Олександр Довженко (1894—1956).
    Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Олександр Довженко (1894—1956). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Народився в с. Сосниці, що на Чернігівщині, у родині хлібороба, помер у м. Москві (Російська Федерація).
    Письменник, кінорежисер, один з основоположників національного кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі.
    Найвідоміші твори: кіноповісті «Україна в огні», «Земля»; автобіографічна кіноповість «Зачарована Десна»; новела «Воля до життя»; «Щоденник».

    Кіноповість «Україна в огні» (1943)

    Жанр кіноповісті «Україна в огні»: кіноповість.
    Тема кіноповісті «Україна в огні»: зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.
    Головна ідея кіноповісті «Україна в огні»: утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття.
    Головні герої кіноповісті «Україна в огні»: родина Запорожців; Лаврін і Тетяна та їхні діти, п’ятеро синів — Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Олесина подруга Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
    Сюжет кіноповісті «Україна в огні»: святкування всією родиною п’ятдесят п’ятої річниці Тетяни Запорожець — початок війни й захоплення фашистами Тополівки — вибори старости Тополівки — відправлення молоді до Німеччини, зокрема Олесі й Христі, — перебування Олесі в Німеччині — убивство Людвіга Лавріном — спалення фашистами Тополівки — відступ німецьких військ — повернення Олесі з Німеччини, зустріч на рідній землі з Христею, а згодом із Василем — проводи Олесею свого роду на війну (кілька сюжетних ліній: лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців й інших учасників бойових дій), лірична лінія Олесі й Василя, лінія Христі Хутірної).
    Літературознавці про кіноповість «Україна в огні». Довженко, як ніхто інший, сміливо й реалістично передав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання нашої молоді, незнання нею рідної історії й відсутність національної гордості. Це становить головну тему повісті.
    Ідея кіноповісті «Україна в огні», за словами самого автора, — незламність сили й непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом. Про специфіку сюжету й композиції «України в огні» митець писав, що в ній видно «сліди битви сценариста з письменником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскравіше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів. Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі й просторі…
    Болючі роздуми Довженка про причини денаціоналізації українців «озвучують» німці. «Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами відкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От де ключик від скриньки, де схована їхня загибель…», — повчає німецький комендант свого сина.
    Довженко був одним із перших письменників, хто так сміливо й правдиво показав розтерзану Україну (Г. Семенюк).

    Кіноповість «Зачарована Десна» (І957)

    Жанр кіноповісті «Зачарована Десна»: кіноповість («автобіографічне кінооповідання»).
    Тема кіноповісті «Зачарована Десна»: зображення дитинства й джерел формування митця.
    Головна ідея кіноповісті «Зачарована Десна»: оспівування краю дитинства, його людей, природи.
    Головні герої кіноповісті «Зачарована Десна»: два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати); Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
    Сюжет кіноповісті «Зачарована Десна»: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).
    Літературознавці про кіноповість «Зачарована Десна». Саме спогади, у яких «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих», визначають сповідально-ліричну тональність кіноповісті. Адже людина, яка пригадує минуле, як правило, вибирає з нього найяскравіші епізоди, найбільш вражаючі штрихи й деталі, що збереглися в пам’яті. Вони постають в особливому освітленні — піднесеному, романтичному…
    Важливу роль у структурі твору відіграє оповідач — маленький хлопчик Сашко. Це дало авторові змогу передати найщиріші почуття, сумніви, вагання, захоплення, страхи дитини, яка так безпосередньо реагує на все, що її оточує. Дід Семен бачиться хлопцеві «в старих срібнофольгових шатах», а річки й озера Сашкового дитинства видаються йому нанкращими у світі. Буйна фантазія хлопця малює навіть лева на берегах Десни…
    Колоритні постаті батька, діда, а ще баби, матері, дядька Самійла— косаря, Тихона Бобиря — мисливця освітлюють «святість босоногого дитинства», яке вже ніколи не вернеться, як і краса рідного краю. З трепетною закоханістю змальовує О. Довженко у своїх спогадах нічне зоряне небо, повінь, сіножать, зачаровану Десну, буяння городу.
    Таким постає казково-хвилюючий світ дитинства, поетична душа дитини (Н. Бернадська).

    Теорія літератури
    Кіноповість — сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументалізм образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).

    1. У 1958 р. на Міжнародному кінофестивалі в Брюсселі було визнано фільм О. Довженка одним із 12 найкращих фільмів «усіх часів і народів»
    А «Щорс»
    Б «Арсенал»
    В «Звенигора»
    Г «Мічурін»
    Д «Земля»

    2. Для друку й постановки Сталін заборонив твір О. Довженка
    А «Поема про море»
    Г «Україна в огні»
    Б «Зачарована Десна»
    Д «Арсенал»
    В «Воля до життя»

    3. З ряду недоліків українського народу, зауважених Еріхом фон Краузом, випадає такий:
    А українці не мають державного інстинкту
    Б не вивчають своєї історії
    В не бережуть народних звичаїв і обрядів
    Г живуть 25 літ негативними лозунгами одкидання Бога
    Д мають від слова «нація» лише прикметник

    4. Прочитайте подані рядки («Україна в огні»).
    Вони плювали один одному в очі Сибіром і стражданнями, голодом і смертю. Вони плювали один одному в лице Гітлером… Вони били один одного важкими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів. Вони то одходили один від одного, то сходилися зовсім близько…, і вдивлялися один одному в блиск очей і зубів у темряві.

    У цьому уривку йдеться про
    А Василя Кравчину й Антоніо Пальму
    Б Лавріна Запорожця й Людвіга фон Крауза
    В Купріяна Хуторного й Еріха фон Крауза
    Г Максима Заброду і Лавріна Запорожця
    Д Христю Хуторну і Лиманчука

    5. НЕ Є особливістю композиції кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка
    А п’ятдесят епізодів-картин
    Б декілька сюжетних ліній
    В елементи драми (діалоги)
    Г поділ тексту на три книжки
    Д ліричне обрамлення твору

    6. Спів Запорожцями материної пісні на попелищі символізує («Україна в огні»)
    А кінець війни
    Б проводи вцілілих членів родини на війну
    В оплакування загиблих членів родини
    Г ушанування матері в день її народження
    Д нездоланність українського народу

    7. Основною формою змалювання життя, композиційним засобом для висловлення різноманітних вражень дитинства в кіноповісті «Зачарована Десна» є
    А діалоги між героями
    Б пейзажі Наддеснянщини
    В спогади зрілого майстра
    Г художнє обрамлення
    Д портрети героїв твору

    8. Народну мудрість і душевну щедрість у кіноповісті «Зачарована Десна» уособлює
    А батько
    Б мати
    В дід Семен
    Г баба Марусина
    Д учитель Леонтій Опанасович

    9. У ліричних відступах у кіноповісті «Зачарована Деена» зрілий майстер — Олександр Довженко — по-філософськи осмислює все назване, КРІМ
    А процесу художньої творчості
    Б краси людської праці
    В дитинства як казки життя
    Г проблеми розпаду роду
    Д взаємозв’язку природи й людини

    10. Прочитайте уривок («Зачарована Десна»),
    …Кров лилася з них відрами, казанами. Вони то розбігалися, то кидались один на одного…

    У цих рядках використано
    А метонімію
    Б епітет
    В старослов’янізм
    Г гіперболу
    Д порівняння

    11. Події в кіноповісті «Зачарована Десна» розгортаються в такій послідовності:
    А перші Сашкові відвідини школи — зустріч із левом біля Десни — повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву
    Б прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи
    В зустріч із левом біля Десни повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — перші Сашкові відвідини школи — повінь у селі
    Г прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — повінь у селі — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи
    Д повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи

    12. Установіть відповідність.

    Герої творів О. ДовженкаЗовнішня (внутрішня) характеристика
    1 батько («Зачарована Десна»)А …здорові темні руки, патьоки на шиї і скронях і зморшки на чолі також не по літах…, тяжкий сором і гнів розпинали його душу…
    2 дід («Зачарована Десна»)Б …3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів — він годивсь на все…
    3 Василь Кравчина («Україна в огні»)В …Більш за все на світі любив він сонце…. любив кашляти. Кашляв він часом так довго й гучно, що, скільки ми не старалися, ніхто не міг його як слід передражнити…
    4 Лаврін Запорожець («Україна в огні»)Г …Такого ще не бачив ні український місяць, ані зорі… [Він] один знищив половину ворожих автоматників…
    Д …Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою, — легко і вправно…

    Відповіді до теми Олександр Довженко (1894—1956). Завдання в тестовій формі. Українська література

    1 Д;
    2 Г;
    3 В;
    4 Г;
    5 Г;
    6 Д;
    7 В;
    8 В;
    9 Г;
    10 Г;
    11 Г;
    12 1) Б, 2) В, 3) А, 4) Г.

    Олександр Довженко (1894—1956). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

    1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

    2. Усна народна творчість

    3. Давня українська література. Григорій Сковорода

    4. Іван Котляревський

    5. Григорій Квітка-Основ’яненко

    6. Тарас Шевченко

    7. Пантелеймон Куліш

    8. Марко Вовчок

    9. Іван Нечуй-Левицький

    10. Панас Мирний

    11. Іван Карпенко-Карий

    12. Іван Франко

    13. Михайло Коцюбинський

    14. Ольга Кобилянська

    15. Леся Українка

    16. Василь Стефаник

    17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

    18. Володимир Винниченко

    19. Микола Хвильовий

    20. Юрій Яновський

    21. Валер’ян Підмогильний

    22. Остап Вишня

    23. Микола Куліш

    24. Олександр Довженко

    25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

    26. Ліна Костенко

    27. Олесь Гончар

    28. Григір Тютюнник

    29. Іван Багряний

     

    Комментарии закрыты.