення волі кріпакам
    Д наслідки залежності кріпаків і волі козаків

    10. Підсилює важкий психологічний стан героя пейзаж у варіанті («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білнка)
    А Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю.
    Б Одходячи на спокій, сонце обдало землю блискучим промінням; земля на прощання усміхнулась — і потемніла. Спустилася ніч; викликала собі на втіху зорі; викотився з-за гаю місяць — і став оглядати околицю…
    В Тим часом — світ, як день, тільки сонце щось забарилося… Закрасивши увесь східень палко рожевим цвітом, воно ще не рушало з гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею…
    Г Сонце дедалі все вище та вище підпливало. Перше ж так гарно сяяло та гріло, а це вже стало пєкти-палити, аж дід прокинувся…
    Д Осіннє сонце сідало в хмари. Прощаючись із землею, заливало хмари й землю огняним світлом. Як кров, червонів захід сонця і заглядав своїми червоними очима крізь побиті шибки у Чіпчину хату.

    11. Установіть відповідність.

    Художній засібПриклад
    1. метоніміяА Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць…
    2. іроніяБ …землянка, така ще недавно привітна, тепла, стала холодною та неодрадною…
    3. тавтологіяВ Мирін сидить, насупивши брови…, з-під густих брів блискає, блискавка…
    4. антонімиГ Як зачули люди, то замалим не все село вибігло з хат…
    Д Заліз у якийсь полк [пан Польський], терся до передніх вельмож, поки таки дотерся до генерала… і до Пісок!

    12. Установіть відповідність.

    ГеройВчинок
    1 Максим ҐудзьА убиває панського сторожа
    2 ГаляБ отримує за службу орден Георгія
    3 ЧіпкаВ відмовляється за гроші від одруження з Галею
    4 ЧижикГ вішається з горя
    Д може «поправити діло» за хабаря 50 рублів

    Відповіді до теми Панас Мирний (1849—1920). Завдання в тестовій формі. Українська література

    1 Б;
    2 В;
    3 Г;
    4 Б;
    5 Г;
    6 Г;
    7 Г;
    8 В;
    9 Б;
    10 Д;
    11 1) Г, 2) Д, 3) В, 4) Б;
    12 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) Д.

    Панас Мирний (1849—1920). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

    1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

    2. Усна народна творчість

    3. Давня українська література. Григорій Сковорода

    4. Іван Котляревський

    5. Григорій Квітка-Основ’яненко

    6. Тарас Шевченко

    7. Пантелеймон Куліш

    8. Марко Вовчок

    9. Іван Нечуй-Левицький

    10. Панас Мирний

    11. Іван Карпенко-Карий

    12. Іван Франко

    13. Михайло Коцюбинський

    14. Ольга Кобилянська

    15. Леся Українка

    16. Василь Стефаник

    17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

    18. Володимир Винниченко

    19. Микола Хвильовий

    20. Юрій Яновський

    21. Валер’ян Підмогильний

    22. Остап Вишня

    23. Микола Куліш

    24. Олександр Довженко

    25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

    26. Ліна Костенко

    27. Олесь Гончар

    28. Григір Тютюнник

    29. Іван Багряний

     

    Комментарии закрыты.