Остап Вишня (1889—1956). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Павло Михайлович Губенко.
Народився на хуторі Чемна, що на Полтавщині, помер у м. Києві.
Письменник-гуморист, засновник жанру усмішка в українській літературі.
Найвідоміші твори: збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські усмішки»; гумореска «Моя автобіографія».

Гумореска «Моя автобіографія» (1927)

Літературний рід гуморески «Моя автобіографія»: епос.
Жанр гуморески «Моя автобіографія»: гумореска.
Тема гуморески «Моя автобіографія»: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Головна ідея гуморески «Моя автобіографія»: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.
Композиція гуморески «Моя автобіографія»: гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому й третьому розділі з тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху розповідається про навчання й формування світогляду майбутнього майстра слова.
Літературознавці про гумореску «Моя автобіографія». З перших рядків твору вражає іронія й непідробна щирість, безпосередність оповіді про самого себе. Ось з яким витонченим гумором, але з неприхованою любов’ю він пише про своїх батьків: «А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному». У такому ж іронічному дусі розмірковує автор над важливими в житті кожного митця моментами; що впливало на його світогляд, які були перші вчителі, як виховували батьки, як формувалася його «класова свідомість», яку освіту вдалося здобути.
На своє попереднє життя він оглядається з позиції теперішнього досвіду — відомого гумориста, популярного й авторитетного серед читаючої публіки й своїх колег. До того ж обмежує себе лише 1921 р., який був своєрідним письменницьким стартом для нього, — «почав працювати в газеті «Вісті» перекладачем», спробував писати фейлетони, вибрав псевдонім.
Звернімо увагу: нічого такого особливого в житті автора ніби й не відбулося, але його автобіографія читається з неослабним інтересом. Чому? Цей текст притягує не подіями, а гумором і особливістю вислову. У цьому переконуємося в кожному абзаці. Ось як автор згадує свій вступ до військово-фельдшерської школи: «Поїхали ми до Києва. У Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокзалу через увесь Київ аж до Святої Лаври, де ми з матір’ю зупинились. Поприкладався до всіх мощей, до всіх чудотворних ікон, до всіх мироточивих голів і іспити склав». Перед очима постає досить колоритна картина: сама подія, ради якої вона описана, мовби десь на другому плані, мовби нічого й не важить. Акцент на «роззявленому» роті й прикладанні до релігійних святинь.
Життя письменника воскресає тут у всій наготі тодішніх буттєвих реалій простого селянського побуту. Хай там як, але Остап Вишия оглядається на своє минуле з незмінним гумором. Уважніше описує людей, котрі змалку були поруч із ним, майстерно вилітає у свою оповідь діалоги, невеликі жанрові сценки, якими створюється враження більшої переконливості, відчуття присутності в минулому часі. Після прочитання такої автобіографії хочеться неодмінно поцікавитися і творами автора (Р. Мовчан).

Усмішка «Сом» (1953)

Літературний рід усмішки «Сом»: епос.
Жанр усмішки «Сом»: усмішка.
Тема усмішки «Сом»: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
Головна ідея усмішки «Сом»: виховання любові до природи.
Композиція усмішки «Сом»: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.
Літературознавці про усмішку «Сом». «Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики. Ці пейзажі досить лаконічні, Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою.
Усмішка «Сом» починається із запрошення побувати «на річці на Оскалі», ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу — своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова мальовничого пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім’ї чирят: матері й «манісіньких чиряточок», а далі — «качка-крижень з криженятами», легесенькі «болотяні курочки». Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-поміж яких пробиваються дівочі «різні чудові пісні». Створюється враження від великого живого рухливого організму, яким є природа, і в якому все взаємопов’язане, а людина — її невід’ємна частка.
Від лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги небезпеки (вустами діда Панька) — наприклад, про «велику ковбаню», у яку може і «дзвіниця пірнути». Далі дід розповідає якусь неймовірну історію, яка відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковтнув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера». Ця історія змінюється наступною, знову про сома, її розповідає вже «дуже заядлий і дуже справедливий рибалка», й акценти тут інакші — про те, який сом сильний і могутній. Нарешті, картина остання, завершальна, — у цій історії образ сома цілком реалістичний, приземлений — на перший погляд, вона нагадує своєрідну інструкцію з риболовлі сомів. Мабуть, нею можна було б і скористатися, якби не наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову гіперболізація образів і прикметні фантастичні деталі (наприклад, у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара «цілісіньких шпротів»). Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача. Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї, відчуття казки з дитинства, святковості. Так в Остапа Вишні гумористичний жанр усмішки справді більше нагадує «ліричну поезію в прозі» (Р. Мовчан).

Теорія літератури
Гумореска — невеликий художній твір, у якому події та люди зображені в жартівливому тоні.

Усмішка — різновид фейлетону й гуморески, уведений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки полягає в поєднанні побутових замальовок і жанрових сценок із частими авторськими відступами, їй властиві дотепність і лаконізм.

Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичному виданні, у якому злободенні події зображені сатирично або гумористично.

1. Справжнє прізвище Остапа Вишні
А Фітільов
Б Рудченко
В Губенко
Г Лозов’ягін
Д Очерет

2. В усмішці як літературному жанрі поєднано риси
А гуморески і байки
Б фейлетону і казки
В анекдоту і новели
Г гуморески і фейлетону
Д повісті й гуморески

3. До жанрових ознак усмішки належать
А поєднання побутових замальовок, жанрових сценок з авторськими відступами, лаконізм, дотепність
Б яскраво виражена мораль, зображення великого проміжку часу, висміювання вад суспільства
В динамічний сюжет, несподівана розв’язка, психологізм, потужний ліричний струмінь, пейзажі
Г наявність кількох сюжетних ліній, авторські відступи, дотепність, лаконізм, елементи фантастичного
Д невеликий обсяг, дотепність, наявність конфлікту, детальне змалювання характеру героя в його розвитку

4. Головна тема «Мисливських усмішок» Остапа Вишні — зображення
А безтурботного життя мисливців
Б краси рідної природи й любові до неї
В наслідків від перебування людини на природі
Г сміливих і захоплених своєю справою мисливців
Д беззахисної перед людиною природи

5. У назві гуморески «Моя автобіографія» використано
А епітет
Б алегорію
В інверсію
Г тавтологію
Д фразеологізм

6. Велику ковбаню в річці герой-оповідач («Сом») вимірює
А панським собакою
Б великим сомом
В паровим катером
Г дзвіницею з хрестом
Д гімалайським ведмедем

7. Події в усмішці «Сом» відбуваються на річці
А Дністер
Б Дунай
В Черемош
Г Буг
Д Оскіл

8. Найсильніше враження в дитинстві на Остапа Вишню справив твір
А «Катехізис» Філарета
Б «Оракул» Соломона
В «Руський паломник»
Г «Сон (Мені тринадцятий минало…)» Т. Шевченка
Д «Записки охотника» І. Тургенєва

9. Головною темою «Моєї автобіографії» є розповідь про
А політичну ситуацію в радянській Україні
Б громадянську активність автора
В формування світогляду письменника
Г «темні» сторінки дитинства митця
Д літературні уподобання гумориста

10. У «Моїй автобіографії» Остап Вишня порушив усі названі проблеми, ОКРІМ
А формування митця
Б пошани до старших
В поваги до вчителів
Г екології довколишнього світу
Д відповідальності за свою працю

11. Установіть відповідність.

Розділ	Зміст (усмішка «Сом»)
1 перший	А застереження діда Панька бути обережним біля глибокої ковбані, адже в ній живе великий сом, який зїв панського собаку
2 другий	Б розповідь про те, чим живляться соми, і рекомендації, як їх ловити
3 третій	В запрошення побувати «на річці на Осколі» й насолодитися мальовничими пейзажами
4 четвертий	Г історія навчання Остапа Вишні в Зіньківській двокласній школі
	Д розповідь «заядлого й справедливого рибалки» про те, як сом тягав за собою моторного човна

12, Установіть відповідність.

Художній засіб	Приклад
1 гіпербола	А Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання.
2 оксиморон	Б «Спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитись!» — і галопом далі.
3 інверсія	В …дикі качки водяться… по річках-колисках смарагдової Батьківщини нашої…
4 порівняння	Г …селезень каменем падає в воду, — прекрасний, як казка, у своєму весняному вбранні…
	Д Та там з одного набою торік по двадцять чотири качки били.

Відповіді до теми Остап Вишня (1889—1956). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 В;
2 Г;
3 А;
4 Б;
5 Г;
6 Г;
7 Д;
8 А;
9 В;
10 Г;
11 1) В, 2) А, 3) Д, 4) Б;
12 1) Д, 2) Б, 3) В, 4) Г.