Олесь Гончар (1918—1995). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народився в слободі Суха на Полтавщині в сім’ї робітників, помер у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Письменник.
Найвідоміші твори: романи «Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Людина і зброя», «Циклон», «Твоя зоря», новела «За мить щастя».

Новела «За мить щастя» (І964)

Літературний рід новели «За мить щастя»: епос.
Жанр новели «За мить щастя»: новела.
Тема новели «За мить щастя»: зображення кохання з першого погляду й страшної розплата за мить щастя.
Головна ідея новели «За мить щастя»: оспівування краси й сили почуття кохання.
Головні герої новели «За мить щастя»: артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура.
Сюжет новели «За мить щастя»: на жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання — молоді люди віддалися пристрасному бажанню — несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко зупинив його смертельним пострілом — Діденка посадили на гауптвахту — він і досі перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуїтивно передчуває трагічну розв’язку — військовий трибунал, зважаючи на міжнародний резонанс Діденкової справи, не переймається долею зовсім молодого Сашка й виносить смертний вирок.
Літературознавці про новелу «За мить щастя». Перед нами постають звичайні люди — артилерист Сашко Діденко та його несподівана кохана Лорі чи Лариса, яку він зустрів на жнив’яному полі. Раптовий спалах пристрасті під палючим сонцем як неймовірний злет людської душі, вивільнення її од земних умовностей і засторог. Чи ж можливе це в недосконалому світі? Війна скінчилася, попереду демобілізація, повернення додому, там нове життя, у якому люди, що бачили віч-на-віч смерть, будуть гуманніші, благородніші, добріші й насамперед щасливі, бо навчилися цінувати кожну мить. Мрія от-от стане реальністю. До неї впевнено наближається Сашко. Він готовий до зустрічі з коханою. Про це йдеться в експозиції твору.
Нарешті ми бачимо свято душі, її розкріпачення, яке щойно відчули хлопець і його мадярочка. Шалена пристрасть кохання, яке переживають герої, передається цілою низкою відповідних деталей, епітетів: «палаюче літо», спрага, що мучить Сашка-водовоза, свіжі снопи… Перший погляд хлопця вихоплює «живе полум’я» — одну зі жниць. Проте серед цих палаючих барвів Лариса все ж особлива, хоч і є мовби невід’ємною часткою жнив’яного пейзажу. Її портрет має такі деталі: «червона як жар» кофтина, «загорілі ноги», темне волосся, «карим сонцем налляті очі», «густовишневі губи» — уже від такої портретної характеристики створюється настрій жаги, шаленства, романтичної піднесеності. Він посилюється описом: «Вона ніби тільки й ждала цього пориву, шпарко охопила хлопця руками і, відхилена на снопи, віддарювала його жаркими поцілунками спраглості, вдячності й відваги. Це таки було живе полум’я, що опалило його, обняло, засліпило. Снопи розлазились, розтікались під ними, як золота вода, п’янили обох, вона лежала горілиць — жарка, незнайома! — і очі її були повні щасливого п’яного сонця».
Кульмінація новели: на тлі цього любовного шаленства несподівано з’являється вкрай розлючений її чоловік із гострим серпом у руці. Письменник свідомо «згущує» тут барви, напруження наростає: «чорне обличчя», «божевільна каламуть в очах» (як контрастна до сонячності в очах Лариси!), важке дихання і постріл, який один у змозі зупинити цю страшну лавину, здатну в одну мить знищити найсвітліше, що може бути в житті. Ця кульмінаційна сцена має важливий притчевий підтекст, який утілює головну ідею, життя таке коротке, однак кожна мить може відкрити перед нами вічність. Про це не каже вголос О. Гончар, він це передає через художні образи, через назву. Уже ця особливість новели «За мить щастя» підносить її до високого рівня художності.
Напруженість сюжету дедалі посилюється, адже Сашко вбив чоловіка Лариси, тепер його будуть судити. Ще ніхто не знає, як розплатиться хлопець «за мить щастя» і мить смерті, але, певно, то буде так само несподівано. Теперішні барви описів, портретів контрастують із попередніми. Насамперед звернімо увагу, якою виглядає Лариса. Вона вже не зваблива «переможниця» життя, а ніби безпомічна жертва обставин — «змучена, перестраждала жінка з темним проваллям очей, що горять, як у хворої», «темно вбрана, боса, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало».
Зате Сашко ще перебуває в полоні миті щастя. Зовсім не переймається тим, що знаходиться в «арештантському курені», під вахтою, не переймається там, яка розплата його чекає. Для нього відкрилося справжнє безмежжя світу любові. Усі помітили, як хлопець «із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів!.. Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки».
Отже, обидва образи закоханих ніби доповнюють один одного, створюючи єдиний повнокровний образ любові, яка завжди має поєднувати в собі піднесеність і страждання. Але чи переможе така любов усе, чи подолає фатум? Безперечно, письменникові хотілося б саме це довести — це вже було в новелі «Модри Камень». Але в 1960-х роках романтизм молодого Гончара набуває «реалістичнішого озвучення», досвід, час зробили інші наголоси, Чи візьме повоєнне суспільство на свій прапор таку любов? — чується за тестом риторичне запитання автора. Його герой ще живе наче в неземному світі, для нього розкрилася важлива життєва істина, але не дійшла до свідомості страшна небезпека — вирок військового трибуналу. Є в новелі два речення, за якими криється досить цікавий зміст і суть справжньої трагедії: «Тепер тільки одна людина в державі могла помилувати його, Справа дійшла до Москви». Любов не виправдано, престиж держави перевищує всяку гуманність — справа набула міжнародного розголосу, Але чого варта ця держава, якщо вона така байдужа до долі конкретної людини? Що насправді понесла вона в Європу на своїх прапорах? Хоча О. Гончар цих акцентів і не розставляє (і дуже добре!), проте вони звучать із підтексту, через зображення «живих» людей, їхніх почуттів, Як митця, письменника тепер насамперед цікавить внутрішній стан хлопця напередодні страти, він прагне достовірно й водночас експресивно передати напруженість ситуації, «розхвилювати» читача, розтривожити його розум, емоції, уяву. Автор навіть дозволяє собі помріяти, створивши умовну ситуацію, як то було в «Модри Камені», кидає легкий мазок художника: стається чудо — Сашка помилувано, усі щасливі: військові, виноградне містечко, а найголовніше — він і вона. Але останній, завершальний мазок художника вертає нас до реальності, опускає на землю: «Хмари над яром пливли, як і пливли. Сталося все, що мусило статись» (Р. Мовчан).

1, За жанром твір «За мить щастя»
А легенда
Б новела
В повість
Г роман
Д оповідання

2. Розповідь про Сашка Діденка «в медалях на всі груди», який уже уявляє близьке повернення на батьківщину, є
А експозицією
Б зав’язкою
В розвитком дії
Г кульмінацією
Д розв’язкою

3. До умовної ситуації О. Гончар вдається в епізоді про
А перший спалах пристрасті
Б розлюченого чоловіка Лариси
В таємну зустріч на гауптвахті
Г комбата Шадуру
Д помилування Сашка

4. Головна ідея твору «За мить щастя»
А засудження негуманної політики Радянського Союзу
Б заперечення будь-якої війни з її страшними наслідками
В вивчення психології людини, яка пережила воєнне лихоліття
Г оспівування краси і сили високого почуття кохання
Д засудження кровопролиття заради порятунку життя

5. Прочитайте рядки.
А один полукіпок ще не вивершений, ще без корони. І щось — як живе полум’яІ — яскраво майнуло й зникло за тією золотою спорудою.

Словами майнуло й зникло сказано про
А Ларису
Б Сашка Діденка
В комбата Шадуру
Г Ларисиного чоловіка
Д вартового на гауптвахті

6. Пагоди-храми, камеїі, пенго — ці слова в тексті твору «За мить щастя» є
А епітетами
Б синонімами
В екзотизмами
г термінами
Д неологізмами

7. Слова пагода, камеї, пенго, пейзажні деталі, незвичайна ситуація свідчать про те, що твір «За мить щастя».
А бароковий
Б сентиментальний
В реалістичний
Г романтичний
Д імпресіоністичний

8. У творі «За мить щастя» наявні всі названі мотиви, ОКРІМ
А престижу держави вище всякої гуманності
Б пристрасті, кохання з першого погляду
В солдатської дружби й моральної підтримки
Г збереження чистої й незайманої природи
Д філософської сутності щастя людини

9. Сашко Діденко «із звичайного став незвичайним» через
А Ларисиного чоловіка
Б підтримку солдатів
В кохання до Лариси
Г перебування в полоні
Д винесений вирок

10. Події у творі «За мить щастя» розгортаються в такій послідовності:
А винесення вироку — зустріч закоханих на гауптвахті — момент кохання на жнив’яному полі — втручання священика
Б зустріч закоханих на гауптвахті — винесення вироку — момент кохання на жнив’яному полі — втручання священика
В момент кохання на жнив’яному полі — винесення вироку — зустріч закоханих на гауптвахті — втручання священика
Г втручання священика — винесення вироку — зустріч закоханих на гауптвахті — момент кохання па жнив’яному полі
Д момент кохання на жнив’яному полі — втручання священика — винесення вироку — зустріч закоханих на гауптвахті

11. З’ясуйте, якими художніми засобами є виділені слова (цифра означає наступне слово).
(1)Країна йшла назустріч своїм першим післявоєнним виборам, боротьба партій загострювалась, і всюди на (2)розбурханих передвиборних мітингах вчинок солдата знову був (3)притчею во язицех, про нього галасували (4)до хрипоти.
А епітет
Б оксиморон
В метонімія
Г фразеологізм
Д гіпербола

12. Установіть відповідність.

Репліка	Герой твору
А Любов перемагає все!	1 Сашко Діденко
Б Проти любові закон? Не може бути такого закону!	2 Лариса
В На смерть за Батьківщину йшов, а тепер сам заплямував її?	3 комбат Шадура
Г Не кожному таке випадає, це тобі нагорода за все!	4 старий священик
Д Лицеміри, брехуни! Це мій гріх, а не його!

Відповіді до теми Олесь Гончар (1918—1995). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Б;
2 А;
3 Д;
4 Г;
5 А;
6 В;
7 Г;
8 Г;
9 В;
10 Д;
11 1) В, 2) А, 3) Г, 4) Д;
12 1) Б, 2) Д, 3) В, 4) А.